Зобов’язання лідерів і працівників (3) Розділ перший
Пункт третій. Проведення бесід про істини-принципи, які слід розуміти для того, щоб належно виконувати кожен обов’язок (частина друга)
На минулому зібранні ми провели додаткову бесіду щодо другого обов’язку лідерів і працівників, поговоривши про те, які існують труднощі в житті-входженні, і розвінчавши певні практики та прояви неправдивих лідерів. Потім ми обговорили кілька питань, що стосуються третього обов’язку лідерів і працівників – проведення бесід про істини-принципи, які слід розуміти для того, щоб належно виконувати кожен обов’язок, – і розвінчали та проаналізували, у чому проявляється «неправдивість» неправдивих лідерів через їхнє ставлення, практики та прояви щодо цих питань, іншими словами, прояви того, як неправдиві лідери не виконують своїх обов’язків як лідери. Будь ласка, перелічіть ці питання. (Одне з них стосувалося друку книг Божих слів. Той неправдивий лідер не виконував конкретної роботи, а лише пустослівно говорив про доктрини. Він також не бесідував конкретно про істини-принципи й не виконував ані найменшої реальної роботи.) У цьому питанні той неправдивий лідер не виконував реальної роботи, не виконав своїх обов’язків як лідер і працівник і не побесідував чітко про професійні вимоги, конкретні принципи й варті уваги моменти, що були пов’язані з цією роботою. Він лише вигукував якісь гасла та говорив якісь пусті слова, а потім думав, що добре виконав роботу. Що ще ми обговорювали? (Був також випадок із купівлею пуховика для Бога.) Яку проблему щодо неправдивих лідерів розвінчав цей випадок? (Він розвінчав те, що неправдиві лідери не виконують реальної роботи й що їм повністю бракує людськості та розуму.) Коли хтось купив мені предмет одягу, ті лідери допомогли його перевірити – хіба це частина роботи, яку повинні виконувати лідери та працівники? (Ні.) Вони виконували роботу, яку не повинні були, – у чому тут проблема? (Вони не займалися своєю належною роботою.) Це один із проявів неправдивих лідерів. По-перше, це розвінчало те, що неправдиві лідери не займаються своєю належною роботою, а по-друге, це викрило те, що їм бракує розуму й вони роблять лише огидні речі, позбавлені розуму та людськості. Ви лише запам’ятали приклади, але не розгледіли суті проблем, які ці приклади мають проілюструвати, або сутності цих проблем, які вони мають проаналізувати. Які ще приклади я наводив щодо того, що неправдиві лідери не займаються своєю належною роботою? (Був кондитер, який постійно готував тістечка для Бога. Бог сказав йому не робити цього, але лідери та працівники продовжували дозволяти йому це робити й навіть самі куштували тістечка.) Які проблеми неправдивих лідерів розвінчав цей приклад? (Те, що вони не займаються своєю належною роботою, не виконують роботу, яку повинні, і наполягають на виконанні роботи, яку не повинні.) Передусім це розвінчало те, що неправдиві лідери не займаються своєю належною роботою й не розуміють суті та головного завдання своєї роботи. Крім того, у неправдивих лідерів є серйозна проблема. Яка саме? (Вони не слухаються Божих слів і не виконують роботу відповідно до Божих вимог.) Хтось іще хоче щось додати? (Вони вдають із себе духовних і нібито дбають про Божу ношу, але насправді просто безчинствують, коячи лихі вчинки.) Це ще одна з їхніх проблем. Хтось іще? (Перш ніж діяти, вони не намагаються зрозуміти Божих вимог; натомість вони використовують власні уявлення, щоб замінити Божі бажання.) Це підпадає під категорію браку розуму. Хтось іще? (Те, як неправдиві лідери поставилися до того, що хтось купив предмет одягу для Бога, викрило їхній брак нормальної людськості.) Якого аспекту нормальної людськості їм бракує? Вони не розуміють правил поведінки й не мають манер. Хіба не так? (Так.) Насправді те, що ви згадали, є другорядним; у чому головна проблема? Щойно ці люди стають лідерами, вони хочуть насолоджуватися благами свого статусу та особливим ставленням і жадають комфорту. Наприклад, вони хочуть з’їсти кілька тістечок, і коли бачать, що хтось добре готує, вони думають про те, щоб спробувати трохи його їжі, аби задовольнити свої примхи. Уже саме по собі огидно, що вони не займаються своєю належною роботою й не виконують реальної роботи, але на додачу до цього вони жадають комфорту та насолод обжерливості. Вони використовують привід дегустації та перевірки для Бога, щоб задовольнити свої ненаситні бажання, упиваючись благами свого статусу. Усе це – прояви неправдивих лідерів. Хоча ці прояви не можна назвати порочними чи нечестивими порівняно з характером-сутністю антихристів, людськості неправдивих лідерів достатньо, щоб викликати в людей огиду. З погляду їхніх моральних якостей, їм бракує совісті та розуму; їхня людськість досить ница й брудна, і в них низька гідність. Із цих прикладів можна побачити, що неправдиві лідери не можуть виконувати реальної роботи. Це факт.
