Божі слова на кожен день. Уривок 1

Увесь мій план управління, шеститисячолітній план управління, складається з трьох етапів або трьох періодів: початковий період Закону, період Благодаті (який також є періодом Спокути) та період Царства останніх днів. Моя робота в ці три періоди відрізняється за змістом відповідно до характеру кожного періоду, однак на кожному етапі ця робота відповідає потребам людини або, якщо бути більш точним, виконується з огляду на хитрощі, які використовує сатана у війні, яку Я веду проти нього. Мета Моєї роботи полягає у тому, щоб перемогти сатану, явити Мою мудрість і всемогутність, викрити всі хитрощі сатани й тим самим врятувати всю людську расу, яка живе під владою сатани. Ця робота – для того, щоб показати Мою мудрість і всемогутність та виявити нестерпну огидність сатани; більш того, вона – для того, щоб дати можливість створеним істотам розрізняти добро і зло, знати, що Я – Владика всього сущого, ясно бачити, що сатана – ворог людства, виродок, лукавий, і дозволити їм із абсолютною впевненістю визначати різницю між добром і злом, істиною і брехнею, святістю і брудом, а також тим, що величне, а що ганебне. Таким чином, необізнане людство здобуває здатність свідчити про Мене, що це не Я розбещую людство, і що тільки Я – Творець – можу врятувати людство, можу дарувати людям те, чим вони можуть насолоджуватися; і вони пізнають, що Я – Правитель усього сущого, а сатана – лиш одна з істот, яких я створив і які пізніше постали проти Мене. Мій шеститисячолітній план управління розділений на три етапи, і Я працюю таким чином, щоб досягти результату, що дозволяє творінню свідчити про Мене, розуміти Мою волю та знати, що Я є істина. Тож під час раннього етапу роботи в рамках Мого шеститисячолітнього плану управління Я виконував роботу закону, що була роботою, в якій Єгова вів народ. Другий етап поклав початок роботі періоду Благодаті в селах Юдеї. Ісус уособлює всю працю періоду Благодаті; Він втілився у плоті й був прибитий до хреста, а також Він розпочав період Благодаті. Він був розп’ятий, щоб звершити справу відкуплення, покласти край періоду Закону та почати період Благодаті, тому його названо «Верховним Головнокомандувачем», «Жертвою за гріх» і «Відкупителем». Як наслідок, робота Ісуса відрізнялася за змістом від роботи Єгови, хоча за принципом вони були однаковими. Єгова почав період Закону, заклавши основу – відправну точку – для Божої роботи на землі та встановивши закони й заповіді. Це дві частини роботи, яку Він виконав, і вони представляють період Закону. Робота, яку Ісус здійснив у період Благодаті, полягала не в тому, щоб видавати закони, а в тому, щоб виконувати їх, тим самим сповіщаючи про період Благодаті та завершуючи період Закону, що тривав дві тисячі років. Він був першопрохідцем, який прийшов для того, щоб розпочати період Благодаті, але основна частина Його роботи полягала у відкупленні. І тому Його робота також була двоякою: відкриття нового періоду та звершення роботи відкуплення через Його розп’яття, після чого Він відбув. І з того часу період Закону закінчився й почався період Благодаті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Правдива історія роботи періоду Спокути»

Божі слова на кожен день. Уривок 2

6 000 років роботи Божого управління діляться на три стадії: період Закону, період Благодаті та період Царства. Ці три стадії роботи – усі заради спасіння людства, себто щоб спасти людство, тяжко розбещене сатаною. Та водночас вони й для того, щоб Бог міг битись із сатаною. Таким чином, так само як робота спасіння ділиться на три стадії, битва із сатаною теж ділиться на три стадії, і ці дві частини Божої роботи здійснюються одночасно. Насправді битва із сатаною відбувається теж заради спасіння людства, і оскільки робота спасіння людства – не така справа, щоб успішно її зробити за одну стадію, битва із сатаною теж ділиться на фази та періоди, і війна проти сатани ведеться відповідно до потреб людства та міри того, наскільки сатана його розбестив. Можливо, у своїй уяві людина вірить, що в цій битві Бог піде проти сатани зі зброєю, так само як билися б дві армії. Це лише те, що здатен уявити розум людини; ця ідея вкрай невизначена й нереалістична, але саме в це й вірить людина. І оскільки Я тут кажу, що засіб спасіння роду людського – це битва із сатаною, то людина уявляє, що ця битва відбувається саме так. У роботі людського спасіння три стадії, себто битву із сатаною теж поділено на три стадії, щоб перемогти сатану раз і назавжди. Та внутрішня правда всієї роботи битви із сатаною така, що її результати досягаються за кілька етапів роботи: обдарувати людський рід благодаттю, стати жертвою за гріх людського роду, простити людські гріхи, завоювати людство та зробити його досконалим. Насправді битва із сатаною – то не збройний похід проти сатани, а спасіння людства, робота над людським життям і змінення людського характеру, щоб люди змогли свідчити про Бога. Так сатана й буде переможений. Сатану буде переможено через змінення розбещеного людського характеру. І коли сатану буде переможено, себто коли люди будуть повністю спасенні, тоді зганьблений сатана буде повністю зв’язаний, і так люди будуть повністю спасенні. Тож сутність спасіння людства – то війна проти сатани, і ця війна переважно відбивається в спасінні людського роду. Стадія останніх днів, на якій люди мають бути завойовані, – то остання стадія в битві із сатаною, і це також робота повного спасіння людини з володінь сатани. Внутрішнім значенням завоювання людини є повернення втілень сатани – людей, яких сатана розбестив, – до Творця після їх завоювання, внаслідок якого люди покинуть сатану та повністю повернуться до Бога. Ось так люди й будуть повністю спасенні. Тож робота завоювання – це остання робота в битві проти сатани й заключна стадія Божого управління заради поразки сатани. Без цієї роботи повне спасіння людини зрештою було б неможливе, повна поразка сатани також була б неможлива, і людство ніколи не змогло б увійти в чудове місце призначення чи звільнитися від впливу сатани. Отже, роботу спасіння людини не можна завершити, поки не завершиться битва із сатаною, бо по суті своїй робота Божого управління призначена спасти людство. Найраніше людство було в руках у Бога, та через сатанинську спокусу й розбещення людина була зв’язана сатаною та впала в руки лихого. Таким чином, сатана став об’єктом, якому слід завдати поразки в роботі Божого управління. Оскільки сатана заволодів людиною й оскільки людина – це капітал, за допомогою якого Бог чинить усе управління, то щоб спасти людину, треба вирвати її з рук сатани, тобто треба повернути людину з полону сатани. Таким чином, сатану треба розбити шляхом змін у старому характері людини, змін, які відновлюють первісну людську розсудливість. Так людину, взяту в полон, можна вирвати з рук сатани. Якщо людину буде звільнено від впливу й пут сатани, то сатану буде осоромлено, людину буде зрештою забрано назад, і сатану буде розбито. Й оскільки людину було звільнено з-під темного впливу сатани, вона стане трофеєм усієї цієї битви, і по закінченні битви сатана стане об’єктом покарання, після чого всю роботу спасіння людства буде завершено.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Божі слова на кожен день. Уривок 3

Бог не бажає зла створеним істотам; Він хоче лише розбити сатану. Усю Його роботу – чи кару, чи суд – спрямовано на сатану; вона виконується заради спасіння людства, вона вся для того, щоб розбити сатану, і вона має одну мету: битися проти сатани до самого кінця! Бог не спочиватиме, аж поки не переможе сатану! Він спочине, лише коли розіб’є сатану. Оскільки всю роботу, яку виконує Бог, спрямовано на сатану, й оскільки ті, кого розбестив сатана, усі перебувають під контролем його влади й усі живуть під владою сатани, то без битви проти сатани та розриву з ним сатана не ослабив би свою хватку на цих людях, і їх не можна було б здобути. Якби їх не було здобуто, це доводило б, що сатану не розбито, що він не переможений. Тож, за Божим 6 000-річним планом управління, протягом першої стадії Бог виконував роботу закону, протягом другої стадії Він виконував роботу періоду Благодаті, тобто роботу розп’яття, і протягом третьої стадії Він виконує роботу завоювання людства. Усю цю роботу спрямовано на ступінь розбещення людства сатаною, уся вона – для того, щоб розбити сатану, і кожна зі стадій потрібна для того, щоб розбити сатану. Сутність 6 000-річної роботи Божого управління – це битва проти великого червоного дракона, і робота управління людством – це також робота розбиття сатани, робота битви із сатаною. Бог бився протягом 6 000 років, і так Він працював 6 000 років, щоб зрештою привести людину в новий світ. Коли сатану буде розбито, людину буде повністю звільнено. Хіба це не напрям Божої роботи сьогодні? Саме це і є напрям сьогоднішньої роботи: повне звільнення та визволення людини, щоб вона не підпорядковувалася жодним правилам і щоб її не сковували жодні пута чи обмеження. Уся ця робота виконується згідно з вашим духовним станом і згідно з вашими потребами, тобто вам дається все те, чого ви можете досягти. Вам нічого не нав’язують, адже від бика не чекають молока; натомість уся ця робота виконується відповідно до ваших справжніх потреб. Кожна стадія роботи виконується відповідно до справжніх потреб і вимог людини; кожна стадія роботи необхідна для того, щоб розбити сатану. Насправді на початку між Творцем і Його творіннями не було перепон. Усі ці перепони виникли через сатану. Людина стала нездатною щось бачити й чогось торкатися через те, як сатана її стурбував і розбестив. Людина – це жертва, та, кого було обмануто. Щойно сатану буде розбито, створені істоти узріють Творця, і Творець погляне на створених істот та зможе особисто вести їх. Тільки це є життям, яким людина має жити на землі. Тож Божа робота в першу чергу призначена розбити сатану, і щойно сатану буде розбито, усе вирішиться.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Божі слова на кожен день. Уривок 4

Роботу всього Божого плану управління виконує особисто Сам Бог. Першу стадію – створення світу – звершив особисто Сам Бог, і якби це було не так, то ніхто не був би здатен створити людство; другою стадією було відкуплення всього людства, і її теж особисто звершив Сам Бог; про третю ж стадію годі й казати: ще більше потрібно, щоб кінець усієї Божої роботи звершив Сам Бог. Усю роботу відкуплення, завоювання, здобуття та вдосконалення всього людства виконує особисто Сам Бог. Якби Він не здійснював цю роботу особисто, то людина не могла б ні представляти Його ідентичність, ні здійснювати Його роботу. Щоб розбити сатану, щоб здобути людство та щоб дати людям нормальне життя на землі, Він особисто веде людей і особисто працює поміж людей; заради всього Свого плану управління та задля всієї Своєї роботи Він мусить особисто виконувати цю роботу. Якщо людина лише вірить, що Бог прийшов, аби вона Його побачила, заради того, щоб зробити людину щасливою, то така віра не має цінності й не має значення. Людське розуміння занадто поверхове! Лише виконуючи цю роботу самостійно, Бог може здійснити її ретельно та повністю. Людина не здатна виконати цю роботу від імені Бога. Оскільки людина не має Божої ідентичності чи Його сутності, вона не здатна виконати Божу роботу, а навіть якби виконала, то ця робота не принесла б жодного результату. Уперше Бог став плоттю заради відкуплення, щоб спокутувати гріхи всього людства, щоб зробити людину здатною очиститися та отримати прощення за свої гріхи. Роботу завоювання Бог теж особисто виконує поміж людей. Якби протягом цієї стадії Бог лише пророкував, то на Його місце можна було б знайти пророка чи когось обдарованого; якби лише говорилися пророцтва, то людина могла б замінити Бога. Але якби людина спробувала особисто виконувати роботу Самого Бога та працювати над людським життям, то для неї було б неможливо здійснювати цю роботу. Її мусить особисто виконувати Сам Бог: Бог мусить особисто втілитися, щоб здійснювати цю роботу. У період Слова, якби лише говорилися пророцтва, то можна було б знайти Ісаю чи пророка Іллю, щоб він виконував цю роботу, і не було би потреби в тому, щоб Сам Бог робив її особисто. Оскільки робота, яка виконується на цій стадії, – не просто пророкування, і оскільки важливіше, що робота слів використовується для завоювання людини та розбиття сатани, цю роботу не може виконувати людина, а мусить особисто виконувати Сам Бог. У період Закону Єгова виконав частину Своєї роботи, після чого Він промовив певні слова та виконав певну роботу через пророків. Це тому, що людина могла замінити Єгову в Його роботі, а провидці могли передбачати певні речі та тлумачити деякі сни від Його імені. Робота, виконана на початку, не була роботою прямого змінення людського характеру та не стосувалася людського гріха, і від людини вимагалося лише дотримуватися закону. Тож Єгова не став плоттю й не відкрив Себе людям; натомість Він промовляв напряму до Мойсея та інших, змушував їх говорити й працювати від Його імені та робив так, що вони напряму працювали поміж людей. Першою стадією Божої роботи був провід людей. Це був початок битви проти сатани, але тоді ця битва ще не почалась офіційно. Офіційна війна проти сатани почалася з першим утіленням Бога та тривала аж до сьогодні. Перша битва в цій війні була, коли втіленого Бога прибили до хреста. Розп’яття втіленого Бога завдало поразки сатані, і це була перша успішна стадія війни. Коли втілений Бог почав напряму працювати над людським життям, це був офіційний початок роботи повернення людини, й оскільки це була робота змінення старого людського характеру, це була робота битви із сатаною. Стадія роботи, звершена Єговою на початку, була просто проводом людського життя на землі. Це був початок Божої роботи, і хоча він ще не передбачав ані битв, ані якоїсь значної роботи, він заклав фундамент для роботи прийдешньої битви. Пізніше друга стадія роботи протягом періоду Благодаті передбачала змінення старого людського характеру, тобто Сам Бог кував життя людини. Бог мусив робити це особисто: для цього було потрібно, щоб Бог особисто став плоттю. Якби Він не став плоттю, ніхто інший не зміг би замінити Його на цій стадії роботи, бо вона представляла роботу битви напряму проти сатани. Якби людина виконувала цю роботу від Божого імені, то коли вона постала б перед сатаною, сатана б не скорився, і його було б неможливо розбити. Потрібно було, щоб утілений Бог прийшов розбити його, бо сутність утіленого Бога – усе одно Бог, Він усе одно є життям людини, і Він усе одно є Творцем; що б не сталося, Його ідентичність і сутність не зміняться. Тож Він убрався в плоть і виконував роботу, щоб змусити сатану до повної покірності. Якби протягом стадії роботи останніх днів цю роботу виконувала людина та її було змушено промовляти слова напряму, то вона була б нездатна їх промовляти, і якби було сказано пророцтво, то це пророцтво було б нездатне завоювати людину. Вбираючись у плоть, Бог приходить розбити сатану та змусити його до повної покірності. Коли Він ущент розіб’є сатану, повністю завоює людину та цілковито здобуде людину, ця стадія роботи завершиться, і буде досягнуто успіху. У Божому управлінні людина не може заступати Бога. Зокрема, робота керування періодом і початку нової роботи навіть більше потребує того, щоб її здійснював особисто Сам Бог. Людина може давати людям одкровення та забезпечувати їх пророцтвами, але якщо це робота, яку Бог мусить виконувати особисто, робота битви між Самим Богом і сатаною, то людина не може здійснювати цю роботу. Протягом першої стадії роботи, коли не було битви із сатаною, Єгова особисто вів людей Ізраїлю через пророцтва, що промовлялися пророками. Після цього другою стадією роботи була битва із сатаною, і Сам Бог особисто втілився й убрався в плоть, аби виконувати цю роботу. Усе, що передбачає битву проти сатани, також передбачає втілення Бога, тобто людина не може битись у цій битві. Якби вона билася, то була б нездатна розбити сатану. Як би вона мала силу боротися проти нього, досі будучи під його владою? Людина перебуває посередині: якщо ти схиляєшся до сатани, то ти належиш сатані, але якщо ти вдовольняєш Бога, то ти належиш Богові. Якби людина спробувала заступити Бога в роботі цієї битви, хіба б людині це вдалося? Якби вона таке зробила, хіба б вона давно не загинула? Хіба б вона давно не ввійшла в підземний світ? Тож людина не здатна замінити Бога в Його роботі, тобто людина не має сутності Бога, і якби ти бився із сатаною, то був би не здатен його розбити. Людина може виконувати лише певну роботу; вона може залучити на свій бік певних людей, але не може заступити Бога в роботі Самого Бога. Як би людина могла битись із сатаною? Сатана б узяв тебе в полон ще до того, як ти почав би. Лише коли Сам Бог б’ється із сатаною, а людина слідує за Богом і слухається Його на цій основі, людина може бути здобута Богом і втекти з пут сатани. Те, чого людина може досягти власною мудрістю та здібностями, занадто обмежене; вона не здатна зробити людей довершеними, вести їх і, більше того, розбити сатану. Людський розум і мудрість не здатні зруйнувати інтриги сатани, тож як би людина могла з ним битися?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Божі слова на кожен день. Уривок 5

Робота з управління людством ділиться на три етапи, що означає, що робота зі спасіння людства ділиться на три етапи. Ці три етапи не включають в себе працю зі створення світу, а радше є трьома етапами роботи періоду Закону, періоду Благодаті і періоду Царства. Робота зі створення світу була роботою зі створення всього людства. Це не була робота зі спасіння людства, і вона не має ніякого відношення до роботи зі спасіння людства, адже, коли світ був створений, людство ще не було розбещене сатаною, і тому не було потреби виконувати роботу зі спасіння людства. Робота зі спасіння людства розпочалася лише після того, як людство було розбещене сатаною, і тому робота з управління людством також розпочалася після того, як людство було розбещене. Іншими словами, Боже управління людиною почалося внаслідок роботи зі спасіння людства, а не постало з роботи зі створення світу. Тільки після того, як людство набуло розбещеного характеру, з’явилася робота управління, і тому робота з управління людством включає три частини, а не чотири етапи або чотири періоди. Тільки так правильно називати Боже управління людством. Коли останній період наблизиться до свого кінця, робота з управління людством повністю завершиться. Завершення роботи управління означає, що роботу зі спасіння всього людства буде повністю завершено, і що з цього моменту ця фаза для людства закінчиться. Без роботи зі спасіння всього людства не існувало б і роботи з управління людством, як не існувало б і трьох етапів роботи. Саме через порочність людства і через те, що людство так нагально потребувало спасіння, Єгова завершив створення світу і розпочав роботу періоду Закону. Тільки тоді розпочалася робота з управління людством, що означає, що тільки тоді розпочалася робота зі спасіння людства. «Управління людством» не означає керування життям новоствореного людства на землі (тобто людства, яке ще не було розбещене). Радше йдеться про спасіння людства, яке було розбещене сатаною, тобто про перетворення цього розбещеного людства. Ось що означає «управління людством». Робота зі спасіння людства не включає роботу зі створення світу, а тому робота з управління людством також не включає роботу зі створення світу, але натомість включає лише три етапи роботи, які відокремлені від створення світу. Щоб зрозуміти роботу з управління людством, необхідно бути обізнаним з історією трьох етапів роботи – це те, що має знати кожен, щоб бути спасенним. Як створіння Божі, ви повинні усвідомлювати, що людина була створена Богом, і ви повинні розпізнавати джерело розбещення людства і, що більше, процес спасіння людини. Якщо у спробі заручитися Божою прихильністю ви знаєте тільки, як діяти відповідно до доктрини, але не маєте жодного уявлення про те, як Бог спасає людство, або про джерело розбещення людства, то саме цього вам як Божому створінню бракує. Ти не повинен задовольнятися самим лише розумінням тих істин, які можна втілити у життя, залишаючись у невіданні щодо ширшого масштабу Божої роботи управління, – якщо це так, то ти занадто догматичний. Три етапи роботи – це внутрішня історія Божого управління людиною, пришестя Євангелія по всьому світу, найбільшої таємниці у середовищі всього людства; вони також є основою для поширення Євангелія. Якщо ти зосереджений тільки на розумінні простих істин, які стосуються твого життя, і нічого не знаєш про цю, найбільшу з усіх таємниць і видінь, то хіба твоє життя не схоже на бракований продукт, який ні на що не придатний, окрім як на те, щоб на нього дивилися?

Якщо людина зосереджується на самій лише практичній стороні, а роботу Бога і те, що людина повинна знати, розглядає як щось другорядне, то хіба така людина не заощаджує на дрібницях, а марнотратить на великому? Те, що ти повинен знати, ти мусиш знати; те, що ти повинен втілювати в життя, ти мусиш втілювати в життя. Тільки тоді ти станеш тим, хто знає, як прагнути істини. Коли для тебе настане день поширювати Євангеліє, якщо ти зможеш лише сказати, що Бог – великий і праведний Бог, що Він – верховний Бог, Бог, з яким не може зрівнятися жодна велика людина, і що Він – Бог, вище за якого немає нікого…, якщо ти зможеш сказати лише ці недоречні та поверхові слова, будучи абсолютно нездатним говорити слова, які мають наріжне значення та сутність; якщо тобі немає чого сказати про пізнання Бога або Божу роботу, і, крім того, ти не можеш пояснити істину або забезпечити те, чого людині бракує, то така людина, як ти, не здатна належно виконати свій обов’язок. Свідчити про Бога і поширювати Євангеліє Царства – справа непроста. Спочатку ти мусиш озброїтися істиною та видіннями, які необхідно зрозуміти. Коли ти чітко зрозумієш видіння та істину різних аспектів Божої роботи, і у своєму серці пізнаєш Божу роботу і, незалежно від того, що чинить Бог, – чи то праведний суд, чи то рафінування людини, – ти володітимеш найвеличнішим видінням як своєю основою, і ти володітимеш правильною істиною для втілення в життя, тоді ти зможеш прослідувати за Богом до самого кінця. Ти мусиш знати, що, незалежно від того, яку роботу Він виконує, мета Божої роботи не змінюється, осердя Його роботи не змінюється, і Його воля щодо людини не змінюється. Якими б суворими не були Його слова, якими б несприятливими не були умови, принципи Його роботи не зміняться, і Його намір спасти людину не зміниться. За умови, що це не робота одкровення щодо того, яким буде кінець людини, або щодо місця призначення людини, і не робота фінальної фази, або робота завершення всього Божого плану управління, і за умови, що це відбувається в той час, коли Він працює над людиною, осердя Його роботи не зміниться. Це завжди буде спасіння людства. Це має бути основою вашої віри в Бога. Метою трьох етапів роботи є спасіння всього людства – це означає повне спасіння людини з-під влади сатани. Хоча кожен із трьох етапів роботи має свою окремішню мету і значущість, кожен із них є частиною роботи зі спасіння людства, і кожен із них – це різна робота зі спасіння, що виконується згідно з вимогами людства. Щойно ти усвідомиш мету цих трьох етапів роботи, ти зрозумієш, як оцінити значущість кожного етапу роботи, і визначиш, як діяти, щоб задовольнити бажання Бога. Якщо ти зможеш досягти цієї точки, тоді це, найвеличніше з усіх видінь, стане основою твоєї віри в Бога. Ти не повинен шукати тільки легких способів практикування або глибоких істин, натомість мусиш поєднувати видіння з практикою, аби були як істини, які можна втілити в життя, так і знання, основані на видіннях. Тільки тоді ти станеш тим, хто всебічно прагне істини.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 6

Три етапи роботи лежать в основі всього Божого управління, і в них виражається характер Бога і те, Ким Він є. Ті, хто не знає про три етапи Божої роботи, не здатні зрозуміти, як Бог виражає Свій характер, і не знають мудрості Божої роботи. Вони також залишаються у невіданні про безліч способів, у які Він спасає людство, і про Його волю стосовно всього людства. Три етапи роботи є повним вираженням роботи зі спасіння людства. Ті, хто не знає трьох етапів роботи, будуть необізнаними з різними методами і принципами роботи Святого Духа, а ті, хто лише жорстко дотримується доктрини, яка залишилася від певного етапу роботи, – це люди, які обмежують Бога доктриною, і чия віра в Бога туманна й невизначена. Такі люди ніколи не отримають Божого спасіння. Лише три етапи Божої роботи можуть цілковито виразити Божий характер в усій повноті та повністю висловити намір Бога спасти все людство, а також увесь процес спасіння людства. Це є доказом того, що Він переміг сатану і здобув людство; це доказ Божої перемоги та вираження Божого характеру в усій повноті. Ті, хто розуміє лише один етап із трьох етапів Божої роботи, знають лише частину Божого характеру. В уявленнях людини цей єдиний етап роботи легко перетворюється на доктрину, і людина з великою ймовірністю запровадить фіксовані правила щодо Бога і використовуватиме цю єдину частину Божого характеру як відображення всього Божого характеру. Більше того, до цього додається чимало людської фантазії, так що людина жорстко обмежує характер, природу і мудрість Бога, а також принципи Божої роботи вузькими параметрами, вважаючи, що, якщо Бог був таким одного разу, Він залишиться таким самим на всі часи і ніколи не зміниться. Лише ті, хто знає та поціновує три етапи роботи, можуть уповні та безпомилково пізнати Бога. Принаймні вони не визначатимуть Бога як Бога ізраїльтян, або євреїв, і не бачитимуть у Ньому Бога, який довіку буде прибитий цвяхами до хреста заради людини. Якщо хтось пізнає Бога тільки на основі одного етапу Його роботи, то таке пізнання є замалим, не більше за краплину в океані. Якщо це не так, то навіщо багатьом представникам старої релігійної гвардії живцем прибивати Бога до хреста? Чи не тому, що людина обмежує Бога певними рамками? Чи не тому багато людей чинить опір Богу та перешкоджає роботі Святого Духа, що не знає про розмаїту й багатогранну роботу Бога, і, тим більше, тому що володіє лише малою часткою знань і доктрини, у рамках яких оцінює роботу Святого Духа? Хоча досвід таких людей поверховий, вони зарозумілі і поблажливі за своєю природою, і вони ставляться до роботи Святого Духа з презирством, нехтують дисциплінами Святого Духа і, крім того, використовують свої тривіальні старі аргументи на «підтвердження» роботи Святого Духа. Вони також удають і цілковито впевнені у своїй власній освіченості та ерудиції, і переконані, що здатні подорожувати по всьому світу. Хіба такі люди не є тими, кого зневажає і відкидає Святий Дух, і хіба вони не будуть вигнані новим періодом? Хіба ті, хто постає перед Богом і відкрито виступає проти Нього, не є неосвіченими та недостатньо поінформованими нікчемами, які просто намагаються показати, наскільки вони визначні? Маючи лише мізерне знання Біблії, вони намагаються влаштувати заворушення в «академічних колах» світу; маючи лише поверхову теорію для навчання людей, вони намагаються розвернути роботу Святого Духа навспак і змусити її обертатися навколо їхнього власного розумового процесу. Будучи недалекоглядними, вони намагаються охопити одним поглядом 6 000 років Божої роботи. Ці люди не мають і краплі розсудливості, гідної згадки! Насправді, чим більшим є знання людей про Бога, тим повільніше вони судять про Його роботу. Що більше, сьогодні вони лише трохи говорять про свої знання про Божу роботу, але вони не квапляться зі своїми судженнями. Чим менше люди знають про Бога, тим більше вони зарозумілі та самовпевнені, і тим з більшою нерозсудливістю вони заявляють про Божу природу, – однак при цьому говорять лише теоретично, не пропонуючи жодних реальних доказів. Такі люди не мають жодної цінності. Ті, хто сприймає роботу Святого Духа як гру, є легковажними! Ті, хто не є обережним при зустрічі з новою роботою Святого Духа, хто пащекує, поквапом судить, хто дає волю своєму темпераменту, щоб заперечувати правильність роботи Святого Духа, а також хто ганьбить її та блюзнірствує – хіба такі зневажливі люди не є невігласами щодо роботи Святого Духа? Чи не є вони, окрім того, людьми з великою зухвалістю, людьми пихатими та некерованими за своєю природою? Навіть якщо настане день, коли такі люди приймуть нову роботу Святого Духа, Бог однаково не потерпить їх. Вони не лише зверхньо поглядають на тих, хто працює на Бога, а й блюзнірствують проти Самого Бога. Такі відчайдушні люди не будуть прощені ні в цьому, ні в майбутньому періоді, і вони назавжди загинуть у пеклі! Такі нешанобливі, поблажливі люди вдають, що вірять у Бога, і чим більше таких людей, тим з більшою ймовірністю вони порушать Божі адміністративні постанови. Хіба не йдуть цим шляхом усі ці зарозумілі, розгнуздані від природи люди, які ніколи нікому не корилися? Хіба вони день у день не опираються Богу, Богу, який завжди новий і ніколи не старий?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 7

