Зараз не стадія початку Мого промислу над людиною, а час, коли Я визначаю кінець кожної людини. По порядку записую Я у Своїй книзі слова та дії всякої людини, і шлях, яким вона за Мною слідувала, і її вроджений норов, і як вона зрештою поводилася. Таким чином, якого б роду людина не була, жодна не уникне Моєї руки, і всі будуть зі своїм власним родом, визначеним Мною. Я вибираю місце призначення кожної людини не за віком, старшинством, обсягом страждань і тим паче не за тим, наскільки вона гідна жалю, а за тим, чи володіє вона істиною. Немає іншого вибору, крім цього. Ви мусите розуміти, що всі, хто не слідує волі Бога, теж будуть покарані. Це незмінний факт. Тож усі, хто покараний, покарані таким чином в ім’я праведності Бога й у відплату за свої численні лихі вчинки. Відколи зародився Мій план, Я ні дрібки в ньому не змінив. Річ лише в тім, що людей, до яких Я звертаю Мої слова, наче меншає, як і тих, кого Я справді схвалюю. Однак Я стверджую, що Мій план ніколи не мінявся; радше, це людська віра й любов постійно міняються і вгасають настільки, що всяка людина може спершу підлещуватися до Мене, а потім охолонути й навіть відкинути Мене. А Я до вас ставитимуся без холоду і без жару, аж поки не відчую відразу й огиду та не призначу, зрештою, покарання. Втім, у день вашого покарання Я все ще вас бачитиму, а ви вже не зможете Мене узріти. Я вже стомився та знудився життям поміж вас, тож годі й казати, що Я вибрав Собі для життя інше оточення, щоб не боліли Мені ваші злі слова та не зачіпала Мене ваша нестерпно мерзенна поведінка, щоб ви Мене більше не дурили та не ставилися до Мене поверхово. Перш ніж покинути вас, маю все одно закликати: не робіть того, що суперечить істині. Радше, робіть те, що всім приємне та корисне, що корисне для вашого власного місця призначення, інакше тим, хто страждатиме посеред лиха, буде не хто інший, як ви самі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Підготуй достатньо добрих вчинків для свого місця призначення»