Деякі люди запитають: «У чому різниця між роботою, виконаною втіленим Богом, і роботою пророків і апостолів минулих часів? Давида також називали Господом, як й Ісуса; хоча робота, яку вони виконували, була різною, їх називали однаково. Скажіть мені, чому їхні особи не були тотожними? Те, чого був свідком Іван, було видінням, яке також прийшло від Святого Духа, і він зміг промовити слова, які мав намір сказати Святий Дух; чому ідентичність Івана відрізнялася від ідентичності Ісуса?» Слова, сказані Ісусом, могли повністю представляти Бога, і вони повністю представляли Божу роботу. Те, що побачив Іван, було видінням, і він був нездатний повністю представляти роботу Божу. Чому Іван, Петро і Павло говорили багато слів, так як й Ісус, однак у них не було тієї ж ідентичності, що й у Ісуса? Це головним чином тому, що робота, яку вони виконували, була іншою. Ісус уособлював Духа Божого й був Духом Божим, що працював безпосередньо. Він звершив роботу нового періоду, роботу, яку ніхто не робив до того. Він відкрив новий шлях, Він представляв Єгову, і Він представляв Самого Бога, тоді як у випадку Петра, Павла й Давида, незалежно від того, як їх звали, вони представляли тільки ідентичність Божого творіння й були послані Ісусом або Єговою. Тому, скільки б вони не працювали, які б великі чудеса не творили, вони все одно були просто Божими створіннями та не були здатні представляти Духа Божого. Вони працювали в ім’я Бога або працювали після того, як були послані Богом; більше того, вони працювали в періоди, розпочаті Ісусом або Єговою, і вони не виконували жодної іншої роботи. Зрештою, вони були всього лише Божими створіннями. У Старому Заповіті багато пророків проголошувало провіщення або писало книги пророцтв. Ніхто не говорив, що вони були Богом, але як тільки Ісус почав працювати, Дух Божий засвідчив про Нього як про Бога. Чому це так? Зараз ти вже повинен знати! Раніше апостоли й пророки писали різні послання та багато пророкували. Потім люди вибрали деякі з них, щоб включити їх у Біблію, а деякі були загублені. Оскільки є люди, які кажуть, що все сказане ними виходить від Святого Духа, чому дещо з нього вважається хорошим, а дещо – поганим? І чому одних було обрано, а інших – ні? Якби це дійсно були слова, сказані Святим Духом, чи було б необхідно, щоб люди вибирали їх? Чому в кожному з чотирьох Євангелій розповідається про слова, сказані Ісусом, і про роботу, яку Він зробив, по-різному? Хіба це не провина тих, хто їх записав? Деякі люди запитають: «Оскільки послання, написані Павлом та іншими авторами Нового Заповіту, і робота, яку вони виконали, частково виникли з волі людини й були спотворені людськими уявленнями, тоді чи не існує людської скверни в словах, що Ти (Бог) промовляєш сьогодні? Невже в них дійсно немає жодного людського уявлення?» Ця стадія роботи, що здійснюється Богом, повністю відрізняється від тієї, що здійснювалася Павлом і багатьма апостолами й пророками. Різниця не тільки в ідентичності, але й, головним чином, у виконуваній роботі. Після того, як Павло був уражений і впав перед Господом, Святий Дух повів його на роботу, і він став тим, кого було послано. Тому він писав послання церквам, і всі ці послання слідували вченню Ісуса. Павло був посланий Господом працювати в ім’я Господа Ісуса, але коли прийшов Сам Бог, Він не трудився ні від чийого імені й не представляв у Своїй роботі нікого, крім Духа Божого. Бог прийшов, щоб виконати Свою роботу безпосередньо: Він не був удосконалений людиною, і Його робота не була виконана за вченням будь-якої людини. На цій стадії роботи Бог не керує, розповідаючи про Свій особистий досвід, а замість цього виконує Свою роботу безпосередньо, відповідно до того, що у Нього є. Наприклад, випробування прислужників, час кари, випробування смертю, час любові до Бога… Усе це – робота, яка ніколи не виконувалася раніше, і це робота, що стосується нинішнього періоду, а не людського досвіду. У словах, які Я сказав, що є людським досвідом? Хіба всі вони не походять безпосередньо від Духа й хіба вони не виходять від Духа? Просто твій духовний рівень такий малий, що ти не в змозі заглянути в суть і побачити правду! Практичний спосіб життя, про який Я кажу, полягає в тому, щоб направляти шлях, і ніхто ніколи раніше не говорив про нього, як ніхто ніколи й не проходив цей шлях чи не знав про цю реальність. До того, як Я промовив ці слова, їх ніхто ніколи не