Різні епохи наступали й минали, і з ними поступово змінювалась уся робота, що виконувалася протягом шести тисяч років. Зміни в цій роботі ґрунтувалися на загальній ситуації у світі та на закономірностях розвитку людства в цілому; робота управління лише поступово змінювалася відповідним чином. Вона не вся була спланована від початку творіння. Перед створенням світу або дуже скоро після цього Єгова ще не спланував першу стадію роботи – стадію закону, другу стадію роботи – стадію благодаті, або третю стадію роботи – стадію завоювання, на якій Він спершу мав розпочати з деяких нащадків Моава й таким шляхом завоювати весь світ. Після створення світу Він ніколи не говорив цих слів, і Він ніколи не говорив їх після Моава; справді, до Лота Він ніколи їх не вимовляв. Уся Божа робота виконується спонтанно. Саме так і розвивалась уся Його шеститисячолітня робота управління; Він аж ніяк не писав перед створенням світу якийсь план на кшталт «Зведеної таблиці розвитку людства». У Божій роботі Він безпосередньо виявляє те, Ким Він є; Він не ламає голову, щоб сформулювати план. Звичайно, чимало пророків говорили дуже багато пророцтв, але все одно не можна сказати, що Божа робота завжди передбачала точне планування; ці пророцтва були зроблені відповідно до Божої роботи в той час. Уся робота, яку Він виконує, – це найбільш фактична робота. Він виконує її відповідно до розвитку кожної епохи, спираючись на зміни, що відбуваються. Для Нього виконувати роботу – це наче підбирати ліки до хвороби; здійснюючи Свою роботу, Він спостерігає та продовжує Свою роботу відповідно до Своїх спостережень. На кожному етапі Своєї роботи Бог здатен виявляти Свою велику мудрість і здібності; Він відкриває Свою багату мудрість і владу відповідно до роботи конкретного періоду та дозволяє всім тим людям, яких Він повернув протягом того періоду, побачити весь Його характер. Він задовольняє потреби людей відповідно до роботи, яку слід здійснити в кожен період, і виконує для цього всяку роботу, яку необхідно. Він забезпечує людей тим, що їм потрібно, залежно від міри, якою їх розбестив сатана. Це подібно до того, як Єгова спочатку створив Адама та Єву, щоб дати їм змогу проявити Бога на землі та щоб вони могли свідчити про Бога серед творіння. Однак Єва згрішила після того, як змій її спокусив, і Адам зробив те саме; у саду вони обидва з’їли плід із дерева пізнання добра і зла. Отже, Єгова мав виконати над ними додаткову роботу. Побачивши їхню наготу, Він укрив їхні тіла одягом зі шкур тварин. Після цього Він сказав Адаму: «За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля… аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся». А жінці Він сказав: «Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою». Відтоді Він вигнав їх з Еденського саду та змусив жити за його межами, так само як тепер живе на землі сучасна людина. Коли Бог створював людину на самому початку, Він не планував дозволити людині після створення піддатися спокусі змія, а потім проклясти людину та змія. У Нього насправді не було такого плану; просто так сталося, і це дало Йому нову роботу серед Його творіння. Після того, як Єгова виконав цю роботу серед Адама та Єви на землі, людство продовжувало розвиватися протягом кількох тисяч років, аж доки не сталося так: «І побачив Єгова, що великою є нечестивість людини на землі, і що всілякі помисли її серця були тільки невпинним злом. І пошкодував Єгова, що створив людину на землі, і засмутилося Його серце. … Але Ной знайшов благодать в очах Єгови». У цей час у Єгови ще додалося нової роботи, оскільки створене Ним людство стало занадто грішним після спокуси змія. Зважаючи на ці обставини, серед усього людства Єгова вирішив пощадити лише сім’ю Ноя, а потім виконав Свою роботу знищення світу потопом. Людство продовжує розвиватися таким чином аж до сьогодні, стаючи дедалі розбещенішим, і як прийде час, коли людський розвиток досягне своєї вершини, це означатиме кінець людства. Від самого початку й аж до кінця світу внутрішня правда Його роботи завжди була та завжди буде такою. Це подібне до того, як люди будуть розсортовані за ґатунком; це далеко не той випадок, коли кожній людині від самого початку приречено належати до певної категорії; натомість усіх людей поступово розподіляють по категоріях лише після того, як вони пройшли процес розвитку. Зрештою кожен, кому не можна принести повне спасіння, буде повернений до своїх «предків». Ніяка робота Бога серед людства не була підготовлена вже під час створення світу; радше це розвиток подій, який дозволив Богу виконувати Свою роботу серед людства поетапно та в реалістичніший, практичніший спосіб. Наприклад, Бог Єгова створив змія не для того, щоб спокусити жінку; це не був Його конкретний план, і Він не прирікав цього навмисно. Можна сказати, що це була несподівана подія. Таким чином, саме через це Єгова вигнав Адама та Єву з Еденського саду й поклявся більше ніколи не створювати людину. Але люди відкривають Божу мудрість лише на цій основі. Як Я й казав раніше: «Я застосовую Свою мудрість відповідно до підступів сатани». Яким би розбещеним не стало людство та як би змій його не спокушав, Єгова все одно має Свою мудрість; таким чином, Він був задіяний у новій роботі, відколи Він створив світ, і жоден з етапів цієї роботи ніколи не повторювався. Сатана безперервно пускав у дію підступи, людство постійно розбещувалося сатаною, а Бог Єгова безупинно виконував Свою мудру роботу. Він ніколи не зазнавав невдач і ніколи не припиняв працювати із самого моменту створення світу. Після того, як сатана розбестив людей, Він продовжував працювати серед них, щоб розбити його – ворога, який був джерелом їхнього розбещення. Ця битва точилася від самого початку та триватиме до кінця світу. Виконуючи всю цю роботу, Бог Єгова не тільки дозволив людям, які були розбещені сатаною, отримати Його велике спасіння, а й