Божі слова до всього світу. Глава 6

Будьте сприйнятливі до духовних питань, уважні до Мого слова й дійсно здатні розглядати Мій Дух і Мою природу, а також Моє слово й Мою природу як нероздільне ціле, щоб усі люди могли задовольнити Мене в Моїй присутності. Я ступав по всьому, що є, Я дивився на безкраї простори всесвіту, і Я ходив серед усіх людей, куштуючи солодкість і гіркоту серед них, але ніколи людина по-справжньому не знала Мене, ніколи не звертала на Мене жодної уваги під час Моїх подорожей. Оскільки Я мовчав і ніколи не вчиняв надприродних дій, ніхто ніколи по-справжньому не бачив Мене. Сьогодення не схоже на минуле: Я робитиму те, чого ніколи не бачили з часів створення світу, говоритиму слова, які ніколи не чули протягом періодів, бо Я прошу, щоб усі люди пізнали Мене в плоті. Такими є кроки Мого управління, але людина не має анінайменшого уявлення. Хоча Я говорив прямо, люди залишаються збитими з пантелику; до них важко достукатися. Хіба це – не низькість людини? Хіба це не саме те, що Я бажаю виправити? Протягом багатьох років Я нічого не робив у людині; протягом багатьох років, незважаючи на прямий контакт із Моєю втіленою плоттю, ніхто ніколи не чув голосу, що виходить безпосередньо від Моєї божественної природи. Таким чином, людям неминуче не вистачає знань про Мене, хоча це не впливало на їхню любов до Мене протягом періодів. Сьогодні, однак, Я виконав чудесну роботу у вас, роботу, яка незбагненна й безмірна, і Я промовив багато слів. І все ж, за таких обставин, досі є багато тих, хто чинить опір Мені безпосередньо в Моїй присутності. Дозволь Мені тепер навести тобі кілька прикладів.

Щодня ти молишся невизначеному Богові, намагаючись осягнути Мою волю й пізнати сенс життя. І все ж, стикаючись із Моїми словами, ти дивишся на них по-іншому; ти розглядаєш Мої слова й Дух як єдине ціле, але відкидаєш убік Мою природу, вважаючи, що особа, якою Я є, принципово не здатна вимовляти такі слова, що їх спрямовує Мій Дух. Яка користь від твого знання в таких обставинах? Ти віриш у Мої слова до деякої міри, але при цьому маєш уявлення різного ступеня тяжкості про плоть, в яку Я зодягаюся. Ти проводиш кожен день, вивчаючи її, і говориш: «Чому Він чинить так? Чи дійсно Його вчинки походять від Бога? Неможливо! Він не сильно відрізняється від мене – Він теж нормальна, звичайна людина». Як можна пояснити такі обставини?

Хто з вас не володіє зазначеним вище? Кого не займають такі речі? Вони здаються тим, за що ти тримаєшся, як за частинки особистої власності, ніколи не бажаючи їх відпускати. Ще менше ти прагнеш докладати суб’єктивних зусиль; натомість ти чекаєш, доки Я зроблю це Сам. Правду кажучи, жодна людина, яка не шукає, не пізнає Мене з легкістю. Слова, яким Я навчаю вас – не легковажні. Бо Я можу навести тобі ще один приклад з іншої точки зору до твого відома.