Неправдиві лідери не можуть бесідувати про принципи виконання роботи
Сьогодні ми продовжимо розвінчувати різноманітні прояви неправдивих лідерів на основі обов’язків лідерів і працівників. Неправдиві лідери в основному не здатні виконувати суттєву, критично важливу церковну роботу. Вони займаються лише якимись простими, загальними справами; їхня робота не відіграє критичної чи вирішальної ролі в роботі церкви в цілому й не приносить реальних результатів. Їхні бесіди в основному охоплюють лише кілька заїжджених і банальних тем, це все часто повторювані слова й доктрини, і вони неймовірно порожні, загальні й позбавлені деталей. Їхні бесіди містять лише те, що люди можуть зрозуміти, читаючи щось буквально. Ці неправдиві лідери зовсім не можуть розв’язати реальних проблем, які мають Божі обранці у своєму житті-входженні; зокрема, вони ще менше здатні розв’язати проблеми людських уявлень, фантазій і виявів розбещених характерів. Головне те, що неправдиві лідери просто не можуть узяти на себе життєво важливу роботу, упорядковану Божим домом, таку як євангельська робота, робота над виробництвом фільмів або робота з текстами. Зокрема, коли йдеться про роботу, що вимагає професійних знань, хоча неправдиві лідери можуть досить чітко усвідомлювати, що вони є профанами в цих галузях, вони не вивчають їх, не проводять досліджень і тим більше не здатні дати іншим конкретних указівок або розв’язати будь-які пов’язані з ними проблеми. І все ж вони безсоромно проводять зібрання, нескінченно говорячи про пусті теорії та виголошуючи слова й доктрини. Неправдиві лідери чудово знають, що не можуть виконувати таку роботу, але вдають із себе експертів, поводяться пихато й завжди використовують величні доктрини, щоб докоряти іншим. Вони не можуть відповісти на жодне запитання, але знаходять приводи й виправдання, щоб докоряти іншим, запитуючи, чому ті не вивчають професію, чому не шукають істину й чому не можуть розв’язати власних проблем. Ці неправдиві лідери, які є профанами в цих галузях і не можуть розв’язати жодних проблем, усе одно зверхньо читають іншим лекції. На поверхні вони здаються іншим людям дуже зайнятими, ніби вони здатні виконати багато роботи й дуже здібні, але насправді вони ніщо. Неправдиві лідери явно не здатні виконувати реальної роботи, але вони з ентузіазмом метушаться й завжди говорять ті самі банальності на зібраннях, повторюючись знову і знову, не будучи в змозі розв’язати жодної реальної проблеми. Людям це дуже набридає, і вони не можуть отримати від цього жодного повчання. Така робота страшенно неефективна й не дає жодних результатів. Ось як працюють неправдиві лідери, і через це робота церкви затримується. Проте неправдиві лідери однаково вважають, що виконують велику роботу й дуже здібні, хоча насправді вони не виконали добре жодного аспекту церковної роботи. Вони не знають, чи відповідають стандарту лідери та працівники, що входять до сфери їхньої відповідальності, не знають, чи здатні лідери та куратори різних команд узяти на себе свою роботу, і їх не хвилює й вони не запитують, чи виникли проблеми у виконанні обов’язків братами та сестрами. Коротко кажучи, неправдиві лідери не можуть розв’язати жодних проблем у своїй роботі, але залишаються енергійно зайнятими. З погляду інших людей, неправдиві лідери здатні зазнавати труднощів, готові платити ціну, і вони щодня метушаться. Коли настає час їсти, їх треба кликати до столу, і вони лягають спати дуже пізно. Проте результати їхньої роботи просто погані. Якби ви не придивлялися