дозволив їм побачити Його мудрість, всемогутність і владу. Більше того, зрештою Він дасть їм побачити Свій праведний характер – караючи безбожних і винагороджуючи добрих. Він бився із сатаною аж до цього дня й ніколи не зазнавав поразки. Це тому, що Він – мудрий Бог, і Він застосовує Свою мудрість відповідно до підступів сатани. Отже, Бог не тільки змушує все на небі підкорятися Його владі, а й чинить так, щоб усе на землі покоїлося під Його підніжжям, і, що не менш важливо, Він робить так, щоб безбожні, які зазіхають на людство та переслідують його, підпали під Його кару. Результати всієї цієї роботи досягаються завдяки Його мудрості. Він ніколи не виявляв Свою мудрість до існування людства, тому що в Нього не було ворогів ні на небі, ні на землі, ні будь-де в усьому світі, і не було ніяких темних сил, які зазіхали б на щось у природі. Після того, як архангел зрадив Його, Він створив людство на землі, і саме через людство Він офіційно розпочав Свою багатотисячолітню війну із сатаною, архангелом – війну, яка з кожною наступною стадією стає дедалі напруженішою. Його всемогутність і мудрість присутні на кожній із цих стадій. Лише тоді все на небі й на землі стало свідком Божої мудрості, всемогутності та, зокрема, Божої реальності. Він і до цього дня досі виконує Свою роботу в такий самий реалістичний спосіб; крім того, виконуючи Свою роботу, Він також виявляє Свою мудрість і всемогутність. Він дозволяє вам побачити внутрішню правду кожної стадії роботи, побачити, як саме пояснити Божу всемогутність, і, більше того, побачити остаточне пояснення Божої реальності.

Деякі люди дивуються щодо зради Юдою Ісуса: хіба це не було визначено ще до створення світу? Насправді Святий Дух спланував це, виходячи з реальності того часу. Просто так сталося, що був чоловік на ім’я Юда, який постійно крав кошти, тому на таку роль було обрано цю людину, щоб вона так прислужилася. Це був справжній приклад використання місцевих ресурсів. Спершу Ісус про це не знав; Він довідався тільки пізніше, після викриття Юди. Якби цю роль був здатен зіграти хтось інший, тоді та людина зробила б це замість Юди. Те, що було приречено, насправді було тим, що Святий Дух зробив у той момент. Робота Святого Духа завжди виконується спонтанно; Він може будь-коли спланувати Свою роботу та будь-коли виконати її. Чому Я завжди кажу, що робота Святого Духа реалістична та що вона завжди нова, ніколи не стара й завжди свіжа найвищою мірою? Його робота не була вже запланована, коли було створено світ; сталося зовсім не те! Кожен етап роботи досягає належного ефекту для відповідного часу, і етапи не порушують один одного. У більшості випадків плани, про які ти міг думати, просто не зрівняються з останньою роботою Святого Духа. Його робота не така проста, як міркує людина, і не така складна, як людина собі уявляє, – вона полягає в тому, щоб забезпечувати людей будь-коли та будь-де відповідно до їхніх потреб у той час. Ніхто не знає сутності людей чіткіше за Нього, і саме з цієї причини ніщо не може задовольнити справжні потреби людей так добре, як Його робота. Отже, на думку людини Його робота видається спланованою на кілька тисячоліть наперед. Оскільки Він зараз виконує серед вас Свою роботу, працюючи й говорячи весь той час, поки Він спостерігає за вашими станами, Він може сказати найпідхожіші слова, коли стикається з кожним станом, і Він говорить точнісінько ті слова, що потрібні людям. Візьмімо перший етап Його роботи – час кари. Після цього Бог проводив Свою роботу, виходячи з того, що проявляли люди, їхнього бунтарства, позитивних станів, які в них виникали, і негативних станів, а також найнижчої межі, до якої люди могли впасти, коли ті негативні стани досягали певного рівня; і Він хапався за ці речі, щоб отримати від Своєї роботи набагато кращий результат. Тобто Він виконує підтримувальну роботу серед людей на основі їхнього поточного стану в певний момент часу; Він виконує кожен етап Своєї роботи відповідно до фактичних станів людей. Усі творіння в Його руках; як би Він міг їх не знати? Бог виконує наступний етап роботи, який має бути зроблено, будь-коли та будь-де, відповідно до станів людей. Цю роботу аж ніяк не було сплановано наперед за тисячі років; це людське уявлення! Він працює, спостерігаючи за результатами Своєї роботи, і Його робота постійно поглиблюється та розвивається; щоразу після спостереження за результатами Своєї роботи Він реалізує наступний етап Своєї роботи. Він використовує багато чого, щоб переходи відбувалися поступово та щоб із часом Його нова робота ставала видимою для людей. Такий спосіб роботи може задовольняти потреби людей, тому що Бог знає людей досконально. Саме так Він і виконує з неба Свою роботу. Так само й утілений Бог виконує Свою роботу в той же спосіб, укладаючи плани та працюючи серед людей відповідно до фактичних обставин. Ніщо з Його роботи не було організовано до створення світу й не було ретельно сплановано заздалегідь. Через дві тисячі років після створення світу Єгова побачив, що людство стало настільки розбещеним, що Він вустами пророка Ісаї передрік: після завершення періоду Закону Єгова виконає Свою роботу відкуплення людства в період Благодаті. Звісно, це був план Єгови, але цей план також було укладено відповідно до обставин, які Він спостерігав у той час; певно, що Він подумав про нього не відразу після того, як створив Адама. Ісая просто озвучив пророцтво, але Єгова не готувався до цієї роботи заздалегідь протягом періоду Закону; натомість Він почав цю роботу на початку періоду Благодаті, коли посланець з’явився вві сні Йосипа, щоб просвітити його повідомленням про те, що Бог стане плоттю, і лише тоді почалася Його робота втілення. Бог не готувався до Своєї роботи втілення відразу після створення світу, як уявляють люди; це рішення приймалося лише на основі ступеня розвитку людства та стану Його війни проти сатани.