Три етапи роботи – це запис усієї роботи Бога; це запис про спасіння Богом людства, і вони не є уявними. Якщо ви дійсно бажаєте пізнати Божий характер в усій повноті, ви мусите знати три етапи виконуваної Богом роботи і, крім того, вам не можна упускати жодного етапу. Це той мінімум, який має бути досягнутий тими, хто прагне пізнати Бога. Сама людина не може сфабрикувати істинного знання про Бога. Це не те, що людина може сама собі уявити, і не наслідок особливої прихильності Святого Духа до однієї людини. Радше, це знання, яке приходить після того, як людина пізнала на власному досвіді роботу Бога, і це знання про Бога, яке приходить лише після того, як людина відчула на собі факти Божої роботи. Таке знання не здобувається легко, і йому не можна навчити. Воно цілковито пов’язане з особистим досвідом. В основі цих трьох етапів роботи лежить Боже спасіння людства, однак у рамках роботи спасіння існує кілька методів роботи та кілька засобів, за допомогою яких виражається Божий характер. Саме це людині найважче визначити, і саме це людині важко зрозуміти. Розмежування періодів, зміни у Божій роботі, зміни у місці роботи, зміни в адресаті цієї роботи і так далі – усе це включено у три етапи роботи. Зокрема, відмінність у способі роботи Святого Духа, а також зміни у Божому характері, образі, імені, ідентичності або інші зміни – все це є складовою трьох етапів роботи. Один етап роботи може представляти лише одну частину та обмежений певними рамками. Він не включає ані розмежування періодів, ані зміни у Божій роботі, ані тим більше інші аспекти. Це цілком очевидний факт. Три етапи роботи – це Божа робота зі спасіння людства у всій своїй повноті. Людина повинна знати Божу роботу і Божий характер у роботі спасіння; без цього факту знання про Бога складається з самих лише порожніх слів і є не більше, ніж диванним догматизмом. Таке знання не може ані переконати, ані завоювати людину; воно суперечить реальності та не є істиною. Воно може бути дуже щедрим і приємним для слуху, але якщо воно суперечить притаманному Богу характеру, то Бог не помилує тебе. Він не тільки не схвалить твоє знання, а й відплатить тобі за те, що ти грішник, який Його зневажав. Слова про пізнання Бога не вимовляються легковажно. Хоча ти можеш бути балакучим і красномовним, і хоча твої слова настільки розумні, що ти здатен переконувати, буцімто чорне – це біле, а біле – це чорне, коли треба говорити про пізнання Бога, ти однаково почуваєшся розгубленим, викинутим зі своєї стихії. Бог – це не хтось, про кого ти можеш судити необачно, або мимохідь хвалити, або незворушно паплюжити. Ти хвалиш усіх і кожного, але тобі важко підібрати належні слова, щоб описати найвищу милість Божу – це те, що зрештою усвідомлює кожен невдаха. Навіть попри те, що існує багато майстрів красномовності, здатних описати Бога, влучність їхніх описів становить лише соту частину істини, сказаної людьми, які належать Богу, людьми, які, хоч і мають обмежений словниковий запас, однак володіють багатим досвідом, на який спираються. Таким чином можна побачити, що Боже знання полягає у достовірності й реальності, а не в розумному використанні слів чи багатому словниковому запасі, і що людське знання та знання Боже зовсім не пов’язані між собою. Урок пізнання Бога вищий за всі природничі науки людства. Це урок, який може бути пройдений лише вкрай малою кількістю тих, хто прагне пізнати Бога, і не може бути засвоєний просто першою-ліпшою талановитою людиною. Отже, ви не повинні розглядати пізнання Бога і прагнення до істини так, наче це речі, яких може досягти просто дитина. Можливо, ти був цілковито успішним у своєму сімейному житті, або у своїй кар’єрі чи шлюбі, але коли йдеться про істину та урок пізнання Бога, тобі нічим похвалитись і ти нічого не досяг. Можна сказати, що втілення істини в життя становить для вас величезну складність, а пізнання Бога – ще більшу проблему. Це ваша складність, і це також складність, з якою стикається все людство. Серед тих, хто досяг певних успіхів у справі пізнання Бога, немає майже нікого, хто б відповідав вимогам. Людина не знає, що означає знати Бога, або чому необхідно знати Бога, або якого рівня потрібно досягти, для того щоб пізнати Бога. Ось що так спантеличує людство, і це просто найбільша загадка, що стоїть перед людством, – ніхто не здатний відповісти на це запитання, і ніхто не хоче відповідати на це запитання, тому що до сьогодні жоден представник людства не досяг хоч абиякого успіху у вивченні цієї роботи. Можливо, коли загадка трьох етапів роботи стане відомою людству, одне за одним з’явиться група талановитих людей, які пізнали Бога. Звичайно, Я на це сподіваюсь і, більше того, Я перебуваю в процесі виконання цієї роботи і маю надію побачити найближчим часом ще більше таких талановитих людей. Вони стануть тими, хто свідчитиме про факт цих трьох етапів роботи, і, безумовно, вони також будуть першими, хто свідчитиме про ці три етапи роботи. Але неможливо уявити щось більш болюче і прикре, ніж якщо такі талановиті люди не з’являться в той день, коли Божа робота добіжить кінця, або якщо буде всього одна або дві таких людини, які особисто погодились бути вдосконаленими втіленим Богом. Однак це лише найгірший варіант розвитку подій. Як би там не було, Я все ж таки сподіваюся, що ті, хто дійсно прагне, зможуть отримати це благословення. Від початку часів ще ніколи не було роботи, подібної до цієї; такого починання ще ніколи не було в історії розвитку людства. Якщо можливо справді стати одним із перших, хто пізнав Бога, хіба не буде це найвищою честю серед усіх створінь? Чи могло бодай одне створіння з-поміж людства бути вище оцінене Богом? Такої роботи нелегко досягти, але зрештою вона однаково принесе свої плоди. Незалежно від своєї статі або національності, усі ті, хто здатний досягти пізнання Божої волі, врешті-решт здобудуть найбільшу Божу шану і будуть єдиними, хто володіє Божою владою. Це робота сьогодення, але це також робота майбутнього; це остання й найвища робота, яка має бути виконана за 6 000 років роботи, і це спосіб роботи, що розкриває кожну категорію людей. Завдяки роботі, спрямованій на те, щоб людина пізнала Бога, розкриваються різні категорії людей: ті, хто знає Бога, мають право отримати Божі благословення та прийняти Його обітниці, тоді як ті, хто не знає Бога, не мають права отримати Божі благословення та прийняти Його обітниці. Ті, хто знає Бога, є близькими Бога, а ті, хто не знає Бога, не можуть називатися близькими Бога; близькі до Бога можуть отримати будь-яке з Божих благословень, а ті, хто не є Його близькими, не варті ніякої Його роботи. Чи то страждання, рафінування, чи то суд – усе це заради того, щоб дозволити людині зрештою досягти пізнання Бога, і щоб людина могла скоритися Богу. Це єдиний результат, який урешті-решт буде досягнутий. Нічого з цих трьох етапів роботи не приховане, і це сприяє пізнанню людиною Бога і допомагає людині здобути повніше і ґрунтовніше знання про Бога. Уся ця робота є на користь людині.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 8

Робота Самого Бога – це видіння, яке людина мусить знати, адже робота Бога не може бути досягнута людиною і не належить людині. Три етапи роботи – це Боже управління в усій повноті, і немає величнішого видіння, яке повинна знати людина. Якщо людині не відоме це велике видіння, тоді їй нелегко пізнати Бога, нелегко зрозуміти Божу волю, і, що більше, той шлях, яким простує людина, ставатиме дедалі важчим. Без видінь людина не змогла б зайти настільки далеко. Саме видіння оберігали людину до сьогодні, і саме вони забезпечили людині найбільший захист. У майбутньому ваші знання мусять поглибитись, і ви мусите пізнати Його волю в усій повноті та сутність Його мудрої роботи упродовж трьох етапів роботи. Тільки це – ваш правдивий духовний стан. Завершальний етап роботи не стоїть окремо, натомість є частиною цілого, утвореного спільно з двома попередніми етапами, тобто неможливо завершити всю роботу спасіння, виконавши лише один із трьох етапів роботи. Навіть попри те, що завершальний етап роботи може повністю спасти людину, це не означає, що необхідно виконати лише цей єдиний етап, а два попередні етапи роботи не потрібні для спасіння людини з-під впливу сатани. Жоден із трьох етапів не може розглядатись як єдине видіння, яке має бути пізнане всім людством, адже робота спасіння в усій своїй повноті – це три етапи роботи, а не якийсь один етап із них. Допоки робота спасіння не виконана, Боже управління не зможе дійти до свого повного завершення. Божа природа, Його характер і Його мудрість виражені в усій повноті роботи спасіння; вони не розкриваються людині на самому початку, але поступово виражаються у роботі спасіння. Кожен етап роботи спасіння виражає частину Божого характеру та частину Його природи; жоден етап роботи не може безпосередньо і повністю виразити усю повноту Божої природи. Таким чином, робота спасіння може бути повністю закінчена лише після завершення усіх трьох етапів роботи, і тому пізнання людиною Бога в усій повноті невіддільне від трьох етапів Божої роботи. Те, що людина здобуває від одного з етапів роботи, – це просто характер Бога, виражений в одній частині Його роботи. Вона не може представляти характер і природу, виражені на попередніх або наступних етапах. Це тому, що робота зі спасіння людства не може бути завершена одразу протягом одного періоду або в одному місці, натомість вона поступово поглиблюється відповідно до рівня розвитку людини у різні часи та в різних місцях. Це робота, яка виконується поетапно, і вона не завершується за один етап. Отже, мудрість Бога в усій повноті кристалізується у три етапи, а не на одному окремому етапі. Уся Його природа і вся Його мудрість викладені в цих трьох етапах, і кожен етап містить Його природу, і кожен етап є записом мудрості Його роботи. Людина повинна знати в усій повноті характер Бога, виражений у цих трьох етапах. Усе це в Божій природі має граничну важливість для всього людства, і якщо люди не мають цього знання, коли поклоняються Богові, то вони нічим не відрізняються від тих, хто поклоняється Будді. Божа робота серед людей не прихована від людини, і про неї повинні знати всі, хто поклоняється Богу. Оскільки Бог здійснив три етапи роботи спасіння серед людей, людина повинна знати вираження того, що Він має і Ким Він є протягом цих трьох етапів роботи. Це те, що людина мусить зробити. Те, що Бог приховує від людини, – це те, чого людина не здатна досягти, і те, чого людина не повинна знати, тоді як те, що Бог показує людині, – це те, що людина повинна знати, і те, чим вона повинна володіти. Кожен із трьох етапів роботи здійснюється на основі попереднього етапу; вони не виконуються незалежно, окремо від роботи спасіння. Хоча існують величезні розбіжності в періоді та самій роботі, що виконується, в її основі однаково лежить спасіння людства, і кожен етап роботи спасіння є глибшим за попередній.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 9

Божа робота серед людей не прихована від людини, і про неї повинні знати всі, хто поклоняється Богу. Оскільки Бог здійснив три етапи роботи спасіння серед людей, людина повинна знати вираження того, що Він має і Ким Він є протягом цих трьох етапів роботи. Це те, що людина мусить зробити. Те, що Бог приховує від людини, – це те, чого людина не здатна досягти, і те, чого людина не повинна знати, тоді як те, що Бог показує людині, – це те, що людина повинна знати, і те, чим вона повинна володіти. Кожен із трьох етапів роботи здійснюється на основі попереднього етапу; вони не виконуються незалежно, окремо від роботи спасіння. Хоча існують величезні розбіжності в періоді та самій роботі, що виконується, в її основі однаково лежить спасіння людства, і кожен етап роботи спасіння є глибшим за попередній. Кожен етап роботи продовжується на основі попереднього, який не скасовується. Таким чином, у Своїй роботі, яка завжди є новою і ніколи не застаріває, Бог постійно виражає ті аспекти Свого характеру, які ніколи раніше не були виражені перед людиною, і завжди розкриває людині Свою нову роботу і Свою нову природу, і навіть попри те, що стара релігійна гвардія робить усе можливе, щоб цьому опиратись, і відкрито виступає проти цього, Бог завжди виконує нову роботу, яку Він має намір виконати. Його робота повсякчас змінюється, і саме тому вона завжди стикається із людським опором. Отже, також постійно змінюється і Його характер, як і період, і адресати Його роботи. Що більше, Він завжди виконує роботу, яка ніколи раніше не виконувалась, і навіть здійснює роботу, що, як здається людині, суперечить раніше зробленій роботі, йде врозріз із нею. Людина здатна прийняти лише один вид роботи або один спосіб практики, і людині важко прийняти роботу або спосіб практики, які їм суперечать або перевершують їх. Але Святий Дух завжди виконує нову роботу, і тому з’являються група за групою релігійних експертів, які виступають проти нової роботи Бога. Ці люди стали експертами саме тому, що людина не має знань про те, яким чином Бог є завжди новим і ніколи не старим, і не має знань про принципи Божої роботи, і, крім того, не має знань про численні способи, у які Бог спасає людину. Людина як така абсолютно не здатна визначити, чи ця робота походить від Святого Духа, а чи це робота Самого Бога. Багато людей дотримується думки, згідно з якою, якщо щось відповідає словам, які прозвучали раніше, то вони це приймають, а якщо є розбіжності з роботою, яка була раніше, тоді вони опираються цьому і це відкидають. Хіба ви всі сьогодні не дотримуєтеся таких самих принципів? Три етапи роботи спасіння не справили на вас ніякого великого впливу, і є ті, хто вважає, що два попередні етапи роботи – це тягар, який їм просто не потрібно знати. Вони вважають, що ці етапи не повинні оголошуватися масам і повинні бути відкликані якнайшвидше, аби люди не відчували себе перевантаженими двома попередніми етапами із трьох етапів роботи. Більшість вважає, що оприлюднення двох попередніх етапів роботи – це завеликий крок, який не допомагає пізнати Бога, – так ви гадаєте. Сьогодні ви всі вважаєте, що діяти таким чином правильно, але прийде день, коли ви зрозумієте важливість Моєї роботи: знайте, що Я не виконую ніякої роботи, яка не має значення. Оскільки Я оголошую вам про три етапи роботи, вони мають принести вам користь; оскільки ці три етапи роботи лежать в осерді Божого управління в усій його повноті, вони мають стати центром уваги кожного в усьому Всесвіті. Одного дня ви всі усвідомите важливість цієї роботи. Знайте, що ви чините опір Божій роботі або використовуєте свої власні поняття для оцінювання сьогоднішньої роботи, тому що ви не знаєте принципів Божої роботи, а також через ваше необачне ставлення до роботи Святого Духа. Ваш опір Богу і перешкоджання роботі Святого Духа спричинені вашими уявленнями та властивою вам зухвалістю. Це не тому, що Божа робота хибна, а тому що ви за своєю природою надто неслухняні. Віднайшовши свою віру в Бога, деякі люди навіть не можуть з упевненістю сказати, звідки походить людина, однак вони наважуються виголошувати публічні промови, оцінюючи, що правильно і що хибно у роботі Святого Духа. Вони навіть читають лекції апостолам, які мають нову роботу Святого Духа, роблячи зауваження і говорячи не до діла; їхня людська природа є надто низькою, і в них немає і крихти розсудливості. Хіба не прийде день, коли такі люди будуть відкинуті роботою Святого Духа і спалені пекельним вогнем? Вони не знають Божої роботи, але натомість критикують Його роботу, і також намагаються вказувати Богу, як Йому працювати. Як такі нерозсудливі люди можуть пізнати Бога? Людина приходить до пізнання Бога у процесі пошуку та переживання; людина приходить до пізнання Бога через просвітлення Святим Духом, а не за допомогою примхливої критики. Чим більш достовірним стає знання людей про Бога, тим менше вони Йому протистоять. І навпаки, чим менше люди знають про Бога, тим із більшою ймовірністю вони чинитимуть Йому опір. Твої уявлення, твоя стара природа, твоя людська природа, характер і моральні орієнтири – це капітал, за допомогою якого ти опираєшся Богу, і чим зіпсутішою є твоя вдача, чим одіознішими є твої якості і нижчою твоя людська природа, тим більший ти ворог Богові. Ті, хто має тверді переконання і самовдоволений характер, ще більш вороже налаштовані до втіленого Бога; такі люди – антихристи. Якщо твої переконання не виправити, вони завжди будуть проти Бога; ти ніколи не будеш сумісний із Богом і повсякчас будеш осторонь Нього.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 10

Три етапи роботи було виконано одним Богом; це найбільше видіння, і це єдиний шлях до пізнання Бога. Три етапи роботи могли бути виконані тільки Самим Богом, і жодна людина не могла б виконати таку роботу від Його імені, – це означає, що тільки Сам Бог міг виконати Свою власну роботу від самого початку і до сьогодні. Хоча три етапи Божої роботи здійснювалися в різні періоди і в різних місцях, і хоча робота кожного з них відмінна, це все робота, виконана одним Богом. З-поміж усіх видінь це – найбільше видіння, яке повинна знати людина, і якщо людина уповні зрозуміє його, вона зможе залишитися непохитною. Найбільша проблема, що постала сьогодні перед різними релігіями і конфесіями, полягає в тому, що вони не знають роботи Святого Духа і не здатні відрізнити роботу Святого Духа від роботи не Святого Духа, – через це вони не можуть сказати, чи даний етап роботи, подібно до двох попередніх етапів роботи, також виконаний Богом Єговою. Хоча люди слідують за Богом, більшість із них однаково не здатна сказати, чи це правильний шлях. Людину хвилює, чи є цей шлях шляхом, яким веде особисто Сам Бог, і чи є втілення Бога фактом, але більшість людей досі не має жодного уявлення про те, як розрізняти такі речі. Ті, хто слідує за Богом, не спроможні визначити цей шлях, і тому промовлені послання мають лише частковий ефект серед цих людей і не здатні бути повністю ефективними, і тому це згодом позначається на життєвому шляху таких людей. Якщо людина може побачити у трьох етапах роботи, що вони були здійснені Самим Богом у різний час, у різних місцях та у різних людях; якщо людина може побачити, що, хоча робота є різною, уся вона виконується одним Богом, і що, оскільки це робота, виконувана одним Богом, вона вочевидь є правильною і безпомилковою, і що, хоча вона суперечить уявленням людини, неможливо заперечувати, що це робота одного Бога, – якщо людина може з упевненістю сказати, що це робота одного Бога, тоді людські уявлення будуть зведені до простих дурниць, не вартих згадування. Оскільки видіння людини неясні, і оскільки людина знає тільки Єгову як Бога, а Ісуса як Господа і має двояке ставлення до втіленого Бога дня сьогоднішнього, чимало людей залишається відданими роботі Єгови та Ісуса, обложені уявленнями про роботу сьогоднішнього дня, більшість людей завжди сумнівається і не сприймає сьогоднішню роботу всерйоз. Людина не має жодних уявлень про два останні етапи роботи, які були невидимі. Це тому, що людина не розуміє реальності двох останніх етапів роботи і особисто не була їхнім свідком. Саме тому, що ці етапи роботи не можна побачити, людина фантазує, як їй заманеться; незалежно від того, що вона навигадує, не існує фактів на підтвердження цих фантазій, і немає нікого, хто міг би їх виправити. Людина дає своєму темпераменту повну свободу дій, відкидає обачність і дає волю своїй уяві; немає фактів для перевірки її фантазій, а тому людські фантазії стають «фактом», незалежно від того, чи є на те хоч якісь докази. Таким чином, людина вірить у свого власного уявного Бога зі своєї уяви, а не шукає Бога реальності. Якщо одна людина має один вид переконань, то серед ста людей є сто видів переконань. Людина має такі переконання, тому що вона не бачила реальності Божої роботи, тому що вона тільки чула про неї своїми вухами і не бачила її на власні очі. Людина чула перекази та історії, але рідко чула вона знання про факти Божої роботи. Так буває, що люди, які були віруючими лише рік, приходять до віри в Бога через свої власні уявлення. Те саме відбувається і з тими, хто вірить у Бога все своє життя. Ті, хто не може побачити фактів, ніколи не зможуть звільнитися від віри, в якій вони мають уявлення про Бога. Людина вірить, що вона звільнила себе від кайданів своїх старих переконань і вступила на нову територію. Хіба людина не знає, що знання тих, хто не може побачити істинне обличчя Бога, – це самі лише чутки та уявлення? Людина гадає, що її уявлення правильні і безпомилкові, і вона думає, що ці уявлення походять від Бога. Сьогодні, коли людина є свідком Божої роботи, вона дає волю уявленням, які накопичувалися багато років. Уявлення та ідеї минулого стали перешкодою для роботи на цьому етапі, і людині стало важко відпустити такі уявлення і спростувати такі ідеї. Уявлення про цю покрокову роботу багатьох із тих, хто до сьогодні слідував за Богом, дедалі погіршувалось, і у цих людей поступово сформувалася завзята ворожість до втіленого Бога. Джерело цієї ненависті полягає в уявленнях та фантазіях людини. Людські уявлення і фантазії стали ворогом роботи дня сьогоднішнього, роботи, яка суперечить уявленням людини. Це сталося саме тому, що факти не дозволяють людині дати волю своїй уяві і, що більше, не можуть бути легко спростовані людиною, а уявлення та фантазії людини не припускають існування фактів, а ще й тому, що людина не замислюється про правильність і достовірність фактів, а просто цілеспрямовано дає повну свободу своїм переконанням та застосовує власну уяву. Можна сказати, що це лише недолік людських уявлень, і не можна сказати, що це вада Божої роботи. Людина може уявляти все, що їй заманеться, але вона не може вільно заперечувати жоден етап Божої роботи або жодну її частину; факт Божої роботи є непорушним для людини. Ти можеш дати волю своїй уяві і навіть писати прекрасні історії про роботу Єгови та Ісуса, але ти не можеш спростовувати факт кожного етапу роботи Єгови та Ісуса; це принцип, і це також адміністративна постанова, і ви повинні розуміти важливість цих питань. Людина вважає, що цей етап роботи несумісний із переконаннями людини, і що це не стосується двох попередніх етапів роботи. У своїй уяві людина вважає, що робота двох попередніх етапів, безумовно, не така сама, як робота сьогодення, – але чи замислювався ти колись над тим, що всі принципи Божої роботи однакові, що Його робота завжди практична, і що, незалежно від періоду, завжди існуватиме навала людей, які опираються і протистоять факту Його роботи? Усі ті, хто сьогодні чинить опір і виступає проти цього етапу роботи, безсумнівно, виступали проти Бога і в минулі часи, адже такі люди завжди будуть ворогами Бога. Люди, які знають факт Божої роботи, побачать три етапи роботи як роботу одного Бога та відмовляться від своїх переконань. Це люди, які знають Бога, і такі люди – це ті, хто воістину слідує за Богом. Коли Боже управління в усій своїй повноті наближатиметься до кінця, Бог розподілить усі речі за їхнім видом. Людина була створена руками Творця, і врешті-решт Він повинен повністю повернути людину під Свою владу; це підсумок трьох етапів роботи. Етап роботи останніх днів і два попередні етапи в Ізраїлі та Юдеї – це Божий план управління всім Усесвітом. Ніхто не може заперечувати цього, і це є фактом Божої роботи. Хоча люди не переживали на власному досвіді і не були свідками значної частини цієї роботи, факти залишаються фактами, і це є незаперечним для будь-якої людини. Люди, які вірять у Бога у кожній країні Всесвіту, всі приймуть ці три етапи роботи. Якщо ти знаєш тільки один конкретний етап роботи і не розумієш два інших етапи роботи, не розумієш роботи Бога в минулі часи, то ти не можеш говорити всю правду про Божий план управління в усій повноті, і твоє знання про Бога є однобічним, бо у своїй вірі в Бога ти не знаєш або не розумієш Його, і тому ти не придатний свідчити про Бога. Незалежно від того, чи є твої нинішні знання про ці речі ґрунтовними чи поверховими, зрештою ви повинні мати знання і мусите бути глибоко переконані, і тоді всі люди побачать Божу роботу в усій повноті та скоряться Божій владі. У кінці цієї праці всі релігії стануть єдиною, всі створіння повернуться під владу Творця, всі створіння будуть поклонятися єдиному істинному Богу, а всі злі релігії зійдуть нанівець і ніколи не з’являться знову.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 11

