Спочатку направлення людини в старозаповітний період Закону було подібно скеровуванню життя дитини. Найперші люди були новонародженими від Єгови; вони були ізраїльтянами. У них не було ніякого розуміння того, як шанувати Бога або як жити на землі. Іншими словами, Єгова створив людство, тобто Він створив Адама і Єву, але Він не дав їм здібностей, щоб зрозуміти, як шанувати Єгову або дотримуватися законів Єгови на землі. Без прямого керівництва Єгови ніхто не міг би знати це безпосередньо, бо на початку людина не володіла такими здібностями. Людина знала тільки, що Єгова був Богом, але щодо того, як шанувати Його, яку поведінку можна назвати шануванням Його, із яким розумом потрібно шанувати Його або що приносити в жертву на знак поваги до Нього, людина не мала абсолютно ніякого уявлення. Людина знала тільки, як насолоджуватися тим, чим можна насолоджуватися з усього, що створено Єговою, але про те, яке життя на землі гідне Божого створіння, людина не мала анінайменшого уявлення. Без когось, хто наставляв би їх, без когось, хто особисто спрямовував би їх, це людство ніколи б не жило життям, яке личить людям, а тільки таємно перебувало б у полоні сатани. Єгова створив людство, тобто Він створив пращурів людей, Єву й Адама, але Він не наділив їх будь-яким додатковим інтелектом або мудрістю. Хоча вони вже жили на землі, вони майже нічого не розуміли. Отже, робота Єгови зі створення людства була завершена лише наполовину і була далека від завершення. Він усього лише сформував модель людини з глини і вдихнув у неї Своє дихання, але не дарував людині достатньої готовності шанувати Його. На початку людина не була схильна ні шанувати Його, ні боятися Його. Людина знала тільки, як слухати Його слова, але не мала базових знань для життя на землі і не відала звичайних правил людського життя. Отже, хоча Єгова створив чоловіка і жінку і завершив семиденний проект, Він у жодному разі не завершив створення людини, бо людина була всього лише оболонкою, і їй не вистачало реальності людського буття. Людина знала тільки, що саме Єгова створив людство, але у неї не було анінайменшого уявлення про те, як дотримуватися слів або законів Єгови. Отже, після появи людства робота Єгови була далека від завершення. Він усе ще повинен був повністю направляти людство, щоб воно прийшло до Нього, щоби люди могли жити разом на землі і шанувати Його, і щоб вони могли під Його керівництвом стати на правильний шлях нормального людського життя на землі. Тільки таким чином була повністю завершена робота, яка в основному велася під ім'ям Єгова; тобто тільки таким чином була повністю завершена робота Єгови зі створення світу. І тому, створивши людство, Він повинен був керувати життям людства на Землі протягом декількох тисяч років, щоб людство могло дотримуватися Його настанов і законів та брати участь у всіх діях нормального людського життя на землі. Тільки тоді робота Єгови була повністю завершена. Він узявся за цю роботу після створення людства і продовжував її до доби Якова, коли Він перетворив дванадцять синів Якова в дванадцять колін Ізраїлевих. Із цього часу і далі весь народ Ізраїлю став людською расою, якою Він офіційно керував на землі, а Ізраїль став особливим місцем на землі, де Він здійснював Свою роботу. Єгова зробив цих людей першою групою людей, над якими Він офіційно виконував Свою роботу на землі, і Він зробив всю землю Ізраїлю відправною точкою для Своєї роботи, використовуючи їх як початок ще більшої роботи, щоб усі люди, народжені від Нього на землі, знали, як шанувати Його і як жити на землі. І ось, діяння ізраїльтян стали прикладом для наслідування для язичницьких народів, і те, що було сказано серед народу Ізраїлю, стало словами, до яких прислухалися люди з язичницьких народів. Бо вони були першими, хто отримав закони й заповіді Єгови, і тому вони також були першими, хто дізнався, як шанувати шляхи Єгови. Вони були предками людської раси, які знали шляхи Єгови, а також представниками людської раси, обраними Єговою. Коли настав період Благодаті, Єгова більше не направляв людей у такий спосіб. Людина згрішила і віддалася гріху, і тому Він почав рятувати людей від гріха. Таким чином, Він докоряв людині доти, доки людина не була повністю