Той, хто служить Богові, повинен не тільки знати, як страждати за Нього; більше того, він повинен розуміти, що мета віри в Бога полягає в пошуку любові до Бога. Бог використовує тебе не лише для того, щоб очистити тебе, чи заради того, щоб змусити тебе страждати, але радше Він використовує тебе, щоб ти міг пізнати Його дії, пізнати справжнє значення людського життя і, зокрема, щоб ти міг пізнати, що служіння Богові – нелегке завдання. Переживання Божої роботи означає не втішання благодаттю, а радше страждання за любов до Нього. Оскільки ти втішаєшся Божою благодаттю, ти повинен також втішатися Його карою; усе це ти повинен пережити. Ти можеш переживати Боже просвітління в собі, і ти також можеш переживати те, як Він розправляється з тобою й судить тебе. Так твій досвід буде всеосяжним. Бог виконав над тобою Свою роботу суду й кари. Боже слово розправилося з тобою, але не тільки; воно також просвітило й освітило тебе. Коли ти слабкий і негативно налаштований, Бог про тебе хвилюється. Уся ця робота призначена дати тобі знати, що все, що стосується людини, влаштовано Богом. Ти можеш думати, що віра в Бога означає страждання або виконання всіляких речей для Нього; ти міг би подумати, що мета віри в Бога полягає в тому, щоб твоя плоть могла бути в мирі, або щоб усе у твоєму житті йшло гладко, або щоб тобі було комфортно та легко в усьому. Однак ніщо з цього не є ціллю, яку люди повинні пов’язувати зі своєю вірою в Бога. Якщо ти віриш у такі цілі, то твій погляд хибний, і для тебе просто неможливо бути вдосконаленим. Божі дії, Божий праведний характер, Його мудрість, Його слова, Його дивовижність і незбагненність – усе це люди повинні розуміти. Маючи це розуміння, ти повинен використати його, щоб позбавити своє серце всіх особистих вимог, сподівань і уявлень. Лише усунувши ці речі, ти можеш відповідати умовам, яких вимагає Бог, і лише зробивши це, ти можеш мати життя й догоджати Богу. Мета віри в Бога полягає в тому, щоб догоджати Йому та втілювати в життя характер, якого Він вимагає, щоб Його дії та слава могли проявлятися через цю громаду негідних людей. Це правильний погляд на віру в Бога, і це також мета, до якої ти маєш прагнути. Ти повинен мати правильну точку зору на віру в Бога, і ти повинен прагнути отримати Божі слова. Тобі потрібно їсти й пити Божі слова, і ти повинен бути здатним утілювати істину в життя, і, зокрема, ти повинен бути здатним бачити Його практичні вчинки, Його чудові вчинки в усьому світі, а також практичну роботу, яку Він виконує в плоті. Через свій практичний досвід люди можуть оцінити, як саме Бог виконує над ними Свою роботу та яка Його воля щодо них. Метою всього цього є усунути розбещений сатанинський характер людей. Вигнавши всю нечистоту й неправду в тобі, і відкинувши твої хибні наміри, і розвинувши справжню віру в Бога, – тільки зі справжньою вірою ти можеш по-справжньому любити Бога. Ти можеш щиро любити Бога лише на основі своєї віри в Нього. Чи можна досягти любові до Бога, не вірячи в Нього? Оскільки ти віриш у Бога, не можна, щоб твої думки про це були плутаними. Деякі люди сповняються сил, щойно бачать, що віра в Бога принесе їм благословення, але потім утрачають усю енергію, щойно бачать, що повинні зазнати очищень. Хіба це віра в Бога? Зрештою, ти мусиш досягти повного та цілковитого послуху перед Богом у своїй вірі. Ти віриш у Бога, але досі маєш вимоги до Нього, маєш багато релігійних уявлень, які не можеш придушити, особистих інтересів, які не можеш відкинути, і все одно ти прагнеш плотських благословень і хочеш, щоб Бог урятував твою плоть, спас твою душу, – усе це поведінка людей, які мають хибний погляд. Навіть хоча люди з релігійними переконаннями мають віру в Бога, вони не прагнуть змінити свій характер і не шукають знання про Бога, а натомість прагнуть лише задовольнити інтереси своєї плоті. Багато хто з вас має вірування, що належать до категорії релігійних переконань; це не справжня віра в Бога. Щоб вірити в Бога, люди повинні мати серце, яке готове страждати за Нього, і бажання присвятити себе. Якщо люди не відповідають цим двом умовам, їхня віра в Бога недійсна, і вони не зможуть досягти змін у своєму характері. Тільки люди, які щиро прагнуть істини, шукають знання про Бога та прагнуть до життя, є тими, хто справді вірить у Бога.

