Глава 11

Кожна особа в людстві має прийняти те, що її уважно вивчає Мій Дух, має ретельно перевіряти кожне своє слово та дію і, більше того, має вдивлятися в Мої дивовижні діяння. Що ви відчуваєте під час приходу Царства на землю? Коли Мої сини й народ стікаються до Мого престолу, Я офіційно розпочинаю суд перед великим білим престолом. Тобто коли Я особисто розпочинаю Мою роботу на землі та коли епоха суду добігає кінця, Я розпочинаю направляти Мої слова на увесь всесвіт і вивільняю голос Мого Духа на увесь всесвіт. Через Мої слова Я омию дочиста всіх людей і все суще серед усього, що є на небі й на землі, так що земля перестане бути нечистою й розпусною, а стане святим Царством. Я оновлю все суще, щоб воно було надане для Мого використання, щоб воно не мало більше земного подиху й не було заплямоване присмаком землі. На землі людина шукала навпомацки мету та джерела Моїх слів і спостерігала за Моїми діяннями, але ніхто ніколи істинно не знав витоків Моїх слів і ніхто й ніколи істинно не бачив дивовижного в Моїх діяннях. Лише сьогодні, коли Я особисто приходжу серед людей і промовляю Мої слова, людина отримує трохи знання про Мене, звільняючи місце, зайняте «Мною» в її думках, і натомість створюючи у своїй свідомості місце для практичного Бога. Людина має уявлення та сповнена цікавості; хто не хотів би побачити Бога? Хто не бажав би зустрітися з Богом? Однак єдине, що займає певне місце в серці людини, – це Бог, який видається їй невизначеним і абстрактним. Хто усвідомить це, якщо Я не скажу про це прямо? Хто насправді повірить, з певністю й без найменшого натяку на сумнів, що Я справді існую? Між «Мною» в серці людини та «Мною» в реальності існує величезна відмінність, і ніхто не здатний провести між ними порівняння. Якби Я не став плоттю, людина ніколи б не пізнала Мене, та навіть якби вона пізнала Мене, хіба таке пізнання все одно не було б лиш уявленням? Щодня Я проходжу серед нескінченного потоку людей, і щодня Я дію всередині кожної людини. Коли людина істинно побачить Мене, вона зможе пізнати Мене в Моїх словах та осягне як засоби, за допомогою яких Я промовляю, так і Мої наміри.

Коли Царство офіційно приходить на землю, що серед усього сущого не мовчить? Хто серед усіх людей не відчуває страху? Я йду скрізь у вселенському світі, і все влаштовано Мною особисто. Хто в цей час не знає, що діяння Мої дивовижні? Мої руки підтримують усе суще, але при цьому Я перебуваю понад усім. Чи не є сьогодні Моє втілення і Моя особиста присутність серед людей справжнім сенсом Моєї смиренності та прихованості? Зовні багато людей аплодує Мені як доброму та хвалить Мене як чудового, але хто знає Мене по-справжньому? Чому Я прошу вас пізнати Мене сьогодні? Хіба мета Моя не в тому, щоб осоромити великого червоного дракона? Я не бажаю примушувати людину підносити Мені хвалу, але бажаю, щоб вона пізнала Мене, і тоді вона полюбить Мене та піднесе Мені хвалу. Така хвала гідна свого імені й не є порожніми балачками; тільки така хвала може досягти Мого престолу та здійнятися до небес. Оскільки людина була спокушена та зіпсована сатаною, оскільки нею оволоділи уявлення й мислення, Я став плоттю, щоб особисто завоювати все людство, викрити всі уявлення людини та зруйнувати її мислення. У результаті людина більше не виставляється напоказ переді Мною й більше не служить Мені, використовуючи свої власні уявлення, і таким чином «Я» в уявленнях людини повністю розсіююся. Коли приходить Царство, Я насамперед починаю цю стадію роботи, і роблю це серед Мого народу. Як Мій народ, який був народжений у країні великого червоного дракона, ви, звісно ж, маєте в собі далеко не тільки дещицю чи частину отрути великого червоного дракона. Отже, ця стадія Моєї роботи насамперед спрямована на вас, і це один значущий аспект Мого втілення в Китаї. Більшість людей не в змозі осягнути навіть частинки тих слів, що Я промовляю, а якщо й осягає, то їхнє розуміння є неясним і заплутаним. Це переломний момент у методі, яким Я промовляю. Якби всі люди були здатні читати Мої слова й розуміти їхній зміст, то хто з людей міг би бути спасенним, а не скинутим до підземного царства? Коли людина пізнає Мене й підкориться Мені, тоді настане час, коли Я відпочину, і саме тоді людина зможе осягнути сенс Моїх слів. Сьогодні ваш духовний стан надто низький – майже жалюгідно низький, він не вартий навіть того, щоб його піднести, не кажучи вже про ваше знання про Мене.

