Метью, Франція

Перш ніж прийняти Божу роботу останніх днів, я, не замислюючись, брехала й підлещувалася до людей, – адже боялася розчарувати чи образити їх правдою. Я увірувала у Всемогутнього Бога у листопаді 2018 року, і дізналася з Його слів, що Він ненавидить чоловіковгодників та хитрунів. Я вирішила втілити слова Божі в життя й стати чесною людиною, і після деяких зусиль я вже могла здебільшого говорити правду. Наприклад, коли я мала заплатити понад 50 євро за ліки, але аптекар прорахувався та взяв лише половину суми, я просто вказала йому на помилку, навіть не замислившись. Однак мені було важче бути відвертою, коли щось торкалося моєї репутації чи особистих інтересів.

У березні 2021 року я була лідеркою церкви й мала дуже багато роботи. Іноді я сильно втомлювалась і недосипала. Одного дня, коли я збиралася подрімати, моя напарниця, сестра Сьюзан, сказала мені, що хоче поговорити про нашу роботу. Мене це не надто втішило, тому що я втомилася й не хотіла нічого обговорювати. Тоді я не могла думати ні про що, крім бажання відпочити, але не хотіла прямо говорити про це Сьюзан. Я боялася, що вона подумає, що я лінива чи щось на кшталт, та надто стурбована фізичним комфортом, і погано думатиме про мене. Тому заради свого іміджу я просто сказала: «Вибач, у мене важлива зустріч. Мені треба до лікарки». Брехня просто зірвалася з моїх вуст, я навіть не встигла ні про що подумати. Я відчувала себе настільки винною через це, що зовсім втратила спокій і почувалася жахливо. Бог любить чесних людей. Як я могла так легко збрехати? То хіба мені можна після цього довіряти? Я знала, що брехати заради власного фізичного комфорту неправильно, що Богу це не сподобається, і я маю ставити роботу церкви на перше місце. Я одразу зв’язалася із Сьюзан. Вона спитала мене, чи я вже повернулася зі своєї зустрічі. Я не сказала їй правду, а продовжила брехати, адже не хотіла перед нею погано виглядати й боялася, що вона вважатиме мене хитрою людиною. Я сказала їй, що не ходила до лікарки, що та скасувала зустріч в останню хвилину, тому що їй потрібно було йти до пункту вакцинації. Після цього ми перейшли до розмови про роботу, але я почувалася дуже ніяково. Я збрехала їй одного разу, але не зізналася в цьому й продовжила брехати. Я побачила, наскільки серйозний мій сатанінський характер, і мені стало соромно за себе. Я ледве могла дивитися їй у вічі. Я обдурила її, а отже, я справді нечесна людина. Я почувалася дуже розгубленою. Якщо я зізнаюся їй, це зруйнує її уявлення про мене, та вона вважатиме мене нечесною людиною. Але якщо я продовжу брехати, я буду огидна Богові. Отже, я постала перед Богом, щоб проаналізувати себе, і в ході цього аналізу зрозуміла, що багато разів у своєму житті я виявляла ухильність та хитрість. Якось лідерка запитала мене, чи повідомила я сестрі Джоуї про зібрання того вечора. Я зрозуміла, що не повідомила, але не сказала лідерці правди, бажаючи зберегти її уявлення про мене. Я збрехала, сказавши, що вже повідомила. Після цього я негайно надіслала Джоуї повідомлення про зібрання. Крім того, щоп’ятниці вранці я зазвичай ходила за продуктами, тому не могла приєднатися до зібрання в останню хвилину. Я не говорила правди, не пояснювала лідерці прямо, що мені потрібно піти купити продуктів, щоб запастися їжею на наступні кілька днів, і що це був єдиний час, коли я могла це робити. Я казала їй, що в мене інші збори чи зустріч, і саме тому я не можу прийти. Я викручувалась, хитрувала та обманювала просто для того, щоб захистити свій імідж і змусити лідерку думати, що я постійно зайнята своїм обов’язком. Я побачила, що мені далеко до Божих вимог чесності. Тому я помолилася: «Всемогутній Боже, я дуже шкодую про свою брехню і обман. Я просто не можу припинити брехати заради власного фізичного комфорту. Я зовсім не чесна людина. Боже, будь ласка, направ мене й допоможи мені зрозуміти істину, щоб звільнитися від цієї розбещеності».