уважно, на поверхні здавалося б, що всі робочі завдання виконуються і всі зайняті виконанням своїх обов’язків, але якби ви спостерігали уважно, були скрупульозними й ретельно перевіряли роботу, то справжня ситуація виявилася б. Кожне робоче завдання, що входить до сфери їхньої відповідальності, – це безлад, у ньому немає жодної структури чи порядку. У кожному робочому завданні є проблеми, а то й діри. Виникнення цих проблем пов’язане з тим, що неправдиві лідери не розуміють істин-принципів і діють на основі своїх уявлень, фантазій та ентузіазму. Неправдиві лідери ніколи не бесідують про істини-принципи й ніколи не шукають істину для розв’язання проблем. Їм явно бракує духовного розуміння, і вони не здатні виконувати лідерську роботу, а можуть лише виголошувати слова й доктрини й зовсім не розуміють істини, але вдають, що знають те, чого не знають, і намагаються видати себе за експертів. Робота, яку вони виконують, – це просто для годиться. Коли виникає проблема, вони сліпо застосовують до неї приписи. Вони просто сліпо метушаться й не приносять жодних реальних результатів. Оскільки ці неправдиві лідери не розуміють істин-принципів, а лише виголошують слова й доктрини та радять іншим дотримуватися приписів, просування кожного завдання церковної роботи сповільнюється й не досягається жодних чітких результатів. Найбільш очевидним наслідком того, що неправдивий лідер працював певний час, є те, що більшість людей не може зрозуміти істину, вони не знають, як розрізняти, коли хтось виявляє розбещеність або в когось з’являються уявлення, і вони, звісно, не розуміють істин-принципів, яких слід дотримуватися при виконанні своїх обов’язків. Ті, хто виконує свої обов’язки, і ті, хто не виконує, усі мляві, нестримані й недисципліновані, і в безладді, як розсипаний пісок. Більшість із них може говорити кілька слів і доктрин, але, виконуючи свої обов’язки, вони лише дотримуються приписів; вони не знають, як шукати істину для розв’язання проблем. Оскільки самі неправдиві лідери не знають, як шукати істину для розв’язання проблем, як вони можуть вести до цього інших? Що б не трапилося з іншими людьми, неправдиві лідери можуть лише напучувати їх, кажучи: «Ми повинні дбати про Божі наміри!», «Ми повинні бути вірними у виконанні наших обов’язків!», «Коли з нами щось трапляється, ми повинні знати, як молитися, і ми повинні шукати істини-принципи!». Неправдиві лідери часто вигукують ці гасла й доктрини, і це зовсім не дає жодних результатів. Почувши їх, люди однаково не розуміють, що таке істини-принципи, і їм бракує шляху практики. На поверховому рівні люди моляться, коли з ними щось трапляється, і вони хочуть бути відданими у виконанні своїх обов’язків, але всім їм бракує розуміння таких питань, як-от що вони повинні робити, щоб бути відданими, як вони повинні молитися, щоб зрозуміти Божі наміри, і як вони повинні шукати, коли стикаються з проблемою, щоб здобути розуміння істин-принципів. Коли люди запитують неправдивих лідерів, ті кажуть: «Коли з тобою щось трапляється, більше читай Божих слів, більше молися й більше бесідуй про істину». Люди запитують їх: «Яких принципів стосується ця робота?», а вони відповідають: «У Божих словах нічого не сказано про питання професійної роботи, і я теж не розбираюся в цій сфері. Проводьте власні дослідження, якщо хочете зрозуміти, – не питайте мене. Я веду вас до розуміння істини, а не в питаннях професійної роботи». Неправдиві лідери використовують такі слова, щоб ухилятися від запитань. І як наслідок, хоча більшість людей