Чи ти справді віриш у Бога?
Можливо, твій шлях віри в Бога триває більше одного чи двох років, і, можливо, ти пережив багато труднощів у своєму житті протягом цих років; або, може, ти не зазнав великих труднощів, а, навпаки, отримав багато благодаті. Також може бути, що ти не зазнав ані труднощів, ані благодаті, а прожив досить непримітне життя. Незважаючи на це, ти все ще є послідовником Бога, тож запрошую тебе поспілкуватися на тему слідування за Богом. Однак Я мушу нагадати всім, хто читає ці слова, що слово Боже спрямоване до тих, хто визнає Його та йде за Ним, а не до всіх людей, незалежно від того, визнають вони Його чи ні. Якщо ти віриш, що Бог промовляє до натовпу, до всіх людей у світі, то Боже слово не матиме впливу на тебе. Отже, тобі слід пам’ятати всі ці слова у своєму серці, а не завжди виключати себе з них. У будь-якому випадку, поговорімо про те, що відбувається в нашому домі.
Зараз ви всі повинні зрозуміти справжнє значення віри в Бога. Значення віри в Бога, про яке Я говорив раніше, пов’язане з вашим позитивним входженням. Сьогодні інакше: сьогодні Я хотів би проаналізувати суть вашої віри в Бога. Звичайно, це настановлення вас з негативного аспекту; якби Я не зробив цього, то ви ніколи б не знали вашого справжнього обличчя й вічно хвалилися б своєю побожністю та вірністю. Справедливим буде зазначити, що якби Я не викрив потворність у глибині ваших сердець, то кожен із вас вдягнув би корону на свою голову та залишив би собі всю славу. Ваша зарозуміла та пихата натура спонукає вас зраджувати власну совість, бунтувати проти Христа й протистояти Йому, а також виявляти вашу потворність, таким чином висвітлюючи ваші наміри, поняття, марнотратні бажання й очі, повні жадоби. І все ж ви продовжуєте вести мову про свою довічну пристрасть до справи Христа й знову і знову повторюєте істини, давно сказані Христом. Це і є ваша «віра» – ваша «віра без нечистоти». Я завжди вимагав від людини дотримання суворих стандартів. Якщо твоя вірність базується на умовах та намірах, то Я б краще залишався без твоєї так званої вірності, бо Я ненавиджу тих, хто обманює Мене своїми намірами та ставить Мені умови. Я бажаю тільки, щоб людина була абсолютно відданою Мені та робила все заради – і для доведення – одного слова: віра. Я зневажаю, коли ви вдаєтеся до улещування, намагаючись змусити Мене радіти, бо Я завжди ставився до вас щиро, і тому бажаю, щоб ви також діяли з істинною вірою щодо Мене. Коли справа доходить до віри, багато хто може подумати, що вони йдуть за Богом, тому що мають віру, а інакше вони не винесли б таких страждань. Тож Я питаю тебе: якщо ти віриш в існування Бога, чому не боїшся Його? Якщо ти віриш в існування Бога, чому в твоєму серці немає ні найменшого жаху перед Ним? Ти визнаєш, що Христос є втіленням Бога, то чому ти зневажаєш Його? Чому ти дієш непоштиво до Нього? Чому ти відкрито судиш Його? Чому ти завжди підглядаєш за Його рухами? Чому ти не підкоряєшся Його влаштуванням? Чому ти не дієш згідно з Його словом? Чому ти намагаєшся вимагати та красти в Нього Його пожертви? Чому ти говориш із позиції Христа? Чому ти судиш, чи правильні Його діяння та Його слово? Чому ти смієш паплюжити Його за Його спиною? Чи ці та інші речі становлять вашу віру?
У ваших словах і поведінці виявляються елементи вашої невіри в Христа. Невіра пронизує мотиви та цілі всього, що ви робите. Навіть ваш погляд випромінює невіру в Христа. Можна сказати, що щохвилини кожен із вас таїть в собі елементи невіри. Це означає, що в кожну мить ви ризикуєте зрадити Христа, бо кров, яка тече у вашому тілі, наповнена невірою у втіленого Бога. Тому Я кажу, що сліди, які ви залишаєте на шляху віри в Бога, не є справжніми. Коли ви йдете шляхом віри в Бога, ви не ставите свої ноги міцно на землю – ви просто виконуєте рухи. Ви ніколи повністю не вірите слову Христа й не в змозі негайно втілити його в життя. Це причина, чому ви не маєте віри в Христа. Завжди мати власні уявлення про Нього – це ще одна причина, чому ви не вірите в Нього. Завжди скептично ставитися до роботи Христа, залишатися глухим до слова Христа, мати власну думку про будь-яку роботу, яку виконує Христос, і не бути в змозі правильно зрозуміти цю роботу, мати труднощі з відкиданням власних переконань, незалежно від того, яке пояснення ви отримуєте, і так далі – це все елементи невіри, змішані у ваших серцях. Хоча ви слідуєте за справою Христа та ніколи не відстаєте, у ваших серцях змішано занадто багато непокори. Ця непокора є нечистою домішкою у вашій вірі в Бога. Можливо, ви думаєте, що це не так, але якщо ти не в змозі розпізнати свої наміри зсередини цього, то ти неодмінно будеш серед тих, хто гине, бо Бог удосконалює лише тих, хто справді вірить у Нього, а не тих, хто скептично ставиться до Нього, і тим паче не тих, хто неохоче слідує за Ним, незважаючи на те, що ніколи не вірив, що Він є Богом.