Пізніше я прочитала цей уривок зі слів Божих: «У повсякденному житті люди часто говорять дурниці, брешуть і кажуть речі неосвічені, безглузді й виправдувальні. Більшість із цих речей говориться заради марнославства й гордості, щоб задовольнити власне его. Промовляння такої неправди виявляє їхні розбещені характери. Якби ти позбувся цих розбещених елементів, твоє серце очистилося б, і ти поступово ставав би чистішим і чеснішим. Насправді всі люди знають, чому вони брешуть. Заради особистої вигоди й гордості, або заради марнославства й статусу, вони намагаються змагатися з іншими й видавати себе за тих, ким вони не є. Однак їхня брехня зрештою викривається й розвінчується іншими, через що вони втрачають обличчя, а також свої достоїнство й гідність. Усе це спричинено надмірною кількістю брехні. Твоєї брехні стало занадто багато. Кожне твоє слово є нечистим і нещирим, і жодне не можна вважати правдивим чи чесним. Хоча ти й не відчуваєш, що втратив обличчя, коли брешеш, у глибині душі ти почуваєшся зганьбленим. Твоя совість звинувачує тебе, і ти невисокої думки про себе, думаючи: “Чому я живу таким жалюгідним життям? Невже так важко казати правду? Чи мушу я вдаватися до брехні заради своєї гордості? Чому моє життя таке виснажливе?”. Тобі не потрібно жити виснажливим життям. Якщо ти можеш практикувати бути чесною людиною, ти зможеш жити розслабленим, вільним і звільненим життям. Однак ти вирішив підтримувати свою гордість і марнославство, говорячи неправду. Отже, ти волочиш утомливе й нещасне існування, яке сам собі й заподіяв. Можна здобути почуття гордості, говорячи неправду, але що це за почуття гордості? Це просто порожнеча, і вона абсолютно нічого не варта. Говорити неправду означає зраджувати свої гідність і достоїнство. Це позбавляє людину її достоїнства й гідності; це не до вподоби Богові, і Він гидує цим. Чи варте воно того? Ні. Чи це правильний шлях? Ні, неправильний. Люди, які часто брешуть, живуть згідно зі своїми сатанинськими характерами; вони живуть під владою сатани. Вони не живуть у світлі й не живуть у присутності Бога. Ти постійно думаєш про те, як збрехати, а потім, збрехавши, мусиш думати, як приховати цю брехню. А коли тобі не вдається достатньо добре приховати брехню і її розвінчують, доводиться ламати голову, щоб спробувати згладити суперечності й зробити її правдоподібною. Хіба не втомливо так жити? Виснажливо. Чи варте воно того? Ні, не варте. Ламати голову, щоб брехати, а потім приховувати брехню, і все це заради гордості, марнославства й статусу, – який у цьому сенс? Нарешті ти розмірковуєш і думаєш собі: “Який сенс? Занадто виснажливо брехати й приховувати брехню. Так поводитися не вийде; було б легше, якби я просто став чесною людиною”. Ти прагнеш стати чесною людиною, але не можеш відпустити свою гордість, марнославство й особисті інтереси. Тому ти можеш вдаватися лише до брехні, щоб підтримувати ці речі. … Якщо ти думаєш, що брехня може зберегти репутацію, статус, марнославство й гордість, яких ти прагнеш, ти глибоко помиляєшся. Насправді, говорячи неправду, ти не тільки не можеш зберегти свої марнославство й гордість, свої достоїнство і гідність, а й, що ще гірше, втрачаєш можливість практикувати істину й бути чесною людиною. Навіть якщо тобі вдасться в той момент зберегти свої репутацію, статус, марнославство й гордість, ти відкинув істину та зрадив Бога. Це означає, що ти повністю втратив свій шанс на те, щоб Він спас і вдосконалив тебе, що є найбільшою втратою і вічним жалем» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Тільки будучи чесною людиною, можна жити істинно людською подобою). Ці слова чудово описували мене. Я побачила, що я хитра й підступна людина. Коли я просто хотіла відпочити, то навіть про таку дрібницю не змогла сказати правду. Я не сказала прямо своїй напарниці, що мені потрібно подрімати і я зустрінуся з нею трохи пізніше, натомість я збрехала. Я вчинила так, щоб захистити своє обличчя та статус, щоб зберегти уявлення інших людей про мене. Але Бог ненавидить таку поведінку, і я також почувалася винною через це. Так, слова Божі кажуть: «Хоча ти й не відчуваєш, що втратив обличчя, коли брешеш, у глибині душі ти почуваєшся зганьбленим. Твоя совість звинувачує тебе, і ти невисокої думки про себе, думаючи: “Чому я живу таким жалюгідним життям? Невже так важко казати правду? Чи мушу я вдаватися до брехні заради своєї гордості? Чому моє життя таке виснажливе?”». Я дійсно ототожнила себе з цими словами від Бога. Я справді зрозуміла, що жити, обманюючи інших заради захисту своєї репутації, вкрай втомливо, що мені доводиться постійно брехати, щоб приховати свою початкову брехню, і я просто ставатиму дедалі більш фальшивою та нещирою. Я знала, що Бог ненавидить це, тому що Він святий і праведний. Згадуючи свою нечесність, я можу сказати, що після брехні мене дійсно мучило сумління, я жалкувала про це й плакала перед Богом, і мені було соромно за свій обман. Але після цього я все одно продовжувала брехати. Моя поведінка була такою розбещеною й ганебною! Брехня стала моєю природою. Я згадала слова Господа Ісуса: «Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого» (Матвія 5:37). «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Івана 8:44). Це правда. Моя постійна брехня показала, що я належу дияволу, і я брехала, лише щоб захистити свій імідж та репутацію. Але це повністю позбавило мене характеру та гідності. Це було так безглуздо з мого боку! Бог сподівався, що я зможу практикувати істину, буду чесною людиною, буду свідчити й осоромлю сатану. Але я попалася на хитрощі сатани, ставши через це посміховиськом. Я брехала просто заради своєї репутації та щоб приховати свою розбещеність. Я не була чесною людиною, я була брехливою за своєю природою.

