Долі людей визначаються їхнім ставленням до Бога

Бог є живим Богом, і так само, як люди поводяться по-різному в різних ситуаціях, Його ставлення до цих учинків відрізняється, тому що Він не маріонетка та не порожнє місце. Пізнання Божого ставлення – гідне прагнення для людства. Люди повинні дізнатися, як, пізнаючи Боже ставлення, вони можуть здобути знання про Божий характер і зрозуміти Його серце. Мірою того, як ти поступово почнеш розуміти Боже серце, тобі вже не здаватиметься, що боятися Його, а від злого втікати, – це таке важкоздійсненне завдання. Що більше, коли ти таки зрозумієш Бога, ти будеш не такий схильний робити висновки про Нього. Щойно ти перестанеш робити висновки про Бога, ти будеш менш схильний ображати Його й навіть не помітиш, як Бог приведе тебе до пізнання Його; це сповнить твоє серце благоговінням перед Ним. Тоді ти перестанеш визначати Бога через засвоєні тобою вчення, букви та теорії. Натомість, постійно шукаючи в усьому Божі наміри, ти мимоволі станеш людиною, яка Богу до душі.

Божа робота невидима й недоторканна для людей, але, що стосується Його, то дії кожної людини – як ставлення всього людства до Нього – не просто відчутні для Бога, а й видимі для Нього. Це те, що кожен повинен усвідомити та дуже чітко розуміти. Можливо, ти повсякчас запитуєш себе: «Чи знає Бог, що я тут роблю? Чи знає Він, про що я зараз думаю? Може, Він знає, а може, й не знає». Якщо ти обереш таку точку зору, слідуючи за Богом і вірячи в Нього, і водночас сумніваючись у Його роботі та Його існуванні, тоді рано чи пізно настане день, коли ти спровокуєш Його гнів, адже ти вже балансуєш на краю небезпечної прірви. Я бачив людей, які багато років вірили в Бога, але так і не здобули реальності істини, а тим більше не зрозуміли Божу волю. Ці люди не роблять жодного поступу в своєму житті та духовному стані, дотримуючись лише поверхових учень. Це тому, що такі люди ніколи не сприймали слово Боже як саме життя, вони ніколи не стикалися з Його існуванням та не приймали його. Чи ти думаєш, що, бачачи таких людей, Бог відчуває радість? Чи втішають вони Його? Отже, саме те, як люди вірять у Бога, вирішує їхню долю. Що ж до того, як люди шукають Бога та як наближаються до Нього, то ставлення людей має першорядне значення. Не нехтуй Богом так, ніби Він просто порожнє місце, уявна примара у твоїй голові; завжди думай про Бога, в якого ти віриш, як про живого Бога, реального Бога. Він не сидить десь там, на третьому небі, без діла. Натомість Він постійно зазирає в серце кожного, спостерігає за тим, що ти замислив, стежить за кожним твоїм найменшим словом і найменшим учинком, спостерігає за тим, як ти поводишся, і бачить твоє ставлення до Нього. Незалежно від того, чи готовий ти віддати себе Богові чи ні, вся твоя поведінка й твої найпотаємніші думки та ідеї лежать перед Ним, наче на долоні, та розглядаються Ним. Через твою поведінку, твої вчинки й твоє ставлення до Нього, Божа думка про тебе та Його ставлення до тебе постійно змінюються. Я хотів би дати деяким людям одну пораду: не віддавайтеся в руки Бога, наче немовлята, так, ніби Він повинен захоплюватися тобою, ніби Він ніколи не може тебе полишити, і так, ніби Його ставлення до тебе є непохитним та ніколи не може змінитися, і Я раджу тобі покинути мріяти! Бог праведний у Своєму ставленні до кожної людини, і Він щирий у Своєму підході до роботи завоювання і спасіння людей. Це і є Його управління. Він ставиться до кожної людини серйозно, а не як до домашнього улюбленця, з яким можна гратися. Божа любов до людей – це не балування чи потурання всім примхам, а Його милість і терпимість до людства не є поблажливими чи несвідомими. Навпаки, любов Бога до людей передбачає дбайливість, жалість та повагу до життя; Його милість і терпимість виражають Його очікування від них і є тим, що потрібно людству, щоб вижити. Бог живий і Бог реально існує; Його ставлення до людства є принциповим, а не збіркою догматичних правил, і може змінюватися. Його наміри щодо людства поступово змінюються і з часом перетворюються залежно від обставин, що постають, та відповідно до ставлення кожної людини. Тому в своєму серці ти повинен з абсолютною ясністю знати, що сутність Бога незмінна, і що Його характер буде проявлятися в різний час і за різних обставин. Ти можеш не вважати це питання серйозним і використовувати свої особисті переконання, уявляючи, як Бог повинен чинити. Однак бувають часи, коли правильною є точка зору полярно протилежна твоїй, і, використовуючи свої особисті переконання у спробі оцінити Бога, ти вже розгнівав Його. Це тому, що Бог діє не так, як ти це собі уявляєш, і Він не ставитиметься до цього питання так, як ти кажеш. Тому я нагадую тобі, щоб ти був обачним і розсудливим у своєму підході до всього, що тебе оточує, та навчився дотримуватися принципу простування Божим шляхом в усьому, а саме: Бога боятися, а від злого втікати. Ти повинен виробити тверде розуміння в питаннях Божої волі та Божого ставлення, ти повинен знайти просвітлених людей, які донесуть до тебе ці питання, і ти маєш щиро цього прагнути. Не сприймай Бога своєї віри як маріонетку, – не суди про Нього на власний розсуд, не роби довільних висновків про Нього та стався до Нього з повагою, на яку Він заслуговує. Поки Бог несе тобі спасіння та визначає твій результат, Він може дарувати тобі милість, або терпимість, або суд і кару, але в будь-якому разі Його ставлення до тебе не є незмінним. Воно залежить від твого власного ставлення до Нього, а також від твого розуміння Його. Не дозволяй одному швидкоплинному аспекту свого знання чи розуміння Бога визначати Його навіки. Не вір у мертвого Бога; вір у Бога живого. Запам'ятай це! Хоча Я вже обговорював тут деякі істини – істини, які ви повинні були почути, – у світлі вашого нинішнього стану та наявного духовного стану Я поки що не висуватиму до вас жодних більших вимог, щоб не притлумити ваш ентузіазм. Це могло б сповнити ваші серця занадто похмурим настроєм і змусити вас відчути надто сильне розчарування у Богові. Натомість, Я сподіваюся, ви можете використати любов до Бога, яка є у ваших серцях, і застосувати шанобливе ставлення до Бога, простуючи шляхом, що лежить попереду. Не мудруйте з цим питанням про те, як вірити в Бога; поставтеся до нього, як до одного з найбільших питань. Помістіть його в своє серце, втілюйте його в життя та пов'язуйте його з реальним життям; схвалюйте його не тільки на словах, – адже це питання життя і смерті, і воно визначатиме вашу долю. Не ставтеся до нього як до жарту чи дитячої забавки! Після того, як Я сьогодні поділився з вами цими словами, мені цікаво, скільки з них збагнув ваш розум. Чи хочете ви поставити якісь запитання щодо того, що Я сьогодні тут сказав?

