Незалежно від того, як ти шукаєш, ти мусиш понад усе розуміти роботу, яку Бог виконує сьогодні, і ти мусиш розуміти важливість цієї роботи. Ти мусиш розуміти і знати, яку роботу Бог приносить, коли Він приходить в останні дні, який характер Він приносить, і що буде завершено в людині. Якщо ти не знаєш або не розумієш роботу, яку Він прийшов виконати у плоті, то як ти можеш збагнути Його волю і як ти можеш стати близьким до Нього? Насправді, бути близьким до Бога не складно, однак і не просто. Якщо люди можуть зрозуміти це повністю і втілити в життя, тоді це стає нескладним; якщо ж люди не здатні повністю це зрозуміти, тоді це стає набагато складнішим, і, крім того, люди стають схильними до того, щоб їхній пошук завів їх у невизначеність. Якщо, шукаючи Бога, люди не мають власної позиції, якої тримаються, і не знають, якої істини їм слід дотримуватися, тоді це означає, що вони не мають основи, і тому їм важко бути непохитними. Сьогодні так багато тих, хто не розуміє істини, хто не може відрізнити добро від зла або сказати, що любити, а що ненавидіти. Такі люди навряд чи можуть бути непохитними. Ключем до віри в Бога є здатність втілювати істину в життя, дбати про Божу волю, знати Божу роботу над людиною, коли Він приходить у плоті, та принципи, за якими Він говорить. Не слідуй за масами. Ти мусиш мати принципи щодо того, у що ти повинен увійти, і ти мусиш їх дотримуватись. Якщо ти міцно триматимешся речей усередині тебе, принесених Божим просвітленням, це тобі допоможе. Якщо ти цього не зробиш, сьогодні ти відхилишся в один бік, завтра – в інший, і так ти ніколи не здобудеш нічого справжнього. Така позиція не принесе ніякої користі твоєму власному життю. Хто не розуміє істини, завжди слідує за іншими: якщо люди кажуть, що те чи інше є промисел Святого Духа, то й ти так кажеш; якщо люди кажуть, що те чи інше є справою злого духа, то й ти так кажеш або ж починаєш сумніватися. Наче папуга, ти повторюєш за іншими, а сам судити не вмієш і думати за себе не вмієш. Так робить людина без власного погляду, що не вміє відділити однe від іншого, – такі люди негідні нікчеми! Ти завжди повторюєш за іншими: сьогодні кажуть, що те чи інше є промисел Святого Духа, а колись, може, хтось скаже, що ні – то лише справа людських рук; та ти цього не вмієш розгледіти, і коли бачиш, що інші так кажуть, то й сам собі повторюєш. І якщо то промисел Святого Духа, а ти кажеш, що то справа людських рук, хіба ти тоді не один із хулителів Його промислу? Хіба ти так не виступив проти Бога, бо не вмієш відділити однe від іншого? Можливо, одного дня з’явиться якийсь дурень, який скаже, що «це справа злого духа», і коли ти почуєш ці слова, ти розгубишся, і вкотре будеш зв’язаний словами інших. Щоразу, коли хтось підбурює заворушення, ти не здатний відстояти свою позицію, а все тому, що ти не володієш істиною. Вірити в Бога і прагнути пізнати Бога зовсім не просто. Цього неможливо досягти, просто збираючись разом і слухаючи проповіді, і ти не можеш удосконалюватись самим лише запалом. Ти мусиш пережити на власному досвіді і знати, і залишатися принциповим у своїх діях, і здобути промисел Святого духа. Коли ти отримаєш власний досвід, ти навчишся розрізняти багато речей – ти зможеш розрізняти між добром і злом, між праведним і гріховним, між тим, що від плоті і крові, і тим, що від істини. Ти повинен вміти розрізняти всі ці речі, і коли робитимеш це, незалежно від обставин, ти ніколи не будеш загубленим. Лише в цьому полягає твій справжній духовний стан.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Бога та Його роботу, можуть догодити Богу»