Коли тебе спіткають випробування, як ти застосовуватимеш Божу роботу, проходячи через ці випробування? Чи будеш ти негативно налаштованим, а чи розглядатимеш Боже випробування й очищення людини з позитивного боку? Що ти здобудеш за допомогою Божих випробувань і очищень? Чи зросте твоя любов до Бога? Коли ти піддаватимешся очищенню, чи будеш ти здатен застосувати випробування Йова й серйозно взаємодіяти з роботою, яку Бог виконує в тобі? Чи бачиш ти, як Бог перевіряє людину через випробування Йова? Яке натхнення тобі можуть принести випробування Йова? Чи готовий ти будеш свідчити про Бога під час очищень, а чи захочеш задовольнити плоть у комфортному оточенні? Який насправді твій погляд на віру в Бога? Чи справді вона для Нього, а не для плоті? Чи справді у тебе є ціль, яку ти переслідуєш у своїх пошуках? Чи готовий ти пройти очищення, щоб ти міг бути вдосконаленим Богом, чи ти радше будеш покараний і проклятий Богом? Яка насправді твоя точка зору на питання свідчення про Бога? Що люди повинні робити в певних оточеннях, щоб насправді свідчити про Бога? Оскільки практичний Бог так багато відкрив у Своїй фактичній роботі в тобі, чому ти постійно думаєш про те, щоб піти? Чи твоя віра в Бога – для Бога? Для більшості з вас ваша віра є частиною розрахунків, які ви робите для власної користі, у пошуку власної особистої вигоди. Дуже мало людей вірить у Бога заради Бога; хіба це не бунтарство?

Метою роботи очищення є передусім удосконалення віри людей. Зрештою стається так, що ти хочеш піти, але водночас не можеш; деякі люди здатні все одно мати віру, навіть коли вони позбавлені найменшої дрібки надії; і люди більше зовсім не мають надії щодо власних майбутніх перспектив. Тільки в цей час завершиться Боже очищення. Людина досі не сягнула стадії зависання між життям і смертю, і люди не відчули смаку смерті, тому процес очищення ще не завершено. Навіть ті, хто стояв на щаблі прислужників, не були очищені остаточно. Йов пройшов через надзвичайне очищення, і йому не було на що покластися. Люди повинні пройти через очищення аж до того, коли немає надії й немає на що покластися, – тільки це і є справжнє очищення. У час прислужників, якщо твоє серце завжди було тихим перед Богом і якщо ти завжди корився Його впорядкуванням, хоч би що Він робив і хоч би якою була Його воля для тебе, то в кінці дороги ти зрозумів би все, що зробив Бог. Ти проходиш через випробування Йова, і водночас ти проходиш через випробування Петра. Коли випробовували Йова, він свідчив, і врешті йому відкрився Єгова. Тільки після свідчення він став гідним побачити обличчя Бога. Чому сказано: «Я ховаюся від землі скверни, але являю Себе святому Царству»? Це означає, що лише коли ти святий і свідчиш, ти можеш мати гідність бачити обличчя Бога. Якщо ти не можеш свідчити про Нього, то не маєш гідності побачити Його обличчя. Якщо ти відступаєш або скаржишся на Бога перед лицем очищень, через це не спромагаючись свідчити про Нього та стаючи посміховиськом для сатани, тоді ти не здобудеш явлення Бога. Якщо ти подібний до Йова, який посеред випробувань проклинав власну плоть, і не скаржився на Бога, і був здатен ненавидіти власну плоть, не скаржачись і не грішачи своїми словами, тоді ти будеш свідком. Коли ти певною мірою пройдеш очищення й усе одно зможеш бути, як Йов, абсолютно слухняним перед Богом і не мати інших вимог до нього чи своїх власних уявлень, тоді Бог тобі явиться. Зараз Бог тобі не являється, бо в тебе так багато власних уявлень, особистих упереджень, егоїстичних думок, індивідуальних вимог і тілесних інтересів, і ти не гідний побачити Його обличчя. Якби ти побачив Бога, ти б виміряв Його через свої власні уявлення, і, зробивши так, ти прибив би Його до хреста. Якщо тебе настигає багато речей, які не узгоджуються з твоїми уявленнями, але ти все ж можеш відкинути їх і здобути з цих речей знання про дії Бога, і якщо посеред очищень ти відкриваєш своє серце, що любить Бога, тоді це є свідченням. Якщо у твоїй домівці панує мир, ти насолоджуєшся тілесними втіхами, ніхто тебе не переслідує, а твої брати й сестри в церкві слухаються тебе, чи можеш ти показати, що твоє серце любить Бога? Чи може таке становище очистити тебе? Лише через очищення може виявитися твоя любов до Бога, і лише через події, що не узгоджуються з твоїми уявленнями, ти можеш бути вдосконалений. За допомогою багатьох суперечливих і негативних речей та використовуючи всілякі прояви сатани – його дії, його звинувачення, його порушення й обмани, – Бог ясно показує тобі огидне обличчя сатани й тим самим удосконалює твою здатність відрізняти сатану, щоб ти міг зненавидіти сатану та зректися його.