Коли Бог стає плоттю, Його Дух сходить на людину; іншими словами, Дух Божий вбирається у фізичне тіло. Він приходить виконувати Свою роботу на землі не для того, щоб принести із Собою певні обмежені етапи; Його робота абсолютно необмежена. Робота, яку виконує Святий Дух у плоті, все одно визначається результатами Його роботи, і Він використовує такі речі, щоб визначити тривалість часу, протягом якого Він виконуватиме роботу в плоті. Святий Дух безпосередньо виявляє кожен етап Своєї роботи, по ходу ретельно вивчаючи Свою роботу; ця робота – не щось таке надприродне, що б виходило за межі людської уяви. Це як робота Єгови зі створення неба, землі та всього сущого; Він планував і працював одночасно. Він відділив світло від темряви, і виникли ранок і вечір – це зайняло один день. На другий день Він створив небо, і це також зайняло один день; потім Він створив землю, моря та всіх істот, які їх населяли, для чого знадобився ще один день. Так продовжувалося до шостого дня, коли Бог створив людину й дозволив їй управляти всім на землі. Потім на сьомий день, коли Він закінчив створювати все суще, Він відпочив. Бог поблагословив сьомий день і освятив його. Він вирішив установити цей святий день лише після того, як Він уже створив усе суще, а не перед цим. Ця робота теж виконувалася спонтанно; перш ніж створити все суще, Він не вирішував створити світ за шість днів, а потім відпочити на сьомий; це зовсім не відповідає фактам. Він такого не озвучував і не планував. Він аж ніяк не казав, що створення всього сущого буде завершено на шостий день і що Він відпочине на сьомий; натомість Він творив відповідно до того, що вважав добрим у той час. Коли Він закінчив творити все суще, був уже шостий день. Якби Він закінчив створювати все суще на п’ятий день, то призначив би святим шостий день. Однак насправді Він завершив створення всього сущого на шостий день, і так сьомий день став святим і залишається ним аж до сьогодні. Отже, Його поточна робота виконується в такий самий спосіб. Він говорить і забезпечує ваші потреби відповідно до ваших ситуацій. Тобто Дух говорить і працює відповідно до обставин людей; Він стежить за всіма та працює будь-коли й будь-де. Те, що Я роблю, говорю, покладаю на вас і дарую вам, усе без винятку є тим, що вам потрібно. Тож ніщо в Моїй роботі не відділене від реальності; усе воно реальне, бо ви всі знаєте, що «Божий Дух пильнує все». Якби все це було вирішено наперед, хіба це не було б занадто шаблонно? Ти думаєш, що Бог виробляв плани цілих шість тисячоліть, а потім прирік людство бути бунтівничим, непіддатливим, облудним, підступним і мати розбещеність плоті, сатанинський характер, пожадливість очей і потурання своїм слабкостям. Ніщо з цього не було приречено Богом, а натомість усе це сталося внаслідок сатанинського розбещення. Хтось може сказати: «Хіба сатана не був також у Божій владі? Бог прирік, що сатана таким чином розбестить людей, і після цього Бог виконав Свою роботу серед людей». Хіба Бог справді прирік би сатану розбестити людство? Бог дуже хоче дати людству жити нормально, тож чи справді Він заважав би життю людей? Якщо так, хіба перемога над сатаною та спасіння людства не були б марною працею? Як би бунтарство людства могло бути приречено? Це сталося через заваду сатани, тож як це могло бути приречено Богом? Сатана в Божій владі, якого ви собі уявляєте, дуже відрізняється від сатани в Божій владі, про якого я говорю. Згідно з вашими твердженнями про те, що «Бог всемогутній, і сатана в Його руках», сатана ніколи не міг би Його зрадити. Хіба ти не казав, що Бог всемогутній? Ваше знання занадто абстрактне та не має зв’язку з реальністю; людина ніколи не зможе збагнути Божих думок, і так само людина ніколи не зможе осягнути Його мудрості! Бог всемогутній; у цьому немає ніякої неправди. Архангел зрадив Бога, тому що Бог спочатку дав йому частку влади. Звісно, це була несподівана подія, як і тоді, коли Єва піддалася спокусі змія. Проте як би сатана не чинив свою зраду, він усе одно не такий всемогутній, як Бог. Як ви казали, сатана просто могутній; що б він не робив, Божа влада завжди його переможе. Таке правдиве значення слів «Бог всемогутній, і сатана в Його руках». Тому війну із сатаною потрібно вести поетапно. Більше того, Бог планує Свою роботу у відповідь на хитрощі сатани – тобто Він приносить спасіння людству та відкриває Свою всемогутність і мудрість у спосіб, який відповідає періоду. Так само й роботу останніх днів не було приречено на ранніх етапах, до періоду Благодаті; приречення не робляться в такий методичний спосіб, ось так: по-перше, змусити зовнішній характер людини змінитися; по-друге, піддати людину Своїй карі та випробуванням; по-третє, змусити людину пройти випробування смертю; по-четверте, дати людині пережити час любові до Бога та проявити рішучість створеної істоти; по-п’яте, дозволити людині побачити Божу волю та повністю Його пізнати, і, нарешті, зробити людину довершеною. Він не планував усе це протягом періоду Благодаті; натомість Він почав це планувати в нинішній період. І сатана працює, і Бог працює. Сатана виявляє свій розбещений характер, тоді як Бог говорить прямо й відкриває деякі суттєві речі. Це робота, яка виконується сьогодні, і її принцип той самий, що використовувався здавна, після створення світу.