промовляв. Ніхто ніколи не говорив про такий досвід, і вони ніколи не говорили про такі деталі, і, більше того, ніхто ніколи не вказував на такі стани, щоб розкрити ці речі. Ніхто ніколи не вів тим шляхом, яким Я веду сьогодні, і якби ним вела людина, то це не був би новий шлях. Візьмемо, наприклад, Павла й Петра. У них не було власного особистого досвіду до того, як Ісус вказував їм шлях. Тільки після того, як Ісус повів їх шляхом, вони випробували на собі слова, сказані Ісусом, і шлях, яким Він їх вів; завдяки цьому вони отримали багато досвіду й написали послання. Отже, досвід людини – це не те ж саме, що робота Бога, а робота Бога – це не те ж саме, що знання, яке описується поняттями й досвідом людини. Я вже казав чимало разів, що сьогодні Я веду новим шляхом і виконую нову роботу, і Моя робота та висловлювання відрізняються від роботи Івана і всіх інших пророків. Я ніколи спочатку не отримую досвід, а потім розповідаю про нього вам – це зовсім не так. Якби це було так, чи не затримало б це вас давно? У минулому знання, про яке багато говорили, також було піднесеним, але всі їхні слова були сказані тільки опираючись на так званих духовних діячів. Вони не вказували шлях, але виходили з їхнього досвіду, виходили з того, що вони бачили, і з їхніх знань. Деякі слова стосувалися їхніх уявлень, а деякі складалися з досвіду, який вони узагальнили. Сьогодні характер Моєї роботи повністю відрізняється від їхньої роботи. Я не мав такого досвіду, щоб Мною керували інші, і Я не прийняв того, щоб інші вдосконалювали мене. Більше того, все, що Я говорив і про що спілкувався, не схоже ні на що інше й ніколи не було промовлено ніким іншим. Сьогодні, незалежно від того, хто ви, ваша робота виконується на основі слів, які Я говорю. Без цих висловлювань і роботи, хто був би здатний пережити ці речі (випробування прислужників, час кари…), і хто був би здатний говорити про таке знання? Невже ти дійсно нездатний це побачити? Незалежно від етапу роботи, як тільки Мої слова промовляються, ви починаєте спілкуватися відповідно до Моїх слів і працювати відповідно до них, і це не той спосіб, про який хтось із вас думав. Зайшовши так далеко, невже ти нездатен побачити таке чітке й просте запитання? Це не шлях, який хтось придумав, і він не заснований на шляхові будь-якого духовного діяча. Це – новий шлях, і навіть багато зі слів, колись сказаних Ісусом, більше не застосовні. Те, що Я кажу, – це робота, яка відкриває нову епоху, і це робота, яка займає окреме місце; робота, яку Я роблю, і слова, які Я кажу, – це все нове. Хіба це не нова робота сьогодення? Робота Ісуса теж була такою. Його робота також відрізнялася від роботи людей у храмі, і так само вона відрізнялася від роботи фарисеїв, і вона не мала жодної схожості з роботою, яку виконував увесь народ Ізраїлю. Ставши свідками цього, люди не могли визначитися: «Чи дійсно це зробив Бог?» Ісус не дотримувався закону Єгови; коли Він прийшов навчати людей, усе, що Він говорив, було новим і відрізнялося від того, що говорили стародавні святі й пророки Старого Заповіту, і через це люди залишалися невпевненими. Це те, через що з людиною так важко мати справу. Перш ніж прийняти цю нову стадію роботи, шлях, яким пройшла більшість із вас, полягав у тому, щоб практикувати і входити на підвалинах тих духовних діячів. Але сьогодні робота, яку Я виконую, значно відрізняється, і тому ви не можете вирішити, чи правильна вона чи ні. Мене не хвилює, яким шляхом ти йшов раніше, і мене не цікавить, чию «їжу» ти їв або кого ти вважав своїм «батьком». Оскільки Я прийшов і приніс нову роботу, щоб направляти людину, кожен, хто слідує за Мною, повинен діяти відповідно до того, що Я говорю. Незалежно від того, наскільки могутня «сім’я», з якої ти походиш, ти повинен слідувати за Мною, ти не повинен діяти відповідно до своїх колишніх практик, твій «прийомний батько» повинен відійти, а ти повинен постати перед своїм Богом, щоб шукати свою законну частку. Увесь ти в Моїх руках, і тобі не слід занадто сліпо довіряти своєму прийомному батькові; він не може повністю контролювати тебе. Робота сьогодення стоїть осібно. Усе, що Я говорю сьогодні, очевидно, не ґрунтується на фундаменті з минулого; це – новий початок, і якщо ти кажеш, що його створено рукою людини, то ти – той, хто такий сліпий, що його неможливо врятувати!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо імен та ідентичності»