врятована від гріха. В останні дні людина опустилася до такої міри розпусти, що робота на цьому етапі може бути виконана тільки через суд і кару. Тільки таким чином ця робота може бути виконана. Це була робота декількох періодів. Іншими словами, Бог використовує Своє ім'я, Свою роботу і різні образи Бога, щоб відділити період від періоду і зробити перехід між ними; ім'я Бога і Його робота представляють Його період і представляють Його роботу в кожному періоді. Якщо припустити, що робота Бога в кожному періоді завжди одна і та ж, і що Він завжди називається одним і тим же ім'ям, то як би людина знала Його? Бога потрібно називати Єговою, а крім Бога на ім'я Єгова, кожен, кого називають будь-яким іншим ім'ям, не є Богом. Або ж Бог може бути тільки Ісусом, і, крім імені Ісус Він не може називатися жодним іншим ім'ям; окрім Ісуса, Єгова не є Богом, і Всемогутній Бог також не є Богом. Людина вірить, що це правда, що Бог Всемогутній, але Бог – це Бог, який із людиною, і Його слід називати Ісусом, тому що Бог із людиною. Робити це – значить відповідати доктрині й обмежувати Бога певними рамками. Отже, у кожному періоді робота, яку здійснює Бог, ім'я, яким Його називають, і образ, який Він приймає, – робота, яку Він здійснює на кожній стадії аж до сьогоднішнього дня, – усе це не підкоряється жодному правилу і не підпадає під будь-які обмеження взагалі. Він – Єгова, але Він також й Ісус, а також Месія і Всемогутній Бог. Його робота може зазнавати поступової трансформації з відповідними змінами в Його імені. Жодне ім'я не може повністю представляти Його, але всі імена, якими Він названий, здатні представляти Його, і робота, яку Він здійснює в кожен період, представляє Його характер. Припустимо, що коли настануть останні дні, Бог, Якого ти бачиш, як і раніше є Ісусом, і більше того, Він знаходиться на білій хмарі, і в Нього все ще зовнішність Ісуса, і слова, які Він промовляє, як і раніше, є словами Ісуса: «Ви маєте любити свого ближнього, як самих себе, ви маєте постити і молитися, любити своїх ворогів так, як своє власне життя, бути поблажливими до інших, а також терплячими і смиренними. Ви повинні виконувати все це, перш ніж ви зможете стати Моїми учнями. І, роблячи все це, ви зможете увійти в Моє царство». Хіба це не стосується роботи періоду Благодаті? Чи те, що Він говорить, не буде шляхом періоду Благодаті? Що б ви відчули, якби почули ці слова? Хіба ви не відчували б, що це все ще робота Ісуса? Чи не було б це її повторенням? Чи може людина знаходити в цьому задоволення? Ви відчули б, що робота Бога може залишатися тільки такою, якою вона є зараз, і не рухатися вперед. У Нього є тільки певна кількість сили, і більше немає ніякої нової роботи, яку потрібно зробити, і Він використав Свою силу сповна. Дві тисячі років тому був період Благодаті, а дві тисячі років по тому Він усе ще проповідує шлях періоду Благодаті і все ще спонукає людей до каяття. Люди сказали б: «Боже, у Тебе не так багато влади. Я вірив, що Ти такий мудрий, але Ти знаєш тільки поблажливість і дбаєш тільки про терпіння. Ти знаєш тільки, як любити Свого ворога, і нічого більше». У свідомості людини Бог завжди буде таким, яким Він був у період Благодаті, і людина завжди буде вірити, що Бог люблячий і співчутливий. Чи ти вважаєш, що робота Божа завжди буде йти по одній і тій же старій землі? Отже, на цій стадії Його роботи Він не буде розп’ятий, і все, що ви побачите і відчуєте на дотик, буде не схоже ні на що з того, що ви собі уявляли або про що чули. Сьогодні Бог не контактує з фарисеями і не дозволяє світу дізнаватися, і ті, хто знає Його, – це тільки ви, хто прямує за Ним, бо Він не буде розп'ятий знову. У період Благодаті Ісус відкрито проповідував по всій землі заради Своєї євангельської роботи. Він контактував із фарисеями заради справи розп'яття; якби Він не контактував із фарисеями, а можновладці ніколи не дізналися би про Нього, як би Він міг бути засудженим, а потім зрадженим і прибитим до хреста? І ось, Він мав справу з фарисеями заради розп'яття. Сьогодні Він робить Свою роботу таємно, щоб уникнути спокуси. У двох втіленнях Бога робота і значущість різні, і обстановка також різна, тож як робота, яку Він виконує, може бути повністю однаковою?

