Бог стає плоттю виключно для того, щоб керувати періодом і приводити в рух нову роботу. Вам необхідно зрозуміти цей момент. Це значно відрізняється від функції людини, і ці дві функції не можна згадувати паралельно. Людині потрібне культивування та вдосконалення протягом тривалого періоду, перш ніж її можна буде використовувати для виконання роботи, і той вид людської сутності, який є необхідним, належить до особливо високого рівня. Людина повинна не тільки підтримувати розсудливість нормальної людської сутності, але також розуміти багато принципів і правил, що регулюють її поведінку відносно інших, і, більше того, вона повинна присвятити себе ще більшому вивченню мудрості й етичних знань людей. Це те, чим має бути забезпечена людина. Однак це не так у випадку Бога, Який став плоттю, оскільки Його робота ані представляє людину, ані є роботою людини; це, радше, пряме вираження Його істоти і безпосереднє здійснення роботи, яку Він повинен виконувати. (Само собою зрозуміло, що Його робота виконується у відповідний час, а не випадково або навмання, і вона починається, коли приходить час виконувати Його служіння.) Він не бере участі ні в житті людини, ні в роботі людини, тобто Його людська сутність не наділена нічим із цього (хоча це не впливає на Його роботу). Він виконує Своє служіння тільки тоді, коли Йому приходить час це робити; яким би не був Його статус, Він просто рухає вперед роботу, яку Він повинен виконувати. Що б людина не знала про Нього і яку б думку про Нього людина не мала, на Його роботу це взагалі не впливає. Наприклад, коли Ісус виконував Свою роботу, ніхто точно не знав, Ким Він був, але Він просто просувався вперед у Своїй роботі. Ніщо з цього не заважало Йому виконувати ту роботу, яку Він повинен був виконувати. Тому Він спочатку не зізнавався у тому, Ким Він є, і не заявляв про Себе, а просто велів людині слідувати за Ним. Звісно ж, це було не тільки смирення Боже, а й спосіб, у який Бог працював у плоті. Він міг працювати тільки таким чином, тому що людина не могла розпізнати Його неозброєним оком. І навіть якби людина впізнала Його, вона не змогла б допомогти в Його роботі. Більш того, Він став плоттю не для того, щоб людина пізнала Його плоть; це було зроблено для того, щоб чинити роботу й виконати Його служіння. Із цієї причини Він не надавав жодного значення публічному розкриттю Своєї особи. Коли Він завершив усю роботу, яку Він повинен був виконати, уся Його особа й статус закономірно стали зрозумілі людині. Бог, Який став плоттю, зберігає мовчання й ніколи не робить жодних заяв. Він не звертає уваги ні на людину, ні на те, як людині вдається слідувати за Ним, а просто просувається вперед, несучи Своє служіння й виконуючи роботу, яку Він повинен виконувати. Ніхто не може стати на шляху Його роботи. Коли Йому прийде час завершити Свою роботу, вона неодмінно буде завершена й доведена до кінця, і ніхто не в змозі диктувати інше. Тільки після того, як Він відійде від людини, завершивши Свою роботу, людина зрозуміє роботу, яку Він виконує, хоча все ще не до кінця чітко. І людині знадобиться багато часу, щоб повністю зрозуміти намір, із яким Він уперше виконав Свою роботу. Іншими словами, робота періоду втіленого Бога розділена на дві частини. Одна частина складається з роботи, яку здійснює втілена плоть Самого Бога, і слів, які промовляє втілена плоть Самого Бога. Щойно служіння Його плоті буде повністю виконано, інша частина роботи залишиться за тими, кого використовує Святий Дух. Саме в цей час людина повинна виконати свою функцію, бо Бог уже відкрив дорогу, і людині потрібно йти нею самій. Тобто Бог, Який став плоттю, виконує одну частину роботи, а потім Святий Дух і ті, кого використовує Святий Дух, стануть наступниками в цій роботі. Тому людина повинна знати, що передбачає робота, яку Бог у плоті виконує на цій стадії в першу чергу, і вона повинна точно розуміти, у чому полягає значущість того, що Бог став плоттю, і якою є робота, що має бути Ним виконана, а не ставити Богові вимоги відповідно до тих, що ставляться людині. У цьому полягає помилка людини, її уявлення і, більше того, її непослух.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (3)»