Спочатку Бог створив Адама та Єву, і Він також створив змія. З усього сущого цей змій був найотруйніший; його тіло містило отруту, яку сатана застосував, щоб отримати від неї користь. То був змій, що спокусив Єву на гріх. Адам згрішив після Єви, і тоді вони двоє отримали здатність розрізняти добро та зло. Якщо Єгова знав, що змій спокусить Єву, а Єва спокусить Адама, то чому Він помістив їх усіх у сад? Якщо Він міг це передбачити, то чому Він створив змія й помістив його в Еденський сад? Чому в Еденському саду був плід дерева пізнання добра і зла? Чи Він призначив їм з’їсти цей плід? Коли прийшов Єгова, ні Адам, ні Єва не наважилися поглянути Йому в очі, і лише тоді Єгова дізнався, що вони з’їли плід із дерева пізнання добра і зла та стали жертвами підступу змія. Кінець кінцем Він прокляв змія, і так само Він прокляв Адама і Єву. Коли вони двоє їли плід дерева, Єгова нітрохи не знав, що вони це роблять. Людство стало настільки розбещеним, що зробилося лихим і розпусним, і це навіть зайшло настільки далеко, що все затаєне в людських серцях було лихим і неправедним; усе воно було скверною. Тож Єгова пошкодував, що створив людство. Після цього Він виконав Свою роботу знищення світу потопом, який пережив Ной і його сини. Деякі речі насправді не такі складні та надприродні, як люди можуть собі уявляти. Дехто запитує: «Раз Бог знав, що архангел Його зрадить, навіщо Він його створив?». Факти такі: до існування землі архангел був найвеличнішим із небесних ангелів. Його рішенням корились усі ангели на небі; це була влада, яку йому дав Бог. Він був найвеличнішим із небесних ангелів, окрім Бога. Пізніше, коли Бог створив людство, архангел учинив на землі ще більшу зраду проти Бога. Я кажу, що він зрадив Бога, бо він хотів керувати людством і перевершити Божу владу. Саме архангел спокусив Єву на гріх, і він це зробив, бо хотів утвердити своє царство на землі та змусити людей відвернутися від Бога й натомість слухатись архангела. Архангел побачив, що його могло слухатися так багато істот – як ангели, так і люди на землі. Птахи і звірі, дерева, ліси, гори, річки та все суще на землі перебували під опікою людей – тобто Адама і Єви, – а Адам і Єва слухались архангела. Тому архангел побажав перевершити Божу владу та зрадити Бога. Після цього він очолив у бунті проти Бога багатьох ангелів, які згодом стали нечистими духами різного роду. Хіба розвиток людства до сьогодні не зумовлений розбещенням архангела? Люди такі, які вони сьогодні, лише тому, що архангел зрадив Бога й розбестив людство. Ця поетапна робота аж ніяк не така абстрактна та проста, як люди можуть собі уявити. Сатана вчинив зраду, бо мав причину, але люди не здатні усвідомити такий простий факт. Чому Бог, який створив небо, землю і все суще, також створив сатану? Раз Бог так зневажає сатану, а сатана є Його ворогом, чому Він створив сатану? Створивши сатану, хіба Він не створював ворога? Насправді Бог не творив ворога; навпаки, Він створив ангела, а пізніше той ангел зрадив Його. Його статус настільки зріс, що він захотів зрадити Бога. Можна сказати, що це був збіг обставин, але це також було неминуче. Це схоже на те, як людина неминуче помирає, дозрівши до певного рівня; усе просто переросло в ту стадію. Деякі безглузді дурні кажуть: «Раз сатана – Твій ворог, навіщо Ти його створив? Хіба Ти не знав, що архангел Тебе зрадить? Хіба Ти не можеш споглядати з вічності у вічність? Хіба Ти не знав натури архангела? Раз Ти чітко знав, що він Тебе зрадить, чому Ти зробив його архангелом? Він не лише Тебе зрадив, він також повів із собою так багато інших ангелів і зійшов у світ смертних, аби розбещувати людство, і все ж до цього дня Ти досі не зумів завершити Свій шеститисячолітній план управління». Чи правильні ці слова? Коли ти так думаєш, хіба ти