Також у словах Божих я прочитала: «Ви повинні знати, що Богу подобаються ті, хто чесний. Бог має сутність вірності, і тому Його словам завжди можна довіряти; більше того, Його дії бездоганні та беззаперечні. Ось чому Богу подобаються ті, хто абсолютно чесний із Ним. Чесність означає віддати своє серце Богу, не бути неправдивим із Богом ні в чому, бути відкритим із Ним у всьому, ніколи не приховувати факти, не намагатися обдурити тих, хто вище тебе, й не приховувати речей від тих, хто нижче тебе, і не робити нічого, що є лише спробою вислужитися перед Богом. Коротко кажучи, бути чесним – значить бути чистим у своїх діях і словах і не обманювати ні Бога, ні людей» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження). Я побачила, що бути чесною означає не мати обману в серці, не казати брехні та ніколи ні в чому не дурити ні Бога, ні людей. Я зрозуміла, що поводилася дуже хитро з Сьюзан, постійно брешучи, щоб захистити свій імідж та свої інтереси. Я втомилася та хотіла подрімати, тому тоді мені не хотілося обговорювати з нею церковну роботу. Але замість того, щоб просто сказати все як є, я збрехала про призначену зустріч, бо не хотіла, щоб вона погано про мене подумала. Я вважала за краще збрехати, щоб уникнути цієї розмови, замість того, щоб просто сказати, що дуже втомилася й маю відпочити. А коли ми зустрілися, я не визнала своєї помилки, але продовжувала обманювати, використавши іншу брехню, щоб приховати першу. Коли лідерка запитала мене про роботу, я збрехала про те, що зробила щось, чого насправді не робила. А коли мені потрібно було робити щотижневу закупівлю продуктів, і це збігалося з часом проведення зібрання, я збрехала про призначену зустріч. Я просто намагалася захистити свій імідж у всьому. Я побачила, що маю справді хитру, підступну природу. Я не могла сказати правду навіть про найелементарніші речі. Я була настільки розбещена сатаною, що не була навіть віддалено чесною.

