Утілений Бог зветься Христос, і Христос – це плоть, у яку вбрався Дух Божий. Та плоть не подібна до жодної людини з плоті. Відмінність їх у тому, що Христос не з крові та тіла; Він – утілення Духа. Він має й звичайну людську сутність, і вповні божественну. Його божественної природи не має жодна людина. Його звичайна людська сутність живить усе, що Він робить як звичайна людина з плоті, а Його божественна природа вершить роботу Самого Бога. Та і людська Його сутність, і божественна коряться волі Небесного Отця. Сутність Христа є Дух, себто божественність. Тож Його сутність – то сутність Самого Бога; ця сутність не завадить Його власній роботі, і Він би ніколи не зробив нічого, що зруйнувало б Його власну роботу, і не сказав би жодних слів, які йшли б усупереч Його власній волі. Тому втілений Бог абсолютно ніколи не зробив би нічого, що завадило б Його власному управлінню. Це мають зрозуміти усі люди. Сутність роботи Святого Духа полягає в тому, щоб спасти людину, і вона здійснюється заради власного управління Божого. Так само робота Христа також полягає в спасінні людини та здійснюється заради Божої волі. Оскільки Бог стає плоттю, Він втілює Свою сутність у Своїй плоті, так що Його плоті достатньо для звершення Його роботи. А отже, вся робота Духа Божого заміщається роботою Христа упродовж Його втілення, і в основі всієї роботи, здійсненої Ним протягом Його втілення, є робота Христа. Її не можна змішувати з роботою будь-якого іншого періоду. І оскільки Бог стає плоттю, Він діє у тотожності Своєї плоті; оскільки Він приходить у плоті, Він у плоті й завершує роботу, яку йому належить виконати. Будь то Дух Божий чи будь то Христос, обидва вони – Сам Бог, і Він виконує роботу, яку йому належить здійснити, і виконує служіння, яке Йому належить виконати.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Сутність Христа – це покора волі Небесного Отця»

Христос в Своїй сутності підкоряється волі Небесного Отця

Сутність Христа є Дух, сутність Його — це божественність.

1

Христа сутність — це сутність Бога, вона Його роботу не порушить. Він ніколи б нічого не зробив, що Його роботу зруйнувало б. Не сказав би ніколи Він жодних слів, що суперечать волі Його. Бог, що втілений, не зробить того, що завадить Його управлінню. У Богові нема непокори; Його сутність — це лише добро. Він виявляє красу, доброту, любов. Навіть у плоті Отцю покірний. Навіть ціною Свого життя, до покори Він серцем завжди готовий.

2

В Богові нема самовдоволення; нема обману й гордості. Хоча тяжка робота і плоть слабка, Він роботу Бога не порушить. Він не зрадить волю Свого Отця через непокору. Він радше в плоті від мук страждатиме, ніж не скориться волі Бога-Отця. Люди роблять свій власний вибір, та Христос ніколи так не чинить. Хоча Він є тотожним Богові, однак волі Отця шукає, робить, що Бог Йому в плоті доручає. Це те, чого не досягти людині.

3

Всі люди, крім Христа, можуть щось зробити проти Бога. Ніхто не може прямо прийняти роботу від Бога; ніхто не може, як свій обовʼязок, прийняти управління Бога. Покора волі Бога-Отця є сутністю Самого Христа, в той час, як непокора Богові є властивістю сатани. Несумісні ці речі, не може зватись Христом той, хто має якість сатани. Не можуть люди роботу Бога робить, тому що не мають Божої сутності. Працюють люди заради своїх інтересів, а Христос — заради волі Свого Отця.

Адаптовано зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Сутність Христа – це покора волі Небесного Отця»