собі не завдаєш більше клопоту, ніж потрібно? Є й інші, які кажуть: «Якби сатана не розбещував людство аж до сьогоднішнього дня, Бог не приніс би людству спасіння таким чином. Отже, Божа мудрість і всемогутність були б невидимими; де б тоді виявилася Його мудрість? Отже, Бог створив людський рід для сатани, щоб згодом Він міг виявити Свою всемогутність – інакше як людина могла б відкрити Божу мудрість? Якби людина не опиралася Богові й не бунтувала проти Нього, не було б потреби виявляти Його діяння. Якби все творіння поклонялося Йому та підкорялося Йому, у Бога не було б роботи». Це навіть далі від реальності, адже в Богові немає ніякої скверни, тому Він не може сотворити скверну. Зараз Він виявляє Свої діяння лише для того, щоб розбити Свого ворога, спасти людей, яких Він створив, і розбити демонів і сатану, які опираються Богу, ненавидять і зраджують Його та які на самому початку були під Його владою й належали Йому. Бог хоче розбити цих демонів і таким чином виявити Свою всемогутність усьому сущому. Людство та все суще на землі зараз під владою сатани та перебувають під владою безбожників. Бог хоче виявити Свої діяння всьому сущому, щоб люди могли Його пізнати й таким чином Він би розбив сатану та повністю переміг Своїх ворогів. Уся ця робота здійснюється через виявлення Його діянь. Усі Його творіння перебувають під владою сатани, тому Бог бажає виявити їм Свою всемогутність, таким чином розбивши сатану. Якби сатани не було, Йому не потрібно було б виявляти Свої вчинки. Якби не завади сатани, Бог створив би людство та привів його жити в Еденський сад. Чому ж до зради сатани Бог ніколи не виявляв ангелам чи архангелу всі Свої вчинки? Якби на початку всі ангели й архангел пізнали Бога та підкорилися Йому, тоді Бог не виконував би цих безглуздих робіт. Через існування сатани та демонів люди також опиралися Богові й до краю сповнені бунтівничого характеру. Тому Бог бажає виявити Свої діяння. Оскільки Він бажає воювати із сатаною, Він мусить використовувати Свою власну владу та всі Свої діяння, щоб його розбити; так робота спасіння, яку Він виконує серед людей, дозволить їм побачити Його мудрість і всемогутність. Робота, яку Бог виконує сьогодні, змістовна й жодним чином не нагадує ту, яку мають на увазі деякі люди, коли кажуть: «Хіба робота, яку Ти виконуєш, не суперечлива? Хіба ця послідовна робота не призводить до того, що Ти просто створюєш Собі завади? Ти створив сатану, а потім дозволив йому зрадити Тебе й опиратися Тобі. Ти створив людей, а потім віддав їх сатані, дозволивши Адаму та Єві піддатися спокусі. Раз Ти робив усе це навмисно, чому ж Ти досі ненавидиш людство? Чому Ти гидуєш сатаною? Хіба все це не діла Твоїх власних рук? То що ж Ти тоді ненавидиш?». Таке говорить досить багато безглуздих людей. Вони хочуть любити Бога, але в глибині душі вони скаржаться на Бога. Що за суперечність! Ти не розумієш правди, у тебе забагато надприродних думок, і ти навіть стверджуєш, що Бог зробив помилку, – який ти безглуздий! Це ти крутиш правдою, а не Бог зробив помилку! Деякі люди навіть знову й знову скаржаться: «Це Ти створив сатану, і це Ти скинув його поміж людей і віддав їх сатані. Коли люди отримали сатанинський характер, Ти їм не пробачив; навпаки, Ти певною мірою їх зненавидів. Спочатку Ти певною мірою любив їх, але тепер Ти маєш до них відразу. Це Ти ненавидів людство, але Ти також Той, хто любив людство. Що саме тут відбувається? Хіба це не суперечність?». Як би ви на це не дивилися, це те, що сталося на небі; саме в такий спосіб архангел зрадив Бога, і людство було розбещене, і так людям велося до сьогодні. Як би ви це не називали, уся історія саме така. Однак ви повинні розуміти, що вся мета цієї роботи, яку Бог виконує сьогодні, полягає в тому, щоб спасти вас і розбити сатану.