Хоча ці теми дещо нові й дещо віддалені від ваших поглядів, від ваших звичайних занять і від того, на що ви зазвичай звертаєте увагу, Я гадаю, що після того, як ви якийсь час про них поспілкуєтеся, у вас сформується загальне розуміння всього, що Я тут сказав. Усі ці теми дуже нові й такі, над якими ви ніколи раніше не замислювалися, тому Я сподіваюся, що вони жодним чином не додадуть ваги вашому тягарю. Я кажу ці слова сьогодні не для того, аби вас налякати, і не як спосіб розібратися з вами; радше Моя мета – допомогти вам зрозуміти реальні факти про правду. Оскільки між людством і Богом існує розбіжність, хоча люди й вірять у Бога, вони ніколи не розуміли Його та не знали Його ставлення. Люди також ніколи не виявляли особливого захвату щодо Божого ставлення. Радше, вони вірили й діяли наосліп і були недбалими у своєму знанні та розумінні Бога. Тому Я відчуваю себе зобов'язаним прояснити для вас ці питання і допомогти вам зрозуміти, що це за Бог, у якого ви вірите, а також про що Він думає, яким є Його ставлення в Його поводженні з різними видами людей, наскільки ви далекі від виконання Його вимог і наскільки великою є невідповідність між вашими діями та стандартом, якого Він вимагає. Мета інформування вас про ці речі полягає в тому, щоб дати вам мірило, яким ви можете себе вимірювати, аби ви знали, до яких наслідків привела дорога, якою ви простуєте, чого ви не здобули на цьому шляху та до яких сфер ви просто не долучились. Спілкуючись поміж собою, ви зазвичай розмовляєте на кілька поширених тем, які є дуже вузькими за охопленням та поверховими за змістом. Існує прогалина, розрив між тим, що ви обговорюєте, і Божими намірами, а також між вашими обговореннями та масштабом і стандартом Божих вимог. Продовжуючи діяти так і надалі, з часом ви дедалі більше відхилятиметеся від Божого шляху. Ви просто берете поточні висловлювання Бога і перетворюєте їх на об'єкти поклоніння, розглядаючи їх як ритуали та розпорядження. І це все, що ви робите! Насправді Богові просто немає місця у ваших серцях, і Він так ніколи й не отримав ваших сердець. Дехто вважає, що пізнати Бога дуже важко, і це правда. Це важко. Якщо людей змусити виконувати їхні обов'язки, доводити ззовні справи до кінця та багато працювати, вони думатимуть, що вірити в Бога дуже легко, оскільки все це в межах людських можливостей. Однак щойно заходиться про наміри Бога та Його ставлення до людства, то, з погляду кожного, все дійсно стає дещо складнішим. Це тому, що йдеться про розуміння людьми істини та їхнє входження в реальність, тож, звичайно, існуватиме певний ступінь складності! Тим не менш, щойно ви пройдете крізь перші двері та почнете досягати входження, все ставатиме дедалі простішим.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Як пізнати Божий характер та результати, яких досягне Його робота»