Для чого потрібна ця постійна згадка про три етапи роботи? Плин віків, суспільний розвиток і мінливий вигляд природи – все це рухається слідом за змінами на зазначених трьох етапах роботи. Людство змінюється в часі з Божою роботою і не розвивається саме по собі. Три етапи Божої роботи згадуються для того, щоб привести всі творіння і всіх людей будь-якої релігії і віросповідання під владу єдиного Бога. До якої релігії ти б не належав, у кінцевому підсумку ви всі підкоритеся пануванню Бога. Тільки Сам Бог може виконати цю роботу; цього не може досягнути жоден релігійний очільник. У світі існує кілька основних релігій, і у кожної є свій очільник або лідер, а послідовники розкидані по різних країнах і регіонах по всьому світу; майже у кожній країні, як великій, так і малій, співіснують різні релігії. Однак, незалежно від того, скільки релігій існує по всьому світу, всі люди у Всесвіті в кінцевому підсумку існують під керівництвом одного Бога, і їхнім існуванням не управляють релігійні очільники чи лідери. Це означає, що людство не керується якимось певним релігійним очільником або лідером; радше, все людство веде Творець, який створив небеса, землю і все суще, і який також створив людство – це факт. Хоча в світі є кілька основних релігій, незалежно від того, наскільки вони великі, всі вони існують під владою Творця, і жодна з них не може вийти за рамки цього панування. Розвиток людства, поступ суспільства із заміною старого й віджилого новим, розвиток природничих наук – усе це невіддільне від заходів Творця, і ця робота не є тим, що може виконати той чи інший релігійний очільник. Релігійний очільник – це просто провідник конкретної релігії, і він не може представляти Бога, як і не може представляти Того, Хто створив небо, і землю, і все суще. Релігійний очільник може бути поводирем усіх у межах усієї своєї релігії, але він не може віддавати накази всім створінням під небесами – це загальновизнаний факт. Релігійний очільник – це просто поводир, і він не може зрівнятися з Богом (Творцем). Усі речі знаходяться в руках Творця, і наприкінці вони всі повернуться до рук Творця. Людство було створено Богом, і незалежно від релігії кожна людина повернеться під владу Бога – це неминуче. Тільки Бог є Всевишнім серед усього сущого, і найвищий правитель серед усіх створінь також мусить повернутися під Його владу. Хай яким високим буде статус людини, вона не може привести людство у належне місце призначення, і ніхто не зможе розподілити всі речі за їхнім видом. Єгова Сам створив людство і розподілив кожного за його видом, і коли настануть останні часи, Він однаково виконає Свою власну роботу Сам, розподіляючи всі речі за їхнім видом, – ця робота не може бути виконана ніким, окрім Бога. Усі три етапи роботи, здійснені від початку і до сьогодні, були здійснені Самим Богом, і здійснив їх один Бог. Факт трьох етапів роботи – це факт Божого проводу для всього людства, факт, який ніхто не може заперечити. Наприкінці трьох етапів роботи всі речі будуть розподілені за їхнім видом і повернуться під владу Бога, адже в усьому Всесвіті існує тільки цей один Бог, і немає жодних інших релігій. Той, хто не здатний створити світ, не буде здатний і привести його до кінця, тоді як Той, Хто створив цей світ, безперечно, здатний привести його до кінця. А отже, якщо хтось не здатний покласти край періоду, а здатний тільки допомогти людині плекати свій розум, він, вочевидь, не буде Богом і, безумовно, не буде Господом людства. Він буде нездатний виконати таку велику роботу; є тільки один, хто може здійснити таку роботу, а всі ті, хто не здатний виконати цю роботу, безперечно, є ворогами, а не Богом. Усі злі релігії несумісні з Богом, і оскільки вони несумісні з Богом, вони є ворогами Бога. Уся робота виконується цим єдиним істинним Богом, і весь Усесвіт відповідає велінню цього єдиного Бога. Незалежно від того, чи це Його робота в Ізраїлі чи в Китаї, незалежно від того, чи ця робота здійснюється Духом чи плоттю, – все це виконується Самим Богом, і не може бути виконане ніким іншим. Саме тому, що Він є Богом усього людства, Він діє вільно, не обмежений жодними умовами – це найвеличніше з-поміж усіх видінь. Якщо ти, Боже створіння, хочеш виконати обов’язок Божого створіння і зрозуміти волю Божу, ти мусиш розуміти роботу Бога, ти мусиш розуміти Божу волю щодо створінь, ти мусиш розуміти Його план управління, і ти мусиш розуміти всю важливість тієї роботи, яку Він виконує. Ті, хто цього не розуміє, не можуть називатися створіннями Божими! Якщо ти, створіння Боже, не розумієш, звідки ти походиш, не розумієш історії людства і всієї виконаної Богом роботи, і, що більше, не розумієш, як розвивалося людство до сьогоднішнього дня, і не розумієш, хто віддає накази всьому людству, тоді ти не здатний виконати свій обов’язок. Бог був поводирем людства до сьогоднішнього дня, і відколи Він створив людину на землі, Він ніколи не полишав її. Святий Дух ніколи не припиняє Своєї роботи, ніколи не припиняв вести людство і ніколи його не залишав. Але людство не розуміє, що існує Бог, і тим більше не знає Бога. Чи є щось принизливіше за це для всіх створінь Божих? Бог особисто веде людину, але людина не розуміє Божої роботи. Ти – створіння Боже, однак ти не розумієш своєї власної історії і не свідомий того, хто був твоїм поводирем на твоєму шляху, ти сліпий і глухий до виконаної Богом роботи, а тому ти не можеш знати Бога. Якщо ти і досі всього цього не знаєш, ти ніколи не будеш гідним свідчити про Бога. Сьогодні Творець вкотре особисто веде всіх людей і змушує всіх людей споглядати Його мудрість, всемогутність, спасіння та дивовижність. Але ти все ще не усвідомлюєш і не розумієш – хіба тому ти не є тим, хто не отримає спасіння? Ті, хто належить сатані, не розуміють Божих слів, тоді як ті, хто належить Богові, чують голос Божий. Усі ті, хто усвідомлює і розуміє слова, які Я промовляю, – це ті, хто буде спасенний і свідчитиме про Бога; усі, хто не розуміє слів, які Я промовляю, не можуть свідчити про Бога і є тими, хто буде вигнаний. Ті, хто не розуміє Божої волі і не усвідомлює Божої роботи, не здатні досягти пізнання Бога, і такі люди не можуть свідчити про Бога. Якщо ти хочеш свідчити про Бога, ти мусиш знати Бога; пізнання Бога досягається через роботу Бога. Загалом, якщо ти хочеш пізнати Бога, ти мусиш знати Божу роботу: знання Божої роботи має першорядне значення. Коли три етапи роботи наблизяться до кінця, буде створено групу тих, хто свідчить про Бога, групу тих, хто знає Бога. Усі ці люди знатимуть Бога і зможуть утілювати істину в життя. Вони матимуть людську природу і розсудливість, і всі вони знатимуть три етапи Божої роботи спасіння. Це робота, яка буде виконана наприкінці, і ці люди є квінтесенцією роботи 6 000 років управління та є найпотужнішим свідченням остаточної поразки сатани. Ті, хто зможе свідчити про Бога, зможуть отримати Божу обітницю та благословення і будуть тією групою, яка залишиться в самому кінці, групою, яка має Божу владу і свідчить про Бога. Можливо, серед вас усі зможуть стати членами цієї групи, а можливо, тільки половина чи лише кілька осіб – це залежить від вашої волі та від вашого прагнення.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 12

Шеститисячолітній план управління розділений на три стадії роботи. Жодна стадія окремо не може представляти загалом роботу трьох періодів, а тільки одну частину цілого. Ім’я Єгова не може представляти весь Божий характер. Той факт, що Він виконував Свою роботу в період Закону, не доводить, що Бог може бути Богом тільки за законом. Єгова встановив закони для людей і передав їм заповіді, просячи людей побудувати храм і жертовники; робота, яку Він виконав, представляє тільки період Закону. Ця виконана Ним робота не доводить, що Бог – це тільки Бог, який просить людину дотримуватися закону, або що Він – Бог у храмі, або що Він – Бог перед вівтарем. Сказати це було б неправдою. Робота, що виконується відповідно до закону, може представляти тільки один період. Отже, якби Бог здійснював роботу тільки в період Закону, тоді людина обмежила б Бога таким визначенням, сказавши: «Бог – це Бог у храмі, і для того, щоб служити Богу, ми повинні зодягнутися в священицькі шати й увійти в храм». Якби робота в період Благодаті ніколи не була виконана, а період Закону тривав би до теперішнього часу, людина не знала б, що Бог також є милостивим і велелюбним. Якби роботу в період Закону не було здійснено, а замість цього було виконано тільки роботу в період Благодаті, тоді все, що людина знала б, – це те, що Бог може тільки спокутувати людину та прощати її гріхи. Людина знала б тільки те, що Він – святий і невинний, і що заради людини Він здатний пожертвувати Собою й бути розп’ятим. Людина знала б тільки ці речі, але не розуміла б нічого іншого. Таким чином, кожен період представляє одну частину Божого характеру. Що стосується того, які аспекти Божого характеру представлені в період Закону, які в період Благодаті, а які на цій нинішній стадії: тільки коли всі три стадії об’єднані в одне ціле, вони можуть розкрити повноту Божого характеру. Тільки коли людина пізнає всі три стадії, вона зможе повністю зрозуміти це. Жодну з трьох стадій не можна пропустити. Ти побачиш Божий характер у всій його повноті тільки після того, як ознайомишся з цими трьома стадіями роботи. Той факт, що Бог завершив Свою роботу в період Закону, не доводить, що Він є тільки Богом за законом, і той факт, що Він завершив Свою роботу відкуплення, не означає, що Бог буде вічно спокутувати людство. Усе це – висновки, зроблені людиною. Оскільки період Благодаті добіг свого кінця, ти не можеш відтак сказати, що Бог належить тільки хресту і що тільки хрест представляє Боже спасіння. Зробити це означало б дати визначення Богу. На теперішній стадії Бог в основному виконує роботу слова, але ти не можеш сказати, що Бог ніколи не був милостивий до людини і що все, що Він приніс, – це тільки кара й суд. Робота в останні дні проливає світло на роботу Єгови та Ісуса і всі таємниці, незрозумілі людині, щоб виявити призначення та кінець людства й покласти край усій роботі спасіння серед людей. Ця стадія роботи в останні дні підводить усе до кінця. Усі таємниці, незрозумілі людині, повинні бути розкриті, щоб дозволити людині проникнути в їх глибини й мати абсолютно чітке розуміння у своєму серці. Тільки тоді людська раса може бути класифікована відповідно до виду. Тільки після того, як шеститисячолітній план управління буде завершено, людина прийде до розуміння Божого характеру у всій його повноті, бо тоді Його управління добіжить свого кінця.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 13

Уся робота, виконана протягом шеститисячолітнього плану управління, тільки зараз добігла кінця. Тільки після того, як уся ця робота буде відкрита людині й здійснена посеред людства, людство дізнається весь Божий характер, як і те, що Він має та Ким Він є. Коли роботу цієї стадії буде повністю завершено, усі таємниці, незрозумілі людині, будуть виявлені, усі до цього незбагненні істини будуть прояснені, і людському роду буде сказано про його майбутній шлях і призначення. Це – вся робота, яка повинна бути виконана на теперішній стадії. Незважаючи на те, що шлях, яким людина йде сьогодні, також є шляхом хреста і шляхом страждань, те, що людина практикує, і те, що вона їсть, п’є та чим насолоджується сьогодні, сильно відрізняється від того, що випало на частку людини за законом і в період Благодаті. Те, що вимагається від людини сьогодні, не схоже на те, що вимагалося в минулому, і ще більше не схоже на те, що вимагалося від людини в період Закону. Отож, що вимагалося від людини за законом, коли Бог здійснював Свою роботу в Ізраїлі? Нічого окрім того, що людина повинна була дотримуватися суботи й законів Єгови. Ніхто не повинен був працювати в суботу або порушувати закони Єгови. Але нині це не так. У суботу люди працюють, збираються й моляться, як зазвичай, і на них не накладаються жодні обмеження. Ті, хто був у період Благодаті, повинні були хреститися, і їх також просили постити, ламати хліб, пити вино, покривати свої голови й омивати ноги іншим. Тепер ці правила скасовано, але до людини ставляться більш високі вимоги, бо робота Божа стає дедалі глибшою, а входження людини досягає все більших висот. У минулому Ісус покладав руки на людину й молився, але тепер, коли все сказано, яка користь від покладання рук? Одними словами можна досягнути результатів. Коли Він покладав Свої руки на людину в минулому, це було для того, щоб благословити людину, а також зцілити її від хвороб. Так діяв Святий Дух у той час, але зараз це не так. Тепер Святий Дух використовує слова для того, щоб працювати й досягати результатів. Його слова були роз’яснені вам, і ви повинні застосовувати їх на практиці саме так, як вам було сказано. Його слова – це Його воля; це робота, яку Він бажає виконати. Через Його слова ви зрозумієте Його волю і те, чого Він просить вас досягнути, і ви можете просто застосувати Його слова безпосередньо на практиці без будь-якої необхідності в покладанні рук. Дехто може казати: «Поклади на мене Свої руки! Поклади на мене Свої руки, щоб я міг отримати Твоє благословення і щоб я міг причаститися Тебе». Усе це – застарілі практики з минулого, нині віджилі, бо період змінився. Святий Дух діє відповідно до періоду, не навмання і не відповідно до встановлених правил. Період змінився, і новий період обов’язково приносить із собою нову роботу. Це стосується кожної стадії роботи, і тому Його робота ніколи не повторюється. У період Благодаті Ісус зробив чимало такого роду справ, таких як зцілення хвороб, вигнання демонів, покладання рук на людину, щоб помолитися за неї, і благословення людини. Однак робити це знову в наші дні не мало б сенсу. Святий Дух працював таким чином у той час, тому що це був період Благодаті, і для людини було достатньо благодаті. Від неї не вимагалося ніякої плати, і за умови, що вона мала віру, вона отримувала благодать. Ставлення до всіх було повне милості. Тепер період змінився, і робота Божа пішла далі; саме через кару й суд непокірність людини і скверна всередині людини будуть очищені. Оскільки та стадія була стадією спокути, Богу належало діяти таким чином, виявляючи достатньо благодаті для людини, щоб людина могла бути відкуплена від гріха і за допомогою благодаті отримати прощення своїх гріхів. Нинішня стадія полягає в тому, щоб викрити неправедність усередині людини за допомогою кари, суду, картання словами, а також дисципліни й одкровення слів, щоб опісля людство могло бути спасенне. Це – більш глибока робота, ніж спокута. У період Благодаті людина достатньо насолодилася благодаттю; тепер, коли людина вже відчула на собі цю благодать, їй більше не насолоджуватися нею. Час цієї роботи минув, і її більше не можна виконувати. Тепер людина повинна бути врятована через суд слова. Після того, як людину засуджено, покарано й очищено, змінюється її характер. Хіба це все не через ті слова, які Я промовив? Кожна стадія роботи виконується відповідно до поступу всього людства та згідно з періодом. Уся ця робота має велике значення, і все це робиться заради остаточного спасіння, щоб у людства було хороше місце призначення в майбутньому, і щоб людство могло бути класифіковано відповідно до виду в кінці.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 14

Кожен етап роботи Святого Духа також потребує свідчення людей. Кожний етап роботи – то битва між Богом і сатаною, і ціллю тієї битви є сатана, а той, хто стане вдосконалений завдяки цій роботі, – людина. Те, чи зможе Божа робота принести плоди, залежить від того, як люди свідчитимуть про Бога. Це свідчення – те, чого Бог вимагає від тих, хто слідує за Ним; це свідчення перед сатаною, а також доказ результатів Його роботи. Все Боже управління ділиться на три етапи, і на кожному з них до людей висуваються належні вимоги. Більше того, із плином часу Божі вимоги до всього людства стають більш високими. Тож крок за кроком ця робота Божого управління досягає своєї кульмінації, поки люди не побачать факт «явлення Слова у плоті», і тоді вимоги до людей стають навіть ще вищими, як і вимоги щодо свідчення людей. Чим більше людина здатна справді співпрацювати з Богом, тим більшої слави здобуває Бог. Співпраця людини – це свідчення, яке їй необхідно давати, і свідчення, яке людина дає, – це її практичне життя. Тож те, чи може Божа робота дати належний результат, чи ні, і чи може бути істинне свідчення, чи ні, нерозривно пов’язано зі співпрацею та свідченням людей. Коли робота буде завершена, себто коли все Боже управління дійде кінця, від людини вимагатиметься дати вище свідчення, і коли Божа праця дійде кінця, практика та входження людини сягнуть зеніту. У минулому від людини вимагалося дотримуватися закону та заповідей, бути терплячою і скромною. Сьогодні від людини вимагається коритись усім Божим настановам і мати найвищу любов до Бога, і зрештою від людини вимагається любити Бога, навіть у час скорботи. Ці три етапи – це вимоги, які Бог висуває до людини, крок за кроком, протягом усього Свого управління. Кожен етап Божої роботи глибший за попередній, і на кожному етапі вимоги до людини глибші за попередні, і таким чином поступово формується все Боже управління. Саме тому, що вимоги до людини стають дедалі вищими, її характер все більше наближається до стандартів, які вимагає Бог, і тільки тоді все людство починає поступово виходити з-під впливу сатани допоки воно не буде врятовано з-під впливу сатани, коли Божа праця дійде повного кінця. Коли цей час прийде, робота Божа досягне свого кінця, і співпраця людини з Богом із метою досягнення змін у її характері припиниться, і все людство буде жити в світлі Божому, і відтоді не буде жодного бунтарства або протидії Богу. Бог також не буде ставити жодних вимог до людини, і між людиною й Богом буде більш гармонійна співпраця, яка буде життям людини й Бога разом, життям, що настане після того, як Боже управління буде повністю завершене, і після того, як людина буде повністю врятована Богом із пазурів сатани. Ті, хто не може уважно слідувати по стопах Бога, нездатні досягти такого життя. Вони опустяться в темряву, де будуть плакати й скреготати зубами; це люди, які вірять у Бога, але не слідують за Ним, які вірять у Бога, але не коряться всій Його роботі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божа робота й людська практика»

Божі слова на кожен день. Уривок 15

Протягом усієї роботи управління найважливіша робота полягає в тому, щоб спасти людину від впливу сатани. Ключова робота – це повністю завоювати розбещену людину, тим самим відновлюючи первісне благоговіння перед Богом у серці завойованої людини й дозволяючи їй досягти нормального життя, тобто нормального життя Божого творіння. Ця робота має вирішальне значення, і вона лежить в основі роботи управління. Із трьох стадій роботи спасіння перша стадія роботи періоду Закону була далекою від суті роботи управління; вона лише дещо нагадувала роботу спасіння й не була початком Божої роботи з визволення людини з-під панування сатани. Першу стадію роботи було здійснено безпосередньо Духом, тому що відповідно до закону людина знала тільки, що потрібно дотримуватися закону, і в людини не було більше істини, а також тому, що робота в період Закону навряд чи передбачала зміни в характері людини, і тим паче вона не стосувалася роботи зі спасіння людини з-під влади сатани. Таким чином, Дух Божий виконав цю надзвичайно просту стадію роботи, яка не стосувалася зіпсованого характеру людини. Ця стадія роботи мала слабкий зв’язок із суттю управління, і вона не була значною мірою пов’язана з офіційною роботою спасіння людини, і тому не вимагала, щоб Бог став плоттю, щоб особисто виконувати Свою роботу. Робота, яку виконує Дух, неявна й незбагненна, і вона дуже лякає й недоступна для людини; Дух не підходить для безпосереднього виконання роботи спасіння і не підходить для безпосереднього забезпечення життя для людини. Найбільш підхожим для людини є перетворення роботи Духа в підхід, близький людині, тобто найбільш підхожим для людини є те, щоб Бог став звичайною, нормальною людиною для виконання Своєї роботи. Це вимагає того, щоб Бог утілився, щоб зайняти місце Духа в Його роботі, і для людини немає більш підхожого способу Божої роботи. Дві з цих трьох стадій роботи виконуються плоттю, і ці дві стадії є ключовими етапами роботи управління. Ці два втілення взаємно доповнюють одне одного, і вони доповнюють одне одного бездоганно. Перша стадія втілення Бога заклала основу для другої стадії, і можна сказати, що два втілення Бога складають одне ціле й не є несумісними одне з одним. Ці дві стадії Божої роботи виконуються Богом в Його втіленій ідентичності, тому що вони такі важливі для всієї роботи управління. Майже можна сказати, що без роботи двох втілень Бога вся робота управління зупинилася б, і робота спасіння людства була б не чим іншим, як порожньою балаканиною. Важлива ця робота чи ні, залежить від потреб людства, від реальності людської порочності і від серйозності непослуху сатани та його втручання в роботу. Правильний вибір того, хто впорається з поставленим завданням, залежить від характеру роботи, здійснюваної виконавцем, і важливості цієї роботи. Коли мова заходить про важливість цієї роботи, з точки зору того, який метод роботи застосувати – роботу, виконувану безпосередньо Духом Божим, чи роботу, виконувану втіленим Богом, або роботу, виконувану через людину, – в першу чергу слід виключити роботу, виконувану через людину, і, виходячи з природи цієї роботи й природи роботи Духа в порівнянні з роботою плоті, в кінцевому підсумку вирішується, що робота, виконувана плоттю, більш корисна для людини, ніж робота, що виконується безпосередньо Духом, і що вона дає більше переваг. Такою була думка Бога в той час, коли Він вирішував, чи повинна ця робота бути виконана Духом або плоттю. У кожної стадії роботи є значення й основа. Вони не є безпідставними фантазіями й не здійснюються довільно; у них закладена певна мудрість. Такою є правда, що лежить в основі всієї Божої роботи. Зокрема, у такій великій роботі, як особиста робота втілення Бога серед людей, є ще більше Божого плану. Отже, Божа мудрість і повнота Його сутності відображаються в кожній дії, думці й ідеї в Його роботі; це – більш конкретна й систематична сутність Бога. Ці проникливі думки й ідеї людині важко уявити, і людині важко в них повірити, і тим паче людині важко їх пізнати. Робота, що виконується людиною, виконується відповідно до загального принципу, який для людини є значною мірою задовільним. Однак у порівнянні з роботою Божою існує просто занадто велика відмінність; хоча справи Божі великі, а робота Божа має величезний масштаб, за ними стоїть велика кількість детальних і точних планів і влаштувань, які неймовірні для людини. Кожна стадія Його роботи не тільки виконується відповідно до принципу, але й містить багато речей, які не можуть бути сформульовані людською мовою, і це ті речі, які невидимі для людини. Незалежно від того, чи це є роботою Духа або роботою втіленого Бога, кожна з них містить плани Його роботи. Він не працює безпідставно, і Він не виконує неістотну роботу. Коли Дух працює безпосередньо, це відповідає Його цілям, а коли Він стає людиною (тобто, коли Він трансформує Свою зовнішню оболонку), щоб працювати, це ще більше відповідає Його меті. Інакше навіщо б Йому так охоче змінювати Свою ідентичність? Інакше навіщо б Йому з такою готовністю ставати людиною, яку вважають такою, що має низьке становище, та яку переслідують?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Божі слова на кожен день. Уривок 16