Оскільки ангели були дуже слабкими й не мали особливих здібностей, вартих згадки, вони стали бундючними, щойно їм було дано владу. Особливо це стосувалося архангела, статус якого був вищим, ніж у будь-якого іншого ангела. Цар серед ангелів, він керував мільйонами з них, і під рукою Єгови його влада перевищувала владу будь-якого іншого ангела. Він хотів робити те й се, а також привести ангелів униз поміж людей, щоб контролювати світ. Бог сказав, що Він є Тим, хто править усесвітом, але архангел заявив, що це він править усесвітом, – відтоді архангел зрадив Бога. Бог створив інший світ на небі, і архангел хотів контролювати цей світ, а також зійти у світ смертних. Хіба міг Бог дозволити йому таке зробити? Тож Він уразив архангела та скинув його в повітря. Відколи архангел розбестив людей, Бог вів війну із ним, щоб спасти їх; ці шість тисячоліть Він використав, аби завдати йому поразки. Ваше уявлення про всемогутнього Бога несумісне з роботою, яку Бог зараз виконує; воно абсолютно непрактичне та цілковито оманливе! Насправді лише після зради архангела Бог оголосив його Своїм ворогом. Тільки через свою зраду архангел потоптав людство після прибуття у світ смертних, і саме тому людство розвинулося до цієї межі. Після того, як це сталося, Бог поклявся сатані: «Я переможу тебе та принесу спасіння всім людям, яких Я створив». Спершу сатана не повірив і відповів: «Та що Ти можеш мені зробити? Чи дійсно Ти можеш скинути мене в повітря? Чи справді Ти можеш мене розбити?». Після того, як Бог скинув архангела в повітря, Він більше не звертав на нього уваги, а пізніше почав спасати людство та виконувати Свою власну роботу, незважаючи на постійне перешкоджання з боку сатани. Сатана міг робити те й се, але все це завдяки силам, які Бог дав йому раніше; він забрав їх із собою в повітря та зберіг до сьогодні. Бог не відібрав в архангела владу, коли скидав його в повітря, і тому сатана продовжував розбещувати людство. З іншого боку, Бог почав спасати людей, яких сатана розбестив незабаром після їхнього створення. На небі Бог не виявляв Своїх діянь; однак перед тим, як створити землю, Він дозволив людям у світі, який Він створив на небі, бачити Його діяння, таким чином скеровуючи цих людей над небом. Він дав їм мудрість, розум і привів тих людей жити в той світ. Звісно, ніхто з вас раніше про це не чув. Пізніше, після того як Бог створив людей, архангел почав їх розбещувати; на землі все людство впало в хаос. Тільки тоді Бог почав Свою війну проти сатани, і тільки в цей час люди почали бачити Його вчинки. На початку такі діяння було приховано від людства. Після того як сатану було скинуто в повітря, він робив своє, а Бог продовжував виконувати Свою власну роботу, постійно ведучи війну проти сатани, аж до останніх днів. Зараз настав час, коли сатана має бути знищений. На початку Бог дав йому владу, і пізніше Він скинув його в повітря, але сатана залишився зухвалим. Після того він розбестив людство на землі, але Бог був там і управляв людством. Бог використовує Своє управління людьми, щоб розбити сатану. Розбещуючи людей, сатана кладе кінець їхній долі та заважає Божій роботі. З іншого боку, Божа робота – це спасіння людства. Який етап роботи, яку виконує Бог, не призначений спасти людство? Який етап не призначений очистити людей і змусити їх поводитися праведно й утілювати образ тих, кого можна любити? Однак сатана такого не робить. Він розбещує людство; він постійно виконує свою роботу розбещення людства по всьому світу. Звісно, Бог теж робить Свою власну роботу, не звертаючи уваги на сатану. Скільки б влади не мав сатана, ця влада все одно була дана йому Богом; Бог просто не дав йому всю Свою владу, тому, що б не робив сатана, він ніколи не зможе перевершити Бога й завжди буде в Його владі. На небі Бог не виявляв ніяких Своїх діянь. Він просто дав сатані дрібку влади та дозволив йому контролювати інших ангелів. Тож що б не робив сатана, він ніколи не зможе перевершити Божу владу, тому що влада, яку спочатку дав йому Бог, обмежена. Поки Бог працює, сатана заважає. В останні дні його завади закінчаться; так само й Божу роботу теж буде закінчено, і люди того ґатунку, який Бог хоче довершити, будуть довершені. Бог скеровує людей позитивно; Його життя – жива вода, неосяжна та безмежна. Сатана певною мірою розбестив людину; кінець кінцем жива вода життя довершить людину, і сатана не матиме можливості втручатися та виконувати свою роботу. Тож Бог зможе повністю здобути цих людей. Навіть зараз сатана досі відмовляється це прийняти; він постійно протистоїть Богові, але Він не звертає на це уваги. Бог сказав: «Я переможу всі темні сили сатани та всі темні впливи». Це робота, яку слід виконувати в плоті, і це також те, що робить утілення значущим, а саме: завершити стадію роботи перемоги над сатаною в останні дні та знищити все, що належить сатані. Перемога Бога над сатаною неминуча! Власне, сатана вже давно зазнав невдачі. Коли Євангеліє почало поширюватися країною великого червоного дракона – тобто коли втілений Бог почав Свою роботу й цю роботу було пущено в дію, – сатана зазнав цілковитої поразки, бо самою метою втілення було перемогти сатану. Щойно сатана побачив, що Бог знову став плоттю й почав виконувати Свою роботу, яку жодна сила не могла зупинити, вид цієї роботи його приголомшив, і він не наважився більше робити нової шкоди. Спершу сатана думав, що теж наділений великою мудрістю, і порушував Божу роботу та заважав їй; однак він не чекав, що Бог знову стане плоттю чи що у Своїй роботі Бог використає бунтарство сатани, щоб воно послужило одкровенням і судом для людства, таким чином завойовуючи людей і перемагаючи сатану. Бог мудріший за сатану, і Його робота набагато перевершує сатанинську. Тож, як Я вже зазначав: «Робота, яку Я виконую, робиться у відповідь на хитрощі сатани; кінець кінцем Я виявлю Свою всемогутність і безсилля сатани». Бог виконуватиме Свою роботу на передньому плані, тоді як сатана тягтиметься позаду, поки врешті-решт не буде остаточно знищений – він навіть не встигне зрозуміти, що сталося! Він усвідомить правду лише тоді, коли його вже розтрощить і розчавить, і на той час він уже спопеліє в озері огняному. Чи ж він тоді не повірить остаточно? Бо тоді в сатани більше не буде напоготові жодних інтриг!

