Я дав вам чимало попереджень і повідав вам численні істини, покликані завоювати вас. Нині всі ви почуваєтеся значно збагаченішими, ніж у минулому; ви дійшли до розуміння багатьох принципів того, якою має бути людина, і набули багато здорового глузду, який повинні мати вірні. Усе це – урожай, який ви збирали багато років. Я не заперечую ваших досягнень, але маю також досить відверто сказати, що не заперечую й тих численних випадків непокори й бунтів, які ви вчинили проти Мене протягом цих багатьох років, бо серед вас немає жодного святого. Усі ви без винятку – люди, зіпсовані сатаною; ви – вороги Христа. Наразі ваші переступи й прояви непокори надто численні, щоб їх можна було полічити, тому навряд чи можна вважати дивним, що Я постійно докучаю вам. Я не бажаю співіснувати з вами таким чином, але заради вашого майбутнього, заради вашого місця призначення Я тут і зараз покартаю вас ще раз. Сподіваюся, що ви догодите Мені та, більше того, зможете повірити кожному Моєму висловлюванню та осягнути глибокий зміст Моїх слів. Не сумнівайтеся в тому, що Я говорю, і тим більше не вибирайте Мої слова, як вам заманеться, та не відкидайте їх за своїм бажанням; Я вважаю це неприпустимим. Не судіть Мої слова й тим більше не легковажте ними, не кажіть, що Я завжди спокушаю вас, або – ще гірше – що те, що Я вам сказав, неточне. Все це Я також вважаю неприпустимим. Оскільки ви ставитеся до Мене і до сказаного Мною з такою підозрою, ніколи не зважаєте на Мої слова та ігноруєте Мене, Я кажу кожному з вас із усією серйозністю: не змішуйте те, що Я кажу, із філософією; не змішуйте Моїх слів із брехнею шарлатанів. Тим більше, ви не маєте відповідати на Мої слова презирством. Можливо, ніхто в майбутньому не зможе сказати вам того, що говорю вам Я, або говорити з вами так милосердно, або, тим більше, провести вас через ці питання з такою терплячістю. Ви будете проводити ті майбутні дні, згадуючи добрі часи, або голосно ридаючи, або стогнучи від болю, або будете проживати темні ночі, не маючи й дрібки істини чи життя, чи просто безнадійно чекаючи, чи перебуваючи в такому гіркому жалю, що втратите будь-яку розсудливість… Практично ніхто з вас не може уникнути таких перспектив. Бо жоден із вас не перебуває на місці, з якого ви справді поклоняєтеся Богові, натомість ви занурюєтеся у світ розбещеності та зла, домішуючи до своїх уявлень, до свого духу, душ і тіл надзвичайно багато з того, що не має нічого спільного з життям та істиною й фактично протистоїть їм. Тому заради вас Я сподіваюся, що вас вдасться вивести на шлях світла. Я сподіваюся тільки на те, що ви зможете набути здатності піклуватися про себе, дбати про себе, і що ви не будете приділяти так багато уваги своєму місцю призначення й водночас байдуже спостерігати за своєю поведінкою та переступами.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Переступи приведуть людину до пекла»