Сьогоднішня робота сприяла поступу роботи періоду Благодаті; тобто робота згідно з усім шеститисячолітнім планом управління просунулася вперед. Хоча період Благодаті скінчився, у Божій роботі відбувся прогрес. Чому я знову і знову повторюю, що цей етап роботи спирається на період Благодаті та період Закону? Тому що робота цього дня є продовженням роботи, виконаної в період Благодаті, і поступом у порівнянні зі здійсненим у період Закону. Ці три етапи тісно взаємозв’язані, і кожна ланка у цьому ланцюзі тісно пов’язана з наступною. Чому Я також кажу, що цей етап роботи ґрунтується на тому, що було зроблено Ісусом? Припустімо, що цей етап не спирався б на роботу, виконану Ісусом, тоді на цьому етапі мало б відбутися ще одне розп’яття, і роботу спокути попереднього етапу довелося б виконувати знову. У цьому не було б сенсу. Тому справа не в тому, що роботу повністю завершено, а в тому, що період просунувся вперед, і рівень роботи було піднято на вищий щабель, аніж раніше. Можна сказати, що цей етап роботи збудований на фундаменті періоду Закону та на скелі Ісусової роботи. Божа робота будується етап за етапом, і цей етап не є новим початком. Лише поєднання цих трьох етапів роботи може вважатися шеститисячолітнім планом управління. Робота цього етапу виконується на фундаменті роботи періоду Благодаті. Якщо ці два етапи роботи були не пов’язані між собою, тоді чому розп’яття не повторюється на цьому етапі? Чому Я не несу людських гріхів, а натомість приходжу безпосередньо судити і карати людину? Якби Моя робота суду і покарання людини не слідувала за розп’яттям, враховуючи, що Моє теперішнє пришестя не від зачаття Святим Духом, то Я не мав би права судити і карати людину. Саме тому, що Я єдиний з Ісусом, Я приходжу безпосередньо судити та карати людину. Робота на цьому етапі повністю будується на роботі попереднього етапу. Ось чому тільки така робота може крок за кроком привести людину до спасіння. Ісус і Я походимо від одного Духа. Хоча Ми не споріднені у Нашій плоті, Наш Дух єдиний; хоча зміст того, що Ми робимо, і робота, за яку Ми беремося, не однакові, Ми подібні у Своїй сутності; Наша плоть набуває різних форм, але це пов’язано зі зміною епохи та різними вимогами Нашої роботи; Наші служіння не схожі, тому й робота, яку Ми виконуємо, і характер, який Ми розкриваємо людині, також є відмінними. Ось чому те, що людина бачить і розуміє сьогодні, не схоже на те, що було в минулому, що пояснюється зміною епохи. Попри те, що Вони відмінні за статтю і формою Їхньої плоті, і що Вони не були народжені в одній сім’ї, а тим більше не в один і той самий період часу, Їхній Дух, тим не менш, єдиний. Попри те, що Їхня плоть не має ані кровної, ані будь-якої фізичної спорідненості, неможливо заперечувати, що Вони – втілена плоть Бога у двох різних часових періодах. Те, що Вони є втіленими тілами Бога, є незаперечною правдою. Однак, Вони не належать до одного роду і не поділяють спільної людської мови (один із них був чоловіком, який говорив мовою юдеїв, а інша – жінкою, яка розмовляє лише китайською). Саме з цих причин Вони жили в різних країнах, щоб виконувати роботу, яку кожному з Них належить виконувати, також і в різні періоди часу. Незважаючи на те, що Вони є одним і тим самим Духом, який володіє однією і тією ж сутністю, між зовнішніми оболонками Їхньої плоті немає абсолютної схожості. Усе, що Їх об’єднує, – це спільна людська природа, але якщо йдеться про зовнішній вигляд Їхньої плоті та обставини Їхнього народження, то Вони не схожі. Ці речі не впливають на Їхню відповідну роботу або на знання, які людина має про Них, бо, врешті-решт, Вони – це один і той самий Дух, і ніхто не може Їх розділити. Хоча Вони не споріднені по крові, уся Їхня природа керується Їхніми Духами, які доручають Їм різну роботу в різні періоди часу, а Їхні тіла належать до різних родоводів. Дух Єгови не є батьком Духа Ісуса, а Дух Ісуса не є сином Духа Єгови: Вони є одним і тим самим Духом. Так само втілений Бог сьогодення та Ісус не є родичами по крові, але Вони єдині, тому що Їхні Духи єдині. Бог може чинити роботу милості й милосердя, а також праведного суду й покарання людини, як і насилання на людину проклять; і зрештою, Він може виконати роботу поруйнування світу та покарання нечестивих. Хіба Він не робить усе це Сам? Хіба це не всемогутність Бога? Він міг як оприлюднювати закони для людини, так і давати їй заповіді, і Він також міг керувати першими ізраїльтянами у їхньому житті на землі та наставляти їх у будівництві храму й жертовників, тримаючи всіх ізраїльтян під Своїм пануванням. Завдяки Своїй владі Він жив на землі з народом Ізраїлю протягом двох тисяч років. Ізраїльтяни не наважувалися повставати проти Нього; усі шанували Єгову і дотримувалися Його заповідей. Такою була робота, виконана силою Його влади та Його всемогутності. Потім, упродовж періоду Благодаті, Ісус прийшов, щоб викупити все занепале людство (не лише ізраїльтян). Він виявив милість та милосердя до людини. Ісус, якого люди бачили в період Благодаті, був сповнений милосердя і повсякчас виявляв любов до людей, адже Він прийшов спасти людство від гріха. Він міг прощати людям їхні гріхи доти, доки Його розп’яття повністю не викупило людство від гріха. У цей період Бог з’явився перед людиною з милістю та милосердям; тобто Він став жертвою за гріх людини і був розп’ятий за людські гріхи, аби вони назавжди були прощені. Він був милосердним, співчутливим, терплячим і люблячим. І всі ті, хто слідував за Ісусом у період Благодаті, також прагнули бути терплячими та люблячими в усьому. Вони були довготерпеливими і ніколи не чинили опору, навіть коли їх били, проклинали або закидали камінням. Але на останньому етапі так далі не може тривати. Робота Ісуса та Єгови не була цілковито однаковою навіть попри те, що Вони були від одного Духа. Робота Єгови не завершила цей період, а спрямувала його, започаткувавши життя людства на землі, а робота сьогоднішнього дня полягає в тому, щоб завоювати глибоко розбещені язичницькі народи і очолити не лише обраний Богом народ у Китаї, а й увесь всесвіт і все людство. Тобі може здаватися, що ця робота провадиться лише в Китаї, але насправді вона вже почала поширюватися за кордоном. Чому люди за межами Китаю знову і знову шукають шлях істинний? Це тому, що Дух уже взявся до роботи, і слова, промовлені сьогодні, звернені до людей по всьому всесвіту. Завдяки цьому половина роботи вже у процесі виконання. Від створення світу до наших днів Дух Божий привів у рух цю велику роботу, причому виконав різну роботу в різні періоди та серед різних народів. Люди кожного періоду бачать різний Його характер, який природним чином проявляється у різних справах, які Він робить. Він – Бог, сповнений милості та милосердя; Він – жертва за гріх людини та людський пастир; але Він також є людським судом, покаранням і прокляттям. Він зміг керувати людським життям на землі упродовж двох тисяч років, а також викупити розбещене людство із гріха. Сьогодні Він також здатний завоювати людство, яке не знає Його, і змусити його вклонитися Своєму пануванню, щоб усі повністю скорилися Йому. Урешті-решт, Він спалить усе нечисте і неправедне в людях по всьому всесвіту, щоб показати їм, що Він не лише милосердний і люблячий Бог, не лише Бог мудрості та чудес, не лише святий Бог, але ще й Бог, який судить людину. Для злих з-поміж роду людського Він – це спалення, суд і покарання; для тих, хто має бути удосконалений, Він – це страждання, рафінування та випробування, а також розрада, пожива, забезпечення словами, розбір та обтинання. А для тих, кого вигнано, Він – покарання та відплата.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Два втілення доповнюють значущість втілення»

Божі слова на кожен день. Уривок 17

Пропрацювавши шість тисяч років аж до сьогодні, Бог уже виявив багато Своїх діянь, основною метою яких було розбити сатану та принести спасіння всьому людству. Він використовує цю нагоду, щоб дозволити всьому на небі, всьому на землі, всьому в морях і кожнісінькому об’єкту Божого творіння на землі побачити Його всемогутність і стати свідком усіх Його діянь. Він користується нагодою, яку забезпечила Його перемога над сатаною, щоб виявити людям усі Свої вчинки й дати їм змогу прославляти Його та звеличувати Його мудрість у перемозі над сатаною. Усе на землі, на небі та в морях приносить Богу славу, хвалить Його всемогутність, хвалить кожен Його вчинок і вигукує Його святе ім’я. Це доказ того, що Він розбив сатану; це доказ Його перемоги над сатаною. Що важливіше, це доказ Його спасіння людства. Усе Боже творіння приносить Йому славу, хвалить Бога за поразку Його ворога та Його повернення з перемогою, а також вихваляє Його як великого переможного Царя. Його мета – не просто перемогти сатану, і саме тому Його робота триває вже шість тисяч років. Він використовує поразку сатани, щоб спасти людство; Він використовує поразку сатани, щоб відкрити всі Свої діяння та всю Свою славу. Він здобуде славу, і весь ангельський сонм побачить усю Його славу. Посланці на небі, люди на землі та всі об’єкти творіння на землі побачать славу Творця. Така робота, яку Він виконує. Усі Його творіння на небі й на землі стануть свідками Його слави, і Він тріумфально повернеться, завдавши сатані повної поразки, і дозволить людству хвалити Його, таким чином здобувши у Своїй роботі подвійну перемогу. Кінець кінцем усе людство буде завойоване Ним, і Він знищить усіх, хто опирається чи бунтує; інакше кажучи, Він знищить усіх тих, хто належить сатані.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ти маєш знати, як усе людство розвивалося до наших днів»

Божі слова на кожен день. Уривок 18

Праця, яку Єгова здійснив над ізраїльтянами, встановила серед людства земне місце походження Бога, яке також було священним місцем, де Він був присутній. Він обмежив Свою роботу народом Ізраїлю. Спочатку Він не працював за межами Ізраїлю, а натомість вибирав людей, яких вважав придатними, щоб обмежити обсяг Своєї роботи. Ізраїль – це місце, де Бог створив Адама і Єву, і з праху цього місця Єгова створив людину; це місце стало основою для Його праці на землі. Ізраїльтяни, які були нащадками Ноя, а також нащадками Адама, були людською основою роботи Єгови на землі.

У цей час значення, мета і етапи роботи Єгови в Ізраїлі полягали в тому, щоб розпочати Його роботу на всій землі, яка, маючи своїм центром Ізраїль, поступово поширилася на язичницькі народи. Це – принцип, відповідно до якого Він діє по всьому всесвіту, і який полягає у тому, щоб установити модель, а потім розширювати її до тих пір, поки всі люди у Всесвіті не приймуть Його Євангеліє. Перші ізраїльтяни були нащадками Ноя. Ці люди були наділені тільки диханням Єгови і розуміли достатньо, щоб піклуватися про основні життєві потреби, але вони не знали, яким Богом був Єгова або Його волю щодо людей, не кажучи вже про те, як вони повинні були шанувати Господа всього творіння. Що стосується того, чи існують правила і закони, яким потрібно підкорятися,^[a] або ж чи існує обов’язок, який створені істоти повинні виконувати для Творця, нащадки Адама нічого не знали про ці речі. Усе, що вони знали, це те, що чоловік повинен у поті чола працювати, щоб забезпечувати свою сім’ю, і що дружина повинна підкорятися своєму чоловікові і продовжувати людську расу, створену Єговою. Іншими словами, такі люди, у яких було тільки дихання Єгови і Його життя, нічого не відали про те, як слідувати Божим законам або як задовольняти Господа всього творіння. Вони розуміли занадто мало. Тому, хоча в їхніх серцях не було нічого лукавого або оманливого, і між ними рідко виникали заздрість і розбрати, вони все ж не знали і не розуміли Єгову, Господа всього творіння. Ці предки людини знали тільки, що потрібно їсти речі Єгови і насолоджуватися речами Єгови, але вони не знали, що потрібно шанувати Єгову; вони не знали, що Єгова був тим, Кому вони повинні поклонятися, схиливши коліна. Тож як їх можна було назвати Його створіннями? Якби це було так, хіба слова «Єгова – Господь усього творіння» і «Він створив людину для того, щоб людина могла проявляти Його, прославляти Його і представляти Його» не були б вимовлені марно? Як могли люди, які не відчували благоговіння перед Єговою, стати свідченням Його слави? Як вони могли стати проявами Його слави? Хіба слова Єгови: «Я створив людину за образом Моїм», – не стали б тоді зброєю в руках сатани, лукавого? Чи не стали б тоді ці слова знаком приниження для створення Єговою людини? Щоб завершити цей етап роботи, Єгова, створивши людство, не наставляв і не направляв їх від Адама до Ноя. Радше, тільки після того, як потоп знищив світ, Він формально почав вести ізраїльтян, які були нащадками Ноя, а також Адама. Його праця та твердження в Ізраїлі слугували для ведення всього народу Ізраїлю, коли вони жили своїм життям по всій землі Ізраїлю, тим самим показуючи людству, що Єгова був не тільки здатний вдихнути дихання в людину, щоб вона могла отримати від Нього життя і постати з праху як створена людська істота, але й те, що Він міг також спопелити людство, і проклясти людство, і використати свій жезл, щоб управляти людством. Так само вони побачили, що Єгова може направляти життя людини на землі, говорити й діяти серед людства відповідно до годин дня і ночі. Робота, яку Він виконав, була лише для того, щоб Його творіння могло знати, що людина походить із праху, зібраного Ним, і більше того, що людина була створена Ним. Не тільки це, але і те, що Він спочатку здійснив Свою роботу в Ізраїлі, щоб інші народи і нації (які насправді не були відокремлені від Ізраїлю, а скоріше відгалузилися від ізраїльтян, але все ж були нащадками Адама і Єви) могли отримати Євангеліє Єгови від Ізраїлю, щоб усі створені істоти у Всесвіті могли шанувати Єгову і вважати Його великим. Якби Єгова не почав Свою роботу в Ізраїлі, а замість цього, створивши людство, дозволив йому жити безтурботним життям на землі, то в цьому випадку, в силу фізичної природи людини (ця природа означає, що людина ніколи не може знати того, чого вона не може бачити, тобто вона не знала би, що саме Єгова створив людство, а тим паче чому Він це зробив), вона ніколи не дізналася б, що саме Єгова створив людство або що Він є Господом усього творіння. Якби Єгова створив людину і помістив її на землю, а потім просто обтрусив би Свої руки і пішов, замість того, щоб залишатися серед людей, щоб вести їх протягом певного періоду часу, тоді все людство повернулося б у небуття; навіть небо і земля, і вся незліченна кількість речей, створених Ним, і все людство, повернулися б у небуття і, більше того, були би розтоптані сатаною. Таким чином, бажання Єгови про те, щоб «на землі, тобто посеред Його творіння, у Нього було місце для стіп Його ніг, святе місце», зазнало б краху. І ось, після створення людства, щоб Він міг залишатися серед них, щоб направляти їх у їхньому житті і говорити з ними з їхнього середовища – все це було для того, щоб здійснити Його бажання і виконати Його план. Праця, яку Він звершив в Ізраїлі, призначалася тільки для виконання плану, який Він склав до створення Ним усього сущого, і тому Його робота спершу серед ізраїльтян і створення Ним усього сущого не суперечили одне одному, але були зроблені як заради Його управління, Його роботи, так і заради Його слави, і були зроблені для того, щоб поглибити сенс створення Ним людства. Він керував життям людства на Землі впродовж двох тисяч років після Ноя, протягом яких Він навчав людство розуміти, як шанувати Єгову, Господа всього творіння, як вести своє життя і як продовжувати жити, і, найголовніше, як діяти як свідок Єгови, виказувати Йому послух і виявляти до Нього повагу, навіть вихваляючи Його музикою, як це робили Давид і його священики.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Праця в період Закону»

Примітка:

a. У тексті оригіналу немає фрази «яким потрібно підкорятися».

Божі слова на кожен день. Уривок 19

До того періоду тривалістю дві тисячі років, протягом яких Єгова здійснював Свою роботу, людина нічого не знала, і майже все людство зазнало розтління, аж до того моменту, перед знищенням світу потопом, коли вони досягли глибини розбещеності і розпусти, в яких їхні серця були повністю позбавлені Єгови та будь-якого бажання слідувати Його дорогою. Вони ніколи не розуміли роботу, яку Єгова збирався виконувати; їм не вистачало розсудливості, у них було ще менше знань, і, ніби машини, здатні дихати, вони були абсолютно необізнані щодо людини, Бога, світу, життя тощо. На землі вони впадали в багато спокус, подібно до змія, і говорили багато речей, образливих для Єгови, але оскільки вони були в невіданні, Єгова не карав їх і не дисциплінував їх. Тільки після потопу, коли Ною був 601 рік, Єгова формально з’явився Ною і керував ним і його сім’єю, ведучи птахів і звірів, які пережили потоп разом із Ноєм і його нащадками, до кінця періоду Закону, що тривав загалом 2 500 років. Він працював в Ізраїлі, тобто формально працював, загалом 2 000 років, а також працював одночасно в Ізраїлі і за його межами протягом 500 років, що разом становить 2 500 років. Протягом цього періоду Він наставив ізраїльтян у тому, що для служіння Єгові вони повинні побудувати храм, зодягати священицький одяг і босоніж входити в храм на світанку, щоб їхнє взуття не заплямувало храм, і вогонь не був посланий на них з вершини храму і не спалив їх на смерть. Вони виконували свої обов’язки і підпорядковувалися планам Єгови. Вони молилися Єгові в храмі, і після отримання одкровення Єгови, тобто після того, як Єгова заговорив, вони повели натовпи і навчили їх, що ті повинні виказувати пошану Єгові – їхньому Богові. І Єгова сказав їм, що вони повинні побудувати храм і жертовник, і у встановлений Єговою час, тобто у день Пасхи, вони повинні приготувати новонароджених телят і ягнят, щоб покласти їх на жертовник як принесення для служіння Єгові, щоб приборкати їх і вселити благоговіння до Єгови в їхні серця. Те, чи корилися вони цьому закону, стало мірилом їхньої вірності Єгові. Єгова також постановив для них день суботній, сьомий день Його творіння. На наступний день після суботи Він призначив перший день, щоб вони прославляли Єгову, приносили Йому жертви і виконували для Нього музику. У цей день Єгова скликав усіх священиків, щоб розділити жертви на жертовнику, щоб люди могли їсти, щоб вони могли насолоджуватися жертвами на жертовнику Єгови. І Єгова сказав, що вони були благословенні, що вони мали уділ із Ним і що вони були Його обраним народом (що було заповітом Єгови з ізраїльським народом). Ось чому до цього дня народ Ізраїлю все ще говорить, що Єгова – це тільки їхній Бог, а не Бог язичників.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Праця в період Закону»

Божі слова на кожен день. Уривок 20

У період Закону Єгова встановив багато заповідей, які Мойсей мав передати ізраїльтянам, які пішли за ним із Єгипту. Ці заповіді були дані Єговою ізраїльтянам і не мали ніякого відношення до єгиптян; вони призначалися для стримування ізраїльтян, і Він використав ці заповіді, щоб накласти на них вимоги. Чи дотримувалися вони суботи, чи поважали вони своїх батьків, чи поклонялися ідолам і так далі – це були принципи, за якими вони були визнані грішними або праведними. Серед них були ті, кого вразив вогонь Єгови, деякі були закаменовані до смерті, а деякі отримали благословення Єгови, і це визначалося на підставі того, чи дотримувалися вони цих заповідей, чи ні. Тих, хто не дотримувався суботи, побивали камінням на смерть. Ті священики, які не дотримувалися суботи, були вражені вогнем Єгови. Тих, хто не виявляв поваги до своїх батьків, також забивали камінням на смерть. Усе це було схвалено Єговою. Єгова встановив Свої заповіді і закони так, щоб, коли Він керував ними в їхньому житті, люди слухали і корилися Його слову, а не повставали проти Нього. Він використовував ці закони, щоб тримати новонароджену людську расу під контролем, щоб краще закласти основу для Своєї майбутньої роботи. Отже, ґрунтуючись на роботі, яку виконав Єгова, перший період було названо періодом Закону. Хоча Єгова виголосив багато тверджень і виконав великий обсяг роботи, Він тільки позитивно направляв людей, навчаючи цих необізнаних людей, як бути людьми, як жити, як розуміти дорогу Єгови. Здебільшого робота, яку Він виконував, полягала в тому, щоб спонукати людей іти Його дорогою і дотримуватися Його законів. Була виконана праця над людьми, які були поверхнево зіпсовані; вона не сягала так глибоко, щоб трансформувати їхній характер або забезпечити прогрес у житті. Він переймався лише використанням законів для встановлення обмежень для людей та контролю над ними. Для тогочасних ізраїльтян Єгова був просто Богом у храмі, Богом на небесах. Він був хмарним стовпом, вогняним стовпом. Усе, що Єгова вимагав від них, – це підкорятися тому, що люди сьогодні знають як Його закони і заповіді – можна навіть сказати, правила, – тому що те, що робив Єгова, призначалося не для того, щоб перетворити їх, а для того, щоб дати їм більше того, що повинна мати людина, і наставляти їх зі Своїх власних уст, тому що після створення у людини не було нічого, чим вона повинна була володіти. І ось, Єгова дав людям те, чим вони повинні володіти для свого життя на землі, допомігши людям, яких Він вів, перевершити їхніх предків, Адама і Єву, тому що те, що Єгова дав їм, перевершило те, що Він дав Адаму і Єві на початку. Як би там не було, праця, яку Єгова звершив в Ізраїлі, полягала тільки в тому, щоб направляти людство і спонукати його визнати свого Творця. Він не підкоряв і не перетворював їх, а тільки направляв їх. Це підсумок праці Єгови в період Закону. Це – передісторія, правдива історія, суть Його роботи по всій землі Ізраїлю і початок Його шеститисячолітньої праці – з тим, щоб тримати людство під контролем руки Єгови. Із цього народилася додаткова робота в Його шеститисячолітньому плані управління.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Праця в період Закону»

Божі слова на кожен день. Уривок 21

Спочатку спрямування людини в старозаповітний період Закону було подібно скеровуванню життя дитини. Найперші люди були новонародженими від Єгови; вони були ізраїльтянами. У них не було ніякого розуміння того, як шанувати Бога або як жити на землі. Іншими словами, Єгова створив людство, тобто Він створив Адама і Єву, але Він не дав їм здібностей, щоб зрозуміти, як шанувати Єгову або дотримуватися законів Єгови на землі. Без прямого керівництва Єгови ніхто не міг би знати це безпосередньо, бо на початку людина не володіла такими здібностями. Людина знала тільки, що Єгова був Богом, але щодо того, як шанувати Його, яку поведінку можна назвати шануванням Його, із яким розумом потрібно шанувати Його або що приносити в жертву на знак поваги до Нього, людина не мала абсолютно ніякого уявлення. Людина знала тільки, як насолоджуватися тим, чим можна насолоджуватися з усього, що створено Єговою, але про те, яке життя на землі гідне Божого створіння, людина не мала анінайменшого уявлення. Без когось, хто наставляв би їх, без когось, хто особисто спрямовував би їх, це людство ніколи б не жило життям, яке личить людям, а тільки таємно перебувало б у полоні сатани. Єгова створив людство, тобто Він створив пращурів людей, Єву й Адама, але Він не наділив їх будь-яким додатковим інтелектом або мудрістю. Хоча вони вже жили на землі, вони майже нічого не розуміли. Отже, робота Єгови зі створення людства була завершена лише наполовину і була далека від завершення. Він усього лише сформував модель людини з глини і вдихнув у неї Своє дихання, але не дарував людині достатньої готовності шанувати Його. На початку людина не була схильна ні шанувати Його, ні боятися Його. Людина знала тільки, як слухати Його слова, але не мала базових знань для життя на землі і не відала звичайних правил людського життя. Отже, хоча Єгова створив чоловіка і жінку і завершив семиденний проект, Він у жодному разі не завершив створення людини, бо людина була всього лише оболонкою, і їй не вистачало реальності людського буття. Людина знала тільки, що саме Єгова створив людство, але у неї не було анінайменшого уявлення про те, як дотримуватися слів або законів Єгови. Отже, після появи людства робота Єгови була далека від завершення. Він усе ще повинен був повністю направляти людство, щоб воно прийшло до Нього, щоб люди могли жити разом на землі і шанувати Його, і щоб вони могли під Його керівництвом стати на правильний шлях нормального людського життя на землі. Тільки таким чином була повністю завершена робота, яка в основному велася під ім’ям Єгова; тобто тільки таким чином була повністю завершена робота Єгови зі створення світу. І тому, створивши людство, Він повинен був керувати життям людства на Землі протягом декількох тисяч років, щоб людство могло дотримуватися Його настанов і законів та брати участь у всіх діях нормального людського життя на землі. Тільки тоді робота Єгови була повністю завершена.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 22

Робота, яку виконував Ісус, відповідала потребам людини в той період. Його завданням було відкупити людство, пробачити їм їхні гріхи, і тому Його характер був суцільним смиренням, терпінням, любов’ю, благочестям, поблажливістю, милосердям та люблячою добротою. Він приніс людству рясну благодать і благословення, і все, чим тільки люди могли насолоджуватися, Він дав їм для їх насолоди мир і щастя, Свої терпіння й любов, Свої милосердя та люблячу доброту. У той же час, достаток утіх, із якими стикалися люди, – почуття миру й безпеки в своїх серцях, почуття впевненості в своєму дусі та їхня залежність від Спасителя Ісуса – усе це було обумовлене періодом, в якому вони жили. У період Благодаті людей уже розбестив сатана, і тому для досягнення спокути всього людства була потрібна рясна благодать, нескінченна поблажливість і терпіння, і навіть більше того, приношення, достатнє для спокути гріхів людства, щоб досягнути результату. Те, що людство побачило в період Благодаті, було просто Моїм приношенням спокути за гріхи людства: це був Ісус. Усе, що вони знали, – це те, що Бог може бути милосердним і терплячим, і все, що вони бачили, – це милосердя та люблячу доброту Ісуса. Це було виключно тому, що вони народилися в період Благодаті. І тому, перш ніж вони могли бути відкуплені, вони мали насолодитися багатьма видами благодаті, які дарував їм Ісус, щоб вони могли отримати від цього користь. Таким чином, вони могли отримати прощення своїх гріхів, насолоджуючись благодаттю, а також могли отримати можливість бути відкупленими, насолоджуючись поблажливістю й терпінням Ісуса. Тільки завдяки поблажливості й терпінню Ісуса вони здобули право отримати прощення та насолоджуватися рясною благодаттю, дарованою Ісусом. Бо ж Ісус сказав: «Я прийшов відкупити не праведників, а грішників, щоб дати грішникам можливість отримати прощення їхніх гріхів». Якби, прийшовши в плоті, Ісус приніс із собою характер осуду, прокляття та нетерпимості до людських проступків, тоді в людини ніколи не було б шансу на спокуту, і вона назавжди залишилася б грішною. Якби це було так, шеститисячолітній план управління зупинився б у період Закону, а період Закону було б продовжено на шість тисяч років. Гріхи людини стали б тільки більш численними та тяжкими, і створення людства було б марним. Люди могли б служити Єгові тільки згідно з законом, але їхні гріхи перевершили б гріхи перших створених людей. Чим більше Ісус любив людство, прощаючи йому його гріхи та виявляючи до нього достатню милість і люблячу доброту, тим більше людство мало право бути спасенним Ісусом, називатися загубленими вівцями, яких Ісус викупив дорогою ціною. Сатана не міг втрутитися в цю роботу, бо Ісус ставився до Своїх послідовників так, як любляча мати ставиться до немовляти біля своїх грудей. Він не гнівався й не зневажав їх, але був сповнений розради; Він ніколи не впадав у лють серед них, але був поблажливий до їхніх гріхів і закривав очі на їхні нерозумність і невігластво, аж до того, що говорив: «Прощайте інших сімдесят разів по сім». Так Його серце перетворювало серця інших людей, і тільки так люди отримували прощення своїх гріхів завдяки Його терплячості.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Правдива історія роботи періоду Спокути»

Божі слова на кожен день. Уривок 23

Хоча Ісус, перебуваючи в плоті, був повністю позбавлений емоцій, Він завжди втішав своїх учнів, піклувався про них, допомагав їм і підтримував їх. Скільки б Він не трудився та скільки б страждань не переніс, Він ніколи не ставив перед людиною надмірних вимог, але завжди був терплячим і поблажливим до її гріхів, тож люди періоду Благодаті ласкаво називали його «любим Спасителем Ісусом». Для людей того часу – для всіх людей – те, чим володів і ким був Ісус, було милосердям і люблячою добротою. Він ніколи не пам’ятав переступів людей, і Його ставлення до них ніколи не ґрунтувалося на їхніх переступах. Оскільки це був інший період, Він часто дарував людям багато харчів, щоб вони могли насититися досхочу. Він ставився до всіх своїх послідовників із благодаттю, зцілюючи хворих, виганяючи демонів, воскрешаючи мертвих. Щоб люди могли повірити в Нього та побачити, що все, що Він робив, було зроблено з ревністю й щиро, Він зайшов так далеко, що воскресив гниючий труп, показуючи їм, що в Його руках навіть мертві можуть повернутися до життя. Таким чином, Він мовчки терпів і здійснював Свою роботу спокути серед них. Ще до того, як Ісус був прибитий до хреста, Він уже взяв на Себе гріхи людства й став жертвою за гріх людства. Ще до того, як Його розіп’яли, Він став на хресний шлях, щоб спокутувати людство. Зрештою, Він був прибитий до хреста, пожертвувавши собою заради хреста, і Він дарував всю Свою милість, люблячу доброту та святість людству. По відношенню до людства Він завжди був терплячим, ніколи не мстивим, прощаючи їм їхні гріхи, закликаючи їх до покаяння та навчаючи їх мати терпіння, поблажливість і любов, іти Його слідами й жертвувати собою заради хреста. Його любов до братів і сестер перевершила Його любов до Марії. Робота, яку Він виконував, ґрунтувалася на принципі зцілення хворих і вигнання демонів, і все це заради Його відкуплення. Куди б Він не йшов, Він ставився до всіх, хто слідував за Ним, із милістю. Він робив бідних багатими, кульгавих – ходячими, сліпих – зрячими, а глухим дарував слух. Він навіть запрошував найбідніших, знедолених, грішників сидіти з Ним за одним столом, ніколи не уникаючи їх, але завжди проявляючи терпіння, навіть кажучи: «Коли пастир губить одну вівцю зі ста, він залишає дев’яносто дев’ять, щоб знайти одну загублену вівцю, і коли він знайде її, то дуже зрадіє». Він любив Своїх послідовників, як вівця любить своїх ягнят. Хоча вони були нерозумними й необізнаними, і були грішниками в Його очах, і, крім того, були найнижчими членами суспільства, Він вважав цих грішників – людей, яких інші зневажали, – зіницею Свого ока. Оскільки Він благоволив до них, Він віддав за них Своє життя, як агнець, принесений в жертву на вівтарі. Він ходив серед них так, ніби був їхнім слугою, дозволяючи їм використовувати Його та вбити Його, беззастережно підкоряючись їм. Для своїх послідовників Він був любим Спасителем Ісусом, але до фарисеїв, які читали людям лекції з високого п’єдесталу, Він виявляв не милосердя та люблячу доброту, а огиду й обурення. Він не виконував багато роботи серед фарисеїв, лише зрідка читаючи їм лекції та докоряючи їм; Він не ходив серед них, здійснюючи роботу спокути, і не робив знамен і чудес. Він дарував усю Свою милість і люблячу доброту Своїм послідовникам, терплячи заради цих грішників до самого кінця, коли Він був прибитий до хреста, і терпів усі приниження, поки Він повністю не відкупив усе людство. Таким був підсумок Його роботи.

