Бог використовує різноманітні випробування, щоб перевірити, чи люди бояться Бога, а від злого втікають

У кожен період Своєї роботи Бог обдаровує людей деякими словами та розповідає їм про деякі істини. Ці істини служать тим шляхом, якого люди повинні дотримуватися, тим шляхом, яким вони повинні йти, тим шляхом, який дозволяє їм боятися Бога, а від злого втікати, і тим шляхом, який люди повинні втілювати в життя та якого повинні дотримуватися у своєму житті й упродовж своїх життєвих подорожей. Саме з цих причин Бог звертається цими висловлюваннями до людства. Цих слів, які походять від Бога, люди повинні дотримуватися, а дотримуватися їх – значить отримати життя. Якщо людина не дотримується їх, не практикує їх і не живе Божими словами у своєму житті, значить, така людина не втілює істину в життя. Що більше, якщо люди не втілюють істину в життя, то вони не бояться Бога та не втікають від злого, як і не можуть вони догодити Богові. Люди, не здатні догодити Богу, не можуть отримати Його похвалу, і такі люди не мають результату. Отже, як тоді Бог у ході Своєї роботи визначає результат людини? Які методи Бог використовує, щоб визначити людський результат? Можливо, на даний момент ви все ще не маєте чіткого уявлення про це, але коли Я розповім вам про цей процес, це стане цілком зрозуміло, тому що багато хто з вас уже пізнав це на власному досвіді.

Упродовж Своєї роботи, від самого початку Бог визначив випробування для кожної людини, – або, можна сказати, для кожного, хто за Ним слідує, – і ці випробування бувають різної величини. Є ті, хто пережив випробування бути відкинутим своєю родиною, ті, хто пережив випробування несприятливим оточенням, ті, хто пережив випробування бути заарештованим і підданим тортурам, ті, хто пережив випробування бути поставленим перед вибором, і ті, хто зіткнувся з випробуванням грошима та статусом. Загалом, кожен із вас стикався з найрізноманітнішими випробуваннями. Чому Бог працює таким чином? Чому Він із кожним так поводиться? Якого саме результату Він прагне? Ось що Я хочу до вас донести: Бог хоче побачити, чи ця людина є такою, яка боїться Його, а від злого втікає, чи ні. Це означає, що коли Бог дає тобі випробування і наражає тебе на ті чи інші обставини, Його намір – перевірити, чи ти є людиною, яка боїться Його, а від злого втікає, чи ні. Якщо на когось покладено обов'язок зберігати пожертву, і цей обов'язок призводить до контакту з Божою пожертвою, чи сказав би ти, що це щось, влаштоване Богом? Безперечно, це так! Усе, з чим ти стикаєшся, є чимось, що влаштував Бог. Коли ти зіткнешся з цим питанням, Бог потай спостерігатиме за тобою, стежачи за тим, які вибори ти робиш, як ти практикуєш і які думки у тебе виникають. Найбільше Бога хвилює кінцевий результат, оскільки саме цей результат допоможе Йому оцінити, чи ти відповідав Його стандарту в цьому конкретному випробуванні. Однак щоразу, коли люди стикаються з проблемою, вони часто не замислюються над тим, чому вони з нею зіткнулися, відповідності якому стандарту Бог від них очікує, що Він хоче в них побачити або що Він хоче від них одержати. Зіткнувшись із цією проблемою, такі люди просто думають: «Це дещо, з чим я зіткнувся; я маю бути обережним, а не легковажним! Хай там що, це Божа пожертва, і я не можу її торкатися». Озброївшись такими спрощеними думками, люди вважають, що вони виконали свої обов'язки. Такий результат цього випробування задовольнив би Бога чи ні? Давайте, поговоріть про це. (Якщо люди бояться Бога у своїх серцях, то, зіткнувшись із обов'язком, який дозволяє їм доторкнутися до Божої пожертви, вони подумають про те, наскільки легко було б образити Божий характер, і це змусить їх обов'язково діяти з обережністю.) Твоя відповідь на правильному шляху, але ще не цілковито правильна. Ходити Божим шляхом не означає дотримуватися поверхових правил; радше, це означає, що коли ти стикаєшся з проблемою, ти розглядаєш її передусім як ситуацію, влаштовану Богом, відповідальність, яку Він поклав на тебе, або завдання, яке Він тобі доручив. Зіткнувшись із цією проблемою, ти повинен навіть розглядати її як випробування, яке Бог перед тобою поставив. Коли ти стикаєшся з цією проблемою, у своєму серці ти повинен мати стандарт, і ти повинен думати, що ця справа прийшла від Бога. Ти повинен думати про те, як поводитися із цим у такий спосіб, щоб виконати своє зобов'язання, залишаючись вірним Богові, а також як зробити це, не гніваючи Його або не ображаючи Його характер. Хвилину