Хоча Я й кажу, що почав посилати ангелів пасти Моїх синів і народ, ніхто не здатний зрозуміти сенс Моїх слів. Коли Я особисто приходжу серед людей, ангели в той же час розпочинають роботу пастирства, і під час пастирства ангелів усі сини та люди не лише отримують випробування та пастирство, а й мають змогу на власні очі спостерігати виникнення різного роду видінь. Оскільки Я працюю безпосередньо в божественності, усе вступає в новий початок, а оскільки ця божественність працює безпосередньо, вона ані найменшою мірою не обмежена людським, і людині здається, що вона діє вільно за надприродних обставин. Однак для Мене це цілком нормально (людина вважає це надприродним, бо ніколи не стикалася з божественністю безпосередньо); божественність непідвладна жодному з людських уявлень і не заплямована людськими ідеями. Люди побачать це тільки тоді, коли всі вони вступлять на правильний шлях; оскільки зараз – тільки початок, то коли справа доходить до вступу, людина має багато недоліків, і помилок та непрозорості навряд чи можна уникнути. Сьогодні, оскільки Я привів вас до цієї точки, Я вжив відповідних заходів і маю Мої власні цілі. Якби Я розповів вам про них сьогодні, чи змогли б ви по-справжньому пізнати їх? Я добре знайомий з думками людського розуму та бажаннями людського серця: хто постійно не шукає виходу для себе? Хто не думає про свої перспективи? І хоча людина володіє багатим і блискучим інтелектом, хто був здатний передбачити, що через століття сьогодення виявиться таким, яким воно є зараз? Чи справді це плід твоїх власних суб’єктивних зусиль? Чи це плата за твої невтомні старання? Чи це прекрасна картина, задумана твоїм розумом? Якби Я не керував усім людством, хто зміг би відокремити себе від Моїх улаштувань і знайти інший вихід? Може, це уява та бажання людини привели її до сьогоднішнього дня? Чимало людей проживає усе життя, так і не здійснивши своїх бажань. Невже це відбувається через помилку в їхньому мисленні? Життя багатьох людей наповнене несподіваним щастям і задоволенням. Невже це насправді відбувається тому, що вони очікують занадто мало? Хто з усього людства не отримує турботи в очах Всемогутнього? Хто не живе відповідно до того, що наперед визначив Всемогутній? Хіба життя та смерть людини відбуваються за її власним вибором? Хіба розпоряджається людина своєю долею? Багато людей кличе смерть, але вона далека від них; багато хто хоче бути сильним у житті та боїться смерті, але день їхнього скону наближається без їхнього відома, занурюючи їх у безодню смерті; багато хто дивиться на небо та глибоко зітхає; багато хто плаче й гірко ридає; багато хто гине у випробуваннях; багато хто стає бранцем спокуси. Хоча Я не з’являюся особисто, щоб дати людині можливість ясно побачити Мене, багато людей страшиться побачити Моє обличчя, сильно боячись, що Я вражу їх, що Я знищу їх. Чи знає людина Мене насправді, чи ні? Ніхто не може сказати з певністю. Чи не так це? Ви боїтеся і Мене, і Моєї кари, але при цьому відкрито виступаєте проти Мене та виносите судження про Мене. Хіба це не так? Те, що людина ніколи не знала Мене, пояснюється тим, що вона ніколи не бачила Мого обличчя й не чула Мого голосу. Тому, хоча Я перебуваю в серці людини, чи є такі, в чиєму серці Я не постаю розпливчастим і нечітким? Чи є такі, в чиєму серці Я абсолютно ясний? Я не бажаю, щоб ті, хто є Моїм народом, також бачили Мене невизначеним і неясним, і тому Я стаю до цієї великої роботи.

Я тихо приходжу до людини, а потім зникаю. Чи бачив хтось Мене коли-небудь? Чи здатне сонце бачити Мене завдяки своєму палаючому полум’ю? Чи здатен місяць бачити Мене завдяки своїй осяйній чистоті? Чи можуть сузір’я бачити Мене завдяки своєму місцю на небі? Коли Я приходжу, людина не знає, і все суще залишається в невіданні, і коли Я йду, людина, як і раніше, не знає про це. Хто може свідчити про Мене? Чи може це бути хвала людей на землі? Чи можуть це бути лілії, що цвітуть у дикій природі? Птахи, що літають у небі? Леви, що рикають у горах? Ніхто не може повною мірою свідчити про Мене! Ніхто не може здійснити роботу, яку здійсню Я! Навіть якби вони здійснили цю роботу, який би результат вона мала? Щодня Я спостерігаю за кожним вчинком багатьох людей, щодня Я досліджую серця й уми багатьох людей; ніхто ще не уникнув Мого суду, і ніхто ще не позбувся реальності Мого суду. Я стою над небесами та дивлюся в далечінь: незліченна кількість людей була уражена Мною, але й незліченна кількість людей живе серед Мого милосердя й любові. Чи не живете й ви за таких самих обставин?

5 березня 1992 року

Попередня стаття: Гімн Царства

Наступна стаття: Глава 12

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger