Якби зараз Я поклав перед вами гроші та дав би вільно вибрати – і не засуджував би вас за зроблений вибір, – то більшість із вас вибрали б гроші, а істини б зреклися. Кращі з вас відмовилися б від грошей й нехотя вибрали б істину, а ті, хто посередині, однією рукою вхопилися б за гроші, а другою – за істину. Тож таким чином чи не відкрилося б ваше справжнє обличчя? Вибираючи з-поміж істини й того, чому ви вірні, усі ви зробили б такий вибір, і ставлення ваше залишилося б незмінним. Чи це не так? Чи не багато з вас коливаються між істинним і хибним? У змаганні між позитивним і негативним, чорним і білим, ви, поза сумнівом, знаєте про те, який вибір зробили між сім’єю і Богом, дітьми і Богом, злагодою і розбратом, багатством і бідністю, високим статусом і пересічністю, між тим, чи вас підтримують чи відкидають тощо. Між дружною сім’єю і розколотою ви вибрали перше й зробили це без жодних сумнівів; між багатством і боргами ви знову вибрали перше, бо вам бракує волі повернутися до берега; між розкішшю і злиднями ви вибрали перше; вибираючи між вашими синами, дочками, дружинами й чоловіками та Мною, ви вибрали перше; і між уявленням та істиною ви, знову ж таки, вибрали перше. Зіткнувшись із усілякими вашими лихими вчинками, Я просто втратив віру у вас. Я просто вражений тим, що ваші серця загрубіли так, що їх вже не пом’якшити. Очевидно, багато років відданості й зусиль не принесли Мені нічого, крім вашої відстороненості та відчаю, але Мої сподівання на вас міцніють із кожним новим днем, бо Мій день цілковито відкритий перед кожним. А ви й далі вперто тягнетеся до темного та злого й відмовляєтеся від нього відмовитися. Тож яким буде для вас результат? Чи ви колись думали про це серйозно? Якби вас знову попросили вибрати, як би ви вчинили? Чи знову вибрали б перше? Чи й далі б розчаровували й засмучували Мене? Чи жевріла б іще в серцях ваших хоч іскра тепла? Чи й далі б ви не знали, що робити, щоб втішити Моє серце? Що ви обираєте у цей момент? Чи ви покоритеся Моїм словам, чи вони наженуть на вас нудьгу? Мій день стоїть у вас перед самими очима, і перед вами стоїть нове життя і нова відправна точка. Проте Я маю сказати вам, що ця нова відправна точка – не початок нової роботи минулого, а завершення старої. Тобто це останній акт. Гадаю, що всі ви здатні зрозуміти, в чому незвичність цієї відправної точки. Однак скоро, одного дня, ви зрозумієте справжнє значення цієї нової відправної точки, тож пройдімо її разом і вітаймо прийдешній фінал! Утім Мене й далі непокоїть щодо вас те, що зіштовхнувшись із несправедливістю та справедливістю, ви завжди обираєте перше. Втім, усе те залишилося у вашому минулому. Також, хоч як це тяжко, Я сподіваюся забути все з вашого минулого. Але Я маю дуже хороший спосіб це зробити: хай минуле поступиться місцем майбутньому, і тіні вашого минулого хай розвіються, а натомість хай явиться ваше сьогоднішнє істинне «я». Тому Я мушу ще раз потурбувати вас вибором: то кому ж саме ви вірні?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Кому ти вірний?»