Можна сказати, що численні пережиті тобою невдачі, слабкості, часи негативності – це все Божі випробування. Це тому, що все походить від Бога, і все, що є та відбувається, – у Його руках. Чи зазнаєш ти невдачі, чи ти слабкий і спотикаєшся, – усе це залежить від Бога та перебуває в Його владі. З погляду Бога, це випробування для тебе, і якщо ти не можеш цього усвідомити, воно стане спокусою. Існує два стани, які люди повинні розпізнавати: один походить від Святого Духа, а ймовірним джерелом іншого є сатана. Один – це стан, у якому Святий Дух освітлює тебе, і ти отримуєш можливість пізнавати себе, ненавидіти себе та шкодувати про себе, а також мати змогу щиро любити Бога й палко бажати догодити Йому. Інший – це стан, у якому ти пізнаєш себе, але ти слабкий і негативно налаштований. Можна сказати, що цей стан є Божим очищенням, а також що він є сатанинською спокусою. Якщо ти усвідомлюєш, що це твоє спасіння від Бога, і якщо ти відчуваєш, що тепер ти глибоко в боргу перед Ним, і якщо відтепер ти намагаєшся відплатити Йому та більше не впадати в таку порочність, якщо ти докладаєш зусиль, щоб їсти й пити Його слова, і якщо ти постійно вважаєш себе негідним, а у твоєму серці є прагнення, то це Боже випробування. Коли страждання закінчиться й ти знову рухатимешся вперед, Бог і надалі тебе вестиме, освітлюватиме, просвіщатиме та живитиме. Але якщо ти цього не усвідомлюєш, негативно налаштований і просто впадаєш у відчай, якщо ти так думаєш, то тебе настигне сатанинська спокуса. Коли Йов проходив через випробування, Бог і сатана заклалися між собою, і Бог дозволив сатані вразити Йова. Незважаючи на те, що Йова випробовував Бог, насправді його побив сатана. З точки зору сатани, він спокушав Йова, але Йов був на боці Бога. Якби це було не так, то Йов би впав у спокусу. Щойно люди впадають у спокусу, вони потрапляють у небезпеку. Проходження очищення можна назвати випробуванням від Бога, але якщо ти не в доброму стані, це можна назвати спокусою від сатани. Якщо в тебе немає ясності з видінням, сатана звинуватить тебе та затьмарить тобі видіння. Сам того не усвідомлюючи, ти впадеш у спокусу.

Якщо ти не переживаєш Божу роботу, то ти ніколи не зможеш бути вдосконаленим. У своєму переживанні ти також повинен заглиблюватись у деталі. Наприклад, які речі спонукають тебе до розвитку уявлень і надлишку мотивів та які підхожі практики ти маєш для вирішення цих проблем? Якщо ти можеш переживати Божу роботу, це значить, що ти маєш духовний стан. А якщо ти лише виглядаєш так, ніби маєш силу, це несправжній духовний стан, і ти точно не зможеш стояти непохитно. Лише тоді, коли ви зможете переживати Божу роботу, і зможете переживати її й розмірковувати про неї будь-коли та будь-де, коли ви зможете залишити пастирів і жити незалежно, покладаючись на Бога, і зможете побачити справжні Божі дії, – лише тоді волю Божу буде виконано. Зараз більшість людей не знає, як переживати, і коли вони стикаються з проблемою, вони не знають, як її вирішити; вони не здатні переживати Божу роботу й не можуть вести духовне життя. Ти мусиш прийняти Божі слова та роботу у своє практичне життя.

