Те, що пов’язано з видіннями, у першу чергу відноситься до роботи Самого Бога, а те, що передбачає практику, має виконуватися людиною і не має жодного відношення до Бога взагалі. Робота Бога звершується Самим Богом, а практика людини досягається самою людиною. Те, що повинно бути зроблено самим Богом, не повинно бути зроблено людиною, а те, що повинно бути зроблено людиною, не має відношення до Бога. Робота Бога – це Його власне служіння, і не має жодного відношення до людини. Ця робота не повинна виконуватися людиною, і, більше того, людина була б не здатна виконати роботу, яку має виконати Бог. Людина має виконати те, що від неї вимагається, будь то жертвування своїм життям або передача його сатані, щоб витримати свідчення, – усе це повинно бути виконано людиною. Сам Бог завершує всю роботу, яку Він повинен виконати, а те, що повинна зробити людина, показано людині, і решта роботи залишається людині. Бог не виконує додаткову роботу. Він виконує тільки ту роботу, яка входить до Його служіння, і тільки вказує людині шлях, і тільки здійснює роботу щодо відкриття шляху, і не виконує роботу стосовно прокладання шляху; це повинні розуміти всі. Утілювати істину на практиці означає реалізувати слова Божі на практиці, і все це є обов’язком людини; це те, що повинна робити людина, і що не має жодного відношення до Бога. Якщо людина вимагає, щоб Бог також переживав муки й очищення в істині, подібно до людини, тоді людина неслухняна. Божа робота полягає в тому, щоб виконувати Його служіння, а обов’язок людини – коритися всьому Божому керівництву без будь-якого опору. Те, чого людина повинна досягти, їй належить виконати, незалежно від того, яким чином Бог діє або живе. Тільки Сам Бог може ставити вимоги до людини, тобто тільки Сам Бог гідний ставити вимоги до людини. У людини не повинно бути жодного вибору, і вона не повинна нічого робити, крім як повністю підкорятися і практикувати; це – розсудливість, яку повинна мати людина. Щойно робота, яка повинна бути виконана Самим Богом, завершена, людина повинна відчути її на собі, крок за кроком. Якщо, врешті-решт, коли все Боже управління завершиться, людина все ще не зробить того, що вимагає Бог, тоді людина має бути покарана. Якщо людина не виконує вимоги Бога, це відбувається через непослух людини; це не означає, що Бог недостатньо ретельно виконував Свою роботу. Усі ті, хто не може утілити Божі слова в життя, ті, хто не може виконати Божі вимоги, і ті, хто не може проявити свою відданість і виконати свій обов’язок, усі будуть покарані. Сьогодні те, чого ви повинні досягти, – це не додаткові вимоги, а обов’язок людини, і те, що повинні робити всі люди. Якщо ви нездатні навіть виконувати свій обов’язок або не можете виконувати його добре, то чи не накликаєте ви на себе неприємності? Чи не граєтеся ви зі смертю? Як ви можете розраховувати на те, що у вас є майбутнє та перспективи? Робота Бога здійснюється заради людства, і співпраця людини дається заради Божого управління. Після того, як Бог зробить усе, що мав зробити, від людини вимагатиметься бути непохитною у своїй практиці та співпрацювати з Богом. У роботі Божій людина не повинна шкодувати зусиль, повинна проявляти свою відданість і не повинна віддаватися численним уявленням або пасивно сидіти й чекати смерті. Бог може пожертвувати Собою заради людини, то чому ж людина не може запропонувати свою вірність Богу? У Бога одне серце й один розум з людиною, то чому ж людина не може запропонувати трохи співпраці? Бог працює для людства, то чому ж людина не може виконувати деякі зі своїх обов’язків заради Божого управління? Божа робота дійшла до цього моменту, і все ж ви досі бачите, але не дієте, ви чуєте, але не рухаєтеся. Хіба такі люди не є об’єктами загибелі? Бог уже присвятив усього Себе людині, то чому ж сьогодні людина не здатна ревно виконувати свій обов’язок? Для Бога Його робота є Його головним пріоритетом, і робота Його управління має першорядне значення. Для людини втілення Божих слів у життя і виконання Божих вимог є її першочерговим завданням. Це ви всі повинні розуміти. Слова, сказані вам, досягли самої серцевини вашої сутності, і Божа робота вийшла на безпрецедентну територію. Багато людей усе ще не розуміють правдивість або хибність цього шляху; вони все ще чекають і спостерігають, і не виконують свій обов’язок. Натомість вони досліджують кожне слово й дію Бога, вони зосереджуються на тому, що Він їсть і в що одягається, і їхні уявлення стають дедалі сумнішими. Хіба такі люди не піднімають шум через дрібниці? Як такі люди можуть бути тими, хто шукає Бога? І як вони можуть бути тими, у кого є намір підкоритися Богу? Вони відкладають свою вірність й обов’язок на задвірки свого розуму, а натомість зосереджуються на місцезнаходженні Бога. Вони обурливі! Якщо людина зрозуміла все, що вона повинна розуміти, і застосувала на практиці все, що повинна застосовувати, тоді Бог, безсумнівно, обдарує її Своїми благословеннями, бо те, що Він вимагає від людини, є обов’язком людини й тим, що людина повинна робити. Якщо людина не здатна зрозуміти те, що вона повинна розуміти, і не здатна застосувати на практиці те, що вона повинна застосовувати на практиці, тоді людину буде покарано. Ті, хто не співпрацює з Богом, ворогують з Богом; ті, хто не приймає нову роботу, виступають проти неї, навіть якщо такі люди не роблять нічого, що явно суперечить їй. Усі ті, хто не застосовує на практиці істину, яку вимагає Бог, – це люди, які навмисно протистоять словам Божим і проявляють непослух щодо них, навіть якщо такі люди приділяють особливу увагу роботі Святого Духа. Люди, які не підкоряються Божим словам і не підкоряються Богу, є бунтарями, і вони знаходяться в опозиції до Бога. Люди, які не виконують свій обов’язок, – це ті, хто не співпрацює з Богом, а люди, які не співпрацюють із Богом, – це ті, хто не приймає роботу Святого Духа.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божа робота й людська практика»