Я прочитала ще один уривок зі слів Божих: «Тільки якщо люди прагнуть бути чесними, вони можуть дізнатися, наскільки глибоко вони розбещені, чи дійсно вони мають будь-яку людську подобу, і чітко оцінити себе або побачити свої вади. Тільки коли вони практикують чесність, вони можуть усвідомити, як багато брехні вони говорять і як глибоко приховані їхні обман і нечесність. Тільки маючи досвід практики чесності, люди можуть поступово прийти до пізнання істини про свою власну розбещеність і пізнати свою власну природу й сутність, і тільки тоді їхні розбещені характери постійно очищатимуться. Тільки в процесі постійного очищення своїх розбещених характерів люди зможуть здобути істину. Присвятіть ваш час тому, щоб на власному досвіді пережити ці слова. Бог не вдосконалює тих, хто підступний. Якщо твоє серце нечесне, якщо ти нечесна людина, тоді ти не будеш здобутий Богом. Так само ти не здобудеш істину, а також будеш неспроможний здобути Бога. Що означає “якщо ти не здобудеш Бога”? Якщо ти не здобудеш Бога і не зрозумів істину, тоді ти не знатимеш Бога, і тому ти в жоден спосіб не зможеш бути сумісним із Богом, в такому разі ти є ворогом Бога. Якщо ти несумісний із Богом, то Бог не є твоїм Богом; а якщо Бог не є твоїм Богом, ти не можеш бути спасенним. Якщо ти не прагнеш досягти спасіння, чому ти віриш у Бога? Якщо ти не зможеш досягти спасіння, ти назавжди залишишся лютим ворогом Бога, і твій кінцевий результат буде визначеним. Тож якщо люди хочуть спастися, вони мусять розпочати з того, щоб бути чесними. Зрештою, особи, здобуті Богом, мають певну ознаку. Вам відомо, що це за ознака? Це написано в книзі Об’явлення, в Біблії: “Не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!” (Об’явлення 14:5). Ким є оті “вони”? Це ті, хто спасенний, удосконалений і здобутий Богом. Як Бог описує цих людей? Якими є характеристики та прояви їхньої поведінки? Вони непорочні. У їхніх вустах немає підступу. Ви всі, мабуть, можете зрозуміти й осягнути, що означає не мати підступу у вустах: це означає бути чесним. Що мається на увазі під словом “непорочні”? Це означає не чинити зла. А на якому фундаменті стоїть принцип нечинення зла? Без жодного сумніву, він стоїть на фундаменті страху Божого. Отже, бути непорочним означає боятися Бога та втікати від злого. Як Бог визначає того, хто є непорочним? В очах Бога досконалі лише ті, хто боїться Бога і втікає від злого; отже, непорочні люди – це ті, хто боїться Бога й утікає від злого; і лише ті, хто досконалий, є непорочними. Це абсолютно правильно» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Шість показників зростання життя). Обміркувавши це, я по-справжньому злякалася. Бог говорить: «Якщо ти нечесна людина, тоді ти не будеш здобутий Богом. Так само ти не здобудеш істину, а також будеш неспроможний здобути Бога». «Якщо ти не зможеш досягти спасіння, ти назавжди залишишся лютим ворогом Бога, і твій кінцевий результат буде визначеним». Це правда, що Бог не спасає брехливих людей. Я знала, що якщо не покаюсь, то зрештою буду відсіяна Богом. Завдяки Божим словам я нарешті по-справжньому зрозуміла себе й дізналася, що брехня походить від диявола, і я брешу через своє виховання та вплив суспільства. Моя мама завжди казала мені, що хай як жахливо виглядає чиєсь волосся чи одяг, я все одно маю говорити приємні речі, щоб не зачепити їхні почуття. Інакше ніхто не прийде мені на допомогу, коли це знадобиться. Із таким вихованням у мене не вистачало сміливості бути чесною. Я докладала зусиль, щоб підтримувати гарний імідж, щоб люди любили мене та думали, що я їм співчуваю. Але насправді я стала фальшивою, хитрою людиною. Це нагадало мені Йов 1:7 у Біблії: «І сказав Єгова сатані: Звідки ти йдеш? Тоді сатана відповів Єгові та сказав: ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній». Слова сатани були хитрими й ухильними, і було незрозуміло, що він говорив насправді. Хіба, обманюючи інших, я не була підступною, як сатана? Мені було дуже соромно розуміти, що моя природа подібна до природи сатани. Я жила під владою сатани й не була вільною від свого сатанинського характеру. Як таким чином я могла бути сумісною із Христом чи отримати схвалення Бога? Я постала перед Богом, щоб покаятися, і просила Його пробачити мені. Я справді ненавиділа себе, ненавиділа сатану й відчувала велику провину. Божий характер є праведним, і я знала, що не можу продовжувати брехати та ображати Його.