має палке бажання виконувати свої обов’язки, вони не знають, як діяти на основі істин-принципів, і не знають, як дотримуватися принципів під час виконання своїх обов’язків. Дивлячись на результати кожного робочого завдання в межах відповідальності неправдивих лідерів, більшість людей покладається на свої знання, освіту й дари для виконання своєї роботи, і вони не обізнані в таких питаннях, як-от які конкретні вимоги Бога, які принципи виконання обов’язку, як діяти, щоб досягти результату свідчення про Бога, і як ефективніше популяризувати Євангеліє, щоб усі, хто прагне Божої появи, почули Його голос, дослідили істинний шлях і якнайшвидше повернулися до Бога. Чому ж вони не обізнані в цих речах? Це безпосередньо пов’язано з тим, що неправдиві лідери не виконують реальної роботи. Основна причина цього в тому, що самі неправдиві лідери не знають, що таке істини-принципи або які принципи люди повинні розуміти й дотримуватися їх. Вони діють без принципів і ніколи не ведуть людей до пошуку принципів практики та шляхів у їхніх обов’язках. Коли неправдивий лідер знаходить проблему, він не може розв’язати її сам і не бесідує та не шукає з іншими, що призводить до того, що завдання в межах кожного робочого завдання часто доводиться переробляти. Це не лише марна трата фінансових і матеріальних ресурсів, а й енергії та часу людей. Такі наслідки безпосередньо пов’язані з дуже низьким рівнем та безвідповідальністю неправдивих лідерів. Хоча не можна сказати, що неправдиві лідери навмисно коять зло та створюють завади, можна сказати, що вони зовсім не шукають істин-принципів у своїй роботі, що вони завжди діють за власною волею. Це безперечно. Неправдиві лідери не розуміють істин-принципів і не можуть чітко бесідувати про них з іншими; натомість вони просто дають людям повну свободу дій, дозволяючи їм робити все, що заманеться. Це ненавмисно призводить до того, що деякі люди, відповідальні за певну роботу, діють самовільно й свавільно, діючи так, як їм заманеться, і роблячи те, що їм подобається. Як наслідок, не лише мало фактичних результатів, а й у церковній роботі створюється безлад. Коли неправдивого лідера відсторонюють, він не лише не розмірковує над собою й не пізнає себе, а й вдається до софістики та сперечається на свій захист, і анітрохи не приймає істину, і зовсім не має наміру каятися. Він може навіть попросити, щоб Божий дім дав йому ще один шанс, кажучи, що він точно зможе добре виконати роботу. Ви їм вірите? Вони зовсім не знають себе й не приймають істину. Чи можуть вони тоді змінити свої шляхи? У них немає істини-реальності, тож чи можуть вони добре виконати роботу? Чи це можливо? Цього разу вони не виконали роботу добре – чи зможуть вони виконати її добре, якщо їм дадуть ще один шанс? Це неможливо. Можна з упевненістю сказати, що неправдиві лідери не мають працездатності; іноді вони можуть багато трудитися й бути досить зайнятими, але це сліпа метушня, і вона не приносить плодів. Цього достатньо, щоб показати, що неправдиві лідери мають дуже низький рівень, що вони зовсім не розуміють істини й не можуть виконувати реальної роботи. Це спричиняє виникнення багатьох проблем у роботі, але вони не можуть розв’язати їх, бесідуючи про істину, і лише використовують кілька порожніх доктрин, щоб напучувати людей дотримуватися приписів, і внаслідок цього вони створюють у роботі безлад і залишають її в руїнах. Це спосіб, у який працюють неправдиві лідери, і наслідки, до яких це призводить. Усі лідери та працівники повинні взяти це як застереження.
