Не все в Біблії є записом слів, особисто сказаних Богом. Біблія тільки документує дві попередні стадії Божої роботи, причому одна її частина – це запис передвіщень пророків, а інша – це досвід і знання, записані людьми, яких Бог використовував протягом періодів. Людський досвід зіпсований людськими точками зору й знаннями, чого неможливо уникнути. У багатьох книгах Біблії є людські переконання, людські упередження та абсурдне людське розуміння. Звісно, більшість слів є результатом просвітління й освічення Святим Духом, і вони відображають коректне розуміння, однак не можна сказати, що вони є повністю точними виявленнями істини. Їхні погляди на певні речі – це не що інше, як знання, почерпнуте з особистого досвіду, або просвітління Святим Духом. Передбачення пророків було особисто послане Богом: пророцтва таких людей, як Ісая, Даниїл, Ездра, Єремія та Єзекіїль, походили від прямої вказівки Святого Духа; ці люди були провидцями, вони отримали Дух пророкування, і всі вони були пророками Старого Заповіту. У період Закону ці люди, натхненні Єговою, промовляли багато пророцтв, які були безпосередньо надані Єговою. І чому Єгова працював у них? Тому що народ Ізраїлю був народом, обраним Богом, і робота пророків повинна була виконуватися серед них; ось чому пророки могли отримувати такі одкровення. Насправді, вони самі не розуміли Божих одкровень, даних їм. Святий Дух промовляв ці слова їхніми вустами, щоб люди майбутнього могли зрозуміти ці речі й побачити, що вони дійсно були роботою Духа Божого, Святого Духа, а не походили від людини, а також щоб дати їм підтвердження роботи Святого Духа. У період благодаті Сам Ісус виконував усю цю роботу замість них, і тому люди більше не виголошували пророцтв. Тож чи був Ісус пророком? Ісус, звичайно, був пророком, але Він також був здатний виконувати роботу апостолів – Він міг як промовляти пророцтва, так і проповідувати й навчати людей по всій країні. Однак робота, яку Він виконував, та ідентичність, яку Він представляв, не були однаковими. Він прийшов, щоб відкупити все людство, відкупити людину від гріха; Він був пророком і апостолом, але понад те, Він був Христом. Пророк може говорити пророцтво, але не можна сказати, що такий пророк є Христом. У той час Ісус проголосив багато пророцтв, і тому можна сказати, що Він був пророком; проте не можна сказати, що, оскільки Він був пророком, Він не був Христом. Причина цього в тому, що під час виконання певної стадії роботи Він представляв Самого Бога, і Його ідентичність відрізнялася від ідентичності Ісаї: Він прийшов, щоб завершити роботу спокути, і Він також подбав про життя людини, і Дух Божий зійшов безпосередньо на Нього. У роботі, яку Він виконував, не було жодного натхнення від Духа Божого або вказівок від Єгови. Радше Дух діяв безпосередньо, чого було достатньо, щоб довести, що Ісус не був таким же, як пророк. Робота, яку Він звершив, була роботою спокути, на другому місці після якої стояло промовляння пророцтв. Він був пророком, апостолом, але, понад те, Він був Відкупителем. Провісники, між тим, могли тільки промовляти пророцтва й були нездатні представляти Божий Дух у виконанні будь-якої іншої роботи. Оскільки Ісус виконав великий обсяг роботи, яку ніколи раніше не виконувала людина, і здійснив роботу відкуплення людства, цим Він і відрізнявся від таких, як Ісая.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (3)»