Знати Божу роботу зовсім не просто. У своєму прагненні ти повинен мати стандарти і мету, ти мусиш знати, як шукати істинний шлях, як визначити, чи справді цей шлях є істинним і чи справді це є Божою роботою. Який найбільш базовий принцип у пошуку істинного шляху? Ти повинен звертати увагу на те, чи робота Святого Духа присутня у цьому шляху, чи ці слова є вираженням істини, про кого це свідчення, і що це може тобі принести. Вміння розрізняти між істинним шляхом і шляхом хибним вимагає кількох аспектів базових знань, найбільш фундаментальним з яких є визначення того, чи присутня тут робота Святого Духа. Адже сутність людської віри у Бога – це віра в Духа Божого, і навіть їхня віра у втіленого Бога полягає в тому, що ця плоть є втіленням Духа Божого, а отже, така віра однаково є вірою в Духа. Між Духом і плоттю є відмінності, але оскільки ця плоть походить від Духа і є Словом, що стало плоттю, те, у що вірить людина, однаково є невід’ємною сутністю Бога. Тому, розрізняючи, істинний це шлях чи ні, перш за все потрібно звертати увагу на те, чи присутня в ньому робота Святого Духа, після чого потрібно з’ясувати, чи присутня у цьому шляху істина. Істина – це характер життя нормальної людської природи, іншими словами, це те, що вимагалося від людини, коли Бог створив її на початку, а саме звичайна людська природа у всій її повноті (у тому числі людський розум, проникливість, мудрість та засадничі знання про те, як бути людиною). Тобто потрібно з’ясувати, чи може цей шлях привести людей до життя нормальної людської природи, чи істина, про яку йдеться, необхідна виходячи з дійсності звичайної людської природи, чи є ця істина практичною і реальною, і чи є вона найбільш своєчасною. Якщо істина присутня, то вона здатна привести людей до нормальних і реальних досвідів; ба більше, люди стають дедалі нормальнішими, їхня людська розсудливість стає дедалі ціліснішою, їхнє плотське життя і життя духовне стають дедалі впорядкованішими, а їхні емоції стають дедалі нормальнішими. Це другий принцип. Є ще один принцип, який полягає в тому, чи покращується людське знання Бога, і чи може переживання такої роботи та істини надихати їх на любов до Бога і наближати їх до Бога. За цим можна визначити, чи є цей шлях істинним чи ні. А найголовніший принцип – чи цей шлях є реалістичним, а не надприродним, і чи здатний він забезпечити життя людини чи ні. Якщо він відповідає цим принципам, можна зробити висновок, що цей шлях істинний. Я кажу ці слова не для того, щоб змусити вас прийняти інші шляхи у ваших майбутніх досвідах, ані як передбачення того, що в майбутньому буде робота ще одного нового періоду. Я кажу їх, аби ви були впевнені в тому, що сьогоднішній шлях – це істинний шлях, аби ви не були лише частково впевнені у своїй вірі у роботу сьогодення і не могли збагнути її. Є багато навіть таких, хто, попри впевненість, продовжує слідувати в сум’ятті; така впевненість не має під собою підґрунтя, і такі люди рано чи пізно мають бути вигнані. Навіть ті, хто особливо ревний у своєму слідуванні, на три частини упевнені і на п’ять частин непевні, що свідчить про те, що такі люди не мають основи. Оскільки ваш духовний рівень замалий, а фундамент надто неглибокий, у вас немає розуміння різниці. Бог не повторює Свою роботу, Він не робить того, що не є реалістичним, Він не висуває надмірних вимог до людини, і Він не робить нічого, що виходить за межі людської розсудливості. Усе, що Він робить, знаходиться в межах звичайної людської розсудливості та не виходить за межі нормальної людської природи, і Його робота виконується згідно зі звичайними вимогами до людини. Якщо це робота Святого Духа, люди стають дедалі нормальнішими, і їхня людська природа стає дедалі нормальнішою. Люди стають дедалі обізнанішими про свій розбещений сатанинський характер, а також про сутність людини, і вони дедалі сильніше прагнуть істини. Іншими словами, життя людини дедалі зростає, а розбещений характер людини стає дедалі придатнішим до зміни – усе це означає, що Бог стає життям людини. Якщо шлях не здатний розкрити ті речі, які становлять сутність людини, не здатний змінити її характер, і, що більше, не здатний привести людей до Бога або дати їм правдиве розуміння Бога, і навіть змушує їхню людську природу занепадати дедалі нижче, а їхню розсудливість ставати дедалі ненормальнішою, такий шлях вочевидь не є істинним шляхом, і він може бути справою злого духа або старим способом життя. Одним словом, він не може бути поточною роботою Святого Духа. Ви вірили в Бога усі ці роки, однак у вас немає жодного уявлення про принципи, за якими можна відрізнити істинний шлях від хибного, або як шукати істинний шлях. Більшість людей навіть не цікавиться цими питаннями; вони просто йдуть туди, куди прямує більшість, і повторюють те, що каже більшість. Як же бути тому, хто шукає істинний шлях? І як такі люди можуть знайти істинний шлях? Якщо ви збагнете ці кілька ключових принципів, тоді, що б не сталося, ви не будете обдурені. Сьогодні надзвичайно важливо, щоб люди вміли розрізняти; це те, чим має володіти звичайна людина, і це те, що люди мусять мати у своєму досвіді. Якщо навіть сьогодні люди не розрізняють нічого у процесі слідування, і якщо їхня людська розсудливість все ще не зросла, значить, люди занадто дурні, а їхній пошук є помилковим і викривленим. Сьогодні у твоєму пошуку немає ані найменшого розрізнення, і хоча, як ти кажеш, це правда, що ти знайшов істинний шлях, чи ти його здобув? Чи зміг ти бодай щось розрізнити? У чому сутність істинного шляху? Правду кажучи, ти не здобув істинного шляху; ти не здобув нічого від істини. Це означає, що ти не досяг того, що Бог вимагає від тебе, а отже, у твоїй розбещеності не відбулося жодної зміни. Якщо ти і надалі шукатимеш таким чином, зрештою тебе буде вигнано. Прослідувавши до сьогодні, ти повинен бути певним, що обраний тобою шлях – шлях правильний, і не повинен більше сумніватися. Чимало людей постійно сумнівається і припиняє шукати істину через якісь дрібниці. Такі люди – це ті, хто не має знання про Божу роботу; це ті, хто слідує за Богом у сум’ятті. Люди, які не знають Божої роботи, не здатні бути Його близькими або свідчити про Нього. Я раджу тим, хто прагне лише благословень і шукає лише чогось невизначеного й абстрактного, якнайшвидше почати шукати істину, аби їхнє життя мало сенс. Не обдурюйте себе більше!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Бога та Його роботу, можуть догодити Богу»