На землі Я – Сам практичний Бог, що перебуває в серцях людей; на небесах Я – Володар усього творіння. Я підіймався на гори і вбрід переходив річки, Я входив у середовище людства й виходив із нього. Хто наважиться відкрито виступити проти Самого практичного Бога? Хто наважиться вирватися з володарювання Всемогутнього? Хто наважиться стверджувати, що Я, поза будь-яким сумнівом, перебуваю на небесах? Більше того, хто наважиться стверджувати, що Я незаперечно перебуваю на землі? Серед усього людства не знайдеться жодної людини, здатної у всіх подробицях описати місця, де Я перебуваю. Чи може бути так, що коли Я на небесах, то Я – Сам надприродний Бог, а коли Я на землі, Я – Сам практичний Бог? Звісно, те, чи є Я Самим практичним Богом чи ні, не може визначатися тим, що Я є Правителем усього творіння, чи тим, що Я відчуваю страждання людського світу, чи не так? Якби це було так, то хіба б люди не були безмежними невігласами? Я на небесах, але Я й на землі; Я серед незліченних об’єктів творіння, а також серед мас. Люди можуть доторкатися до Мене щодня; більше того, вони можуть бачити Мене щодня. Що стосується людства, то Я здаюся іноді прихованим, а іноді видимим; Я здаюся реально існуючим, але водночас також здаюся й неіснуючим. У Мені містяться таємниці, незбагненні для людства. Усі люди немовби роздивляються Мене через мікроскоп, щоб виявити в Мені ще більше таємниць, сподіваючись у такий спосіб розвіяти почуття збентеженості у своєму серці. Однак навіть якби вони використовували рентгенівські промені, як би людство змогло відкрити бодай один із секретів, які Я бережу?

У той самий момент, коли Мій народ в результаті Моєї роботи здобуде славу поруч зі Мною, кубло великого червоного дракона буде розкопане, увесь бруд і нечистоти будуть вичищені й виметені, а вся брудна вода, що накопичилася за незліченні роки, висохне в Моєму палючому вогні й перестане існувати. Після цього великий червоний дракон загине в озері вогняному й сірчаному. Чи справді ви готові залишатися під Моєю люблячою опікою, щоб не бути викраденими драконом? Чи справді ви ненавидите його хитрі підступи? Хто може твердо свідчити про Мене? Хто може віддати всі свої сили заради Мого імені, заради Мого Духа й заради всього Мого плану управління? Сьогодні, коли Царство перебуває в людському світі, настав час, коли Я особисто прийшов до людей. Якби це було не так, чи є хтось, хто міг би без жодного трепету вийти на поле битви від Мого імені? Щоб Царство набуло форми, щоб Моє серце було задоволене, і, крім того, щоб настав Мій день, щоб настав час, коли міріади об’єктів творіння відродяться й рясно зростуть, щоб людей було врятовано з моря страждань, щоб настало завтра, і щоб воно було чудовим, і щоб воно розквітло й процвітало, і, більше того, щоб утіха майбутнього стала реальністю, усі люди борються всіма силами, не шкодуючи нічого в самопожертві заради Мене. Хіба це не знак того, що перемога вже за Мною? Хіба це не знак звершення Мого плану?

Що довше люди існуватимуть в останні дні, то більше вони відчуватимуть порожнечу світу, і то менше вони матимуть мужності проживати своє життя. Із цієї причини незліченна кількість людей померла в розчаруванні, незліченна кількість інших розчарувалася у своїх пошуках, а незліченна кількість ще інших страждає від того, що ними маніпулює рука сатани. Я врятував так багато людей і підтримав так багато з них, і так часто, коли люди втрачали світло, Я повертав їх назад до світлого місця, щоб вони могли пізнати Мене у світлі й втішатися Мною серед щастя. Завдяки приходу Мого світла в серцях людей, що живуть у Моєму Царстві, зростає захоплення, бо Я – Бог, Якого люди люблять, Бог, до Якого людство прив’язується в любові, і люди сповнюються незабутнім враженням від Моєї форми. Незважаючи на це, урешті-решт немає нікого, хто б розумів, чи є це роботою Духа чи функцією плоті. У людей пішло б ціле життя на те, щоб усесторонньо відчути цю одну річ. Люди ніколи не зневажали Мене в глибині свого серця; навпаки, вони приліплюються до Мене в глибині свого духу. Моя мудрість викликає у них захоплення, чудеса, які Я творю, є святом для їхніх очей, а Мої слова приводять їх у сум’яття, але вони надзвичайно дорожать ними. Моя реальність викликає в людей розгубленість, приголомшення й здивування, і все ж вони готові прийняти її. Чи не в цьому полягає точна міра того, якими люди є насправді?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 15»