Ніхто не має права й підстав i не підходить більше, ніж Бог у плоті, для роботи суду над розбещенням людської плоті. Якби суд здійснювався безпосередньо Духом Божим, тоді він не був би всеосяжним. Щобільше, людині було б важко прийняти таку роботу, оскільки Дух не може зустрітися віч-на-віч із людиною, і через це результати не були б негайними, і тим більше людина не змогла б більш чітко побачити непорушний характер Бога. Сатана може бути повністю переможений тільки в тому випадку, якщо Бог у плоті засудить розбещення людства. Будучи таким же, як людина, що володіє нормальною людською сутністю, Бог у плоті може безпосередньо судити неправедність людини; це ознака його вродженої святості і Його надзвичайності. Тільки Бог має право й перебуває у положенні для того, щоб судити людину, бо Він володіє істиною і праведністю, і тому Він здатний судити людину. Ті, у кого немає істини й праведності, не підходять для того, щоб судити інших. Якби цю роботу виконував Дух Божий, то це не означало б перемоги над сатаною. Дух за своєю суттю більш піднесений, ніж смертні істоти, а Дух Божий за своєю суттю святий і торжествує над плоттю. Якби Дух виконував цю роботу безпосередньо, Він не зміг би судити весь людський непослух і не зміг би розкрити всю неправедність людини. Бо робота суду також здійснюється через уявлення людини про Бога, а в людини ніколи не було жодних уявлень про Дух, і тому Дух не здатний краще виявити неправедність людини, а тим більше розкрити таку неправедність повністю. Втілений Бог – ворог усіх тих, хто не знає Його. Засуджуючи уявлення й опір Йому з боку людини, Він розкриває весь непослух людства. Результати Його роботи в плоті більш очевидні, ніж результати роботи Духа. Отже, суд над усім людством не здійснюється безпосередньо Духом; він є роботою втіленого Бога. Людина може побачити Бога в плоті й доторкнутися до Нього, і Бог у плоті може повністю завоювати людину. У своїх відносинах із Богом у плоті людина переходить від протистояння до послуху, від гоніння до прийняття, від уявлень до знання і від відкидання до любові – такими є результати роботи втіленого Бога. Людина рятується тільки через прийняття Його суду, людина тільки поступово пізнає Його через слова з Його вуст, Він підкорює людину, коли вона протистоїть Йому, і вона отримує від Нього дарунок життя, коли приймає Його кару. Уся ця робота – це робота Бога в плоті, а не робота Бога в Його ідентичності як Духа. Робота, що виконується втіленим Богом, – це найбільша робота й найглибша робота, і найважливішою частиною трьох стадій Божої роботи є дві стадії роботи втілення. Глибока зіпсованість людини є великою перешкодою для роботи втіленого Бога. Зокрема, робота, проведена над людьми останніх днів, надзвичайно складна, середовище – вороже, а духовний рівень кожного виду людей досить низький. Проте, у кінці цієї роботи Він усе одно досягне належного результату, без будь-яких недоліків; це – результат роботи плоті, і цей результат більш переконливий, ніж результат роботи Духа. Три стадії Божої роботи повинні бути здійснені в плоті, і вони повинні бути завершені втіленим Богом. Найважливіша й найвирішальніша робота здійснюється в плоті, і спасіння людини має бути особисто здійснено Богом у плоті. Незважаючи на те, що все людство вважає, що Бог у плоті здається не пов’язаним із людиною, насправді ця плоть стосується долі й існування всього людства.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»