Для всіх тих, хто живе в плоті, зміна їхнього характеру вимагає досягнення цілей, а пізнання Бога вимагає свідчення реальних справ і реального обличчя Бога. І те й інше може бути досягнуто тільки втіленою плоттю Бога, і те й інше може бути здійснено тільки нормальною й справжньою плоттю. Ось чому втілення необхідне, і чому воно потрібне всьому розбещеному людству. Оскільки від людей вимагається пізнати Бога, образи невизначених і надприродних богів повинні бути видалені з їхніх сердець, і оскільки від них вимагається відкинути свій зіпсований характер, вони повинні спочатку пізнати свій зіпсований характер. Якщо тільки людина працюватиме над тим, щоб видалити образи невизначених богів із сердець людей, вона не зможе досягнути належного результату. Образи невизначених богів у серцях людей не можуть бути викриті, відкинуті або повністю вигнані одними тільки словами. Чинячи так, у кінцевому підсумку все одно було б неможливо позбутися цих глибоко вкорінених у людях речей. Тільки замінивши ці невизначені й надприродні речі практичним Богом та істинним образом Бога й поступово спонукаючи людей пізнавати їх, можна досягти належного результату. Людина усвідомлює, що Бог, Якого вона шукала в минулому, є невизначеним і надприродним. Досягти такого результату не може ні безпосереднє керівництво Духа, ні, тим паче, вчення певної особи, а лише втілений Бог. Людські уявлення оголюються, коли втілений Бог офіційно виконує Свою роботу, тому що нормальність і реальність втіленого Бога – це протилежність невизначеному й надприродному Богу в уяві людини. Початкові уявлення людини можуть бути виявлені тільки в протиставленні зі втіленим Богом. Без порівняння зі втіленим Богом поняття людини не могли б бути розкриті; іншими словами, без реальності як тла невизначені речі не могли б бути виявлені. Ніхто не здатний використовувати слова для виконання цієї роботи, і ніхто не здатний сформулювати цю роботу за допомогою слів. Тільки Сам Бог може виконувати Свою власну роботу, і ніхто інший не може виконувати цю роботу від Його імені. Якою б багатою не була мова людини, вона не здатна виразити реальність і нормальність Бога. Людина може пізнати Бога більш практично й може бачити Його більш чітко тільки в тому випадку, якщо Бог особисто діє серед людей і повністю являє Свій образ і Свою сутність. Такого результату не може досягти жодна людська істота з плоті. Звичайно, Божий Дух також не здатний досягти такого результату. Бог може врятувати розбещену людину від впливу сатани, але ця робота не може бути виконана безпосередньо Духом Божим; радше вона може бути виконана тільки плоттю, яку носить Божий Дух, втіленою плоттю Бога. Ця плоть – людина, а також Бог, людина, що володіє нормальною людською сутністю, а також Бог, що володіє повною божественністю. І тому, хоча ця плоть не є Духом Божим і значно відрізняється від Духа, все ж це Сам утілений Бог, який спасає людину, який є Дух, а також плоть. Незалежно від того, як Його називають, у кінцевому підсумку все одно людство рятує Сам Бог. Бо Дух Божий невіддільний від плоті, і робота плоті також є роботою Духа Божого; просто ця робота виконується не з використанням ідентичності Духа, а з використанням ідентичності плоті. Робота, яка повинна бути виконана безпосередньо Духом, не вимагає втілення, а робота, яка вимагає виконання плоттю, не може бути виконана безпосередньо Духом і може бути виконана тільки втіленим Богом. Це – те, що потрібно для цієї роботи, і це – те, що потрібно розбещеному людству. Із трьох стадій Божої роботи тільки одна стадія була здійснена безпосередньо Духом, а інші дві стадії виконуються втіленим Богом, а не безпосередньо Духом. Робота періоду Закону, здійснена Духом, не включала в себе зміну зіпсованого характеру людини, і вона також не мала жодного відношення до пізнання людиною Бога. Однак робота Божої плоті в період Благодаті й період Царства поширюється на зіпсований характер людини і її пізнання Бога і є важливою й вирішальною частиною роботи спасіння. Тож зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом і більше потрібна безпосередня робота втіленого Бога. Людство потребує втіленого Бога, щоб Він пас його, підтримував його, поливав його, годував його, судив і карав його, і йому потрібно більше благодаті й більшої спокути від утіленого Бога. Тільки Бог у плоті може бути довіреною особою людини, пастирем людини, поточною допомогою людини, і задля цього всього необхідне втілення як сьогодні, так і в минулі часи.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»