Сьогодні Бог судить вас, карає вас і засуджує вас, але ти маєш знати, що сенс цього осуду в тому, щоб ти пізнав себе. Він засуджує, проклинає, судить і карає, щоб ти міг пізнати себе, щоб твій характер міг змінитися, ба більше, щоб ти міг пізнати, чого ти вартий, і зрозуміти, що всі Божі дії праведні та відповідають Його характеру та вимогам Його роботи, що Він працює відповідно до Свого плану заради спасіння людей, і що Він – праведний Бог, який любить, спасає, судить і карає людей. Якщо ти знаєш тільки те, що статус твій низький, що ти зіпсутий і непокірний, та не знаєш, що Бог бажає явити Своє спасіння через суд і кару, які Він сьогодні вершить у тобі, то ти ніяк не отримаєш досвіду, не кажучи вже про здатність іти далі вперед. Бог прийшов не для того, щоб убивати чи нищити, Він прийшов судити, проклинати, карати і спасати. Доки Його 6 000-літній план дій не завершиться – доки Він не відкриє результат для кожної категорії людей, – робота Бога на землі здійснюватиметься заради спасіння; мета її тільки в тому, щоб зробити тих, хто любить Бога, досконалими – цілком і повністю – та привести їх до покори під Його владою. Незалежно від того, як саме Бог спасає людей, усе це здійснюється через змушення їх порвати з їхньою старою сатанинською природою; тобто Він спасає їх тим, що змушує їх прагнути життя. Якщо вони не прагнуть життя, то жодним чином не мають можливості прийняти Боже спасіння. Спасіння – це робота Самого Бога, а прагнення життя – це те, що повинна мати людина, щоб прийняти спасіння. У людських очах спасіння – це любов Бога, а любов Бога не може бути покаранням, судом і прокляттям; спасіння має містити в собі любов, співчуття та, крім того, слова розради, а також даровані Богом нескінченні благословення. Люди вважають, що, коли Бог спасає людей, Він робить це, зворушуючи їх Своїми благословеннями і милістю, щоб люди могли віддати свої серця Богові. Тобто, так би мовити, Бог спасає людей, доторкаючись до них. Таке спасіння здійснюється через укладення угоди. Тільки коли Бог дає людині стократно, вона скоряється перед іменем Божим і намагається успішно працювати для Нього і приносити Йому славу. Це не те, що Бог призначив для людства. Бог прийшов працювати на землі, щоб спасти зіпсуте людство; у цьому немає обману. Якби обман був, Він, безперечно, не прийшов би здійснювати цю роботу Сам. У минулому способи, якими Він здійснював спасіння, включали в себе виявлення найбільшої любові і співчуття, як-от те, що Він віддав усе Своє сатані в обмін на все людство. Тепер зовсім не так, як колись: спасіння, яке вам дарується сьогодні, здійснюється в час останніх днів, під час класифікації всіх за родами; спосіб вашого спасіння – не любов чи співчуття, а викриття і суд, щоб людство могло бути спасенним повніше. Отже, все, що ви отримуєте, – це кара, суд та безжальне побиття, але знайте: у цьому безсердечному побитті немає й краплі покарання. Хоч якими суворими можуть бути Мої слова, те, що спіткає вас, – це лише кілька слів, що можуть видаватися вам цілковито безсердечними; і яким би сердитим Я не був, те, що падає на вас, – це тільки слова повчання, і Я не маю на меті завдати вам шкоди чи спричинити смерть. Хіба це все насправді не так? Знайте, що нині все це – чи то праведний суд, чи безжальне очищення і кара, – усе це заради спасіння. Незалежно від того, чи сьогодні кожен класифікується за своїм видом, чи викриваються категорії людей, – мета всіх Божих слів і роботи в тому, щоб спасти тих, хто істинно любить Бога. Мета праведного суду в очищенні людей, і безжальне викриття здійснюється, щоб очистити їх; і суворі слова, і викриття призначені для очищення і заради спасіння. Отже, сьогоднішній спосіб спасіння – не такий, як був у минулому. Сьогодні спасіння принесене вам через праведний суд, і це добрий засіб для класифікації кожного з вас за його родом. Більше того, безжальна кара слугує в якості вашого найвищого спасіння, – то що ви можете сказати перед лицем такої кари й суду? Чи ви не втішалися завжди спасінням, від початку до кінця? Ви побачили втіленого Бога та усвідомили Його всемогутність і мудрість; а також ви зазнали багаторазового побиття й покарання. Проте чи ви також не отримали найвищу благодать? Чи благословення ваші не більші, ніж у будь-кого іншого? Ваша благодать багатша за славу й багатства царя Соломона! Подумайте ось про що: якби мета Мого пришестя полягала у вашому засудженні й покаранні, а не спасінні, чи могли б дні ваші тривати так довго? Чи могли б дожити ви – грішні істоти з плоті і крові – до сьогодні? Якби Моя мета полягала лише в тому, щоб покарати вас, то навіщо б Я ставав плоттю і брався до такої великої справи? Чи ж не можна було звершити ваше покарання – простих смертних, промовивши лише одне слово? Чи ж Мені й досі потрібно було б знищувати вас після того, як Я умисно вас засудив? Невже ви і досі не вірите цим словам Моїм? Чи міг Я спасати людей тільки любов'ю і співчуттям? Чи міг Я тільки через розп'яття спасти людей? Чи Мій праведний характер не більше сприяє тому, щоб зробити людей уповні покірними? Чи ж це не більше підходить для того, щоб цілковито спасти людей?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божу волю – принести людині спасіння»