Деякі люди не радіють істині, а тим більше суду. Натомість вони радіють владі й багатству; таких людей називають властолюбцями. Вони шукають лише ті конфесії у світі, які мають вплив, і шукають лише пасторів та вчителів із семінарій. Хоча вони прийняли шлях істини, вони лише напіввіруючі; вони не в змозі віддати своє серце та розум цілком, їхні уста говорять слова про повне присвячення себе Богові, але їхні очі зосереджені на великих пастирях і вчителях, і вони навіть не дивляться на Христа. Їхні серця зосереджені на популярності, багатстві та славі. Вони думають, що неможливо, щоб така маленька людина могла завоювати настільки багатьох, щоб хтось настільки незначний міг вдосконалити людину. Вони думають, що це неможливо, щоб такі незначні люди серед пилу та гнойовищ були тими, кого обрав Бог. Вони вірять, що якби такі люди були об’єктами Божого спасіння, то небо і земля перевернулися б догори дном, і всі люди сміялися б до сліз. Вони вірять, що якби Бог вибрав таких незначних істот, щоб вдосконалити їх, то ці великі люди стали б Самим Богом. Їхні погляди забруднені невірою; вони більше ніж невіруючі, вони просто безглузді звірі. Бо вони цінують лише статус, престиж і владу, а шанують лише великі групи та конфесії. Вони анітрохи не поважають тих, кого веде Христос; вони просто зрадники, які відвернулися від Христа, від істини та від життя.
Те, чим ти захоплюєшся, – це не смирення Христа, а фальшиві пастирі, які мають видатне положення. Ти обожнюєш не красу чи мудрість Христа, а тих розпусників, які борсаються в бруді світу. Ти смієшся над болем Христа, якому немає де прихилити голову, і в той же час милуєшся тими мерцями, які полюють за пожертвами та живуть у розпусті. Ти не бажаєш страждати разом із Христом, але з радістю кидаєшся в обійми безрозсудних антихристів, хоча вони дають тобі лише плоть, слова та контроль. Навіть зараз твоє серце все ще звертається до них, до їхньої репутації, до їхнього статусу, до їхнього впливу. І все ж ти продовжуєш дотримуватися позиції, у якій тобі важко повірити в роботу Христа, і ти не бажаєш її прийняти. Ось чому Я кажу, що тобі бракує віри, щоб визнати Христа. Причина, чому ти слідував за Ним до сьогодні, полягає лише в тому, що в тебе не було іншого виходу. Високі образи назавжди підносяться у твоєму серці; ти не можеш забути жодне їхнє слово і вчинок, а також їхні впливові слова та руки. Вони назавжди верховні й назавжди герої у ваших серцях. Але що стосується Христа сьогодення – це не так. Він назавжди нікчемний у твоєму серці й ніколи не заслуговує на боязнь. Бо Він занадто звичайний, має занадто мало впливу та далекий від високого.
У будь-якому разі, Я кажу, що всі, хто не цінує істину, є невіруючими та зрадниками істини. Такі люди ніколи не отримають схвалення Христа. Чи зрозумів ти тепер, скільки невіри є всередині тебе, і скільки в тобі зради Христа? Тож Я закликаю тебе: оскільки ти обрав шлях істини, ти повинен присвятити себе йому всім серцем; не будь двозначним чи сповненим суперечливих почуттів. Ти повинен розуміти, що Бог належить не світу чи одній людині, але всім тим, хто істинно вірить у Нього, всім тим, хто Йому поклоняється, і всім тим, хто відданий і вірний Йому.
Сьогодні багато невіри залишається всередині вас. Уважно подивіться всередину себе, і ви обов’язково знайдете відповідь. Коли ти знайдеш справжню відповідь, тоді ти визнаєш, що ти не віриш у Бога, а, скоріше, є тим, хто обманює, богохульствує та зраджує Його, і тим, хто Йому невірний. Тоді ти зрозумієш, що Христос не людина, а Бог. Коли настане цей день, ти будеш сповнений боязні, страху та непідробної любові до Христа. Зараз лише тридцять відсотків ваших сердець наповнені вірою, а інші сімдесят відсотків сповнені сумнівів. Усе, що робить і говорить Христос, може дати вам уявлення та думки про Нього, уявлення та думки, які випливають із вашої повної невіри в Нього. Ви захоплюєтеся лише невидимим Богом на небі та тільки Його страшитеся і не зважаєте на живого Христа на землі. Хіба ж це не є також вашою невірою? Ви прагнете лише до Бога, який робив щось у минулому, але не звертаєтесь до сьогоднішнього Христа. Усе це – «віра», назавжди змішана у ваших серцях, віра, яка не вірить у сьогоднішнього Христа. Я в жодному разі не недооцінюю вас, бо в вас занадто багато невіри, занадто багато вашої сутності, що є нечистою та яку потрібно відтинати. Ці нечистоти є ознакою того, що ви взагалі не маєте віри, вони є ознакою вашого відречення від Христа й вони клеймлять вас як зрадника Христа. Вони є завісою для вашого знання про Христа, перешкодою для того, щоб ви були здобуті Христом, перешкодою для вашої сумісності з Христом і доказом того, що Христос вас не схвалює. Зараз настав час уважно подивитися на всі складові вашого життя! Це принесе вам користь у всьому, що тільки можна уявити!