Саме ця поетапна, реалістична робота часто обтяжує серце Бога скорботою про людство, тому Його війна із сатаною триває вже шість тисяч років, і Бог сказав: «Я ніколи більше не створю людство, і Я ніколи більше не наділю ангелів владою». Відтоді, коли ангели прийшли працювати на землі, вони просто слідували за Богом, щоб виконувати якусь роботу; Він більше ніколи не давав їм жодної влади. Як ангели, яких бачили ізраїльтяни, виконували свою роботу? Вони виявлялись у снах і передавали слова Єгови. Коли Ісус воскрес за три дні після розп’яття, саме ангели відкотили камінь убік; Божий Дух не виконував цю роботу особисто. Ангели виконували тільки таку роботу; вони грали допоміжні ролі, але не мали влади, тому що Бог ніколи більше не наділяв їх жодною владою. Попрацювавши деякий час, люди, яких Бог використовував на землі, здумали, що вони Бог, і сказали: «Я хочу перевершити всесвіт! Я хочу стояти на третьому небі! Ми хочемо тримати в руках самодержавну владу!». Вони ставали бундючними після кількох днів роботи; вони бажали володіти самодержавною владою на землі, утвердити іншу націю, мати під ногами все суще та стояти на третьому небі. Хіба ти не знаєш, що ти просто людина, яку використовує Бог? Як би ти міг вознестися на третє небо? Бог приходить на землю, щоб працювати, мовчки та без галасу, а потім іде, непомітно завершивши Свою роботу. Він ніколи не галасує, як люди, а радше практичний у виконанні Своєї роботи. Також Він ніколи не входить у церкву та не кричить: «Я знищу вас усіх! Я вас прокляну та покараю!». Він просто продовжує виконувати Свою власну роботу й іде, щойно закінчить. Ті релігійні пастори, які зцілюють немічних і виганяють бісів, читають іншим лекції з кафедри, виголошують довгі помпезні промови й обговорюють нереалістичні речі, – усі вони бундючні до глибини душі! Вони лише нащадки архангела!

Пропрацювавши шість тисяч років аж до сьогодні, Бог уже виявив багато Своїх діянь, основною метою яких було розбити сатану та принести спасіння всьому людству. Він використовує цю нагоду, щоб дозволити всьому на небі, всьому на землі, всьому в морях і кожнісінькому об’єкту Божого творіння на землі побачити Його всемогутність і стати свідком усіх Його діянь. Він користується нагодою, яку забезпечила Його перемога над сатаною, щоб виявити людям усі Свої вчинки й дати їм змогу прославляти Його та звеличувати Його мудрість у перемозі над сатаною. Усе на землі, на небі та в морях приносить Богу славу, хвалить Його всемогутність, хвалить кожен Його вчинок і вигукує Його святе ім’я. Це доказ того, що Він розбив сатану; це доказ Його перемоги над сатаною. Що важливіше, це доказ Його спасіння людства. Усе Боже творіння приносить Йому славу, хвалить Бога за поразку Його ворога та Його повернення з перемогою, а також вихваляє Його як великого переможного Царя. Його мета – не просто перемогти сатану, і саме тому Його робота триває вже шість тисяч років. Він використовує поразку сатани, щоб спасти людство; Він використовує поразку сатани, щоб відкрити всі Свої діяння та всю Свою славу. Він здобуде славу, і весь ангельський сонм побачить усю Його славу. Посланці на небі, люди на землі та всі об’єкти творіння на землі побачать славу Творця. Така робота, яку Він виконує. Усі Його творіння на небі й на землі стануть свідками Його слави, і Він тріумфально повернеться, завдавши сатані повної поразки, і дозволить людству хвалити Його, таким чином здобувши у Своїй роботі подвійну перемогу. Кінець кінцем усе людство буде завойоване Ним, і Він знищить усіх, хто опирається чи бунтує; інакше кажучи, Він знищить усіх тих, хто належить сатані. Зараз ти стаєш свідком стількох Божих діянь, але ти й досі опираєшся, бунтуєш і не коришся; ти багато в собі таїш і робиш що заманеться. Ти слідуєш за власними пристрастями й уподобаннями; усе це бунтарство й опір. Будь-яка віра в Бога заради плоті та своїх пристрастей, а також заради власних уподобань, світу й сатани є огидною; вона непіддатлива й бунтівна за своєю природою. У наші дні існують усілякі різновиди віри: одні шукають прихистку від лиха, а інші прагнуть отримати благословення; одні бажають зрозуміти таємниці, а ще інші прагнуть грошей. Усе це форми опору, і все це богозневага! Коли кажуть, що хтось опирається чи бунтує, – хіба це говориться не про таку поведінку? Цими днями багато людей бурчить, скаржиться або судить. Усе це роблять безбожники; вони є прикладами людського опору й бунтарства. Такі люди одержимі та зайняті сатаною. Бог здобуває тих, хто повністю Йому підкоряється; це люди, які були