Без спокути Ісуса людство вічно жило б у гріху та стало б потомством гріха, нащадками демонів. Продовжуючи в тому ж дусі, весь світ став би землею, де мешкає сатана, місцем його проживання. Однак робота відкуплення вимагала прояву милосердя та люблячої доброти по відношенню до людства; тільки такими засобами людство могло отримати прощення та, в кінцевому підсумку, завоювати право бути вдосконаленим і повністю здобутим Богом. Без цього етапу роботи шеститисячолітній план управління не зміг би рухатися вперед. Якби Ісус не був розп’ятий, якби Він тільки зцілював хворих і виганяв бісів, тоді люди не могли б бути повністю прощені за свої гріхи. За три з половиною роки, які Ісус провів, виконуючи Свою роботу на землі, Він завершив тільки половину Своєї роботи спокути; потім, будучи прибитим до хреста та ставши подобою грішної плоті, будучи переданий лукавому, Він завершив роботу розп’яття й опанував долю людства. Тільки після того, як Його було передано в руки сатани, Він викупив людство. Тридцять три з половиною роки Він страждав на землі, будучи осміяним, обмовленим і покинутим, аж до того, що Йому ніде було схилити голову, ніде було відпочити, і пізніше Він був розп’ятий і усім Своїм єством – святим і невинним тілом – прибитий до хреста. Він переніс усі види страждань, які тільки існують. Можновладці знущалися над Ним і били Його батогами, а солдати навіть плювали Йому в обличчя; однак Він мовчав і терпів до кінця, беззастережно підкорившись аж до самої смерті, після чого відкупив усе людство. Тільки після того Йому було дозволено впокоїтися. Робота, виконана Ісусом, представляє тільки період Благодаті; вона не представляє період Закону та не замінює роботу останніх днів. У цьому суть роботи Ісуса в період Благодаті, другий період, через який пройшло людство, – період Спокути.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Правдива історія роботи періоду Спокути»

Божі слова на кожен день. Уривок 24

Після роботи Єгови Ісус став плоттю, щоб вершити Свою роботу поміж людей. Його робота не вершилася окремо, а будувалася на роботі Єгови. Це була робота для нового періоду, яку Бог звершив після того, як поклав край періоду Закону. Так само, коли робота Ісуса скінчилася, Бог продовжив працювати для нового періоду, адже все Боже управління завжди просувається вперед. Коли мине старий період, його замінить новий, і коли буде завершено стару роботу, буде нова на продовження Божого управління. Це втілення – друге втілення Бога, яке слідує за Ісусовою роботою. Звісно, це втілення сталося не окремо; це третя стадія роботи після періоду Закону та періоду Благодаті. Щоразу, коли Бог починає нову стадію роботи, обов’язково має бути новий початок, і він обов’язково має приносити новий період. Так само є й відповідні зміни в притаманному Богу характері, у способі Його роботи, у місці Його роботи та в Його імені. Тож не дивно, що людині складно прийняти роботу Бога в новий період. Та як би людина проти Нього не виступала, Бог завжди вершить Свою роботу та завжди веде все людство вперед. Коли Ісус прийшов у світ людей, Він почав період Благодаті та завершив період Закону. Протягом останніх днів Бог знову став плоттю, і з цим утіленням Він завершив період Благодаті й почав період Царства. Усі ті, хто здатен прийняти друге втілення Бога, будуть введені в період Царства, і більше того – зможуть особисто прийняти керівництво Бога. Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»

Божі слова на кожен день. Уривок 25

Якщо люди застрягнуть у періоді Благодаті, то ніколи не позбудуться свого розбещеного характеру й тим паче не пізнають невід’ємно притаманний Богу характер. Якщо люди завжди житимуть посеред рясної благодаті, але житимуть не таким шляхом, який би дав їм пізнати Бога чи вдовольнити Його, то вони ніколи насправді Його не здобудуть у своїй вірі в Нього. Така віра дійсно жалюгідна. Коли ти закінчиш читати цю книгу, коли ти проживеш кожен крок роботи втіленого Бога в період Царства, ти відчуєш, що бажання, які жили в тобі багато років, нарешті здійснилися. Ти відчуєш, що лише зараз справді побачив Бога віч-на-віч; що лише зараз поглянув на Його лик, почув Його особисту мову, оцінив мудрість Його роботи та справді усвідомив, наскільки Він справжній і всемогутній. Ти відчуєш, що здобув багато такого, чого люди минулих часів ніколи ні бачили, ні мали. У той час ти ясно зрозумієш, що таке вірити в Бога та що таке відповідати Божій волі. Звісно, якщо ти чіплятимешся за минулі погляди й відкидатимеш або заперечуватимеш той факт, що Бог утілився вдруге, то залишишся з порожніми руками, нічого не отримаєш і зрештою будеш проголошений винним в опорі Богу. На тих, хто здатен слухатися істини та коритися Божій роботі, буде заявлено права під іменем другого втілення Бога: «Всемогутній». Вони зможуть прийняти особистий провід Бога, здобуваючи більше істин вищого порядку, а також дійсне життя. Вони узрять видіння, яке люди минулого ніколи не бачили: «І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих; а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу аж до стоп і підперезаного по грудях золотим поясом. А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй» (Об’явлення 1:12–16). Це видіння – прояв усього Божого характеру, і прояв усього Його характеру – це також прояв роботи Бога в Його поточному втіленні. У потоках кар і судів Син Людський висловлюваннями виявляє властивий Йому характер, даючи всім тим, хто приймає Його кару та суд, побачити істинне обличчя Сина Людського, яке є правдивим образом обличчя Сина Людського, побаченого Іваном. (Звісно, усе це буде незримим для тих, хто не прийме роботу Бога в період Царства.) Істинне обличчя Бога не можна вповні описати людською мовою, тож Бог використовує засоби, якими Він виявляє властивий Йому характер, щоб показати людям Своє істинне обличчя. Інакше кажучи, усі ті, хто оцінив властивий Сину Людському характер, бачили істинне обличчя Сина Людського, адже Бог занадто величний, і Його не можна вповні описати людською мовою. Коли людина проживе кожен крок роботи Бога в період Царства, тоді вона пізнає істинне значення слів Івана, коли він говорив про Сина Людського посеред свічників: «А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй». У той час ти без жодного сумніву усвідомиш, що ця звичайна плоть, яка так багато сказала, – безперечно друге втілення Бога. Більше того, ти дійсно зрозумієш, наскільки ти благословенний, і відчуєш, що ти великий щасливець. Хіба ти не хочеш прийняти це благословення?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»

Божі слова на кожен день. Уривок 26

Робота останніх днів полягає в тому, щоб промовляти слова. Великі зміни можуть бути зроблені в людині за допомогою слів. Зміни, які зараз відбуваються в цих людях, коли вони приймають ці слова, набагато більші, ніж ті, які відбуваються в людях, коли вони приймають ознаки й чудеса періоду Благодаті. Тому що в період Благодаті демонів виганяли з людей покладанням рук і молитвою, але зіпсована природа людини все ще залишалася. Людей зцілювали від хвороб і прощалися їхні гріхи, але що стосується того, як саме людина повинна була очиститися від присутніх у ній розбещених сатанинських нахилів, то ця робота ще не була виконана. Людина отримала спасіння та прощення гріхів тільки завдяки своїй вірі, однак гріховна природа людини не була викорінена і все ще залишалася у ній. Гріхи людини були прощені завдяки втіленому Богові, але це не означало, що в людині більше не було гріха. Гріхи людини можуть бути прощені через принесення жертви за гріх, але що стосується того, як можна примусити людину більше не грішити і як її гріховна природа може бути повністю викорінена й перетворена, у неї немає способу вирішити цю проблему. Гріхи людини були прощені, і це завдяки роботі Божого розп’яття, але людина продовжувала жити в рамках свого старого розбещеного сатанинського характеру. Оскільки це так, людина повинна бути повністю спасенною від свого зіпсованого сатанинського характеру, щоб її гріховна природа могла бути повністю викорінена й ніколи більше не розвиватися знову, що дозволило б перетворити характер людини. Це вимагало б від людини усвідомлення дороги зростання в житті, розуміння дороги життя та розуміння шляху для зміни свого характеру. Більше того, це вимагало б від людини діяти відповідно до цього шляху, щоб її характер міг поступово змінитися, і щоб вона могла жити у сяйві світла, із тим, щоб усе, що вона робить, могло відповідати волі Божій, щоб вона могла відкинути свій зіпсований сатанинський характер, і щоб вона могла звільнитися від сатанинського впливу темряви, при цьому повністю звільнившись від гріха. Тільки тоді людина отримає повне спасіння. У той час, коли Ісус здійснював Свою роботу, людські знання про Нього були все ще невизначеними й неясними. Люди завжди вірили, що Він син Давида, і проголошували Його великим пророком, великодушним Господом, Який спокутував гріхи людини. Деякі, завдяки силі своєї віри, зцілювалися, просто доторкнувшись до краю Його одягу; сліпі прозрівали, і навіть мертві могли бути повернуті до життя. Однак людина не змогла виявити глибоко вкорінений у ній розбещений сатанинський характер і не знала, як позбутися його. Людина отримала багато благодаті, такої як мир і щастя плоті, віра одного члена сім’ї, що приносить благословення всій родині, зцілення від хвороб тощо. Рештою були добрі справи людини та її благочестива зовнішність; якщо хтось міг жити на основі цього, він вважався прийнятним віруючим. Тільки такі віруючі могли потрапити на небеса після смерті, що означало, що вони були спасенні. Але за життя ці люди абсолютно не розуміли дорогу життя. Усе, що вони робили, – так це вчиняли гріхи, а потім сповідували свої гріхи в постійному циклі без будь-якого шляху для зміни свого характеру: такий був стан людини в період Благодаті. Чи отримала людина повне спасіння? Ні! Тому, після того, як ця стадія роботи була завершена, усе ще залишалася робота суду й кари. Ця стадія полягає в тому, щоб зробити людину чистою за допомогою слова і тим самим вказати їй шлях, яким іти. Ця стадія не була б плідною або значущою, якби вона продовжилася вигнанням демонів, оскільки вона не змогла б викорінити гріховну природу людини, і людина зупинилася б на прощенні своїх гріхів. Через жертву за гріх людині були прощені її гріхи, бо робота розп’яття вже добігла кінця, і Бог здобув перемогу над сатаною. Але зіпсований характер людини все ще залишається в ній, людина все ще може грішити та противитися Богу, і Бог ще не здобув людство. Ось чому на цій стадії роботи Бог використовує слово, щоб викрити зіпсований характер людини, спонукаючи її на практиці йти правильним шляхом. Ця стадія більш значуща, ніж попередня, а також більш плідна, оскільки тепер саме слово безпосередньо забезпечує людське життя та дозволяє повністю оновити характер людини; це набагато ґрунтовніша стадія роботи. Таким чином, втілення в останні дні довершило значення Божого втілення та повністю завершило Божий план управління задля спасіння людини.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 27

У роботі останніх днів слово сильніше, ніж вияв ознак і чудес, і авторитет слова перевершує авторитет ознак і чудес. Слово викриває всі порочні характери, приховані глибоко в серці людини. У тебе немає можливості розпізнати їх самотужки. Коли вони будуть розкриті перед тобою через слово, ти природним чином прийдеш до їх відкриття; ти не зможеш заперечувати їх, і ти будеш повністю переконаний. Хіба це не влада слова? Це – результат, досягнутий роботою слова сьогодні. Отже, не через зцілення від хвороб і вигнання демонів людина може бути повністю врятована від своїх гріхів, як не може вона бути зроблена повністю довершеною завдяки вияву ознак і чудес. Влада виліковувати хвороби й виганяти демонів дає людині тільки благодать, але плоть людини все ще належить сатані, і зіпсований сатанинський характер усе ще залишається всередині людини. Іншими словами, те, що не було очищено, усе ще відноситься до гріха й бруду. Тільки після очищення через слово, людина може бути здобута Богом і стати освяченою. Коли демонів було вигнано з людини і її було відкуплено, це означало тільки те, що її було вирвано з рук сатани й повернено Богові. Однак, не будучи очищеною або зміненою Богом, вона залишається зіпсованою людиною. Усередині людини все ще існують бруд, опір та бунтарство; людина повернулася до Бога тільки через Його спокуту, але в неї немає анінайменшого знання про Бога, і вона все ще здатна чинити опір і зраджувати Його. До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через рафінування людина може позбутися свого розбещення й стати чистою. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді, ця стадія – стадія завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через використання слова для очищення, суду й викриття повністю розкриваються всі скверни, уявлення, мотиви та індивідуальні прагнення в серці людини. Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. Наприклад, коли люди усвідомили, що вони походять від Моава, вони виголосили слова нарікань, перестали прагнути до життя та стали суцільно негативними. Хіба це не показує, що людство й досі не в змозі повністю підкоритися пануванню Бога? Хіба це не саме їхній розбещений сатанинський характер? Коли ти не піддавався карі, твої руки були підняті вище, ніж у всіх інших, навіть ніж у Ісуса. І ти вигукував гучним голосом: «Будь улюбленим сином Божим! Будь близьким до Бога! Ми швидше помремо, ніж схилимося перед сатаною! Повстань проти старого сатани! Повстань проти великого червоного дракона! Хай великий червоний дракон принижено позбудеться влади! Нехай Бог зробить нас довершеними!». Твої крики були голосніші за всі інші. Але потім прийшов час кари, і знову проявився зіпсований характер людства. Тоді їхні крики припинилися, і їхня рішучість зів’яла. Це – розбещення людини; воно глибше від гріха, це щось, посаджене сатаною і глибоко вкорінене в людині. Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі. Людина кричала так у минулому, тому що не розуміла свій вроджений розбещений характер. Це – скверни, які існують усередині людини. Протягом такого довгого періоду суду й кари людина жила в атмосфері напруги. Хіба все це не було досягнуто за допомогою слова? Хіба ти також не кричав дуже гучним голосом перед судом над прислужниками? «Увійдіть у царство! Усі ті, хто приймає це ім’я, увійдуть у царство! Усі матимуть частку в Бозі!» Коли настав суд над прислужниками, ви більше не кричали. На самому початку всі вигукнули: «О Боже! Куди б Ти не помістив мене, я підкорюся Твоєму керуванню». Прочитавши слова Бога: «Хто буде Моїм Павлом?», люди сказали: «Я хочу!». Потім вони побачили слова: «А як щодо віри Йова?» – і сказали: «Я хочу прийняти на себе віру Йова. Боже, будь ласка, випробуй мене!». Коли настав суд над прислужниками, вони відразу ж упали додолу й ледве змогли знову звестися на ноги. Після того, поволі, скверни в їхніх серцях поступово зменшувалися. Хіба це не було досягнуто через слово? Отже, те, що ви переживаєте сьогодні, – це результати, досягнуті через слово, навіть більші, ніж ті, які були досягнуті через вчинення Ісусом ознак і чудес. Славу Божу, яку ти бачиш, і владу Самого Бога, яку ти бачиш, видно не тільки за допомогою розп’яття, за допомогою зцілення хвороб і вигнання демонів, але навіть більшою мірою за допомогою суду Його слова. Це показує тобі, що влада і сила Божа полягають не тільки в творенні ознак, зціленні хвороб і вигнанні демонів, але і в тому, що суд Божого слова краще здатний представляти владу Бога й виявляти Його всемогутність.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 28

У період Царства Бог використовує слова, щоб розпочати нову добу, змінити спосіб Своєї роботи й виконати роботу всього періоду. Це принцип, за яким Бог працює в період Слова. Він став плоттю, щоб говорити з різних позицій, аби людина змогла по-справжньому побачити Бога, який є Словом, що з’явилося у плоті, і змогла споглядати Його мудрість і дивовижність. Така робота виконується заради того, щоб краще досягти цілей завоювання, удосконалення й вигнання людини, що є істинним смислом використання слів для роботи в період Слова. Завдяки цим словам люди пізнають роботу Бога, Божий характер, сутність людини й те, у що людина має ще ввійти. За допомогою слів робота, яку Бог бажає виконати в період Слова, реалізується у своїй повноті. Ці слова викривають, виганяють та випробовують людей. Люди бачили слова Божі, чули ці слова й визнали існування цих слів. Як наслідок, вони повірили в існування Бога, у всемогутність і мудрість Бога, а також у Божу любов до людей і Його бажання врятувати людство. Це слово – «слова» – може бути простим і звичайним, але слова, промовлені вустами втіленого Бога, стрясають всесвіт, перетворюють серця людей, трансформують їхні уявлення та старі характери, перетворюють те, яким зазвичай являв себе цілий світ. Упродовж століть тільки сьогоднішній Бог діяв у такий спосіб, і лише Він так говорить і приходить, аби в такий спосіб врятувати людство. Від сьогодні й надалі людина живе під керівництвом слів Божих, під пастирством Його слів і забезпечена Його словами. Люди живуть у світі слів Божих, серед проклять і благословень слів Божих, і є ще більше людей, які прийшли, щоб жити під судом і карою Його слів. Усі ці слова й ця робота – заради порятунку людини, заради втілення Божої волі й заради зміни первісного вигляду давно створеного світу. Бог створив цей світ за допомогою слів, Він веде людей по всесвіту за допомогою слів, і Він завойовує й спасає їх за допомогою слів. Зрештою, Він використає слова, щоб покласти край усьому старому світу, у такий спосіб уповні завершивши Свій план управління. Упродовж усього періоду Царства Бог використовує слова, щоб виконати Свою роботу та досягти результатів. Він не демонструє чудес і не творить дива, а просто виконує Свою роботу за допомогою слів. Завдяки цим словам людина одержує поживу й забезпечення, а також здобуває знання й правдивий досвід. У період Слова людина одержала виняткове благословення. Вона не страждає від фізичного болю й просто насолоджується щедрим постачанням слів Божих; у неї немає потреби наосліп шукати або навпомацки просуватися вперед, вона невимушено бачить явлення Бога, чує, як Він промовляє Своїми власними вустами, одержує те, чим Він її забезпечує, і спостерігає, як Він особисто виконує Свою роботу. Це ті речі, якими люди минулих століть не могли насолоджуватись, і ті благословення, яких ті люди ніколи не могли одержати.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Період Царства – це період Слова»

Божі слова на кожен день. Уривок 29

Людство, так докорінно розбещене сатаною, не знає, що є Бог, і перестало поклонятися Богові. На початку, коли були створені Адам і Єва, слава і свідчення Єгови завжди повсякчас були присутні. Але після розбещення людина втратила славу і свідчення, адже всі збунтувалися проти Бога і взагалі перестали Його шанувати. Сьогоднішня робота завоювання полягає в тому, щоб відновити все свідчення та всю славу, і щоб усі люди поклонялися Богові, аби було свідчення поміж сотворених; ось робота, яку належить виконати на цьому етапі. Як саме має бути завойоване людство? За допомогою роботи слів на цьому етапі, щоб повністю переконати людину; за допомогою розголошення, суду, кари та безжального прокляття, щоб остаточно переконати її; розкриваючи бунтарство людини й судячи її опір, аби вона могла дізнатися про неправедність і скверну людства, і таким чином використати ці речі як тло для праведного Божого характеру. Переважно за допомогою саме цих слів людина завойовується та цілковито переконується. Слова – це засіб для остаточного завоювання людства, і всі, хто приймає Боже завоювання, мусять прийняти побиття та суд Його слів. Процес мовлення сьогодні – це саме процес завоювання. І як же люди повинні співпрацювати? Знаючи, як їсти й пити ці слова, та досягаючи їх розуміння. Що ж до того, як завойовуються люди, то це не те, що вони можуть зробити самі по собі. Усе, що ти можеш зробити за допомогою їди та пиття цих слів, – це усвідомити свою розбещеність і скверну, своє бунтарство й свою неправедність, – і впасти ниць перед Богом. Якщо, збагнувши Божу волю, ти зможеш втілити її в життя, і якщо ти матимеш видіння і зможеш повністю скоритися цим словам і не робити жодного вибору самостійно, тоді ти будеш завойований – і це стане результатом цих слів. Чому людство втратило свідчення? Тому що ніхто не має віри в Бога, тому що Богові немає місця в людських серцях. Завоювання людства – це відновлення віри людства. Люди завжди хочуть поринути з головою в мирське життя, вони плекають забагато надій, хочуть забагато для свого майбутнього й мають забагато екстравагантних вимог. Вони завжди думають про плоть, будують плани для плоті й не виявляють жодного інтересу до пошуку шляху віри в Бога. Їхні серця були вкрадені сатаною, вони втратили благоговіння перед Богом і вони зациклені на сатані. Але людина була створена Богом. Отже, людина втратила свідчення, тобто вона втратила славу Божу. Мета завоювання людства – повернути славу людського благоговіння перед Богом. Це можна сформулювати так: є чимало людей, які не прагнуть життя; навіть якщо є ті, хто прагне життя, їх лише лічені одиниці. Люди стурбовані своїм майбутнім і зовсім не приділяють уваги життю. Деякі повстають проти Бога й чинять Йому опір, засуджують Його за Його спиною й не сповідують істину. До пори на цих людей не звертають уваги; поки що з цими синами непокори нічого не вчиняють, але в майбутньому ти житимеш у темряві, плачучи і скрегочучи зубами. Ти не відчуваєш цінності світла, коли живеш у ньому, але ти зрозумієш цю цінність, коли житимеш у темряві ночі, і тоді ти пошкодуєш. Зараз ти добре почуваєшся, але прийде день, коли ти пошкодуєш. Коли цей день настане, і темрява опуститься, і світла більше не буде, буде запізно жалкувати. Саме тому, що ти досі не розумієш роботи сьогоднішнього дня, ти не цінуєш час, який маєш зараз. Щойно розпочнеться робота всього всесвіту, тобто коли виповниться все, про що Я говорю сьогодні, багато людей схопиться за голову й заплаче гіркими сльозами. І роблячи так, хіба вони не поринуть у пітьму, сповнену плачу і скреготу зубів? Усі, хто воістину прагне життя й вдосконалюється, можуть бути використані, тоді як усі сини непокори, які не годяться для використання, впадуть у пітьму. Вони будуть позбавлені роботи Святого Духа й не зможуть нічого зрозуміти. Так вони здригатимуться в риданнях, занурені в покарання. Якщо ти добре підготовлений до цієї фази роботи, і ти зріс у своєму житті, тоді ти придатний для використання. Якщо ж ти погано підготовлений, то навіть якщо тебе закличуть до наступного етапу роботи, ти будеш непридатним для використання, – у цей момент у тебе не буде іншого шансу, навіть якщо ти захочеш підготуватися. Бог уже відійде; куди б ти міг піти, щоб знайти таку можливість, яка зараз перед тобою? Куди б ти міг піти, щоб отримати вправу, особисто надану Богом? На той час Бог уже не буде особисто говорити чи подавати Свій голос; усе, що ти зможеш зробити, це читати те, що говориться сьогодні, – як тоді зможе розуміння даватися легко? Як може життя в майбутньому бути кращим, ніж сьогодні? У той момент чи не страждатимеш ти, помираючи заживо, плачучи і скрегочучи зубами? Благословення даруються тобі зараз, але ти не знаєш, як ними користуватися; ти живеш у благословенні, але не здаєш собі з цього справи. Це доводить, що ти приречений на страждання! Сьогодні деякі люди опираються, деякі бунтують, деякі роблять те чи інше, а Я просто не звертаю на це уваги, – але не думайте, що Я не знаю, що ви замишляєте. Невже я не розумію вашої сутності? Навіщо продовжуєте протистояти Мені? Хіба ти не віриш у Бога, щоб прагнути життя й благословень заради тебе самого? Хіба не заради самого себе ти маєш віру? Зараз Я виконую роботу завоювання тільки говорячи, і щойно ця робота завоювання завершиться, твій кінець буде очевидним. Чи Я маю сказати тобі про це прямо?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (1)»