При згадці про Петра люди готові без кінця говорити хороше про нього. Вони відразу ж згадують ті три рази, коли він відрікся від Бога, як він випробував Бога, роблячи послугу сатані, і як у кінцевому підсумку його було розіп’ято догори ногами за Бога, і так далі. Тепер Я зосереджуся на тому, щоб описати вам, як Петро знав Мене та яким був його остаточний кінець. Петро мав хороше достоїнство, але його обставини були не такими, як у Павла: його батьки переслідували мене, вони були демонами, одержимими сатаною, і в результаті вони нічому не навчили Петра про Бога. Петро був розумний, обдарований, і його батьки з юних літ душі за ним не чули. І все ж, ставши дорослим, він став їхнім ворогом, тому що ніколи не переставав прагнути пізнавати Мене, а з часом повернувся до них спиною. Це було тому, що, перш за все, він вірив, що небо, земля і все інше знаходяться в руках Всемогутнього та що все позитивне походить від Бога й дається безпосередньо Ним, без обробки сатаною. Протиставлення батьків Петра дало йому більше знань про Мою люблячу доброту й милосердя, що посилювало його бажання шукати Мене. Він зосередився не тільки на тому, щоб їсти й пити Мої слова, але, більше того, на тому, щоб збагнути Мою волю, і завжди був пильний у своєму серці. Як наслідок, він завжди був чутливим у своєму дусі, і тому в усьому, що він робив, він був людиною за Моїм серцем. Він постійно зосереджувався на невдачах людей у минулому, щоб підбадьорювати себе, глибоко боячись потрапити в пастку невдачі. Точно так само він зосередився на засвоєнні віри й любові всіх тих, хто любив Бога протягом періодів. Таким чином – не тільки в негативних аспектах, але, що набагато важливіше, в позитивних аспектах – він ріс швидше, так що його знання стали найбільшими з усіх у Моїй присутності. Тоді неважко уявити, як він віддав усе, що в нього було, в Мої руки, як він навіть відмовився від прийняття рішень про їжу, одяг, сон і місце проживання, і натомість насолоджувався Моїми багатствами на підставі того, що задовольняв Мене в усьому. Я піддавав його незліченним випробуванням – випробуванням, які, звісно, залишали його напівмертвим, – але серед цих сотень випробувань він жодного разу не втратив віру в Мене й не розчарувався в Мені. Навіть коли Я сказав, що залишив його, він усе одно не був знеохочений і продовжував любити Мене в практичний спосіб і відповідно до минулих принципів практики. Я сказав йому, що не буду хвалити його, навіть якщо він любить Мене, що в кінцевому підсумку Я віддам його до рук сатани. Але серед таких випробувань, випробувань, які не обрушилися на його плоть, а були словами, він усе одно молився Мені та говорив: «О Боже! Серед небес, землі та всього сущого чи є хоч одна людина, яка-небудь істота або яка-небудь річ, яка не знаходиться в руках у Тебе, Всемогутнього? Коли Ти милостивий до мене, моє серце дуже радіє Твоїй милості. Коли Ти судиш мене, яким би негідним Я не був, я отримую більше розуміння незбагненності Твоїх діянь, тому що Ти сповнений влади й мудрості. Хоча моя плоть терпить тяготи, мій дух утішений. Як я міг би не віддавати хвалу Твоїм мудрості та діянням? Навіть якщо б я повинен був померти, пізнавши Тебе, як я міг би це зробити без радості й щастя? Всемогутній! Хіба Ти дійсно не хочеш дозволити мені побачити Тебе? Чи дійсно я непридатний для того, щоб прийняти Твій суд? Чи може бути так, що в мені є щось, що Ти не бажаєш бачити?» Під час таких випробувань, навіть незважаючи на те, що Петро не міг точно зрозуміти Мою волю, було очевидно, що він пишався й був задоволений тим, що Я використовував його (навіть попри те, що він прийняв Мій суд, щоб людство могло побачити Мої велич і гнів), і що він не був стривожений цими випробуваннями. Через його відданість Мені й через те, що Я благословив його, він був прикладом і зразком для людини протягом тисячоліть. Хіба це не саме те, що ви повинні наслідувати? Ретельно і довго подумайте про те, чому Я зробив таку розгорнуту оповідь про Петра; це – принципи, згідно з якими вам слід діяти.

Хоча мало хто знає Мене, Я не обрушую Свій гнів на людей, тому що людям занадто багато не вистачає, і їм важко досягти того рівня, якого Я від них вимагаю. Таким чином, Я був терплячий по відношенню до людей протягом тисяч років, аж до сьогоднішнього дня, але Я сподіваюся, що ви не будете ставитися до себе поблажливо з огляду на Моє терпіння. Через Петра ви повинні пізнати Мене й шукати Мене; завдяки всім його подвигам ви повинні стати освітленими, як ніколи раніше, і таким чином досягти світів, яких ніколи раніше не досягала людина. У всьому космосі й на небі, серед усього на небесах і на землі, усе на землі й на небесах докладає всі свої зусилля до Мого заключного етапу роботи. Звичайно ж, ви не хочете бути глядачами, керованими силами сатани? Сатана завжди присутній, пожираючи знання про Мене в серцях людей, скрегочучи зубами й стискаючи пазурі в своїх останніх передсмертних судомах. Чи ви хочете стати жертвою його хитрих планів у цей час? Невже ви хочете зруйнувати своє життя у час, коли Моя робота нарешті буде завершена? Ви чекаєте, доки Я ще раз продемонструю Своє терпіння? Прагнення до пізнання Мене є ключовим, але зосередження на практиці є незамінним. Мої слова відкриваються вам безпосередньо, і Я сподіваюся, що ви зможете слідувати Моєму спрямуванню й більше не мати своїх власних планів і амбіцій.

27 лютого 1992 року

Попередня стаття: Божі слова до всього світу. Глава 5

Наступна стаття: Божі слова до всього світу. Глава 8

Якщо Бог важливий у вашому житті, то чи хотіли б ви вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього?

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger