Що більше люди приймають слово Боже, то більше їхнє просвітлення та сильніші їхні голод і спрага до того, щоб пізнати Бога. Лише ті, хто приймає Божі слова, здатні мати багатші й глибші переживання, і лише їхнє життя зможе й надалі рости, мов квіти сезаму. Усі, хто шукає життя, мають сприймати це, як свою повноцінну роботу. Вони мають відчувати, що «без Бога я не можу жити; без Бога я не можу нічого досягти; без Бога все порожнє». Також вони мають утвердитись у рішенні, що «без присутності Святого Духу я нічого не зроблю, і якщо читання Божих слів не знаходить відгуку, то і я байдужий до всякої справи». Не потурайте собі. Життєвий досвід походить від просвітління та Божого проводу; він є кристалізацією ваших суб’єктивних зусиль. Ось що ви маєте від себе вимагати: «Коли справа стосується життєвого досвіду, я не можу давати собі поблажок».

Часом в аномальних умовах ти втрачаєш присутність Бога та не можеш відчути Його під час молитви. У такі миті ти можеш злякатися, і це нормально. Тоді негайно починай шукати. Якщо ж ти цього не зробиш, Бог віддалиться від тебе, і ти будеш день, два дні, місяць, а то й два місяці без присутності Святого Духу – більше того, без роботи Святого Духу. У таких випадках тебе охоплює неймовірне заціпеніння, і знов тебе в полон бере сатана аж настільки, що ти стаєш здатним на всяке: жадати багатства, обманювати своїх братів і сестер, дивитися фільми та відео, грати в карти, навіть пити й палити без удержу. Твоє серце віддалилося далеко від Бога, ти потай звернув на власний шлях і свавільно судиш Божу роботу. Часом люди падають так низько, що чинять плотські гріхи без сорому та збентеження. Такої людини Святий Дух зрікається; насправді, така людина давно живе без роботи Святого Духа. І в міру того, як руки зла тягнуться далі й далі, можна лише спостерігати, як такі люди все глибше занурюються у розбещеність. Врешті-решт вони заперечують саме існування цього шляху, і, здійснюючи гріхи, потрапляють у полон до сатани. Якщо ти виявляєш, що Святий Дух присутній з тобою, а Його робота – ні, то ти вже під загрозою. А коли ти навіть не можеш відчути присутності Святого Духу, то ти на межі смерті. Якщо ти не покаєшся, то весь повернешся до сатани й будеш одним із тих, кого виженуть. Тож коли ти виявляєш, що перебуваєш у стані, в якому є тільки присутність Святого Духу (ти не грішиш, тримаєш себе в узді та не чиниш нічого, що демонструє відвертий опір Богові), але роботи Святого Духу з тобою немає (молитва не зворушує твою душу, а коли ти їси та п’єш Божі слова, вони тобі байдужі та не дарують тобі явного просвітлення чи освічення, і в усьому твоєму житті давно немає великого освічення та ніколи немає зростання) – у такі часи ти маєш бути більш обачливим. Не потурай собі та більше не давай волі власному норову. Присутність Святого Духу можна втратити в будь-яку мить. Ось чому ця ситуація така небезпечна. Якщо ти виявиш себе в такому стані, намагайся якомога швидше це виправити. Спершу промов покаянну молитву та попроси в Бога, щоб Він знову простер над тобою Свою милість. Молися ревніше та втиш своє серце, щоб їсти й пити більше Божих слів. Спираючись на такий ґрунт, більше часу проводь у молитві; з подвійною ревністю співай і молися, їж і пий Божі слова та виконуй свій обов’язок. У хвилину твоєї найбільшої слабкості сатані найлегше оволодіти твоїм серцем. Коли це трапляється, твоє серце віднімається в Бога та повертається до сатани, і тоді ти втрачаєш присутність Святого Духу. У такі часи вдвічі тяжче знову здобути роботу Святого Духу. Краще шукай роботу Святого Духу, поки Він ще з тобою, що дозволить Богу дарувати тобі більше