Від початку Я хотів надати вам більше істин, але Мені довелося утриматися від цього, тому що ваше ставлення до істини занадто холодне і байдуже; Я не бажаю, щоб Мої зусилля були змарновані; також Я не бажаю бачити, як люди тримаються Моїх слів, але всіма способами роблять те, що йде проти Мене, що ганьбить та хулить Мене. З огляду на ваше ставлення та на вашу людську природу Я даю вам лише невеличку і дуже важливу для вас частину Моїх слів, яка служить Моєю роботою випробування серед людства. Лише зараз Я справді підтвердив, що Мої рішення та Мій план відповідають вашим потребам, і, крім усього, що Моє ставлення до людства є правильним. Ваша багаторічна поведінка перед Моїм лицем дала Мені безпрецедентну відповідь; а запитання до цієї відповіді таке: «Яким є ставлення людини до істини та до істинного Бога?» Ті зусилля, які Я присвятив людині, доводять сутність Моєї любові до людини, а кожен учинок людини перед Моїм лицем доводить сутність її огиди до істини та її спротив Мені. Я весь час переживаю за тих, хто йде за Мною, але ті, хто Йде за мною, ніколи не здатні прийняти Мої слова; вони не здатні навіть прийняти Мої поради. Це Мене засмучує найбільше. Ніхто ніколи не був здатний Мене зрозуміти, ба більше – ніхто ніколи не був здатний Мене прийняти, хоча Моє ставлення щире, а слова Мої лагідні. Кожен намагається виконати роботу, яку Я йому доручив, відповідно до своїх власних уявлень; люди не шукають Моїх намірів, не кажучи вже про те, щоб запитувати, чого Я від них вимагаю. Вони досі заявляють, що вірно Мені служать, але у той самий час бунтують проти Мене. Багато хто вірить, що ті істини, які для них є неприйнятними або які вони не можуть виконати, не є істинами. У таких людях Мої істини стали чимось таким, що вони заперечують та відкидають. У той самий час люди визнають Мене за Бога на словах, але при цьому вважають Мене чужим, який не є істиною, дорогою та життям. Ніхто цієї правди не знає – Мої слова є вічно незмінною істиною. Я – джерело життя людини і єдиний провідник для людства. Цінність та значення Моїх слів визначаються не тим, чи людство їх визнає або приймає, а сутністю самих цих слів. Навіть якщо жодна людина на цій землі не може прийняти Мої слова, значення Моїх слів та їхня допомога людству безцінні для будь-якої людини. Тож коли Я стикаюся з багатьма людьми, які бунтують проти Моїх слів, спростовують їх або цілковито їх зневажають, Моє ставлення лише таке: хай час і факти будуть Моїми свідками та покажуть, що Мої слова – істина, дорога і життя. Хай вони покажуть, що все Мною сказане – правильне, що саме цим людина має бути забезпечена, більше того – що це людина має прийняти. Я дам усім, хто за Мною слідує, дізнатися такий факт: ті, хто не може вповні прийняти Мої слова, ті, хто не може втілювати Мої слова в життя, ті, хто не може знайти в Моїх словах мети, і ті, хто не може через Мої слова отримати спасіння, – то ті, хто був осуджений Моїми словами, ба більше – втратив Моє спасіння, і Мій жезл над ними буде завжди.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ви повинні зважати на свої вчинки»