Після того, як Бог здійснив роботу періоду Закону, був створений Старий Заповіт, і саме тоді люди почали читати Біблію. Після Свого приходу Ісус здійснив роботу періоду Благодаті, а Його апостоли написали Новий Заповіт. Так були створені Старий і Новий Заповіти Біблії, і навіть до цього дня всі ті, хто вірить у Бога, читають Біблію. Біблія – це книга історії. Звичайно, у ній також містяться деякі провіщення пророків, і такі провіщення ні в якому разі не є історією. Біблія включає в себе кілька частин – це не тільки пророцтво або не тільки робота Єгови, і не тільки послання Павла. Ти повинен знати, скільки частин включає в себе Біблія; Старий Заповіт містить книги Буття, Вихід…, а також книги пророцтв, які написали пророки. Зрештою, Старий Заповіт закінчується книгою Малахії. У ньому записана робота періоду Закону, якою керував Єгова; від Книги Буття до Книги Малахії подається вичерпний опис усієї роботи періоду Закону. Іншими словами, в Старому Заповіті записано все, що пережили люди, ведені Єговою в період Закону. У старозаповітній період Закону велика кількість пророків, поставлених Єговою, проголошували пророцтва від Його імені, вони давали настанови різним племенам і народам і провіщали роботу, яку мав здійснити Єгова. Усім цим людям, які були поставлені, Єгова дав Дух пророцтва: вони могли бачити видіння від Єгови і чути Його голос, і, таким чином, вони були натхненні Ним і писали пророцтво. Робота, яку вони виконували, була вираженням голосу Єгови, вираженням пророцтва Єгови, а робота Єгови в той час полягала просто в тому, щоб направляти людей, використовуючи Дух; Він не став плоттю, і люди взагалі не бачили Його обличчя. Таким чином, Він поставив багатьох пророків для виконання своєї роботи і дав їм настанови, які вони передали кожному коліну і роду Ізраїлю. Їх робота полягала в тому, щоб промовляти пророцтва, і деякі з них записували дані їм Єговою настанови, щоб показати їх іншим. Єгова поставив цих людей, щоб вони проголошували пророцтва, провіщали роботу майбутнього або роботу, яку ще належало виконати протягом того часу, щоб люди могли узріти, наскільки дивний і мудрий Єгова. Ці книги пророцтв сильно відрізнялися від інших книг Біблії; це були слова, сказані або написані тими, кому був даний Дух пророцтва – тими, хто отримав видіння або голос від Єгови. Крім книг пророцтв, усе інше в Старому Заповіті складається із записів, зроблених людьми після того, як Єгова завершив Свою роботу. Ці книги не можуть замінити передбачення, сказані пророками, поставленими Єговою, точно так, як Буття і Вихід не можна порівнювати з Книгою Ісаї і Книгою Даниїла. Пророцтва були вимовлені до того, як робота була виконана; інші книги, тим часом, були написані після завершення роботи, і це було те, на що були здатні люди. Пророки того часу були натхненні Єговою і говорили деякі пророцтва, вони виголошували багато слів, і вони пророкували про події періоду Благодаті, а також про знищення світу в останні дні – роботу, яку Єгова планував здійснити. Усі інші книги описують роботу, виконану Єговою в Ізраїлі. Таким чином, коли ви читаєте Біблію, ви в основному читаєте про те, що Єгова зробив в Ізраїлі; Старий Заповіт у Біблії в першу чергу описує роботу Єгови щодо управління Ізраїлем, використання Ним Мойсея для виведення ізраїльтян із Єгипту, який позбавив їх від кайданів фараона і вивів їх у пустелю, після чого вони увійшли в Ханаан, і все, що йшло за цим, було їхнім життям у Ханаані. Усе, крім цього, складено із записів про роботу Єгови по всьому Ізраїлю. Усе, що записано в Старому Заповіті, – це робота Єгови в Ізраїлі, це робота, яку Єгова виконав на землі, в якій Він створив Адама і Єву. Із тих пір, як Бог офіційно почав керувати людьми на землі після Ноя, все, що записано в Старому Заповіті, є працею Ізраїлю. І чому не зафіксовано жодної роботи за межами Ізраїлю? Тому що земля Ізраїлю – це колиска людства. На початку не було інших країн, крім Ізраїлю, і Єгова не працював ні в якому іншому місці. Таким чином, те, що записано в Старому Заповіті Біблії, є суто Божою роботою в Ізраїлі в той час. Слова, сказані пророками Ісаєю, Даниїлом, Єремією і Єзекіїлем… їхні слова передвіщають іншу Його роботу на землі, вони передвіщають роботу Самого Бога Єгови. Усе це прийшло від Бога, це була робота Святого Духа, і, крім цих книг пророків, усе інше – це запис досвіду людей у контексті праці Єгови в той час.

Робота створення відбулася до того, як з'явилося людство, але Книга Буття з'явилася тільки після того, як з'явилося людство; це була книга, написана Мойсеєм в період Закону. Це схоже на те, що відбувається серед вас сьогодні: після того, як події відбуваються, ви записуєте їх, щоб показати людям у майбутньому, а для людей майбутнього те, що ти записав, – це події, які відбулися в минулому – вони не більше ніж історія. Те, що записано в Старому Заповіті, – це робота Єгови в Ізраїлі, а те, що записано в Новому Заповіті, – це робота Ісуса в період Благодаті; вони документують роботу, виконану Богом у два різних періоди. Старий Заповіт документує роботу Бога в період Закону, і, таким чином, Старий Заповіт є історичною книгою, в той час як Новий Заповіт є продуктом роботи періоду Благодаті. Коли почалася нова робота, Новий Заповіт також застарів – і, таким чином, Новий Заповіт також є історичною книгою. Звичайно, Новий Заповіт не такий систематичний, як Старий Заповіт, і в ньому не записано так багато всього. Усі численні слова, сказані Єговою, записані в Старому Заповіті Біблії, в той час як тільки деякі зі слів Ісуса записані в чотирьох Євангеліях. Звичайно, Ісус теж звершив великий обсяг роботи, але її не було детально записано. У Новому Заповіті записано менше через те, скільки роботи виконав Ісус; обсяг роботи, яку Він виконав за три з половиною роки на землі, і обсяг роботи апостолів був набагато меншим, ніж робота Єгови. І, таким чином, у Новому Заповіті менше книг, ніж у Старому Заповіті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (1)»