Божі слова на кожен день. Уривок 30

Сьогоднішня робота завоювання покликана зробити очевидним те, яким буде кінець людини. Чому кажуть, що сьогоднішня кара й суд – це суд перед великим білим престолом останніх днів? Невже ти цього не бачиш? Чому робота завоювання є завершальним етапом? Хіба не саме для того, щоб проявити, який кінець чекає на кожен клас людей? Хіба не для того, щоб дозволити кожному під час роботи завоювання, кари та суду показати свою справжню сутність, а потім згодом бути класифікованим відповідно до свого виду? Замість того, щоб говорити, що це завоювання людства, можливо, краще було б сказати, що це демонстрація того, який кінець чекатиме на кожен клас людей. Йдеться про суд над людськими гріхами, а потім про розкриття різних класів людей, таким чином вирішуючи, чи є вони злими чи праведними. Після роботи завоювання приходить робота винагородження добра та покарання зла. Люди, які цілковито слухаються, – тобто повністю завойовані, – будуть поміщені на наступний етап поширення Божої роботи по всьому всесвіту; нескорені будуть поміщені в темряву й зустрінуть нещастя. Таким чином, люди будуть розподілені за своїм видом: лиходії будуть об’єднані зі злом, щоб ніколи більше не бачити сонячного світла, а праведники об’єднаються з добром, щоб отримати світло й вічно жити у світлі. Кінець усього сущого близький; кінець людини був чітко показаний її очам, і все суще буде розподілене за видами. Як же людям уникнути страждань, пов’язаних із тим, що кожен із них класифікується за своїм видом? Кінець кожного виду людей розкривається, коли близиться кінець усього сущого, і це відбувається під час роботи завоювання всього всесвіту (включаючи всю роботу завоювання, починаючи з нинішньої роботи). Одкровення про кінець усього людства здійснюється перед суддівським місцем, у процесі кари та під час роботи завоювання останніх днів. Класифікація людей відповідно до виду не повертає людей до їхніх початкових класів, адже коли людина була створена у момент творіння, існував тільки один вид людей, і єдиний поділ був між чоловіком і жінкою. Не існувало багато різних видів людей. Лише після кількох тисяч років розбещення з’явилися різні класи людей: одні – під владою нечистих бісів, інші – під владою злих духів, а треті, ті, хто шукає шляху життя, – під владою Всемогутнього. Тільки таким чином серед людей поступово виникають класи, і лише так люди поділяються на класи у великій людській родині. У всіх людей з’являються різні «батьки»; не буває так, щоб усі цілковито перебували під владою Всемогутнього, адже людина надто бунтівна. Праведний суд розкриває справжню сутність кожного типу людей, не залишаючи нічого прихованим. На світлі кожен показує своє справжнє обличчя. На даний момент людина вже не та, якою вона була від початку, первісна подоба її предків давно зникла, тому що незліченні нащадки Адама та Єви віддавна були захоплені сатаною, щоб ніколи більше не знати небесного сонця, а також тому, що люди були наповнені найрізноманітнішою отрутою сатани. Отже, люди мають свої відповідні місця призначення. Що більше, саме з огляду на свої відмінні отрути вони класифікуються за видом, тобто вони сортуються за ступенем їхнього завоювання на сьогодні. Людський кінець не є чимось наперед визначеним із моменту створення світу. Це тому, що на початку був лише один клас, який мав загальну назву «людство», і спочатку людина не була розбещена сатаною, і всі люди жили в Божому світлі, і їх не осягала пітьма. Але після того, як людина була розбещена сатаною, всі типи і види людей поширилися по всій землі, – всі типи та види людей, які походили із сім’ї під загальною назвою «людство», що складалася з чоловіків і жінок. Усі вони під проводом своїх предків відступили від своїх найдавніших предків – людства, яке складалося з чоловіка й жінки (тобто від Адама та Єви на початку, їхніх найдавніших предків). На той час ізраїльтяни були єдиними людьми, чиїм життям на землі керував Єгова. Різноманітні типи людей, які вийшли зі всього Ізраїлю (тобто з первісного сімейного клану), потім втратили провід Єгови. Ці перші люди, абсолютно необізнані в питаннях людського світу, згодом разом зі своїми предками стали жити на територіях, на які вони претендували, що триває й донині. Таким чином, вони залишаються в невіданні про те, як вони відступили від Єгови і як вони розбещувались до сьогодні всілякими нечистими бісами та злими духами. Ті, кого докорінно розбещували та отруювали аж до сьогодні, – ті, кого зрештою неможливо врятувати, – не матимуть іншого вибору, окрім як піти зі своїми предками, нечистими бісами, які розбестили їх. Ті ж, хто зрештою може бути спасенний, вирушать у відповідне місце призначення людства, тобто до кінця, призначеного для спасенних та завойованих. Буде зроблено все можливе, щоб спасти всіх тих, кого можна спасти, – але для людей байдужих і невиліковних єдиним вибором буде прослідувати за своїми предками в бездонну яму кари. Не думай, що твій кінець був визначений наперед від самого початку й лише зараз став відомим. Якщо ти так гадаєш, то невже ти забув, що під час первісного створення людства не було створено окремого сатанинського класу? Хіба ти забув, що було створено лише одне людство, яке складалося з Адама та Єви (тобто були створені лише чоловік і жінка)? Якби ти був нащадком сатани від самого початку, чи не означало б це, що, коли Єгова створив людину, Він включив сатанинську групу у Своє творіння? Хіба міг Він зробити щось подібне? Він створив людину заради Свого свідчення; Він створив людину заради Своєї слави. Навіщо б Він зумисно створював клас нащадків сатани, аби ті свідомо протистояли Йому? Як міг Єгова зробити таке? Якби Він зробив це, хто сказав би, що Він – праведний Бог? Коли Я зараз кажу, що дехто з вас зрештою підуть із сатаною, це не означає, що ти був із сатаною від самого початку; радше це означає, що ти занепав так низько, що навіть якщо Бог намагався спасти тебе, ти однаково не зміг здобути це спасіння. Немає іншого вибору, окрім як зарахувати тебе до сатани. Це так лише тому, що тебе неможливо спасти, а не тому, що Бог неправедний до тебе й навмисно визначив твою долю як втілення сатани, а потім зараховує тебе до сатани й зумисно хоче, щоб ти страждав. Це не є внутрішньою правдою роботи завоювання. Якщо ти в таке віриш, тоді твоє розуміння є дуже однобічним! Завершальний етап завоювання покликаний спасти людей, а також розкрити кінець кожного. Він призначений викрити людське виродження за допомогою суду, тим самим спонукаючи людей покаятись, повстати і прагнути життя та правильного шляху людського життя. Він покликаний пробудити серця заціпенілих і тупих людей і показати, за допомогою суду, їхнє внутрішнє бунтарство. Однак якщо люди все ще не здатні покаятися, все ще не можуть прямувати правильним шляхом людського життя й не можуть позбутися цих розбещень, тоді їх неможливо спасти, і їх пожере сатана. Такою є значущість Божого завоювання: спасти людей, а також показати їхній кінець. Добрий кінець, поганий кінець – усі вони розкриваються роботою завоювання. Чи будуть люди спасенні чи прокляті – усе це розкривається під час роботи завоювання.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (1)»

Божі слова на кожен день. Уривок 31

Останні дні – це час, коли все суще буде прокласифіковане за видами через завоювання. Завоювання – це робота останніх днів; іншими словами, засудження гріхів кожної людини – це робота останніх днів. В іншому разі, як можна було б класифікувати людей? Робота класифікації, що проводиться серед вас, є початком такої роботи у всьому всесвіті. Після цього всі ці землі та всі народи також будуть піддані роботі завоювання. Це означає, що кожна людина у творенні буде класифікована за видом і постане перед суддівським місцем, щоб бути судженою. Жодна людина й жодна річ не зможуть уникнути страждання цієї кари та суду, як і жодна людина чи річ не уникнуть класифікації за видом; кожна людина буде класифікована, адже наближається кінець усього сущого, і все небо і земля досягли свого завершення. Як могла б людина уникнути останніх днів людського існування? А отже, як довго ще можуть тривати ваші акти непослуху? Хіба ви не бачите, що ваші останні дні неминучі? Як можуть ті, хто шанує Бога й прагне Його явлення, не побачити день явлення Божої праведності? Як можуть вони не отримати остаточної нагороди за доброту? Ти той, хто творить добро, чи той, хто чинить зло? Ти той, хто приймає праведний суд і потім підкоряється, чи ти той, хто приймає праведний суд і потім проклинається? Ти живеш перед місцем суду у світлі, чи ти живеш в аду серед темряви? Хіба не ти сам знаєш найчіткіше, чи буде твій кінець нагородою, а чи покаранням? Хіба ти не той, хто знає найчіткіше й розуміє найглибше, що Бог є праведним? Тож якими є твоя поведінка і твоє серце? Коли Я завойовую тебе сьогодні, чи справді потрібно, щоб Я роз’яснив, чи є твоя поведінка доброю чи злою? Як багато ти віддав заради Мене? Наскільки глибоко ти Мені поклоняєшся? Невже ти сам не знаєш найкраще, як ти зі Мною поводишся? Ти краще за будь-кого повинен знати, який кінець на тебе зрештою чекає! Істинно кажу тобі: Я лише створив людство, і Я створив тебе, але Я не віддавав вас сатані; як Я й не примушував вас зумисно бунтувати проти Мене або опиратися Мені й через це бути покараними Мною. Чи не в тому причина всіх цих лих і нещасть, що серця ваші надто черстві, а ваша поведінка – надто ганебна? Тож хіба кінець, який на вас чекає, не визначений вами самими? Хіба ви не знаєте краще за будь-кого іншого у своїх серцях, як ви закінчите? Я завойовую людей, щоб викрити їх, і тим краще принести тобі спасіння. Це не для того, щоб змусити тебе чинити зло, і не для того, щоб навмисно змусити тебе йти в пекло знищення. Коли прийде час, усі твої безмірні страждання, твій плач і скрегіт зубів – хіба всі вони не будуть наслідком твоїх гріхів? Отже, хіба не твоя власна доброта або твоє власне зло є найкращим судом для тебе? Хіба не це є найкращим доказом того, яким буде твій кінець?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (1)»

Божі слова на кожен день. Уривок 32

В останні дні Бог прийшов переважно для того, щоб говорити Свої слова. Він говорить із точки зору Духа, з точки зору людини та від третьої особи; Він говорить різними способами, використовуючи один певний спосіб для кожного періоду часу, і методом мовлення Він змінює уявлення людей і прибирає з їхніх сердець образ невизначеного Бога. Це головна робота, яку робить Бог. Оскільки люди вірять, що Бог прийшов зцілювати немічних, виганяти бісів, творити дива й обдаровувати людей матеріальними благословеннями, Бог вершить цю стадію роботи – роботи кари та суду, – щоб прибрати таке з людських уявлень, аби людина могла пізнати реальність і нормальність Бога й аби прибрати образ Ісуса з людських сердець і замінити новим образом Божим. Щойно образ Божий у людині стариться, він стає ідолом. Коли Ісус прийшов і звершив ту стадію роботи, Він не уособлював усю повноту Бога. Він творив певні знаки й чуда, говорив певні слова та зрештою був розіп’ятий. Він уособлював одну частину Бога. Він не міг уособлювати все, чим є Бог; натомість Він уособлював Бога, роблячи одну частину Божої роботи. Це тому, що Бог такий великий, і такий дивовижний, і Він незбагненний, і також тому, що Бог у всякий період робить лише одну частину Своєї роботи. Робота, яку робить Бог у цей період, – то передусім надання слів для людського життя, викриття людської натури, сутності та розбещеного характеру, а також усунення релігійних уявлень, феодального та застарілого мислення; знання й культура людини мусять бути очищені через викривальні Божі слова. В останні дні Бог удосконалює людину словами, а не знаками й чудесами. Своїми словами Він викриває людину, судить людину, карає людину та вдосконалює, щоб у Божих словах людина змогла побачити мудрість і красу Бога, змогла зрозуміти притаманний Богу характер і щоб через Божі слова людина узріла Божі діла. У період Закону Єгова вивів Мойсея з Єгипту Своїми словами та говорив певні слова ізраїльтянам; у той час було проявлено частину Божих діл, але оскільки духовний рівень людей був обмеженим і ніщо не могло довершити їхні знання, Бог продовжував говорити і працювати. У період Благодаті люди знову побачили частину Божих діл. Ісус був здатен являти ознаки й чуда, і зцілювати немічних та виганяти бісів, і бути розіп’ятим, після чого за три дні Він воскрес і явився у плоті перед людьми. Люди знали про Бога тільки це і більше нічого. Людина знає стільки, скільки їй показує Бог, і якби Бог не показав людині більше нічого, то лише в таких межах людина б і визначала Бога. Тож Бог продовжує працювати, щоб людське знання про Нього поглиблювалося та щоб поступово людина змогла пізнати сутність Бога. В останні дні Бог удосконалює людину словами. Слова Бога розкривають твій розбещений характер, і реальність Бога замінює твої релігійні уявлення. Утілений Бог останніх днів передусім прийшов справдити слова про те, що «Слово стає плоттю, Слово набуває плоті, і Слово являється у плоті», і якщо ви не маєте про це ґрунтовного знання, то не зможете стійко триматися. В останні дні Бог передусім має намір звершити стадію роботи, на якій Слово являється у плоті, і це одна частина Божого плану управління. Тож ваше знання мусить бути ясним; як би Бог не працював, Він не дозволяє людині визначати Його межі. Якби Бог не робив цієї роботи в останні дні, то людське знання про Нього не могло б піти далі. Ти б знав лише, що Бог може бути розіп’ятий і може знищити Содом, і що Ісус може повстати з мертвих і явитися Петру… Та ти б ніколи не сказав, що Божі слова можуть звершити все й завоювати людину. Лише відчувши Божі слова на собі, можна говорити про таке знання, і що більше Божої праці ти відчуєш на собі, то ґрунтовнішим стане твоє знання про Нього. Тільки тоді ти припиниш визначати межі Бога у власних уявленнях. Людина пізнає Бога, відчуваючи на собі Його роботу; немає іншого правильного шляху пізнати Бога.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Пізнання Божої роботи сьогодення»

Божі слова на кожен день. Уривок 33

На цій заключній стадії роботи результати досягаються за допомогою слова. Через слово людина приходить до розуміння багатьох таємниць і роботи, яку Бог здійснював протягом минулих поколінь; через слово людина просвітлюється Святим Духом; через слово людина приходить до розуміння таємниць, ніколи раніше не розгаданих минулими поколіннями, а також роботи пророків і апостолів минулих часів та принципів, за якими вони діяли; через слово людина також приходить до розуміння характеру Самого Бога, а також непокірності й опору людини, і вона пізнає свою власну сутність. Через ці стадії роботи та через усі сказані слова людина пізнає роботу Духа, роботу, яку здійснює втілена плоть Бога, і навіть більше, увесь Його характер. Твої знання про Божу роботу управління протягом шести тисяч років також були отримані через слово. Хіба знання про твої колишні уявлення та твій успіх у їх відкиданні не були також досягнуті через слово? На попередній стадії Ісус чинив ознаки й чудеса, але на цій стадії немає жодних ознак і чудес. Хіба твоє розуміння того, чому Бог не являє ознаки й чудеса, не було також досягнуто через слово? Тому слова, сказані на цій стадії, перевершують роботу, виконану апостолами й пророками минулих поколінь. Навіть пророцтва, сказані пророками, не могли б досягти такого результату. Пророки проголошували тільки пророцтва, вони говорили про те, що станеться в майбутньому, але не про роботу, яку Бог бажав зробити в той час. Вони також не говорили для того, щоб направляти людство в їхньому житті, або дарувати людству істини, або відкривати їм таємниці, не кажучи вже про те, щоб дарувати життя. У словах, сказаних на цій стадії, є пророцтво й істина, але в основному ці слова служать для того, щоб дарувати людині життя. Нинішні слова не схожі на пророцтва пророків. Це – стадія роботи для життя людини, щоб змінити характер життя людини, а не заради того, щоб проголошувати пророцтва. Першою стадією була робота Єгови: Його робота полягала в тому, щоб підготувати шлях для людини до поклоніння Богу на землі. Це була робота початку – знайти місце походження для роботи на землі. У той час Єгова навчав ізраїльтян дотримуватися суботи, шанувати своїх батьків і жити в мирі один із одним. Це було тому, що люди того часу не розуміли, що являє собою людина, і не розуміли, як жити на землі. На першій стадії роботи Йому було необхідно спрямовувати людство в його житті. Усе, що Єгова говорив їм, раніше не було відомо людству і не знаходилося в його розпорядженні. У той час Бог поставив багатьох пророків, щоб вони промовляли пророцтва, і всі вони робили це під керівництвом Єгови. Це був лише один пункт у Божій роботі. На першій стадії Бог не став плоттю, і тому Він наставляв усі племена й народи через пророків. Коли Ісус працював у Свій час, Він не говорив так багато, як у наші дні. Ця стадія роботи слова в останні дні ніколи не виконувалася в минулі періоди й покоління. Хоча Ісая, Даниїл та Іван промовили багато пророцтв, їхні пророцтва повністю відрізнялися від слів, що промовляються нині. Те, що вони говорили, було всього лише пророцтвами, але слова, сказані зараз, такими не є. Якби Я перетворив усе, про що Я зараз говорю, в пророцтва, чи змогли б ви зрозуміти? Припустімо, що те, про що Я говорив, стосувалося справ уже після того, як Я пішов, то як би ви тоді могли отримати розуміння? Робота слова ніколи не здійснювалася ні за часів Ісуса, ні в період Закону. Можливо, хтось скаже: «Хіба Єгова також не промовляв слова під час Своєї роботи? Хіба Ісус, окрім зцілення хвороб, вигнання демонів і творення ознак і чудес, не говорив також слова в той час, коли звершував Свою роботу?». Є відмінності між тим, що говориться. У чому полягала суть слів, промовлених Єговою? Він тільки спрямовував людство, щоб воно вело своє життя на землі, що не стосувалося духовних питань у житті. Чому сказано, що коли Єгова говорив, це було для того, щоб наставляти людей у всіх місцях? Слово «наставляти» означає прямо вказувати і безпосередньо наказувати. Він не давав людині життя; радше, Він просто брав людину за руку і вчив її, як шанувати Його, не занадто вдаючись до притч. Робота, яку Єгова здійснював в Ізраїлі, полягала не в тому, щоб розібратися з людиною, дисциплінувати її або звершити суд і кару, а в тому, щоб направляти її. Єгова наказав Мойсеєві сказати Його народові збирати манну в пустелі. Щоранку до сходу сонця вони повинні були збирати манну, рівно стільки, щоб їм вистачило на один день. Манну не можна було зберігати до наступного дня, бо в такому разі вона запліснявіла б. Він не читав людям лекцій і не викривав їхню природу, а також не викривав їхні ідеї й думки. Він не змінював людей, а радше направляв їх у їхньому житті. Люди того часу були подібні до дітей, які нічого не розуміли і були здатними тільки на деякі елементарні механічні рухи, і тому Єгова видавав закони тільки для того, щоб направляти народ.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»

Божі слова на кожен день. Уривок 34

Бог промовляє Свої слова й робить Свою роботу відповідно до різних періодів, і в різні періоди Він промовляє різні слова. Бог не підкоряється правилам, не повторює одну й ту ж роботу й не відчуває ностальгії за минулим; Він – Бог, Який завжди новий і ніколи не старий, і Він говорить нові слова щодня. Тобі слід дотримуватися того, чого необхідно дотримуватися сьогодні; це – відповідальність та обов’язок людини. Украй важливо, щоб практика була зосереджена довкола світла й слів Божих у сьогоденні. Бог не підкоряється правилам і може говорити з багатьох різних точок зору, щоб чітко показати Свою мудрість і всемогутність. Не має значення, чи говорить Він із точки зору Духа, або людини, або третьої особи – Бог завжди є Богом, і ти не можеш сказати, що Він не є Богом із огляду на точку зору людини, з якої Він говорить. У деяких людей виникли уявлення в результаті різних точок зору, із яких промовляє Бог. Такі люди не мають анінайменшого уявлення про Бога й жодного уявлення про Його роботу. Якби Бог завжди говорив із однієї точки зору, хіба людина не встановила б правила щодо Бога? Чи міг Бог дозволити людині діяти таким чином? Незалежно від того, із якої точки зору говорить Бог, у Нього є причини для цього. Якби Бог завжди говорив із точки зору Духа, чи зміг би ти взаємодіяти з Ним? Таким чином, іноді Він говорить у третій особі, щоб донести Свої слова до тебе й направити тебе в реальність. Усе, що робить Бог, є доречним. Коротше кажучи, Бог усе це робить, і тобі не слід у цьому сумніватися. Він – Бог, і тому, з якої б точки зору Він не говорив, Він завжди буде Богом. Це – непорушна істина. Як би Він не працював, Він усе одно залишається Богом, і Його сутність не зміниться! Петро так любив Бога й був людиною за серцем Божим, але Бог не свідчив про нього як про Господа або Христа, бо сутність істоти така, яка вона є, і вона ніколи не може змінитися. У Своїй роботі Бог не підкоряється правилам, але використовує різні методи, щоб зробити Свою роботу ефективною й поглибити знання людини про Нього. Кожен Його метод роботи допомагає людині пізнати Його й призначений для того, щоб зробити людину досконалою. Незалежно від того, який метод роботи Він використовує, кожен із них покликаний збудовувати людину й робити її досконалою. Хоча один із Його методів роботи, можливо, тривав дуже довго, це було для того, щоб загартувати віру людини в Нього. Таким чином, у вашому серці не повинно бути жодних сумнівів. Це – усі етапи Божої роботи, і ви повинні їм коритися.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усе досягається Словом Божим»

Божі слова на кожен день. Уривок 35

Бог прийшов на землю головним чином для того, щоб говорити Свої слова; те, з чим ти взаємодієш, – це слово Боже, те, що ти бачиш, – це слово Боже, те, що ти чуєш, – це слово Боже, те, чого ти дотримуєшся, – це слово Боже, те, що ти переживаєш, – це слово Боже, і це втілення Бога головним чином використовує слово, щоб удосконалити людину. Він не являє ознак і чудес і особливо не робить ту роботу, яку здійснював Ісус у минулому. Хоча Вони є Богом, і обидва є плоттю, Їхні служіння не однакові. Коли прийшов Ісус, Він також виконав частину Божої роботи і промовив деякі слова – але якою була головна робота, звершена Ним? Те, що Він головним чином звершив – це робота розп’яття. Він став подобою грішної плоті, щоб звершити роботу розп’яття й спокутувати все людство, і саме заради гріхів усього людства Він став жертвою за гріх. Це – головна робота, яку Він виконав. У кінцевому підсумку, Він забезпечив хресний шлях, щоб направляти тих, хто прийшов пізніше. Коли Ісус прийшов, це було перш за все для того, щоб завершити роботу відкуплення. Він відкупив усе людство й приніс Євангеліє Царства Небесного людині, і, більше того, Він указав шлях до Царства Небесного. У результаті всі ті, хто прийшов опісля, сказали: «Ми повинні йти хресним шляхом і пожертвувати собою заради хреста». Звичайно, на початку Ісус також зробив деяку іншу роботу й сказав деякі слова, щоб спонукати людину покаятися й сповідати свої гріхи. Однак Його служіння все ж полягало в розп’ятті, і три з половиною роки, які Він провів, проповідуючи шлях, були підготовкою до подальшого розп’яття. Ті кілька разів, коли Ісус молився, були також заради розп’яття. Життя нормальної людини, яке Він мав, і тридцять три з половиною роки, які Він прожив на землі, були в першу чергу заради звершення роботи розп’яття; вони повинні були дати Йому силу для виконання цієї роботи, у результаті чого Бог довірив Йому роботу розп’яття. Яку роботу втілений Бог звершить сьогодні? Сьогодні Бог став плоттю насамперед для того, щоб завершити роботу «Слова, що з’явилося в плоті», щоб застосувати слово, щоб зробити людину досконалою, і змусити людину прийняти розбір за допомогою слова й рафінування словом. У Своїх словах Він спонукає тебе отримати забезпечення та здобути життя; у Його словах ти бачиш Його роботу та вчинки. Бог використовує слово, щоб карати й очищати тебе, і, таким чином, якщо ти переживаєш труднощі, це також через слово Боже. Сьогодні Бог працює не з фактами, а зі словами. Тільки після того, як Його слово зійшло на тебе, Святий Дух може діяти всередині тебе й змусити тебе страждати від болю або відчувати ласкавість. Тільки слово Боже може привести тебе в реальність, і тільки слово Боже здатне зробити тебе досконалим. Отже, ти повинен зрозуміти принаймні таке: робота, виконана Богом в останні дні, – це головним чином використання Його слова, щоб зробити кожну людину досконалою й направляти людину. Уся виконувана Ним робота здійснюється через слово; Він не використовує факти, щоб карати тебе. Бувають випадки, коли деякі люди чинять опір Богу. Бог не заподіює тобі великого дискомфорту, твоя плоть не зазнає кари, і ти не відчуваєш труднощів – але як тільки Його слово приходить на тебе й очищає тебе, це для тебе нестерпно. Хіба це не так? За часів прислужників Бог сказав кинути людину в криницю безодню. Чи справді людина потрапила до безодньої криниці? Людина ввійшла в криницю безодню просто завдяки використанню слів для очищення людини. І тому в останні дні, коли Бог стає плоттю, Він головним чином використовує слово, щоб усе зробити і все прояснити. Тільки в Його словах ти можеш побачити, Ким Він є; тільки в Його словах ти можеш побачити, що Він – Сам Бог. Коли втілений Бог приходить на землю, Він не робить жодної іншої роботи, окрім промовляння слів – таким чином, немає необхідності у фактах; достатньо слів. Це тому, що Він прийшов головним чином для виконання цієї роботи, щоб дозволити людині побачити Його силу й вищість у Його словах, дозволити людині побачити в Його словах, як Він смиренно ховає Себе, і дозволити людині пізнати Його повноту в Його словах. Усе, що в Нього є, і все, Ким Він є, міститься в Його словах. Його мудрість і дивовижність укладені в Його слова. У цьому тобі дано побачити багато методів, за допомогою яких Бог промовляє Свої слова. Переважна більшість Божої роботи за весь цей час полягала в забезпеченні, одкровенні й розборі щодо людини. Він не проклинає людину легковажно, і навіть коли Він це робить, Він проклинає її через слово. І тому, у цей період, коли Бог став плоттю, не намагайся знову побачити, як Бог зцілює хворих і виганяє демонів, і припини постійно шукати ознак – у цьому немає сенсу! Ті ознаки не можуть зробити людину досконалою! Кажучи прямо: сьогодні реальний Сам Бог у плоті не діє; Він тільки говорить. Це – істина! Він використовує слова, щоб зробити тебе досконалим, і використовує слова, щоб нагодувати й напоїти тебе. Він також використовує слова для роботи, і Він використовує слова замість фактів, щоб ти пізнав Його реальність. Якщо ти здатен сприймати такий спосіб Божої роботи, тоді важко бути негативним. Замість того, щоб зосереджуватися на негативних речах, тобі слід зосередитися тільки на тому, що є позитивним, тобто, незалежно від того, виконуються слова Бога чи ні, або є прихід фактів чи ні, Бог змушує людину здобувати життя від Його слів, і це – найбільша з усіх ознак; і навіть більше того, це – незаперечний факт. Це – найкращий доказ, за допомогою якого можна пізнати Бога, і це ще більша ознака, ніж ознаки. Тільки ці слова можуть зробити людину досконалою.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усе досягається Словом Божим»

