Люди, які не визнані Богом

Є люди, чию віру ніколи не було визнано в Божому серці. Іншими словами, Бог не визнає, що вони є Його послідовниками, оскільки Він не схвалює їхні переконання. Ідеї та погляди цих людей ніколи не змінювалися, скільки б років вони не слідували за Богом; вони подібні до безбожників, вони дотримуються принципів і способів ведення справ безбожників, а також законів виживання та віри безбожників. Вони ніколи не приймали слово Боже як своє життя, ніколи не вірили, що слово Боже – це істина, ніколи не мали наміру прийняти Боже спасіння та ніколи не визнавали Бога своїм Богом. Вони вважають віру в Бога чимось на кшталт аматорського захоплення, розглядаючи Його просто як духовну поживу; тому вони не вважають за потрібне намагатися зрозуміти Божий характер або сутність. Можна сказати, що все, що стосується істинного Бога, не має нічого спільного з цими людьми; вони не зацікавлені в цьому та не завдають собі клопоту звертати на це увагу. Це відбувається тому, що глибоко в їхніх серцях наполегливий голос постійно повторює: «Бог невидимий, недоторканний і взагалі не існує». Вони вважають, що спроби зрозуміти такого Бога не варті їхніх зусиль, і що, роблячи це, вони б ошукували самих себе. Вони вважають, що просто визнаючи Бога на словах, не обираючи жодної реальної позиції та не долучаючись до жодних реальних дій, вони поводяться дуже кмітливо. Як Бог дивиться на таких людей? Він вважає їх безбожниками. Деякі люди запитують: «Чи можуть безбожники читати слова Божі? Чи можуть вони виконувати свої обов'язки? Чи можуть вони вимовляти слова: "Я житиму для Бога"?». Люди часто бачать лише зовнішні прояви інших людей; вони не бачать людської сутності. Однак Бог не дивиться на ці поверхові вистави; Він бачить лише внутрішню сутність людей. Отже, саме таке ставлення та визначення Бог має для цих людей. Ці люди кажуть: «Чому Бог робить це? Чому Бог робить те? Я не можу зрозуміти цього; я не можу зрозуміти того; це не відповідає людським уявленням; Ти мусиш мені це пояснити…». У відповідь Я запитую: чи справді необхідно роз'яснювати тобі ці питання? Чи справді ці питання якось тебе стосуються? За кого ти себе маєш? Звідки ти походиш? Чи дійсно ти маєш право вказувати Богові? Ти віриш у Нього? Чи визнає Він твою віру? Оскільки твоя віра не має нічого спільного з Богом, яке тобі діло до Його справ? Ти не знаєш, яке місце ти посідаєш у Божому серці, тому яке право ти маєш вести з Ним діалог?

Напутні слова

Хіба ви не відчуваєте дискомфорт, почувши ці зауваження? Хоча ви, можливо, не бажаєте їх слухати або не хочете їх приймати, все це – факти. Оскільки роботу на цьому етапі повинен виконати Бог, якщо тебе не хвилюють Його наміри, не турбує Його ставлення, і ти не розумієш Його сутності та характеру, то, зрештою, саме ти опинишся в програші. Не звинувачуйте Мої слова в тому, що їх важко почути, і не звинувачуйте їх у тому, що вони охолоджують ваш запал. Я кажу правду; Я не маю наміру вас знеохотити. Про що б Я вас не просив і яким би чином від вас не вимагалося це виконати, Я сподіваюся, що ви підете правильною дорогою, послідуєте Божим шляхом і ніколи не схибите з нього. Якщо ти не чиниш згідно з Божим словом або не дотримуєшся Його шляху, то немає жодного сумніву в тому, що ти повстаєш проти Бога та збився з правильного шляху. Отже, я відчуваю, що є деякі питання, які Я повинен вам прояснити, і що Я повинен змусити вас вірити беззастережно, чітко й без тіні сумніву, і допомогти вам ясно зрозуміти Боже ставлення, Його наміри, те, як Він удосконалює людей та яким чином Він визначає людські результати. Якщо настане день, коли ти не зможеш стати на цей шлях, тоді Я не несу жодної відповідальності, адже ці слова вже були сказані тобі дуже чітко. Що ж до того, як ти поводишся зі своїм власним результатом, то це питання, яке залежить виключно від тебе. Щодо результатів різних типів людей, то Бог ставиться до них по-різному, Він має власні способи їх оцінювання, а також Свій власний стандарт вимог до них. Його стандарт для оцінювання людських результатів справедливий до кожного – у цьому немає жодного сумніву! Тому страхи деяких із вас є зайвими. Тепер ви відчуваєте полегшення?

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Як пізнати Божий характер та результати, яких досягне Його робота»