Чому Я кажу, що смисл втілення не був довершений у роботі Ісуса? Тому що Слово не повністю стало плоттю. Те, що зробив Ісус, було лише однією частиною Божої роботи у плоті; Він звершив тільки роботу відкуплення, а не роботу повного здобуття людини. Із цієї причини Бог знову став плоттю в останні дні. Цей етап роботи також виконується у звичайній плоті; його виконує абсолютно нормальна людська істота, чия людська сутність не є незвичайною навіть найменшою мірою. Іншими словами, Бог став повною мірою людською істотою; Він – особистість, чия ідентичність є ідентичністю Бога, повною мірою людська істота, повною мірою плоть, яка виконує роботу. Людські очі бачать плотське тіло, яке зовсім не є незвичайним, дуже звичайну особу, яка може розмовляти мовою небес, яка не показує ніяких чудесних знамень, не творить ніяких чудес, а тим більше не розкриває внутрішню правду про релігію на зібраннях у великих залах. Людям робота другої втіленої плоті видається абсолютно несхожою на роботу першої, настільки, що здається, що у них немає нічого спільного, і нічого від роботи першого разу не помітно цього разу. Хоча робота другої втіленої плоті відрізняється від першої, це не доводить, що в Них не одне й теж джерело. Чи є Їхнє джерело одним і тим же, залежить від характеру роботи, яку виконують плоті, а не від Їхніх зовнішніх оболонок. Протягом трьох етапів Своєї роботи Бог втілювався двічі, і обидва рази робота втіленого Бога відкриває новий період, дає початок новій роботі; ці втілення доповнюють одне одного. Людському оку неможливо визначити, що ці дві плоті насправді походять з одного джерела. Само собою зрозуміло, що це виходить за рамки можливостей людського ока або людського розуму. Але за Своєю суттю Вони однакові, бо Їхня робота походить від одного Духа. Про те, чи постають дві втілені плоті з одного джерела, можна судити не по ері та місцю, в якому Вони народилися, або іншим подібним факторам, а по вираженій Ними божественній роботі. Друга втілена плоть не виконує нічого з того, що робив Ісус, адже Божа робота не підпадає під умовності, але щоразу відкриває новий шлях. Друга втілена плоть має на меті не поглибити або зміцнити враження від першої плоті в умах людей, а доповнити і вдосконалити її, поглибити знання людини про Бога, порушити всі правила, що існують в серцях людей, і стерти хибні образи Бога в їхніх серцях. Можна сказати, що жоден окремий етап власної роботи Бога не може дати людині повного знання про Нього; кожен дає тільки частину, а не ціле. Хоча Бог повністю виразив Свій характер, через обмежені здібності людини до розуміння, її знання про Бога все ще залишається неповним. Неможливо, використовуючи людську мову, передати всю повноту Божого характеру; більше того, як один етап Його роботи може повністю виразити Бога? Він діє у плоті під покровом Своєї звичайної людської сутності, і знати Його можна тільки за проявами Його божественної природи, а не за Його тілесною оболонкою. Бог приходить у плоть, щоб дати людині можливість пізнати Його за допомогою Його різноманітної роботи, і в Його роботі не існує двох однакових етапів. Тільки так людина може отримати повне знання про Божу роботу у плоті, не обмежуючись одним-єдиним аспектом. Хоча робота і першої, і другої втіленої плоті різна, сутність кожної плоті і джерело Їхньої роботи ідентичні; просто Вони існують для виконання двох різних етапів роботи і постають у два різні періоди. Незважаючи ні на що, втілені плоті Бога мають одну сутність і одне походження – це правда, яку ніхто не може заперечити.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Сутність плоті, в якій поселився Бог»