Божі слова на кожен день. Уривок 36

Як тільки розпочався період Царства, Бог почав вивільняти Свої слова. У майбутньому ці слова будуть поступово виконуватися, і в той час людина досягне зрілості. Використання слова Богом для розкриття зіпсованого характеру людини є більш реальним й більш необхідним, і Він не використовує нічого, крім слова, для виконання Своєї роботи, щоб удосконалити віру людини, бо сьогодні – період Слова, і це вимагає від людини віри, рішучості та співпраці. Робота втіленого Бога останніх днів – це використання Його слова для служіння людині й забезпечення її. Тільки після того, як утілений Бог закінчить говорити Свої слова, вони почнуть виконуватися. У той час, коли Він говорить, Його слова не виконуються, тому що, коли Він знаходиться на стадії плоті, Його слова не можуть бути виконані. Це робиться для того, щоб людина могла побачити, що Бог є плоть, а не Дух; щоб людина могла узріти реальність Бога своїми власними очима. У той день, коли Його робота буде завершена, коли всі слова, які повинні бути сказані Ним на землі, будуть сказані, Його слова почнуть виконуватися. Зараз – не період виконання Божих слів, тому що Він ще не закінчив говорити Свої слова. Отже, коли ти бачиш, що Бог усе ще промовляє Свої слова на землі, не чекай виконання Його слів; коли Бог перестане говорити Свої слова й коли Його робота на землі буде завершена, саме тоді Його слова почнуть справджуватися. У словах, які Він промовляє на землі, є, з одного боку, забезпечення життя, а з іншого є пророцтво – пророцтво про майбутні події, про те, що буде зроблено, і про те, що ще належить звершити. У словах Ісуса також було пророцтво. З одного боку Він давав життя, а з іншого – Він говорив пророцтво. Сьогодні не може бути й мови про те, щоб виконувати слова й факти одночасно, тому що занадто велика різниця між тим, що людина може побачити на власні очі, і тим, що робить Бог. Можна лише сказати, що як тільки Божа робота буде завершена, Його слова здійсняться, і факти прийдуть після слів. В останні дні втілений Бог здійснює служіння слова на землі, і, виконуючи служіння слова, Він говорить тільки слова й не турбується про інші справи. Як тільки Божа робота зміниться, Його слова почнуть виконуватися. Сьогодні слова вперше використовуються, щоб зробити тебе досконалим; коли Він здобуде славу по всьому всесвіту, Його робота буде завершена – усі слова, які повинні бути сказані, будуть сказані, і всі слова стануть фактами. Бог прийшов на землю в останні дні, щоб здійснити служіння слова, щоб людство могло пізнати Його, і щоб людство могло побачити, Ким Він є, і побачити Його мудрість і всі Його чудові діяння з Його слова. У період Царства Бог головним чином використовує слово, щоб завоювати все людство. У майбутньому Його слово також прийде до кожної релігії, сектору, нації та деномінації. Бог використовує слово, щоб перемагати, щоб змусити всіх людей побачити, що Його слово несе в собі владу й силу – і тому сьогодні ви стикаєтеся тільки зі словом Божим.

Слова, сказані Богом у цей період, відрізняються від тих, що були сказані в період Закону, і точно так само вони відрізняються від слів, сказаних у період Благодаті. У період Благодаті Бог не здійснював роботу слова, а просто описав розп’яття, метою якого було спокутувати все людство. Біблія описує тільки те, чому Ісус повинен був бути розп’ятий, і страждання, яким Його було піддано на хресті, і як людина повинна бути розп’ятою для Бога. У той період уся робота, виконана Богом, була зосереджена навколо розп’яття. У період Царства втілений Бог говорить слова, щоб підкорити всіх тих, хто вірить у Нього. Це – «Слово, що з’явилося в плоті»; Бог прийшов в останні дні, щоб зробити цю роботу, тобто Він прийшов, щоб виконати дійсне значення Слова, що з’явилося у плоті. Він тільки промовляє слова, і рідко з’являються факти. Це – сама суть Слова, що з’явилося в плоті, і коли втілений Бог говорить Свої слова, це – поява Слова в плоті, і це Слово, що приходить у плоть. «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. І Слово сталося тілом». Це (робота з’явлення Слова в плоті) – робота, яку Бог звершить в останні дні, і це заключна глава всього Його плану управління, і тому Бог повинен прийти на землю й проявити Свої слова в плоті. Те, що зроблено сьогодні, те, що буде зроблено в майбутньому, те, що буде звершено Богом, кінцеве місце призначення людини, ті, хто буде спасенним, ті, кого буде знищено, і так далі – уся ця робота, яка повинна бути виконана в кінці, усе це було чітко зазначено, і все це для того, щоб забезпечити фактичне значення Слова, що з’явилося у плоті. Адміністративні постанови й основний закон, які було видано раніше, ті, кого буде знищено, ті, хто ввійде у спокій – усі ці слова повинні бути виконані. Це – робота, головним чином виконана втіленим Богом в останні дні. Він змушує людей зрозуміти, до якого місця належать ті, хто визначений наперед Богом, а до якого належать ті, хто не визначений наперед Богом, як будуть класифіковані Його народ і сини, що станеться з Ізраїлем, що станеться з Єгиптом, – у майбутньому кожне з цих слів буде виконано. Темп Божої роботи прискорюється. Бог використовує слово як засіб, щоб виявити людині, що повинно бути зроблено в кожному періоді, що повинно бути зроблено втіленим Богом в останні дні, і Його служіння, яке повинно бути виконано, і всі ці слова призначені для того, щоб сповнити фактичне значення Слова, що з’явилося в плоті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усе досягається Словом Божим»

Божі слова на кожен день. Уривок 37

Бог здійснює Свою роботу по всьому всесвіту. Усі ті, хто вірить у Нього, повинні прийняти Його слово, їсти й пити Його слово; ніхто не може бути здобутий Богом на підставі того, що він бачить ознаки й чуда, явлені Богом. Протягом століть Бог завжди використовував слово, щоб робити людину досконалою. Таким чином, ви не повинні присвячувати всю свою увагу ознакам і чудам, але маєте прагнути до того, щоб Бог зробив вас досконалими. У старозаповітний період Закону Бог промовляв деякі слова, а в період Благодаті Ісус теж промовив багато слів. Після того, як Ісус сказав багато слів, пізніші апостоли й учні повели за собою людей у тому, щоб практикувати відповідно до заповідей, виданих Ісусом і відчутих відповідно до слів і принципів, промовлених Ісусом. В останні дні Бог головним чином використовує слово, щоб зробити людину досконалою. Він не використовує ознаки й чуда, щоб пригнічувати людину або переконувати її; це не може прояснити силу Божу. Якби Бог тільки показував ознаки й чуда, тоді було б неможливо пояснити реальність Бога і, отже, неможливо зробити людину досконалою. Бог не робить людину досконалою за допомогою ознак і чудес, але використовує слово, щоб поїти й пасти людину, після чого досягається повний послух людини й пізнання людиною Бога. Це – мета роботи, яку Він робить, і слів, які Він промовляє. Бог не використовує метод показу ознак і чудес, щоб зробити людину досконалою, – Він використовує слова й використовує безліч різних методів роботи, щоб зробити людину досконалою. Чи то рафінування, розбір, обтинання, чи то надання слів, Бог говорить з різних точок зору, щоб зробити людину досконалою й дати їй більше знання про роботу, мудрість і чудовість Бога. Коли людина стане досконалою в час, коли Бог завершить період в останні дні, тоді вона буде достойною бачити ознаки й чуда. Коли ти пізнаєш Бога й зможеш коритися Богу, що б Він не робив, у тебе більше не буде жодних уявлень про Нього, коли ти побачиш ознаки й чудеса. Наразі ти зіпсований і нездатний до повної покори Богу – ти думаєш, що ти достойний того, щоб бачити ознаки й чуда в цьому стані? Коли Бог являє ознаки й чудеса, саме тоді Бог карає людину, а також тоді змінюється період, і, більше того, тоді закінчується період. Коли Божа робота виконується як зазвичай, Він не являє ознак і чудес. Вияв ознак і чудес для Нього є до смішного простим, але це не є принципом Божої роботи та не є метою Божого управління людиною. Якби людина бачила ознаки й чудеса, і якби духовне тіло Боже явилося людині, хіба всі люди не повірили б у Бога? Я вже говорив раніше, що група переможців здобувається зі Сходу, переможців, які приходять із середовища великої скорботи. Що мається на увазі під цими словами? Вони означають, що ці люди, які були здобуті, по-справжньому корилися тільки після того, як піддалися суду й карі, а також розбору й обтинанню та всіляким видам рафінування. Віра цих людей не невизначена й абстрактна, а реальна. Вони не бачили жодних ознак і див або будь-яких чудес; вони не говорять про важкі для розуміння букви та вчення або глибокі прозріння; натомість у них є реальність і слова Бога, й істинне знання реальності Бога. Хіба така група не більше здатна чітко показати силу Божу? Божа робота в останні дні – це реальна робота. У період Ісуса Він прийшов не для того, щоб зробити людину досконалою, а для того, щоб спокутувати людину, і тому Він явив кілька чудес, щоб спонукати людей слідувати за Ним. Бо Він прийшов головним чином для того, щоб звершити роботу розп’яття, і прояв ознак не був частиною роботи Його служіння. Такі ознаки й чуда були роботою, яка була здійснена для того, щоб зробити Його роботу ефективною; вони були додатковою роботою і не являли собою роботу всього періоду. У старозаповітний період Закону Бог також явив деякі ознаки й чудеса, але робота, яку Бог робить сьогодні, – це реальна робота, і Він безумовно не став би показувати ознаки й чуда зараз. Якби Він показав ознаки й чуда, Його справжня робота була б порушена, і Він не зміг би більше виконувати будь-яку роботу. Якби Бог сказав використовувати слово, щоб зробити людину досконалою, але також показав ознаки й чуда, тоді чи можна було б прояснити, чи дійсно людина вірить у Нього чи ні? Тож Бог не робить таких речей. У людині занадто багато релігії; Бог прийшов в останні дні, щоб усунути всі релігійні уявлення й надприродне з людини та спонукати людину пізнати реальність Бога. Він прийшов, щоб прибрати абстрактний і химерний образ Бога – образ Бога, якого, іншими словами, взагалі не існує. Отже, тепер єдине, що цінне, – це щоб ти мав знання реальності! Істина переважає над усім. Скільки істини ти маєш сьогодні? Чи є все, що являє ознаки й чудеса, Богом? Злі духи також можуть показувати ознаки й чудеса; чи всі вони – Бог? У своїй вірі в Бога людина шукає істину, а те, до чого вона прагне, – це життя, а не ознаки й чудеса. Це має бути метою всіх тих, хто вірує в Бога.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усе досягається Словом Божим»

Божі слова на кожен день. Уривок 38

У той час робота Ісуса була роботою з відкуплення всього людства. Гріхи всіх, хто вірив у Нього, були прощені; за умови, що ти вірив у Нього, Він відкупив тебе; якщо ти вірив у Нього, ти більше не був грішником, тебе було звільнено від твоїх гріхів. Ось що означало бути врятованим і бути виправданим через віру. І все ж у тих, хто увірував, залишалося те, що було бунтівним і протистояло Богу, і що все ж повинно було бути поступово видалено. Спасіння не означало, що людина була повністю здобута Ісусом, але що людина більше не була у гріху, що їй були прощені її гріхи. За умови, що ти вірував, ти ніколи більше не перебував у гріху. У той час Ісус виконав багато роботи, яка була незрозуміла Його учням, і сказав багато такого, чого люди не розуміли. Причина цього в тому, що в той час Він не давав багатьох пояснень. Таким чином, через кілька років після Його відходу Матвій склав родовід Ісуса, а інші також виконали багато роботи з волі людини. Ісус прийшов не для того, щоб удосконалити і здобути людину, а для того, щоб виконати один етап роботи: принести Євангеліє Царства Небесного і завершити роботу розп’яття. І ось, як тільки Ісус був розп’ятий, Його робота була повністю завершена. Але на нинішньому етапі – під час роботи завоювання – має бути сказано більше слів, має бути зроблено більше роботи, і має відбуватися багато процесів. Точно так само повинні бути розкриті таємниці роботи Ісуса і Єгови, щоб усі люди могли мати розуміння та ясність у своїй вірі, бо це робота останніх днів, а останні дні – це кінець Божої роботи, час завершення роботи. Цей етап роботи роз’яснить тобі закон Єгови і відкуплення Ісуса, і головним чином він є для того, щоб ти міг зрозуміти всю роботу Божого шеститисячолітнього плану управління і оцінити всю значущість і суть цього шеститисячолітнього плану управління, і зрозуміти мету всієї роботи, виконаної Ісусом, і слів, які Він говорив, і навіть твоєї сліпої віри в Біблію і поклоніння їй. Цей етап дозволить тобі усе це ґрунтовно зрозуміти. Ти прийдеш до розуміння як роботи, виконаної Ісусом, так і роботи Бога сьогодні; ти зрозумієш і побачиш усю істину, життя і шлях. На етапі роботи, виконаної Ісусом, чому Ісус пішов, не виконавши заключну роботу? Тому що етап роботи Ісуса не був завершальною роботою. Коли Його було прибито до хреста, Його слова також завершилися; після Його розп’яття Його робота повністю завершилася. Теперішній етап відрізняється: тільки після того, як слова будуть вимовлені сповна і вся Божа робота добіжить свого кінця, Його робота завершиться. На етапі роботи Ісуса було багато слів, які залишилися невимовленими або не були повністю сформульовані. Однак Ісуса не турбувало, що Він говорив чи не говорив, тому що Його служіння не було служінням слів, і тому після того, як Він був прибитий до хреста, Він відійшов. Цей етап роботи був головним чином заради розп’яття і відрізняється від нинішнього етапу. Цей поточний етап роботи призначений головним чином для завершення, розчищення і доведення всієї роботи до кінця. Якщо слова не будуть вимовлені до самого кінця, не буде ніякого способу завершити цю роботу, оскільки на цьому етапі роботи вся робота доводиться до кінця і виконується за допомогою слів. У свій час Ісус виконав багато роботи, яка була незбагненною для людини. Він тихо пішов, і сьогодні все ще є багато тих, хто не розуміє Його слів, чиє розуміння хибне, хоча вони вірять у те, що воно правильне, і не знають, що вони помиляються. Заключний етап приведе Божу роботу до повного виконання і забезпечить її завершення. Усі прийдуть до розуміння і знання Божого плану управління. Уявлення людини, її наміри, її помилкове і абсурдне розуміння, її уявлення про роботу Єгови та Ісуса, її погляди на язичників та інші її відхилення і помилки буде виправлено. І людина зрозуміє всі правильні життєві шляхи, і всю працю, виконану Богом, і всю істину. Коли це станеться, цей етап роботи добіжить свого кінця. Робота Єгови полягала в створенні світу, це був початок; цей етап праці є закінченням праці, і це завершення. На початку Божа праця здійснювалася серед обраних Ізраїлю, і це був світанок нової епохи в найсвятішому з усіх місць. Останній етап праці здійснюється в найбільш нечистій із усіх країн, щоб судити світ і покласти край цьому періоду. На першому етапі Божа праця виконувалася в найсвітлішому з усіх місць, а останній її етап відбувається в найтемнішому з усіх місць, і ця темрява буде вигнана, світло проявиться, і всі люди будуть підкорені. Коли люди цього найбільш нечистого і найтемнішого з усіх місць будуть підкорені, і все населення визнає, що є Бог, який є істинним Богом, і кожна людина буде повністю переконана, тоді цей факт буде використаний для виконання праці щодо завоювання по всьому всесвіту. Цей етап праці є символічним: як тільки праця цього періоду буде завершена, робота шеститисячолітнього управління добіжить кінця. Як тільки ті, хто знаходиться в найтемнішому з усіх місць, будуть підкорені, само собою зрозуміло, що так буде і всюди. Таким чином, тільки праця з підкорення в Китаї несе в собі значимий символізм. Китай уособлює всі сили темряви, а народ Китаю представляє всіх тих, хто від плоті, від сатани, від плоті й крові. Саме китайський народ найбільше був розбещений великим червоним драконом, у якого найсильніше протистояння Богу, і чия людська сутність найбільш низька і нечиста, і тому вони є зразком усього розбещеного людства. Це не означає, що в інших країнах взагалі немає проблем; уявлення у всіх людей однакові, і хоча люди в цих країнах можуть мати високий духовний рівень, якщо вони не знають Бога, то, певно, що вони чинять Йому опір. Чому євреї також чинили опір Богу й кидали Йому виклик? Чому фарисеї теж виступали проти Нього? Чому Юда зрадив Ісуса? У той час багато хто з учнів не знав Ісуса. Чому після того, як Ісус був розп’ятий і воскрес, люди все ще не вірили в Нього? Хіба людський непослух не однаковий? Справа просто в тому, що народ Китаю ставлять у приклад, і коли він буде завойований, він стане прикладом і зразком для наслідування та послужить орієнтиром для інших. Чому Я завжди говорив, що ви є доповненням до Мого плану управління? Саме в народі Китаю розтління, нечистота, неправедність, опір і бунтарство проявляються найбільш повно і постають у всіх їхніх різноманітних формах. З одного боку, вони мають низький духовний рівень, а з іншого, їхні життя та образ думок відсталі, а їхні звички, соціальне оточення, сім’я за народженням – всі бідні і найбільш відсталі. Їхній статус теж низький. Робота в цьому місці символічна, і після того, як ця пробна робота буде виконана повністю, подальша Божа робота буде набагато легшою. Якщо цей етап роботи може бути завершений, то й само собою зрозуміло, що подальша робота також. Як тільки цей етап роботи буде завершено, буде повністю досягнуто великого успіху, і робота із завоювання по всьому всесвіті прийде до повного завершення.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (2)»

Божі слова на кожен день. Уривок 39

Період благодаті почався з імені Ісуса. Коли Ісус почав здійснювати Своє служіння, Святий Дух почав свідчити про ім’я Ісус, а ім’я Єгова більше не згадувалося; натомість Святий Дух розпочав нову роботу головним чином під ім’ям Ісус. Ті, хто увірував у Нього, засвідчили про Ісуса Христа, і робота, яку вони виконували, також була для Ісуса Христа. Завершення старозаповітного періоду Закону означало, що робота, яка в основному здійснювалася під ім’ям Єгови, добігла свого кінця. Відтепер Ім’я Бога більше не було Єгова; натомість Його звали Ісусом, і з цього моменту Святий Дух почав свою роботу головним чином під ім’ям Ісус. Отже, люди, які сьогодні все ще їдять і п’ють слова Єгови і все ще роблять усе відповідно до роботи періоду Закону – хіба ви не сліпо підкоряєтеся правилам? Хіба ви не застрягли у минулому? Тепер ви знаєте, що настали останні дні. Чи може бути так, що коли прийде Ісус, Його все ще будуть називати Ісусом? Єгова сказав народу Ізраїлю, що прийде Месія, і все ж, коли Він прийшов, Його називали не Месією, а Ісусом. Ісус сказав, що прийде знову, і що Він прийде так само, як і пішов. Це були слова Ісуса, але чи бачив ти, яким чином Ісус пішов? Ісус відійшов, стоячи на білій хмарі, але чи може бути так, що Він особисто повернеться до людей на білій хмарі? Якби це було так, хіба Він усе ще не називався б Ісусом? Коли Ісус прийде знову, період уже зміниться, тож чи міг би Він, як і раніше, називатися Ісусом? Невже Бога можна пізнати тільки під іменем Ісус? Хіба Він не може бути названий новим ім’ям у новому періоді? Чи може образ однієї людини і одне конкретне ім’я представляти Бога у всій Його повноті? У кожному періоді Бог здійснює нову працю і називається новим ім’ям; як Він може виконувати одну й ту ж працю в різні періоди? Як Він може чіплятися за старе? Ім’я Ісуса було взято заради справи відкуплення; тож чи буде Він, як і раніше, називатися тим же ім’ям, коли повернеться в останні дні? Чи буде Він, як і раніше, здійснювати роботу відкуплення? Чому Єгова й Ісус – одне ціле, але в різні періоди Їх називають різними іменами? Чи не тому, що періоди, в які Вони виконували відповідну працю, різні? Чи може одне-єдине ім’я представляти Бога у всій Його повноті? З огляду на це, Бога необхідно називати певним ім’ям у певний період, і Він повинен використовувати таке ім’я, щоб змінити певний період і щоб представляти певну епоху. Бо жодне ім’я не може повністю відображати Самого Бога, і кожне ім’я здатне представляти тільки виявлений у певному часі аспект Божого характеру в той чи інший період; усе, що вимагається від імені, – це представляти Його працю. Отже, Бог може вибрати будь-яке ім’я, відповідне Його характеру, щоб представляти цілий період. Незалежно від того, чи є це періодом Єгови чи періодом Ісуса, кожен період представлений ім’ям. Після завершення періоду Благодаті настав останній період, й Ісус уже прийшов. Як Він міг усе ще називатися Ісусом? Як Він міг усе ще приймати вигляд Ісуса серед людей? Чи ви забули, що Ісус був не більше ніж образом назарянина? Чи ви забули, що Ісус був тільки Викупителем людства? Як Він міг взятися за роботу із завоювання і вдосконалення людини в останні дні? Ісус відійшов на білій хмарі – що є фактом – але як Він міг би повернутися на білій хмарі у середовище людей і, як і раніше, називатися Ісусом? Якби Він дійсно прийшов на хмарі, яким би чином людині не вдалося впізнати Його? Невже люди в усьому світі не впізнали б Його? У такому випадку, хіба тільки Ісус не був би Богом? У цьому випадку образ Божий був би зовнішністю юдея і, більше того, залишався б таким самим назавжди. Ісус сказав, що Він прийде так само, як і пішов, але чи відоме тобі справжнє значення Його слів? Чи може бути так, що Він розказав вашій групі? Усе, що ти знаєш, так це те, що Він прибуде так само, як і пішов, на хмарі, але чи ти знаєш точно, як Сам Бог виконує Свою роботу? Якщо ти дійсно міг би бачити, то як можна пояснити слова, сказані Ісусом? Він сказав: коли Син Людський прийде в останні дні, Він Сам не знатиме, ангели не знатимуть, посланці на небесах не знатимуть, і все людство не знатиме. Тільки Отець знатиме, тобто тільки Дух буде знати. Навіть Сам Син Людський не знає, а ти здатен бачити і знати? Якби ти був здатен знати і бачити своїми власними очима, хіба ці слова не були би сказані марно? І що сказав Ісус у той час? «А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець. Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. … Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» Коли цей день настане, Сам Син Людський не знатиме про це. Син Людський означає втілену плоть Бога, нормальну та звичайну людину. Навіть Сам Син Людський не знає, так як же ти можеш знати? Ісус сказав, що Він прийде так само, як і пішов. Коли Він прийде, навіть Він сам не знає, то чи може він повідомити про це тобі заздалегідь? Ти можеш побачити Його пришестя? Хіба це не жарт?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 40

Кожен раз, коли Бог приходить на землю, Він змінює своє ім’я, Свою стать, Свій образ і Свою роботу; Він не повторює Свою роботу. Він – Бог, який завжди новий і ніколи не старий. Коли Він приходив раніше, Його звали Ісусом; чи може Він усе ще називатися Ісусом на цей раз, коли Він прийде знову? Коли Він прийшов раніше, Він був чоловіком; чи може Він знову стати чоловіком цього разу? Його робота, коли Він прийшов у період Благодаті, полягала в тому, щоб бути прибитим до хреста; коли Він прийде знову, чи може Він усе ще спокутувати людство від гріха? Чи може Він знову бути прибитий до хреста? Хіба це не означало б повторення Його роботи? Хіба ти не знав, що Бог завжди новий і ніколи не старий? Є ті, хто говорить, що Бог незмінний. Це вірно, але це стосується незмінності Божого характеру і Його сутності. Зміни в Його імені та роботі не доводять, що Його сутність змінилася; іншими словами, Бог завжди буде Богом, і це ніколи не зміниться. Якщо ти кажеш, що робота Бога незмінна, тоді чи міг би Він завершити свій шеститисячолітній план управління? Ти знаєш тільки те, що Бог навіки незмінний, але чи відомо тобі, що Бог завжди новий і ніколи не старий? Якщо робота Бога незмінна, то чи міг Він вести людство впродовж усього шляху аж до сьогоднішнього дня? Якщо Бог незмінний, то чому Він уже здійснив роботу двох періодів? Його робота ніколи не перестає рухатися вперед, а це означає, що Його характер поступово розкривається людині, і те, що розкривається, є притаманним Йому характером. На початку Божий характер був прихований від людини, Він ніколи прямо не відкривав Свій характер людині, і людина просто не знала про Нього. Через це Він використовує Свою роботу, щоб поступово розкривати Свій характер людині, але виконання роботи у такий спосіб не означає, що Божий характер змінюється в кожному періоді. Це не той випадок, коли Божий характер постійно змінюється, тому що Його воля завжди змінюється. Радше, справа в тому, що, оскільки періоди Його роботи різні, Бог бере Свій вроджений характер у всій його повноті і крок за кроком відкриває його людині, щоб людина могла пізнати Його. Але це в жодному разі не є доказом того, що у Бога спочатку не було певного характеру або що Його характер поступово змінювався з плином періодів – таке розуміння було б помилковим. Бог відкриває людині притаманний Йому й особливий характер – те, Ким Він є, – відповідно до плину періодів; робота одного періоду не може виразити весь характер Бога. Отже, слова «Бог завжди новий і ніколи не старий» відносяться до Його роботи, а слова «Бог незмінний» відносяться до того, що Бог за Своєю суттю має і Ким Він є. Як би там не було, ти не можеш зробити так, щоб робота шести тисяч років залежала від однієї точки, або описати її мертвими словами. Такою є людська безглуздість. Бог не такий простий, як уявляє собі людина, і Його робота не може затримуватися в якомусь одному періоді. Єгова, наприклад, не може завжди означати ім’я Бога; Бог також може виконувати свою роботу під ім’ям Ісус. Це ознака того, що Божа робота завжди рухається вперед.

