Коли людина досягне справжнього людського життя на землі, а всі сатанинські сили буде взято в пута, то людина легко житиме на землі. Усе буде не таке складне, як сьогодні: людські стосунки, суспільні відносини, складні сімейні взаємини – від них усіх стільки болю та стільки клопоту! Яке знедолене тут людське життя! Коли людину буде завойовано, її серце й розум зміняться: вона матиме серце, що шанує та любить Бога. Щойно всі ті у світі, хто прагне любити Бога, будуть завойовані, себто щойно сатану – усі сили темряви – буде розбито й узято в пута, людське життя на землі стане безтурботним, і людина зможе вільно жити на землі. Наскільки легше було б, якби людське життя було без плотських стосунків і складнощів. Плотські стосунки людини заскладні, і те, що вони в людини є, доводить, що людина ще не звільнилася з-під впливу сатани. Якби в тебе були однакові стосунки з усіма братами й сестрами, якби в тебе були однакові стосунки з усіма членами родини, то в тебе не було б ніяких турбот, і ти не мусив би ні про кого хвилюватися. Ніщо не могло б бути краще, і так людина б звільнилася від половини свого страждання. Живучи нормальним людським життям на землі, людина буде подібна до янголів; хоча вона й досі буде з плоті, але буде дуже подібна до янгола. Це остаточна обіцянка, остання обіцянка, дарована людині. Сьогодні людина проходить через кару і суд; чи думаєш ти, що коли людина таке переживає, це не має значення? Хіба могла б робота кари й суду виконуватися без причини? Раніше говорилося, що покарати й засудити людину значить укинути її в криницю бездонну, тобто відібрати її долю та перспективи. Це робиться заради одного: очищення людини. Людина вкидається в криницю бездонну не навмисно, щоб потім Бог умив від неї Свої руки. Натомість це робиться, аби розібратися з бунтарством у людині, щоб зрештою те, що в людині, могло бути очищене, і вона отримала істинне знання про Бога та стала наче свята. Якщо це зробити, то все буде досягнуте. Власне, коли буде здійснено розбір із тим у людині, із чим потрібно розібратися, і людина дасть гучне свідчення, тоді сатану теж буде розбито, і навіть хоча деякі речі, що первісно були в людині, можуть бути очищені не повністю, але коли сатану буде розбито, від них теж більше не буде лиха, і в той час людину буде повністю очищено. Людина ще ніколи не жила таким життям, але коли сатану буде розбито, усе владнається, і з тими дрібницями в людині теж усе буде вирішено, і щойно буде вирішено головну проблему, решта бід теж минеться. Під час цього втілення Бога на землі, коли Він особисто виконує Свою роботу поміж людей, уся ця робота виконується, щоб розбити сатану, і Він розіб’є сатану тим, що завоює людину та зробить вас довершеними. Коли ви дасте гучне свідчення, це теж буде знак поразки сатани. Людина спершу завойовується, а зрештою повністю вдосконалюється, щоб розбити сатану. Однак, по суті, це не лише перемога над сатаною, а й спасіння всього людства від цього порожнього моря бід. Незалежно від того, де вершиться робота: у всьому всесвіті чи в Китаї, – усе це робиться для того, щоб розбити сатану та принести спасіння всьому людству, аби людина могла ввійти в місце спочинку. Утілений Бог, ця нормальна плоть, теж потрібен саме для того, щоб розбити сатану. Робота Бога в плоті використовується, щоб принести спасіння всім тим під небесами, хто любить Бога, і виконується задля завоювання всього людства, ба більше – заради перемоги над сатаною. Осердя всієї Божої роботи управління невіддільне від перемоги над сатаною задля принесення спасіння всьому людству. Чому в значній частині цієї роботи завжди говориться про те, щоб ви свідчили? І до кого звернене це свідчення? Чи воно не звернене до сатани? Це свідчення дається про Бога, і воно дається, щоб засвідчити, що Божа робота дала свій результат. Свідчення пов’язано з роботою перемоги над сатаною; якби битви із сатаною не було, то від людини не вимагалося б давати свідчення. Саме тому, що сатану треба розбити, Бог водночас зі спасінням людини вимагає від неї свідчити про Нього перед сатаною, і це Він використовує для спасіння людини та битви із сатаною. У результаті людина є як об’єктом спасіння, так і засобом перемоги над сатаною, тож людина є в осерді роботи всього Божого управління, тоді як сатана є лише об’єктом знищення, ворогом. Ти можеш почуватися так, ніби нічого не зробив, але через зміни в твоєму характері було дано свідчення, і це свідчення звернене до сатани, а не людей. Людина не гідна втішатися таким свідченням. Як би вона могла зрозуміти Божу роботу? Об’єкт Божої боротьби – сатана; тим часом людина – лише об’єкт спасіння. У людини розбещений сатанинський характер, і вона не здатна зрозуміти цю роботу. Причина цього не в самій людині, а в сатанинському розбещенні, скерованому сатаною. Сьогодні головна Божа робота – розбити сатану, себто повністю завоювати людину, щоб вона могла дати перед сатаною остаточне свідчення про Бога. Так усе й буде досягнуте. У багатьох випадках твоєму неозброєному оку видається, ніби нічого не зроблено, а насправді роботу вже завершено. Людина вимагає, щоб уся робота завершення була видима, та Я завершив Свою роботу, не роблячи її видимою тобі, бо сатана скорився, тобто був ущент розбитий, і вся Божа мудрість, сила і влада перемогли сатану. Саме це свідчення й потрібно давати, і хоча в людині воно не має ясних проявів, хоча воно не видне неозброєному оку, та сатану вже розбито. Уся ця робота спрямована проти сатани й вершиться через битву із сатаною. Тож є багато речей, які людина не вважає успішно досягнутими, але які в Божих очах були давно й успішно зроблені. Це одна з внутрішніх правд усієї Божої роботи.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»