Я також проаналізована інший уривок: «Зрештою, особи, здобуті Богом, мають певну ознаку. Вам відомо, що це за ознака? Це написано в книзі Об’явлення, в Біблії: “Не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!” (Об’явлення 14:5). Ким є оті “вони”? Це ті, хто спасенний, удосконалений і здобутий Богом» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Шість показників зростання життя). Бог цінує тих, хто чесний, а нечесні люди ніколи не увійдуть до Його царства. Я дуже хотіла перестати брехати, стати бездоганною, але не могла досягти цього самостійно. Мені потрібно було шукати допомоги в Бога, щоб він уберіг мене від потрапляння в пастку сатани. Говорити правду іноді може бути ніяково, але я хотіла перестати брехати. Потім я перечитала «Принципи чесної людини». «(1) Привчаючи себе бути чесною людиною, необхідно покладатися на Бога. Віддай Йому своє серце та прийми Його пильне дослідження. Тільки так можна з часом позбутися брехні й обману; (2) необхідно прийняти істину й аналізувати кожне своє слово та вчинок. Аналізуй походження й сутність розбещення, яке ти виявляєш, і пізнавай себе; (3) необхідно дослідити, в яких питаннях людина бреше й таїть обман. Наважся проаналізувати й розкрити своє справжнє “я”, попросити пробачення й загладити свою провину…» («170 принципів утілення істини в життя»). Я знала, що маю вибачитися перед Сьюзан. Я була такою брехливою, я збрехала їй двічі. Я вирішила, що маю розповісти їй про свою розбещеність і свої мотиви. Я не могла приховувати ці речі. Я мала говорити правду й бути чесною людиною, незважаючи ні на що. Помолившись ще кілька разів, я набралася сміливості та відкрилася перед Сьюзан. Я докладно розповіла, як обдурила її, і що я покаялася перед Богом. Я перестала прикривати свою брехню, бо знала, що Бог спостерігає за мною, і я маю розповісти про все докладно. Закінчивши, я відчула, що з моїх плечей впав величезний тягар, і мені стало набагато спокійніше.

Після цього я регулярно зверталася до Бога з молитвою, просячи Його дослідити моє серце. Коли в мене був якийсь хитрий намір, або якщо я виявляла нечесність чи хитрість, я просила Бога дисциплінувати та зупинити мене. Я знала, що проблему з брехнею неможливо вирішити одразу, і я ніколи у своєму житті не була по-справжньому чесною. Я хотіла й далі намагатися стати чесною людиною. Бог любить і благословляє чесних, і лише чесні люди можуть бути спасенні. Відтоді щоразу, коли я розуміла, що в мене виникають підступні думки, я приходила до Бога й молилася: «Боже, я зіткнулася з проблемою, і мені здається, що я не можу впоратися з нею, не збрехавши. Будь ласка, просвіти мене, щоб я зрозуміла істину й змогла відкинути інтереси плоті. О Боже, я хочу практикувати істину й бути чесною людиною. Допоможи мені, будь ласка. Я така вдячна Тобі!»

Якось після зібрання лідер запитав мене, що я думаю про це зібрання. Насправді, я помітила, що на зібранні він поводився надто владно, та в його спілкуванні були також деякі інші проблеми. Але я боялася, що, сказавши правду, я зачеплю його гордість, і він погано до мене ставитиметься. Тому я сказала: «Було чудово». Сказавши це, я відчула себе жахливо. Я розуміла, що збрехала, тому я помолилася Богові, просячи Його направити мене, щоб я змогла бути чесною людиною й говорити правду. Тоді я пішла до лідера та поговорила з ним про проблеми з цим зібранням. Після цього я відчула себе набагато спокійніше. Наступне зібрання, яке він вів, було набагато кращим. Через деякий час я помітила, що поступово змінююся. Раніше я завжди брехала, щоб захистити своє обличчя та статус. Але коли я віддала своє серце Богові, попросивши Його стежити за ним, наглядати за мною й тримати мене у вузді, я побачила свій стан чіткіше. Я постала перед Богом у молитві й почала практикувати чесність. Іноді це може ображати людей, але для мене важливіше бути чесною людиною перед Богом.

Раніше в мене була звичка брехати, щоб потішити людей, захистити своє обличчя та статус, але тепер я працюю над тим, щоб бути чесною людиною за будь-яких обставин, які Бог створює для мене. Я дуже вдячна Богу за цей досвід та це розуміння. Суд Його слів допоміг мені побачити свою розбещеність і потворність та досягти деяких змін. Я знаю, що звільнення від звички брехати – це довгий процес, і що Бог створює одну ситуацію за іншою для мого досвіду. Я маю бути пильною, щоб не казати огидну Богу брехню. Найголовніше – це прийняти суд слів Божих, а також молитися та покладатися на Нього, щоб по-справжньому звільнитися від схильності до брехні. Нехай уся слава дістанеться Всемогутньому Богу!