Ваша плоть, ваші надмірні бажання, ваша жадібність і ваша хіть глибоко вкоренились у вас. Усе це настільки невпинно контролює ваші серця, що ви безсилі скинути ярмо цих феодальних, виродженських думок. Ви не жадаєте ні змінити своє теперішнє становище, ні вирватися з-під впливу темряви. Ви просто зв'язані всім цим. Хоча всі ви знаєте, що це життя таке болісне, а цей світ людей такий темний, жоден із вас усе одно не має відваги змінити своє життя. Ви прагнете лише втекти від реалій цього життя, досягти трансцендентності душі та жити в мирному, щасливому, подібному до раю середовищі. Ви не бажаєте терпіти тяготи, щоб змінити своє теперішнє життя; ви також не бажаєте шукати в цьому суді та карі того життя, у яке ви повинні ввійти. Замість цього ви марите абсолютно нереальними мріями про той прекрасний світ за межами плоті. Життя, якого ви прагнете, – це таке життя, яке можна отримати без зусиль і без усякого болю. Це геть нереально! Бо сподівання ваші не пов'язані з тим, щоб прожити змістовне життя в плоті та впродовж цього життя здобути істину, тобто жити заради істини й відстоювати справедливість. Це не те, що ви вважаєте променистим, сліпучим життям. Вам здається, що таке життя не було б ні гламурним, ні змістовним. У ваших очах жити таким життям здавалося б несправедливістю! Навіть хоча сьогодні ви приймаєте цю кару, те, чого ви прагнете, – це все-таки не здобути істину чи втілювати її в життя в сьогоденні, а радше мати можливість пізніше ввійти в щасливе життя за межами плоті. Ви не шукаєте істину, ви не відстоюєте істину, і ви точно не існуєте заради істини. Сьогодні ви не прагнете входження – натомість ваші думки зайняті майбутнім і тим, що колись може справдитися: ви вдивляєтесь у блакитне небо, ллєте гіркі сльози й чекаєте, що одного дня вас візьмуть на небо. Хіба ви не знаєте, що ваш спосіб мислення вже відірваний від реальності? Ви й досі думаєте, що колись Спаситель безмежної доброти й милосердя неодмінно прийде, щоб забрати тебе із Собою, тебе, хто переніс у цьому світі тяготи та страждання, і що Він загладить твої образи й помститься за тебе, скривдженого та пригнобленого. Хіба ти не сповнений гріха? Хіба ти один страждав у цьому світі? Ти сам потрапив під владу сатани та страждав – невже Богу ще потрібно загладжувати твої образи? Хіба всі ті, хто не в змозі задовольнити Божі вимоги, не Божі вороги? Хіба ті, хто не вірить у втіленого Бога, не антихристи? Чого варті твої добрі вчинки? Чи можуть вони замінити серце, яке поклоняється Богу? Ти не можеш отримати Боже благословення просто за те, що робиш якісь добрі вчинки, і Бог не стане загладжувати твої образи та мститися за несправедливості лише тому, що ти був скривджений і пригноблений. А хіба не піддаються карам усі ті, хто робить добрі вчинки та вірить у Бога, але не знає Бога? Ти просто віриш у Бога, просто хочеш, щоб Бог загладив заподіяні тобі несправедливості та помстився за них, щоб Бог дав тобі твій день – день, коли ти нарешті зможеш високо підняти голову. Але ти відмовляєшся звертати увагу на істину та не жадаєш утілювати істину в життя. Тим більше ти не здатен утекти від цього важкого, пустого життя. Натомість, живучи своїм життям у плоті та гріху, ти з надією дивишся на Бога, щоб Він виправив заподіяні тобі кривди та розвіяв туман твого існування. Але чи можливо це? Якщо ти володієш істиною, то можеш слідувати за Богом. Якщо в тебе є втілення в життя, ти можеш бути проявом Божого слова. Якщо в тебе є життя, ти можеш тішитися Божим благословенням. Хто володіє істиною, той може тішитися Божим благословенням. Бог неодмінно загладжує образи тих, хто любить Його всім серцем і терпить тяготи та страждання, але не тих, хто любить тільки себе та став жертвою сатанинських обманів. Яке добро може бути в тих, хто не любить істину? Яка праведність може бути в тих, хто любить тільки плоть? Хіба про праведність і доброту не говориться лише у зв'язку з істиною? Хіба вони не відведені для тих, хто всім серцем любить Бога? Хіба всі ті люди, що не люблять істину та є лише гнилими трупами, не таять зло? Хіба всі ті, хто не спроможний утілювати істину в життя, – не вороги істини? А як щодо вас?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»