Бог завжди є Богом, і Він ніколи не стане сатаною; сатана завжди є сатаною, і він ніколи не стане Богом. Божа мудрість, Божа дивовижність, Божа праведність і Божа велич ніколи не зміняться. Його сутність і те, що у Нього є і Ким Він є, ніколи не зміниться. Однак що стосується Його роботи, то вона завжди просувається вперед, завжди йде глибше, тому що Він завжди новий і ніколи не старіє. У кожен період Бог приймає нове ім’я, у кожен період Він робить нову роботу, і в кожен період Він дозволяє Своїм творінням побачити Його нову волю і новий характер. Якщо в новий період люди не зможуть побачити вираження нового Божого характеру, хіба вони не приб’ють Його до хреста назавжди? І, чинячи так, хіба вони не визначили б Бога? Якби Бог прийшов у плоті тільки як чоловік, люди визначили б його як чоловіка, як Бога чоловіків, і ніколи б не повірили, що Він – Бог жінок. Тоді чоловіки вважали б, що Бог тієї ж статі, що й чоловіки, що Бог – глава чоловіків, але як тоді бути з жінками? Це несправедливо; хіба це не упереджене ставлення? Якби це було так, то всі ті, кого спас Бог, були б такими ж чоловіками, як Він, і жодна жінка не була б спасенною. Коли Бог творив людей, Він створив Адама і Єву. Він створив не тільки Адама, але створив чоловіка і жінку за Своїм образом. Бог – не тільки Бог чоловіків, але і Бог жінок. Бог вступає в новий етап роботи в останні дні. Він розкриє ще більше рис Свого характеру, і це не буде співчуттям і любов’ю часів Ісуса. Оскільки у Нього в руках нова робота, ця нова робота буде супроводжуватися новим характером. Отже, якби ця робота була здійснена Духом – якби Бог не став плоттю, а натомість Дух говорив безпосередньо через грім, так що в людини не було б можливості вступити з Ним у контакт, чи змогла би людина дізнатися про Його характер? Якби тільки Дух здійснював цю роботу, тоді у людини не було б жодного способу пізнати Божий характер. Люди можуть побачити Божий характер своїми власними очима тільки тоді, коли Він стає плоттю, коли Слово являється у плоті, і Він виражає весь Свій характер через плоть. Бог дійсно і воістину живе серед людей. Він відчутний; людина дійсно може взаємодіяти з Його характером, взаємодіяти з тим, що у Нього є і Ким Він є; тільки так людина може по-справжньому пізнати Його. У той же час Бог також завершив роботу, у якій «Бог є Богом чоловіків і Богом жінок», і завершив усю Свою роботу в плоті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 41

Робота Бога протягом усього Його управління абсолютно зрозуміла: період Благодаті – це період Благодаті, а останні дні – це останні дні. Між кожним періодом існують чіткі відмінності, бо в кожному періоді Бог здійснює роботу, характерну для цього періоду. Щоб робота останніх днів була виконана, повинні бути спалення, суд, кара, гнів і руйнування, щоб покласти край періоду. Останні дні відносяться до останнього періоду. Хіба під час останнього періоду Бог не завершить цей період? Щоб завершити період, Бог повинен принести з Собою кару й суд. Тільки так Він може завершити цей період. Мета Ісуса полягала в тому, щоб людина могла продовжувати виживати, жити далі і щоб вона могла існувати кращим чином. Він врятував людину від гріха, щоб вона могла припинити своє падіння в розпусту і більше не жити в аді й пеклі, і, рятуючи людину від аду й пекла, Ісус дозволив їй продовжувати жити. Тепер уже настали останні дні. Бог знищить людину і повністю знищить людську расу, тобто Він трансформує бунт людства. Із цієї причини, зі співчутливим і люблячим характером минулого, було б неможливо Богові покласти кінець періоду або сповна здійснити Його шеститисячолітній план управління. Кожен період характеризується особливим представленням Божого характеру, і кожен період містить роботу, яка має бути виконана Богом. Отже, робота, що здійснюється Самим Богом у кожен період, містить вираження Його істинного характеру, і як Його ім’я, так і робота, яку Він здійснює, змінюються разом із періодом – усі вони нові. У період Закону робота скерування людства здійснювалася під ім’ям Єгова, і перша стадія роботи була розпочата на землі. На цій стадії робота полягала в будівництві храму й вівтаря, а також у використанні закону для скерування народу Ізраїлю і виконання роботи серед нього. Направляючи народ Ізраїлю, Він заклав основу для Своєї роботи на землі. Виходячи з цієї основи, Він розширив Свою роботу за межі Ізраїлю, тобто, почавши з Ізраїлю, Він поширив Свою роботу назовні, щоб пізніші покоління поступово дізналися, що Єгова був Богом, і що саме Єгова сотворив небеса, землю і все суще, і що саме Єгова сотворив усіх істот. Він поширював Свою роботу через народ Ізраїлю за його межі. Земля Ізраїлю була першим святим місцем роботи Єгови на землі, і саме в Ізраїлі Бог вперше почав працювати на землі. Це була робота періоду Закону. Під час періоду Благодаті Ісус був Богом, Який спас людей. Те, що Він мав і Ким Він був, – це благодать, любов, співчуття, поблажливість, терпіння, смирення, турбота і терпимість, і багато чого з того, що Він робив, було заради спокути людини. Його характер був сповнений співчуття і любові, і оскільки Він був співчутливим і люблячим, Він повинен був бути прибитий до хреста за людину, щоб показати, що Бог любить людину, як Самого Себе, настільки сильно, що Він пожертвував Собою у всій Своїй повноті. Протягом періоду Благодаті ім’я Бога було Ісус, тобто Бог був Богом, Який врятував людину, і Він був співчутливим та люблячим Богом. Бог був із людиною. Його любов, Його співчуття та Його спасіння супроводжували кожну людину. Тільки прийнявши Ім’я Ісуса і Його присутність, людина могла знайти мир і радість, отримати Його благословення, Його великі й численні милості і Його спасіння. Через розп’яття Ісуса всі ті, хто пішов за Ним, отримали спасіння і прощення своїх гріхів. У період Благодаті ім’ям Бога було Ісус. Іншими словами, робота періоду Благодаті здійснювалася головним чином під ім’ям Ісус. Під час періоду Благодаті Бога називали Ісусом. Він звершив стадію нової роботи, що виходить за рамки Старого Заповіту, і Його робота закінчилася розп’яттям. У цьому полягала вся Його робота. Отже, в період Закону Єгова було ім’ям Бога, а в період Благодаті Бога представляло ім’я Ісус. В останні дні Його ім’я – Всемогутній Бог – Всемогутній, Який використовує Свою силу, щоб направляти людину, завойовувати людину і здобувати людину, і, врешті-решт, завершити цей період. У кожному періоді, на кожній стадії Його роботи Божий характер є очевидним.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 42

Чи може Ім’я Ісуса – «Бог із нами» – представляти Божий характер у всій його повноті? Чи могло б воно повністю виразити Бога? Якщо людина говорить, що Бога можна називати тільки Ісусом і у Нього не може бути ніякого іншого імені, тому що Бог не може змінювати Свій характер, то ці слова дійсно є богохульством! Чи віриш ти, що тільки ім’я Ісус, Бог із нами, може представляти Бога у всій Його повноті? Бога можна називати багатьма іменами, але серед цієї безлічі імен немає жодного, яке могло б вмістити в себе всього Бога, жодного, яке могло б повністю представляти Бога. Отже, у Бога багато імен, але ці численні імена не можуть повністю висловити Божий характер, бо Божий характер настільки багатий, що він просто перевершує здатність людини пізнати Його. Людині неможливо, використовуючи людську мову, вичерпно описати Бога. У людства є лише обмежений словниковий запас, за допомогою якого можна висловити все, що вони знають про Божий характер: великий, шанований, чудовий, незбагненний, вищий, святий, праведний, мудрий і так далі. Так багато слів! Цей обмежений словниковий запас не здатний описати те незначне, чому людина стала свідком у Божому характері. Із часом багато інших людей додали слова, які, на їхню думку, краще можуть описати запал у їхніх серцях: Бог такий великий! Бог такий святий! Бог такий прекрасний! Сьогодні людські висловлювання, подібні до цих, досягли свого піку, але людина все ще не здатна висловлюватися чітко. Отже, на думку людини, у Бога багато імен, але у Нього немає єдиного імені, і це тому, що Божа сутність така багата, а мова людини така бідна. Одне окреме слово або ім’я не здатне представити Бога у всій Його повноті, тож чи ти гадаєш, що Його ім’я може залишатися незмінним? Бог настільки великий і настільки святий, і все ж ти не дозволяєш Йому змінювати Своє ім’я в кожному новому періоді? Тому в кожен період, в який Бог особисто виконує Свою власну роботу, Він використовує ім’я, відповідне періодові, щоб описати роботу, яку Він має намір зробити. Він використовує це конкретне ім’я, що має значущість у певному часовому проміжку, щоб представити Свій характер у відповідний період. Так Бог використовує мову людства, щоб висловити Свій власний характер. Навіть у цьому разі багато людей, які мали духовний досвід і особисто бачили Бога, тим не менш, відчувають, що це одне певне ім’я не здатне представляти Бога у всій Його повноті – на жаль, із цим нічого не вдієш – тому людина більше не звертається до Бога, використовуючи будь-яке ім’я, а просто називає Його «Бог». Це так, як ніби серце людини було повне любові і в той же час переповнене протиріччями, бо людина не знає, як пояснити Бога. Те, що Бог є настільки багатим, просто неможливо описати. Немає жодного імені, яке могло б узагальнити Божий характер, і немає жодного імені, яке могло б описати все, що є у Бога і Ким Він є. Якщо хтось запитає Мене: «Яке саме ім’я ти використовуєш?», Я скажу їм: «Бог є Бог!». Хіба це не найкраще Ім’я для Бога? Хіба це не найкраще втілення Божого характеру? Якщо це так, то чому ви витрачаєте так багато зусиль на пошуки імені Бога? Навіщо ламати собі голову, обходячись без їжі і сну, і все це заради імені? Настане день, коли Бога не називатимуть Єговою, Ісусом або Месією – Він буде просто Творцем. У той час усі імена, які Він прийняв на землі, перестануть існувати, бо Його робота на землі добіжить свого кінця, після чого Його імен більше не буде. Коли все суще потрапить під владу Творця, яка Йому буде потреба в дуже відповідному, але неповному імені? Ти все ще шукаєш ім’я Бога зараз? Ти досі наважуєшся говорити, що Бога називають тільки Єговою? Ти все ще наважуєшся говорити, що Бога можна називати тільки Ісусом? Чи ти здатен брати на себе гріх богохульства проти Бога? Тобі слід знати, що у Бога спочатку не було імені. Він узяв тільки одне, або два, або багато імен, тому що в Нього була робота і Він повинен був управляти людством. Яким би ім’ям Його не називали – хіба Він Сам не вибрав його з власної волі? Чи потрібен би був Йому ти – одне з його творінь – щоб вирішити це? Ім’я, яким називають Бога, – це ім’я, яке узгоджується з тим, що людина здатна сприйняти за допомогою людської мови, але це ім’я не є чимось, що людина може охопити. Ти можеш тільки сказати, що є Бог на небесах, що Він називається Богом, що Він Сам Бог із великою силою, Який є таким мудрим, таким піднесеним, таким чудовим, таким таємничим і таким всемогутнім, і тоді ти більше нічого не можеш сказати; оця крихітна частка – це все, що ти можеш знати. Якщо це так, то чи може просте ім’я Ісус представляти самого Бога? Коли настануть останні дні, навіть незважаючи на те, що Бог, як і раніше, здійснює Свою роботу, Його ім’я має змінитися, тому що це – інший період.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 43

Коли Ісус прийшов, щоб виконати Свою роботу, це було під керівництвом Святого Духа; Він робив так, як хотів Святий Дух, а не відповідно до старозаповітного періоду Закону чи відповідно до роботи Єгови. Хоча робота, для виконання якої прийшов Ісус, полягала не в тому, щоб дотримуватися законів Єгови або заповідей Єгови, Їхнє джерело було одним. Робота, яку здійснив Ісус, представляла Ім’я Ісуса, і вона представляла період Благодаті; що стосується роботи, виконаної Єговою, вона представляла Єгову, і вона представляла період Закону. Їхня робота була роботою одного Духа в два різних періоди. Робота, яку здійснив Ісус, могла представляти тільки період Благодаті, а робота, яку здійснив Єгова, могла представляти тільки старозаповітний період Закону. Єгова тільки вів народи Ізраїлю і Єгипту, а також усі народи поза межами Ізраїлю. Робота Ісуса в новозаповітний період Благодаті була роботою Бога під ім’ям Ісус, коли Він керував тим періодом. Якщо ти скажеш, що робота Ісуса була заснована на роботі Єгови, що Він не розпочав ніякої нової роботи, і що все, що Він робив, було згідно зі словами Єгови, згідно з роботою Єгови і пророцтвами Ісаї, тоді Ісус не був би Богом, Який став плоттю. Якби Він звершував Свою роботу таким чином, Він був би апостолом або працівником періоду Закону. Якщо це так, як ти кажеш, то Ісус не міг би ні почати епоху, ні виконати будь-яку іншу роботу. Так само Святий Дух повинен головним чином здійснювати Свою роботу через Єгову, і без Єгови Святий Дух не міг би зробити ніякої нової роботи. Людині неправильно розуміти роботу Ісуса таким чином. Якщо людина вірить, що робота, виконана Ісусом, була виконана відповідно до слів Єгови і пророцтв Ісаї, тоді чи був Ісус втіленим Богом, а чи Він був одним із пророків? Відповідно до цієї точки зору, не було б періоду Благодаті, й Ісус не був би втіленням Бога, оскільки робота, яку Він зробив, не могла представляти період Благодаті і могла представляти тільки старозаповітний період Закону. Новий період міг настати тільки тоді, коли Ісус прийшов, щоб виконати нову роботу, почати новий період, здійснити прорив через роботу, раніше виконану в Ізраїлі, і звершити Свою роботу не відповідно до роботи, виконаної Єговою в Ізраїлі, або до Його старих правил, або відповідно до будь-яких правил, а радше для виконання нової роботи, яку Він повинен звершити. Сам Бог приходить, щоб розпочати період, і Сам Бог приходить, щоб покласти край періоду. Людина не здатна виконати роботу задля початку періоду і задля завершення періоду. Якби Ісус не довів справу Єгови до кінця після Свого приходу, то це було б доказом того, що Він був усього лише людиною і був нездатний представляти Бога. Саме тому, що Ісус прийшов і завершив роботу Єгови, продовжив роботу Єгови і, більше того, виконав Свою власну роботу, нову роботу, це доводить, що це був новий період, і що Ісус був Самим Богом. Вони виконали дві абсолютно різні стадії роботи. Одна стадія була здійснена в храмі, а інша – поза храмом. Одна стадія полягала у тому, щоб керувати життям людей відповідно до Закону, а інша – в принесенні жертви за гріх. Ці дві стадії роботи помітно відрізнялися одна від одної; це відрізняє новий період від старого, і абсолютно правильно казати, що це два різні періоди. Місце виконання Їхньої роботи було різним, і зміст Їхньої роботи був різним, і мета Їхньої роботи була різною. Як такі, їх можна розділити на два періоди: Новий і Старий Заповіти, тобто новий і старий періоди. Коли Ісус прийшов, Він не увійшов до храму, що доводить, що епоха Єгови закінчилася. Він не увійшов до храму, тому що робота Єгови в храмі закінчилася, і її не потрібно було виконувати знову, а зробити це знову означало би повторити її. Тільки покинувши храм, розгорнувши нову роботу і започаткувавши новий шлях за межами храму, Він зміг довести Божу роботу до її найвищої точки. Якби Він не вийшов із храму, щоб виконати Свою роботу, робота Божа зупинилася б на підвалинах храму, і ніколи не відбулося б жодних нових змін. І ось, коли прийшов Ісус, Він не увійшов до храму і не робив Своєї роботи в храмі. Він виконував Свою роботу за межами храму і, ведучи за собою учнів, вільно виконував Свою роботу. Відхід Бога з храму для виконання Своєї роботи означав, що в Бога був новий план. Його робота повинна була проводитися за межами храму, і це повинна була бути нова робота, яка не була обмежена у способі її виконання. Як тільки Ісус прийшов, Він поклав край роботі Єгови в період Старого Заповіту. Хоча Вони називалися двома різними іменами, обидві стадії роботи були виконані одним і тим же Духом, і звершена робота була безперервною. Оскільки імена були різними, і зміст роботи був різним, іншим був і період. Коли прийшов Єгова, це був період Єгови, а коли прийшов Ісус, це був період Ісуса. Тож із кожним пришестям Бога називають одним ім’ям, Він представляє один період, і Він започатковує новий шлях; і на кожному новому шляху Він приймає нове ім’я, яке показує, що Бог завжди новий і ніколи не старий, і що Його праця ніколи не припиняє рух уперед. Історія завжди рухається вперед, і праця Божа завжди рухається вперед. Щоб Його шеститисячолітній план управління досяг свого кінця, він повинен рухатися вперед. Щодня Він повинен виконувати нову працю, щороку Він повинен виконувати нову працю; Він повинен прокладати нові шляхи, започатковувати нові епохи, починати нову і величнішу працю, і разом з цим приносити нові імена і нову роботу.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 44

«Єгова» – це ім’я, яке Я взяв під час Моєї роботи в Ізраїлі, і воно означає Бога ізраїльтян (обраного народу Божого), який може милувати людей, проклинати їх та направляти їхнє життя; Бога, що володіє великою силою та повний мудрості. «Ісус» – це Еммануїл, що значить жертва за гріх, сповнена любові та співчуття, що викуповує людей. Він вершив роботу періоду Благодаті, і Він уособлює період Благодаті, і Він може уособлювати лише одну частину роботи плану управління. Тобто лише Єгова є Богом обраного народу Ізраїлю, Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, Богом Мойсея та Богом усіх людей Ізраїлю. Тож у наші дні всі ізраїльтяни, крім народу юдейського, поклоняються Єгові. Вони приносять Йому жертви на вівтарі та служать Йому в храмі, одягнуті у священицьке вбрання. Нове явлення Єгови – ось те, на що вони сподіваються. Лише Ісус є Викупителем людства, й Він є жертвою за гріх, яка спокутувала гріхи роду людського. Іншими словами, ім’я Ісуса прийшло з періоду Благодаті та з’явилося через роботу спокути в період Благодаті. Ім’я Ісуса постало, щоб люди періоду Благодаті могли відродитися та спастися, і це особливе ім’я для спокутування всього людства. Тож ім’я «Ісус» уособлює роботу спокути й позначає період Благодаті. А ім’я «Єгова» – це особливе ім’я для людей Ізраїлю, що жили за законом. У кожному періоді та на кожному етапі роботи Моє ім’я не без підстави, а має символічну значущість: кожне ім’я уособлює один період. «Єгова» уособлює період Закону та є шанобливим звертанням людей Ізраїлю до Бога, якому вони поклонялися. «Ісус» уособлює період Благодаті та є іменем Бога для всіх тих, хто був викуплений у той період. Якщо люди досі прагнуть пришестя Ісуса Спасителя в останні дні та досі чекають, що Він прийде в тому самому образі, в якому Він був у Юдеї, то весь шеститисячолітній план управління припинився б у періоді Спокути та не міг би мати жодного подальшого поступу. Більше того, останні дні ніколи б не настали, і період ніколи б не завершився. Це тому, що Ісус Спаситель – лише для спокути та спасіння роду людського. Я взяв ім’я «Ісус» лише заради всіх грішників періоду Благодаті, але це не те ім’я, під яким я приведу все людство до кінця. Хоч і Єгова, і Ісус, і Месія уособлюють Мій Дух, та всі ці імена позначають лише різні періоди Мого плану управління, а не Мене в усій Моїй повноті. Імена, якими люди звуть Мене на землі, не можуть передати всього Мого характеру та всього, Ким Я є. Це просто різні імена, якими Мене називали в різні періоди. Тож коли прийде кінцевий період – період останніх днів, – Моє ім’я зміниться знову. І Я зватимуся не Єговою, і не Ісусом, і тим паче не Месією, а зватимуся Я сильним Всемогутнім Богом Самим, і під цим іменем покладу кінець усьому періоду. Колись Мене знали як Єгову. Також Мене звали Месією, і люди колись називали Мене Ісусом Спасителем із любов’ю й пошаною. Та сьогодні Я вже не Єгова й не Ісус, яких люди знали в минулі часи; Я Бог, який повернувся в останні дні, Бог, який покладе кінець цьому періоду. Я Сам Бог, що постає з кінця землі в усій повноті Свого характеру та сповнений владою, честю й славою. Люди ніколи не стикалися зі Мною, ніколи не знали Мене та не відали нічого про Мій характер. Від створення світу й до сьогодні жодна людина Мене не бачила. Це Бог, який являється людям в останні дні, але прихований поміж людей. Він перебуває поміж людей, праведний і справжній, наче палюче сонце та яскраве полум’я, сповнений сили й по вінця наповнений владою. Немає такої людини чи речі, яку Я не судитиму Своїми словами, і немає такої людини чи речі, яка не буде очищена палючим вогнем. Зрештою, всі народи будуть і благословенні Моїми словами, і потрощені на друзки Моїми словами. Так в останні дні всі люди побачать, що Я Спаситель, який повернувся, і що Я Всемогутній Бог, який завойовує все людство. І всі побачать, що колись Я був жертвою за гріх заради людей, та в останні дні Я стаю ще й полум’ям сонця, яке спопеляє все суще, і Сонцем праведності, яке виявляє все суще. Такою є Моя робота в останні дні. Я взяв це ім’я та маю цей характер, щоб усі люди могли побачити, що Я – праведний Бог, палюче сонце, яскраве полум’я, і щоб усі поклонилися Мені, єдиному праведному Богові, і змогли побачити Моє істинне лице: Я не лише Бог ізраїльтян і не лише Викупитель; Я – Бог усього сотвореного на небі, на землі та в морі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Спаситель уже повернувся на “білій хмарі”»

Божі слова на кожен день. Уривок 45

Якби Спаситель прийшов в останні дні та досі звався Ісусом, знову народився в Юдеї та виконував там Свою роботу, то це довело б, що Я створив лише людей Ізраїлю, викупив лише їхні гріхи, і що Я не маю нічого спільного з язичниками. Хіба це не суперечило б Моїм словам, що «Я Господь, який сотворив небо і землю, і все суще»? Я залишив Юдею та виконую Свою роботу поміж язичників, бо я не лише Бог людей Ізраїлю: Я – Бог усіх творінь. Я являюся поміж язичників в останні дні, бо Я не лише Єгова, Бог народу Ізраїлю, але й тому, що Я Творець усіх Моїх обраних поміж язичників. Я створив не лише Ізраїль, Єгипет і Ліван, а й усі язичницькі народи поза Ізраїлем. Тому Я Господь усього сотвореного. Я лише використав Ізраїль як відправну точку для Своєї роботи, а Юдею та Галілею – як твердині Своєї роботи спокути, і тепер Я використовую язичницькі народи як основу, з якої приведу весь цей період до завершення. В Ізраїлі Я здійснив два етапи роботи (ці два етапи роботи – це період Закону та період Благодаті), а два подальші етапи роботи (період Благодаті та період Царства) я виконую по землях поза Ізраїлем. Поміж язичницьких народів Я виконаю роботу завоювання, і так покладу кінець періоду. Якщо людина завжди називає Мене Ісусом Христом, але не знає, що Я почав новий період в останні дні та взявся за нову роботу, і якщо людина й надалі одержимо чекає на пришестя Ісуса Спасителя, то подібних людей Я зватиму такими, що не вірять у Мене; це люди, що Мене не знають, і їхня віра в Мене неправдива. Хіба могли б такі люди стати свідками пришестя Ісуса Спасителя з небес? Вони не Мого пришестя чекають, а пришестя Царя Юдейського. Вони не жадають, щоб Я знищив цей старий нечистий світ, а прагнуть другого пришестя Ісуса, після якого вони будуть викуплені. Вони з нетерпінням чекають, що Ісус знову викупить усе людство з цієї оскверненої, неправедної землі. Як такі люди можуть стати тими, хто довершить Мою роботу в останні дні? Бажання людей нездатні виконати Мої наміри чи виконати Мою роботу, бо люди лише захоплюються чи дорожать роботою, яку Я вже зробив раніше, та гадки не мають, що Я Сам Бог, завжди новий і ніколи не старий. Люди знають лише, що Я Єгова й Ісус, та гадки не мають, що Я Той останніх днів, Хто покладе кінець людству. Усе, що людина знає та чого прагне, походить від її власних уявлень і є лише тим, що люди можуть бачити на власні очі. Це не відповідає Моїй роботі, а суперечить їй. Якби Моя робота вершилася за людськими поняттями, коли б вона закінчилася? Коли б людство увійшло у спочинок? І як би Я ввійшов у сьомий день суботній? Я виконую Свою роботу згідно з Моїм планом і Моєю метою, а не намірами людини.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Спаситель уже повернувся на “білій хмарі”»