Іноді Бог посилає тобі своєрідне почуття, почуття, яке змушує тебе втрачати свою внутрішню втіху та втрачати присутність Бога, так що ти занурюєшся в темряву. Це різновид очищення. Щоразу, коли ти щось робиш, воно завжди йде не так або ти видихаєшся. Це Божа дисципліна. Іноді, коли ти робиш якийсь непослух чи бунт перед Богом, ніхто інший не може про це знати – але Бог знає. Він не залишить тебе безкарним, і Він тебе дисциплінує. Робота Святого Духа дуже ґрунтовна. Він дуже уважно спостерігає за кожним словом і дією людей, за кожним їхнім учинком і рухом, за кожною їхньою думкою й ідеєю, щоб люди могли внутрішньо усвідомлювати ці речі. Ти робиш щось раз, і воно йде не так, ти робиш щось знову, і воно все одно йде не так, і поступово ти зрозумієш роботу Святого Духа. Багато разів пройшовши через дисциплінування, ти дізнаєшся, що робити, щоб відповідати Божій волі, а що не відповідає Його волі. Зрештою ти отримаєш точні відповіді на вказівки Святого Духа зсередини тебе. Часом ти будеш бунтівничим, і Бог докорятиме тобі зсередини. Усе це йде від Божої дисципліни. Якщо ти не дорожиш Божим словом, якщо ти нехтуєш Його роботою, тоді Він не звертатиме на тебе уваги. Що серйозніше ти ставишся до Божих слів, то більше Він просвіщатиме тебе. Зараз у церкві є деякі люди, чия віра заплутана й непевна, і вони роблять багато неналежних речей і діють без дисципліни, і тому в них не можна ясно побачити роботу Святого Духа. Деякі люди полишають свої обов’язки заради заробітку, вирушаючи займатися бізнесом без дисциплінування; така людина в ще більшій небезпеці. Вони не тільки не мають роботи Святого Духа зараз, але їх буде важко вдосконалювати в майбутньому. Є багато людей, у яких не можна побачити роботу Святого Духа та в яких не можна побачити Божої дисципліни. Це ті, кому не ясна воля Бога та хто не знає Його роботи. Ті, хто може стійко стояти посеред очищень, хто слідує за Богом, що б Він не робив, і хто щонайменше здатний не піти або ж досягти 0,1 % від того, що досяг Петро, чинять добре, але вони не мають цінності з точки зору використання їх Богом. Багато людей швидкі на розуміння, мають справжню любов до Бога та можуть перевершити рівень Петра, і Бог виконує над ними роботу вдосконалення. До таких людей приходять дисципліна та просвітління, і якщо в цих людях є щось, що не відповідає волі Божій, вони можуть це відразу відкинути. Такі люди – золото, срібло й дорогоцінне каміння: їхня цінність найвища! Якщо Бог зробив багато різної роботи, але ти досі подібний до піску чи каменю, тоді ти нічого не вартий!

Божа робота в країні великого червоного дракона чудова й незбагненна. Він удосконалить одну громаду людей і вижене деяких інших, бо в церкві є всякі люди: є ті, хто любить істину, і ті, хто не любить; є ті, хто переживає Божу роботу, і ті, хто ні; є ті, хто виконує свій обов’язок, і ті, хто не виконує; є ті, хто свідчить про Бога, і ті, хто не свідчить, – і частина з них є невіруючими й лихими людьми, і вони точно будуть вигнані. Якщо в тебе немає ясного знання про Божу роботу, то ти будеш негативно налаштованим; це тому, що Божу роботу можна побачити лише в меншості людей. У цей час стане ясно, хто насправді любить Бога, а хто ні. Ті, хто насправді любить Бога, мають роботу Святого Духа, тоді як ті, хто насправді не любить Його, будуть виявлені через кожний етап Його роботи. Вони стануть тими, хто має бути вигнаний. Ці люди будуть виявлені в ході роботи завоювання, і це люди, які не мають цінності для того, щоб їх удосконалювати. Ті, хто був удосконалений, були здобуті Богом у всій своїй повноті та здатні любити Бога, як Петро. Ті, хто був завойований, не мають спонтанної любові, а мають тільки пасивну, і вони змушені любити Бога. Спонтанна любов розвивається через розуміння, отримане через практичний досвід. Ця любов займає серце людини та робить її добровільно відданою Богові; Божі слова стають її основою, і людина здатна страждати за Бога. Звісно, все це має той, хто був удосконалений Богом. Якщо ти лише прагнеш бути завойованим, то ти не можеш свідчити про Бога; якби Бог досягнув своєї мети спасіння тільки через завоювання людей, то етап прислужників завершив би справу. Однак завоювання людей не є кінцевою метою Бога, а Його справжня мета – вдосконалити людей. Тож не кажи, що ця стадія є роботою завоювання, а кажи, що це робота вдосконалення та виганяння. Деякі люди не були завойовані повністю, і в ході їх завоювання громада людей буде вдосконалена. Ці дві частини роботи виконуються злагоджено. Навіть за такий тривалий період роботи люди не пішли, і це показує, що мету завоювання досягнуто – це факт завойованості. Очищення потрібні не для того, щоб бути завойованим, а для того, щоб бути вдосконаленим. Без очищень людей не можна було б удосконалити. Тож очищення справді цінні! Сьогодні вдосконалюється та здобувається одна громада людей. Усі десять благословень, згадані раніше, були спрямовані на тих, хто був удосконалений. Усе, що стосується зміни образу на землі, спрямоване на тих, хто був удосконалений. Ті, хто не був удосконалений, не гідні отримати обіцянки Бога.