Багато хто вірить, що розуміти та могти тлумачити Біблію означає те саме, що знайти істинний шлях, але, насправді, чи дійсно все так просто? Ніхто не знає реальності Біблії: що це не більше ніж історичний літопис Божої роботи й свідчення про дві попередні стадії Божої роботи, і що вона не дає жодного розуміння цілей Божої роботи. Кожен, хто читав Біблію, знає, що вона документує дві стадії Божої роботи в період Закону й період Благодаті. Старий Заповіт оповідає історію Ізраїлю та роботу Єгови від часу створення світу до кінця періоду Закону. Новий Заповіт містить записи про роботу Ісуса на землі, які вміщено в чотирьох Євангеліях, а також про роботу Павла – хіба це не історичні записи? Звернення в сьогоденні до подій минулого відносить їх до розряду історії, і якими б правдивими або реальними вони не були, вони однаково залишаються історією; а історія не може бути спрямована на сьогодення, бо Бог не озирається на історію! Отже, якщо ти розумієш тільки Біблію й нічого не розумієш стосовно роботи, яку Бог має намір виконати сьогодні, і якщо ти віриш у Бога, але не шукаєш роботу Святого Духа, тоді ти не розумієш, що означає шукати Бога. Якщо ти читаєш Біблію для того, щоб вивчати історію Ізраїлю, щоб досліджувати історію створення Богом небес і землі, то ти не віриш у Бога. Однак сьогодні, оскільки ти віриш у Бога й шукаєш життя, оскільки ти прагнеш до пізнання Бога, а не до мертвої букви та вчень або розуміння історії, ти маєш шукати Божу волю сьогодення, а також шукати спрямування роботи Святого Духа. Якби ти був археологом, ти міг би читати Біблію, але ти ним не є; ти належиш до тих, хто вірить у Бога, і тобі варто понад усе шукати Божу волю сьогодення. Читаючи Біблію, ти в кращому випадку трохи зрозумієш історію Ізраїлю, дізнаєшся про життя Авраама, Давида й Мойсея, з’ясуєш, як вони шанували Єгову, як Єгова спалював тих, хто протистояв Йому, і як Він говорив із людьми того часу. Ти дізнаєшся тільки про Божу роботу в минулому. Біблійні записи оповідають про те, як ранній народ Ізраїлю шанував Бога й жив під керівництвом Єгови. Оскільки ізраїльтяни були обраним Богом народом, у Старому Заповіті можна побачити вірність усього народу Ізраїлю Єгові, як Єгова дбав про всіх тих, хто корився Йому, і благословляв їх; можна дізнатися, що, коли Бог виконував Свою роботу в Ізраїлі, Він був сповнений милосердя й любові, а також володів всепожираючим полум’ям, і що всі ізраїльтяни, від тих, хто мав низьке становище, до могутніх, шанували Єгову, і тому вся країна була благословенна Богом. Такою є історія Ізраїлю, записана в Старому Заповіті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (4)»