тому ми говорили про зберігання пожертв. Це питання включає пожертви, і воно також стосується твого обов'язку та твоєї відповідальності. Ти зобов'язаний нести цю відповідальність. Однак, коли ти стикаєшся з цією проблемою, чи існує якась спокуса? Авжеж. Звідки походить ця спокуса? Ця спокуса походить від сатани, а також вона походить від людського зла, розбещених характерів. Оскільки існує спокуса, це питання включає людську непохитність у свідченні, що також є твоєю відповідальністю та обов'язком. Деякі люди кажуть: «Це таке незначне питання, невже справді важливо надавати йому такого великого значення?». Важливіше нікуди! Справа в тому, що для того, щоб дотримуватися Божого шляху, ми не можемо залишати поза увагою нічого, що відбувається з нами або навколо нас, навіть дрібниці; незалежно від того, чи вважаємо ми, що маємо звертати на це увагу чи ні, допоки перед нами стоїть якесь питання, ми не повинні залишати його поза увагою. Усе, що відбувається, слід розглядати як випробування, які нам дає Бог. Що ви думаєте про такий підхід? Якщо у тебе таке ставлення, це підтверджує один факт: у глибині душі ти боїшся Бога та прагнеш втекти від злого. Якщо у тебе є таке бажання догодити Богові, то те, що ти втілюєш у життя, не буде далеким від відповідності стандарту страху перед Богом та втечі від злого.

Часто зустрічаються ті, хто вважає, що питання, яким люди не приділяють багато уваги та про які зазвичай не згадують, – це лише незначні дрібниці, ніяк не пов'язані з утіленням істини в життя. Зіткнувшись із подібним питанням, ці люди не дуже замислюються над ним, а потім пускають його на самоплив. Однак насправді це питання було уроком, який тобі слід вивчити, – уроком про те, як боятися Бога, а від злого втікати. Крім того, що тебе має хвилювати ще більше, так це знання про те, що робить Бог, коли це питання постає перед тобою. Бог знаходиться поруч із тобою, спостерігаючи за кожним твоїм словом та вчинком і стежачи за всім, що ти робиш, і за тим, які зміни відбуваються у твоїх думках, – це Божа робота. Деякі люди запитують: «Якщо це правда, то чому я цього не відчув?». Ти не відчув цього, тому що ти не дотримувався шляху страху перед Богом та втечі від злого як свого основного шляху; тому ти не можеш відчути тонкої роботи Бога в людях, яка проявляється залежно від різних думок та вчинків людей. Ти – роззява! Що таке основна справа? Що таке другорядна справа? Справи, пов'язані з простуванням Божим шляхом, не поділяються на основні та другорядні, всі вони мають велике значення – ви можете це прийняти? (Ми можемо це прийняти.) Що стосується повсякденних справ, існують такі, які люди вважають дуже важливими й значними, та інші, які вважаються незначними дрібницями. Люди часто вважають ці основні справи дуже важливими, і вони гадають, що ті були послані Богом. Однак, мірою того як ці основні справи розгортаються, через незрілий духовний стан людей, а також через їхній низький духовний рівень, люди часто неспроможні виконати Божу волю, не можуть отримати жодних одкровень і нездатні здобути ніякого фактичного знання, що має цінність. Що ж до незначних справ, то люди просто їх не помічають і залишають їх потроху на самоплив. По суті, люди втратили багато можливостей бути дослідженими перед Богом та бути випробуваними Ним. Що це означає, якщо ти повсякчас не помічаєш людей, події, об'єкти та ситуації, які Бог влаштував для тебе? Це означає, що кожен день, і навіть щомиті, ти постійно відмовляєшся від Божого вдосконалення тебе, а також від Його керівництва. Щоразу, коли Бог влаштовує ситуацію для тебе, Він потай спостерігає, дивиться на твоє серце, стежить за твоїми думками та міркуваннями, спостерігає за тим, як ти думаєш, і чекає, як ти вчиниш. Якщо ти легковажна людина, – та, яка ніколи не ставилася серйозно до Божого шляху, Його слів або істини, – ти не пам'ятатимеш або не звертатимеш уваги на те, що Бог хоче довершити, або на вимоги, яким Він чекав, що ти відповідатимеш, коли створював певні обставини для тебе. Ти також не знатимеш, яке відношення люди, події та об'єкти, з якими ти стикаєшся, мають до істини або Божої волі. Після того, як ти зіткнешся з повторюваними обставинами та повторюваними випробуваннями, подібними до цих, і Бог не бачитиме в тобі жодних результатів, як Він діятиме далі? Неодноразово зіткнувшись із випробуваннями, ти не звеличив Бога у своєму серці, як і не побачив в обставинах, які Бог влаштував для тебе, те, чим вони є: випробуваннями