Більшість людей вірить у Бога заради свого майбутнього місця призначення або заради тимчасового задоволення. Що стосується тих, хто не піддавався жодному розбору, то вони вірять у Бога, щоб потрапити на небеса, щоб отримати винагороди. Вони вірять у Бога не для того, щоб стати досконалими або виконати обов’язок Божого творіння. Це означає, що більшість людей вірить у Бога не для того, щоб виконувати свої зобов’язання або свій обов’язок. Рідко люди вірять у Бога для того, щоб вести змістовне життя, і немає тих, хто вірить, що, оскільки людина жива, їй слід любити Бога, тому що це приписано Небом і визнано землею, і це природне покликання людини. Таким чином, хоча різні люди переслідують свої власні цілі, мета їхнього пошуку й мотивація, яка лежить у його основі, однакові, і, більше того, для більшості з них об’єкти їхнього поклоніння багато в чому однакові. За останні кілька тисяч років померло багато віруючих, і багато хто помер і народився заново. Бога шукають не одна або дві людини, і навіть не одна або дві тисячі, але більшість із цих людей шукає заради своїх власних перспектив або своїх славних сподівань на майбутнє. Тих, хто відданий Христу, дуже мало. Багато побожних віруючих усе ще гине, потрапивши у свої власні сітки, ба більше, кількість людей, які здобули перемогу, мізерно мала. До сьогодні причини, через які люди зазнають невдачі, або секрети їхньої перемоги усе ще їм невідомі. Ті, хто одержимий пошуком Христа, усе ще не пережили свій момент раптового осяяння, вони не добралися до суті цих таємниць, тому що вони просто не мають знання. Хоча вони докладають кропітких зусиль у своєму пошуку, шлях, яким вони прямують, – це шлях невдач, яким колись ішли їхні попередники, а не шлях успіху. Отже, незалежно від того, як вони шукають, чи не йдуть вони шляхом, що веде в темряву? Хіба те, що вони отримують, – не гіркий плід? Досить важко передбачити, чи прийдуть люди, які наслідують тих, хто досяг успіху в минулому, у кінцевому підсумку до успіху чи до нещастя. Наскільки ж тоді гірші шанси для людей, які шукають, слідуючи стопами тих, хто зазнав невдачі? Хіба в них не більше шансів зазнати невдачі? Яка цінність у тому шляху, яким вони крокують? Хіба вони не марнують свій час? Незалежно від того, чи люди досягають успіху або зазнають невдачі у своєму пошуку, коротше кажучи, є причина, чому вони це роблять, і це не той випадок, коли їхній успіх чи невдача визначаються пошуком у привабливий для них спосіб.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Успіх або невдача залежать від шляху, яким іде людина»