У той час як справджуються Мої слова, на землі поступово твориться Моє Царство, і поступово людина повертається до своєї нормальності, і так на землі постає Царство в Моєму серці. У тому Царстві всі Божі люди повертаються до нормального людського життя. Минає морозна зима, і на зміну їй приходить світ весняних міст, де весна триває цілий рік. І люди більше не потерпають у похмурому, нужденному людському світі, і більше не терплять його пронизливий холод. Люди більше не йдуть одне проти одного, країни більше не воюють одна з одною, немає більше різанини в потоках крові; усі землі повні щастя і тепла між людьми. Я радію на Своєму троні й живу поміж зірок. Ангели приносять Мені нові пісні та танці. По обличчях їхніх більше не течуть сльози від їхньої тендітності. Я більше не чую перед Собою звуків ангельського плачу, і ніхто більше не нарікає Мені на тяготи. Сьогодні ви всі живете переді Мною; завтра ви всі будете в Моєму Царстві. Хіба це не найбільше благословення, що Я дарую людині? Завдяки ціні, яку ви сплачуєте сьогодні, ви успадкуєте благословення майбутнього та житимете серед Моєї слави. Невже ви все ще не бажаєте взаємодіяти із сутністю Мого Духа? Невже ви все ще хочете занапастити себе? Люди готові прагнути обітниць, які вони можуть бачити, навіть якщо ті ефемерні, але ніхто не бажає прийняти обітниці завтрашнього дня, навіть попри те, що ті триватимуть вічно. Те, що видно людині, – те Я знищу, а те, що невловиме для людини, – те Я виконаю. У цьому різниця між Богом та людиною.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 20»