Його прихід ніхто не усвідомлює,

ніхто Його пришестя не вітає,

ніхто не знає всього, що Він зробить.

Як і раніше, життя людей триває,

не змінюються їхні серця.

1

Бог серед нас живе, немов один з людей,

як віруючий непримітний і звичайний.

Має прагнення і цілі Він Свої;

і має, на відміну від людей, божественність.

Ніхто не помітив Його божественності

чи різниці між Його сутністю і сутністю людей.

Живемо разом з Ним вільно і без страху,

звичайний віруючий Він в наших очах.

Він бачить кожен крок наш,

наші погляди й думки.

Нікому не цікаво,

що Він робить, чому Він тут,

і ніхто не підозрює, Ким Він є.

Ми не зважаємо на Нього

та продовжуємо свою гонитву.

Цей звичайний чоловік,

непомітний в натовпі, —

Той, Хто нову роботу робить, що нас спасає.

Його слова звучать частіше,

являють милість,

благоговійними роблять нас.

Його тон мʼяким буває, урочистим, різким,

Він втішає, застерігає і дисциплінує.

Його слова таємниці всі в нас викривають,

жалять дух наш, в серце проникають

так, що нестерпний сором ми відчуваєм,

не знаємо, де сховатись нам.

2

Цей непримітний чоловік мимохіть

нас через роботу Божу крок за кроком вів.

Ми йдемо крізь

багато виправлень, випробувань.

Пізнаємо Божу праведність,

Його милість і любов;

ми бачим Божу силу і мудрість,

що любові гідний Він,

і як бажає Бог, щоб людина спасенна була.

Через слова цього чоловіка можем зрозуміти ми

Божий характер, волю й сутність,

пізнаєм природу і сутність людську,

бачим шлях до досконалості й спасіння.

Відтоді сердце в нас пробудилося,

дух всередині нас відродився.

Той, Хто живе із нами, Кого ми відкидали,

чи це не Господь Ісус Христос,

Який є в наших думках у сні та наяву?

Він є Богом нашим, так, це справді Він!

Він — дорога, правда і життя!

Ми відродились,

дім знайшли і світло бачим ми.

З Богом віч-на-віч,

перед престолом Його знов,

бачим ми Його лице і шлях вперед.

з «Слово являється у плоті»