розбещені сатаною, але врятовані та завойовані поточною роботою Бога, які витримали випробування та зрештою були повністю здобуті Богом, які більше не живуть під владою сатани, які звільнилися від неправедності та готові жити святістю – такі є найсвятішими з людей; вони й справді святі. Якщо твої поточні дії не відповідають хоча б одній частині Божих вимог, то тебе буде вигнано. Це беззаперечно. Усе залежить від того, що відбувається зараз; хоч ти й був приречений і обраний, твої дії сьогодні все одно визначатимуть твій результат. Якщо ти не можеш бути на рівні зараз, тебе буде вигнано. Якщо ти не можеш бути на рівні зараз, як ти зможеш бути на рівні потім? Перед тобою з’явилося таке велике диво, але ти досі не віриш. Як же ти тоді повіриш у Бога пізніше, коли Він закінчить Свою роботу й більше не виконуватиме такої роботи? Тоді для тебе буде ще неможливіше слідувати за Ним! Пізніше Бог спиратиметься на твоє ставлення, твоє знання про роботу втіленого Бога та твій досвід, щоб визначити, грішний ти чи праведний, і щоб визначити, вдосконалений ти чи вигнаний. Зараз ти мусиш бачити ясно. Святий Дух працює так: Він визначає твій результат відповідно до твоєї поведінки сьогодні. Хто промовляє сьогоднішні слова? Хто виконує сьогоднішню роботу? Хто сьогодні вирішує, що ти будеш вигнаний? Хто вирішує тебе вдосконалити? Хіба це не те, що роблю Я Сам? Я Той, хто промовляє ці слова; Я Той, хто виконує таку роботу. Прокляття, покарання, засудження людей – усе це частини Моєї роботи. Кінець кінцем те, чи виженуть тебе, також буде залежати від Мене. Усе це – Моя справа! Зробити тебе досконалим – це Моя справа, і дозволити тобі втішатися благословеннями – це також Моя справа. Усе це – робота, яку Я виконую. Твій результат не було приречено Єговою; він визначається Богом сьогодення. Він визначається просто зараз; його не було визначено задовго до створення світу. Деякі безглузді люди кажуть: «Може, з Твоїми очима щось не так, і Ти бачиш мене не так, як мав би. Зрештою Ти побачиш тільки те, що виявляє Дух!». Спочатку Ісус обрав Юду у Свої учні. Люди питають: «Як Він міг вибрати учня, який Його зрадить?». Спершу Юда не мав наміру зраджувати Ісуса; це просто сталося пізніше. У той час Ісус дивився на Юду досить прихильно; Він спонукав цього чоловіка слідувати за Ним і зробив його відповідальним за їхні фінансові справи. Якби Ісус знав, що Юда привласнюватиме гроші, Він би ніколи не доручив йому керувати такими справами. Можна сказати, що Ісус спочатку не знав, що цей чоловік був підступним і брехливим або що він став би дурити своїх братів і сестер. Пізніше, коли Юда вже деякий час слідував за Ісусом, Ісус побачив, як він підлещувався до своїх братів і сестер та підлещувався до Бога. Люди також виявили, що Юда мав звичку запускати руку в скриньку на гроші, і тоді розповіли про це Ісусу. Тільки тоді Ісус усвідомив усе, що відбувалося. Оскільки Ісус мав виконати роботу розп’яття та йому потрібна була людина, яка б Його зрадила, і оскільки так сталося, що Юда виявився підхожою людиною для цієї ролі, Ісус сказав: «Серед нас буде один, який Мене зрадить. Син Людський використає цю зраду, щоб бути розп’ятим, а за три дні воскресне». У той час Ісус насправді не вибрав Юду, щоб той зрадив Його; навпаки, Він сподівався, що Юда буде вірним учнем. Несподівано Юда виявився жадібним виродком, який зрадив Господа, тому Ісус використав цю ситуацію, щоб вибрати Юду для цієї роботи. Якби всі дванадцять учнів Ісуса були вірними й серед них не було нікого подібного до Юди, тоді людиною, яка зрадила б Ісуса, зрештою став би хтось не з учнів. Однак у той час сталося так, що серед учнів був один, який любив брати хабарі: Юда. Тому Ісус використав цю людину, щоб завершити Свою роботу. Як просто це було! Ісус не визначав цього наперед на початку Своєї роботи; Він прийняв це рішення лише тоді, коли все дійшло до певної межі. Це було рішення Ісуса, тобто це було рішення Самого Божого Духа. Спочатку Юду обрав саме Ісус; коли Юда згодом зрадив Ісуса, це зробив Святий Дух заради Своїх власних цілей. Це була робота Святого Духа, що виконувалась у той час. Коли Ісус обрав Юду, Він і гадки не мав, що Юда Його зрадить. Він знав лише, що цей чоловік був Юда Іскаріот. Ваші результати теж визначаються згідно з вашим рівнем покірності сьогодні та відповідно до рівня зростання вашого життя, а не згідно з якимось людським уявленням про те, що ваші результати було приречено під час створення світу. Ти мусиш чітко таке розуміти. Ніщо з цієї роботи не виконується так, як ти це собі уявляєш.