Різноманітні незадовільні проблеми, що виникають у церкві, безпосередньо пов’язані з неправдивими лідерами – це неминуча проблема. Цим неправдивим лідерам бракує здатності сприймати істину, але вони думають, що все розуміють і все знають, а потім діють на основі власних фантазій та уявлень. Вони ніколи не шукають істину, щоб розв’язати проблему свого нерозуміння істин-принципів або стандартів, яких вимагає Бог. Я спілкувався з багатьма лідерами та працівниками й часто з ними зустрічаюся. Коли ми зустрічаємося, Я запитую їх: «Чи є у вас якісь проблеми? Чи ви зафіксували проблеми, що є в роботі? Чи є якісь проблеми, які ви не можете розв’язати самостійно?». Після того, як Я закінчую, вони дивляться порожнім поглядом, і в їхніх серцях виникають сумніви: «Ми – лідери; хіба в нас можуть бути якісь проблеми? Якби були, хіба робота церкви не була б давно паралізована? Що це за запитання? Ми слухаємо проповіді та бесіди й тримаємо в руках слова Божі. У церкві так багато нас, що керують нею, як Ти можеш досі хвилюватися? Ставлячи це запитання, Ти явно нас недооцінюєш. Як у нас можуть бути проблеми? Якби в нас були проблеми, ми не були б лідерами. Твоє запитання таке недоречне!». Щоразу, коли Я запитую їх, чи є в них якісь проблеми, вони перебувають у такому стані – кожен із них є картиною заціпеніння й тупості. У різних завданнях церковної роботи так багато проблем, але ці люди просто не можуть їх побачити чи виявити. Вони не можуть порушити питання, пов’язані з особистим життям-входженням, або проблеми, що існують у роботі, які стосуються істин-принципів. Оскільки вони не можуть порушити цих питань, Я запитую їх: «Як просувається робота з перекладу Божих слів? Чи знаєте ви, скільки мов зараз слід перекладати? Які мови слід перекладати першими, а які – пізніше? Скільки примірників Божих слів слід надрукувати для певних мов?». Вони відповідають: «А, вони перекладаються». Я запитую їх: «До якої міри просунувся переклад? Чи є якісь проблеми?». Вони відповідають: «Я не знаю; мені треба піти запитати». Я мушу запитувати їх про ці речі, а вони однаково не знають відповідей. Тож яку роботу вони виконували весь цей час? Я запитую їх: «Чи ви розв’язали проблеми, про які брати й сестри запитували минулого разу?». Вони відповідають: «Я провів із ними зібрання – цілоденне зібрання». Я запитую їх: «Чи були проблеми розв’язані після зібрання?». Вони відповідають: «Ти маєш на увазі, що якщо проблеми все ще є, ми повинні провести ще одне зібрання?». Я кажу: «Я не запитую, чи ви провели зібрання, чи ні. Я запитую, чи були розв’язані професійні проблеми. Чи розуміють ці люди принципи? Чи порушили вони якісь принципи під час виконання своїх обов’язків? Чи ви виявили якісь проблеми?». Вони відповідають: «О, проблеми? Я їх розв’язав. Я провів зібрання для братів і сестер». Чи може ця розмова тривати далі? (Ні.) Хіба слухання цієї розмови не злить вас? (Так.) Які ж це лідери? Хіба це не просто псевдодуховні бевзі? Їм бракує рівня лідерів і працівників; вони сліпі, не розуміють, як виконувати роботу, і на кожне запитання відповідають «Я не знаю», а коли ви продовжуєте ставити їм запитання, вони відповідають: «У будь-якому разі я провів зібрання; нехай буде, як буде!». Чи виконали ці лідери реальну роботу? Чи відповідають вони стандарту як лідери? (Ні.) Це неправдиві лідери. Чи подобаються вам такі лідери? Якщо ви зустрінете таких лідерів, що вам слід робити? Коли