та перевірками від Бога. Натомість, одну по одній, ти відкинув можливості, які Бог дарував тобі, вкотре і знову пускаючи їх на самоплив. Хіба це не крайній непослух, який виявляють люди? (Це так.) Чи почуватиметься Бог через це ображеним? (Почуватиметься.) Неправильно, Бог не почуватиметься ображеним! Почувши від Мене такі слова, ви знову були шоковані. Можливо, ви думаєте: «Хіба раніше не було сказано, що Бог завжди почувається ображеним? А отже, хіба Бог не почуватиметься ображеним? Як ні, то коли ж Він почувається ображеним?». Коротко кажучи, Бог не почуватиметься ображеним у цій ситуації. Тоді яким же є ставлення Бога до описаного вище типу поведінки? Коли люди відкидають випробування та перевірки, які посилає їм Бог, і коли вони ухиляються від них, існує лише одне ставлення, яке Бог має до таких людей. Що ж це за ставлення? Бог зневажає такий вид людей від щирого Свого серця. Слово «зневажає» має два смислові шари. Як Мені це пояснити з Моєї точки зору? Глибоко всередині слово «зневажати» несе в собі відтінок огиди й ненависті. А як щодо іншого шару його значення? Це та частина, яка має на увазі відмову від чогось. Адже всі ви знаєте, що означає «відмовлятися», чи не так? У двох словах, «зневажати» – це слово, яке відображає остаточну реакцію і ставлення Бога до тих людей, які поводяться подібним чином; це крайній ступінь ненависті до них і відрази, а отже, це призводить до рішення відмовитися від них. Це остаточне рішення Бога щодо людини, яка ніколи не ходила Божим шляхом, і яка ніколи не боялася Бога та не втікала від злого. Тепер ви всі бачите важливість того вислову, який Я згадував раніше?

Тепер ви розумієте, який метод Бог використовує для визначення результатів людей? (Він влаштовує різні обставини щодня.) Він влаштовує різні обставини, – це те, що люди можуть відчути, чого можуть доторкнутися. Отже, яким є мотив Бога робити це? Його намір – дати кожній людині найрізноманітніші види випробувань у різний час та у різних місцях. Які аспекти людини перевіряються під час випробування? Випробування визначає, належиш ти чи ні до того типу людини, яка боїться Бога, а від злого втікає в кожному питанні, з яким ти стикаєшся, про яке чуєш, яке бачиш і переживаєш особисто. Кожен постане перед подібним випробуванням, адже Бог справедливий до всіх людей. Деякі з вас кажуть: «Я багато років вірив у Бога, тож чому я не стикався з жодними випробуваннями?». Тобі здається, що ти досі не стикався з жодним із них, тому що кожного разу, коли Бог влаштовував обставини для тебе, ти не сприймав їх серйозно та не хотів іти Божим шляхом. Отже, ти просто не усвідомлюєш Божих випробувань взагалі. Деякі люди кажуть: «Я зіткнувся з кількома випробуваннями, але я не знаю, як правильно практикувати. Навіть коли я практикував, я однаково не знаю, чи я був непохитним під час Божих випробувань». Люди у подібному стані, безумовно, не належать до меншості. Яким же тоді є стандарт, згідно з яким Бог оцінює людей? Він є саме таким, про який Я сказав кілька хвилин тому: він полягає в тому, чи ти боїшся Бога і втікаєш від злого у всьому, що ти робиш, думаєш і виражаєш, чи ні. Ось як визначити, чи є ти людиною, яка боїться Бога, а від злого втікає, чи ні. Ця концепція є простою чи ні? Це доволі просто сказати, але чи легко це втілити в життя? (Це не так легко.) Чому це не так легко? (Тому що люди не знають Бога, і вони не знають, як Бог удосконалює людей, тому, коли вони стикаються з питаннями, вони не знають, як шукати істину, щоб вирішити свої проблеми. Їм доводиться проходити через найрізноманітніші випробування, рафінування, кари та суди, перш ніж вони зможуть опанувати реальність страху перед Богом.) Ви можете так це сформулювати, але, що стосується вас, боятися Бога, а від злого втікати здається дуже легко здійсненним просто зараз. Чому Я так кажу? Це тому, що ви прослухали багато проповідей і отримали чимало поливу від реальності істини; це дозволило вам теоретично й інтелектуально зрозуміти, як боятися Бога, а від злого втікати. Що ж до того, як насправді втілити в життя цей страх перед Богом і втечу від злого, все це знання було дуже корисним і змусило вас почуватися так, наче цього можна легко досягти. Чому ж тоді люди ніколи не можуть цього досягти? Це тому, що людська природа та сутність не боїться Бога, і їй подобається зло. Це і є справжня причина.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Як пізнати Божий характер та результати, яких досягне Його робота»