Божі слова на кожен день: Викриття людської розбещеності | Уривок 322
У людині існує лише невизначене слово «віра», але людина не знає, що саме становить віру й тим паче чому людина має віру. Людина розуміє...
У спалаху блискавки кожна тварина виявляє свою справжню подобу. Так і людина, освітлена Моїм світлом, повернула собі святість, яку вона мала колись. О, старий розбещений світ! Нарешті він перекинувся в брудну воду і, занурившись під воду, розчинився в багнюці! О, все людство, Моє власне творіння! Нарешті воно знов ожило у світлі, заклало підґрунтя для існування і перестало борсатись у багні! О, незліченні творіння, які Я тримаю в Своїх руках! Як можуть вони не оновлюватись завдяки Моїм словам? Як їм не виконувати своїх функцій у світлі? Земля більше не смертельно нерухома й безмовна, небо більше не пустельне та сумне. Небо й земля, більше не розділені порожнечею, об'єдналися в одне ціле, щоб ніколи більше не бути розділеними. З цієї радісної нагоди, в цей момент тріумфу, Моя праведність і Моя святість поширилися на весь усесвіт, і все людство славить їх безперервно. Міста небесні сміються з радості, і царство земне танцює від радості. Хто в цей час не радіє, і хто також не плаче? Земля у своєму споконвічному стані належить небу, а небо возз'єднане із землею. Людина – це пуповина, що з'єднує небо та землю, і завдяки святості людини, завдяки її оновленню небо більше не приховане від землі, а земля більше не мовчить до неба. Обличчя людей сяють широкими посмішками задоволення, і в серцях їх усіх прихована солодкість, яка не знає меж. Людина не свариться з людиною, і люди не б'ються одне з одним. Чи є такі, хто у Моєму світлі не живе мирно з іншими? Чи є такі, хто в Мій день ганьбить Моє ім'я? Усі люди звертають на Мене свій побожний погляд і в своїх серцях потай волають до Мене. Я дослідив кожну дію людства: серед людей, які очистилися, немає жодного, хто був би Мені непокірним, жодного, хто б судив Мене. Усе людство просочене Моїм характером. Усі люди пізнають Мене, наближаються до Мене та поклоняються Мені. Я стверджуюсь у людському дусі, підношусь на найвищу вершину в очах людини й течу разом із кров'ю в її жилах. Радісне піднесення в серці людини заповнює всі місця на обличчі землі, повітря бадьоре та свіже, густі тумани більше не огортають землю, і сонце сяє в усій своїй красі.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 18»
У людині існує лише невизначене слово «віра», але людина не знає, що саме становить віру й тим паче чому людина має віру. Людина розуміє...
Атрибути Бога й Божа природа, сутність Бога, характер Бога – усе це було відкрито людству в Його словах. Коли людина проживатиме Божі...
Таж наскільки сильно ти сьогодні любиш Бога? І таж скільки ти знаєш про все, що Бог у тобі зробив? Це те, про що ти мусиш дізнатися. Коли...
Факт контролю й панування Творця над усіма об'єктами й живими істотами вказує на дійсне існування влади Творця Про благословення Єговою...