деякі лідери зустрічаються з братами та сестрами, вони кажуть: «Незалежно від того, які у вас сьогодні проблеми, спочатку побесідуймо про те, як добре виконувати обов’язки». Тоді деякі люди кажуть: «Ми зіткнулися з проблемою професійних технік у наших обов’язках: чи повинні ми використовувати професійні техніки, популярні серед невіруючих?». Хіба це не проблема, яку повинні вирішувати лідери? Якщо деякі проблеми неможливо розв’язати через бесіду між братами та сестрами, лідери повинні втрутитися, щоб їх розв’язати – це стосується обов’язків лідерів. Що роблять неправдиві лідери, коли стикаються із цими проблемами? Вони кажуть: «Це професійне питання; це ваша проблема, як вона стосується мене? Бесідуйте про це питання самі, але спочатку я проведу для вас зібрання. На сьогоднішньому зібранні ми будемо бесідувати про гармонійну співпрацю. Запитання, яке ви щойно поставили, пов’язане з гармонійною співпрацею. Ви повинні вміти обговорювати речі, і бесідувати разом, і проводити більше досліджень; ніхто не повинен бути впевненим у власній праведності, і кожен повинен приймати будь-яке рішення, яке підтримує більшість, – хіба це не питання гармонійної співпраці? Здається, ви не знаєте, як гармонійно співпрацювати або як обговорювати проблеми, коли вони виникають. Ви запитуєте мене про кожну проблему. Навіщо ви мене запитуєте? Хіба я в цьому розбираюся? Якби розбирався, хіба вам не було б чого робити? Ви запитуєте мене про все. Хіба це проблема, яку я повинен розв’язувати? Я відповідаю лише за бесіду про істину; вирішуйте професійні питання самі. Яке мені до них діло? У будь-якому разі я вже побесідував із вами й сказав вам гармонійно співпрацювати – якщо ви не можете цього зробити, то не виконуйте цей обов’язок. Я закінчив свою бесіду; ідіть розв’язуйте проблему самі». Чи знають ці лідери, як розв’язувати проблеми? (Ні.) Хоча вони не знають, як це робити, вони вважають себе дуже правими й уміло ухиляються від відповідальності. На перший погляд, вони виконали свою роботу, прибули на місце для проведення перевірок і не ледарюють. Однак вони не можуть виконувати реальної роботи чи розв’язувати реальних проблем, а це означає, що вони є неправдивими лідерами. Чи можете ви розрізнити такого неправдивого лідера? Зіткнувшись із будь-якою проблемою, вони не можуть бесідувати про відповідні істини: вони говорять лише якісь порожні доктрини та теорії, які вони подають як щось вельми піднесене й глибоке, і після того, як люди їх почують, вони не лише не розуміють істину, а й почуваються спантеличеними та дезорієнтованими. Це робота, яку виконують неправдиві лідери.
У роботі з проведення бесід про істини-принципи, які слід розуміти для того, щоб належно виконувати кожен обов’язок, неправдиві лідери повністю викриваються. Вони не здатні ні бесідувати про істини-принципи, ні вести людей до дотримання та практики істин-принципів у виконанні їхніх обов’язків, ні вести їх до розуміння та входження в істину-реальність – вони не можуть виконувати обов’язки, які повинні виконувати лідери. І це ще не все: вони також не здатні бути в курсі обставин кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі завдання, і навіть якщо вони дещо володіють цією інформацією, вона не є точною. Це спричиняє величезні завади та шкоду різним робочим завданням. Це і є різноманітні прояви неправдивих лідерів, які ми сьогодні розвінчаємо щодо четвертого обов’язку лідерів і працівників.