Свого просвітлення, а не змусить Його покинути тебе. Молитва, спів гімнів, виконання своїх обов’язків, поїдання та пиття Божих слів – усе це виконується для того, щоб сатана не мав можливості робити свою роботу, і щоб Святий Дух міг працювати всередині тебе. Якщо ти не повернеш собі таким чином роботу Святого Духу, а просто чекатимеш, тоді тобі тяжко буде знову здобути Його роботу, втративши присутність Святого Духу, якщо тільки Святий Дух не дарує тобі особливого зворушення, просвітлення чи прозріння. І навіть тоді відновлення твого стану займе не день і не два; часом навіть шість місяців може пройти без жодного відновлення. А все тому, що люди ставляться до себе занадто поблажливо, не вміють проживати життя природно, і тому Святий Дух їх покидає. Навіть якщо знову повернути собі роботу Святого Духу, то нинішня Божа робота все одно може залишатися для тебе не дуже зрозумілою, адже ти дуже сильно відстав у своєму життєвому досвіді. Хіба це не жахливо? Та Я кажу таким людям – ще не пізно покаятись, однак є одна умова: трудися тяжче й не давай собі лінуватися. Якщо інші люди моляться п’ять разів на день, то ти мусиш молитися десять; якщо інші їдять і п’ють слова Божі по дві години на день, то ти це роби чотири чи й шість годин; якщо інші слухають гімни по дві години, то ти слухай щонайменше пів дня. Часто будь у мирі перед Богом і думай про Божу любов, поки твоє серце не зворушиться та не повернеться до Бога, і ти більше не насмілишся віддалитися від Бога – тільки тоді твоя практика дасть плоди, тільки тоді ти зможеш відновити свій попередній, природний стан.

Деякі люди шукають вельми завзято, та виявляються неспроможними вийти на правильний шлях. Усе тому, що вони занадто легковажні та не приділяють уваги духовному. Вони гадки не мають, як проживати Божі слова, і не знають, що таке робота й присутність Святого Духу. Такі люди завзяті, але нерозумні; вони не шукають життя. Усе тому, що ти ні крихти не знаєш про Духа, ти нічого не знаєш про те, як просувається робота Святого Духу, і не відаєш нічого про стан власного духу. Чи ж віра таких людей не дурна? І пошук їхній зрештою нікуди не приводить. Щоб досягнути зростання в житті у вірі в Бога, мусиш знати, яка Божа робота в тому, як ти проживаєш своє життя, споглядати красу Божу та розуміти Його волю, щоб ти корився всьому Божому упорядкуванню, і щоб слова Божі в тобі закарбувалися, і стали твоїм життям, і таким чином догодити Богу. Якщо віра твоя нерозумна, якщо ти не звертаєш уваги на духовне й на зміни у своєму характері життя, якщо ти не докладаєш зусиль заради істини, чи зможеш ти осягнути волю Божу? Якщо ти не розумієш, чого Бог просить, тоді ти не зможеш це переживати та втілювати в життя. Те, на що ти повинен звертати увагу, проживаючи Божі слова, – це вплив, який вони на тебе справляють, аби ти міг пізнати Бога з Його слів. Якщо ти вмієш лише читати Божі слова, а проживати їх не вмієш, хіба ж це не показує, що ти не відаєш нічого про духовне? Наразі більшість людей не вміє проживати Божі слова, тож не знає Його роботи. Хіба ж вони так не хиблять у своїй практиці? А якщо вони надалі так продовжуватимуть, то коли зможуть проживати життя в повній його глибині та багатстві й досягати в ньому зростання? Хіба ж то не саме лише порожнє марнослів’я? Серед вас багато таких, хто зосередився на теорії, а про духовне нічого не відає – і все одно прагне, щоб Бог його благословив і поставив на велику службу. Це абсолютно нереалістично! Тож покладіть край цим хибам, щоби ви всі могли стати на правильний шлях у своєму духовному житті, мати реальний досвід та по правді ввійти в дійсність Божих слів.