Чи може Ім'я Ісуса – «Бог із нами» – представляти Божий характер у всій його повноті? Чи могло б воно повністю виразити Бога? Якщо людина говорить, що Бога можна називати тільки Ісусом і у Нього не може бути ніякого іншого імені, тому що Бог не може змінювати Свій характер, то ці слова дійсно є богохульством! Чи віриш ти, що тільки ім'я Ісус, Бог із нами, може представляти Бога у всій Його повноті? Бога можна називати багатьма іменами, але серед цієї безлічі імен немає жодного, яке могло б вмістити в себе всього Бога, жодного, яке могло б повністю представляти Бога. Отже, у Бога багато імен, але ці численні імена не можуть повністю висловити Божий характер, бо Божий характер настільки багатий, що він просто перевершує здатність людини пізнати Його. Людині неможливо, використовуючи людську мову, вичерпно описати Бога. У людства є лише обмежений словниковий запас, за допомогою якого можна висловити все, що вони знають про Божий характер: великий, шанований, чудовий, незбагненний, вищий, святий, праведний, мудрий і так далі. Так багато слів! Цей обмежений словниковий запас не здатний описати те незначне, чому людина стала свідком у Божому характері. Із часом багато інших людей додали слова, які, на їхню думку, краще можуть описати запал у їхніх серцях: Бог такий великий! Бог такий святий! Бог такий прекрасний! Сьогодні людські висловлювання, подібні до цих, досягли свого піку, але людина все ще не здатна висловлюватися чітко. Отже, на думку людини, у Бога багато імен, але у Нього немає єдиного імені, і це тому, що Божа сутність така багата, а мова людини така бідна. Одне окреме слово або ім'я не здатне представити Бога у всій Його повноті, то чи ти гадаєш, що Його ім'я може залишитися незмінним? Бог настільки великий і настільки святий, і все ж ти не дозволяєш Йому змінювати Своє ім'я в кожному новому періоді? Тому в кожен період, в який Бог особисто виконує Свою власну роботу, Він використовує ім'я, відповідне періодові, щоб описати роботу, яку Він має намір зробити. Він використовує це конкретне ім'я, що має значущість у певному часовому проміжку, щоб представити Свій характер у відповідний період. Так Бог використовує мову людства, щоб висловити Свій власний характер. Навіть у цьому разі багато людей, які мали духовний досвід і особисто бачили Бога, тим не менш, відчувають, що це одне певне ім'я не здатне представляти Бога у всій Його повноті – на жаль, із цим нічого не вдієш – тому людина більше не звертається до Бога, використовуючи будь-яке ім'я, а просто називає Його «Бог». Це так, як ніби серце людини було повне любові і в той же час переповнене протиріччями, бо людина не знає, як пояснити Бога. Те, що Бог є настільки багатим, просто неможливо описати. Немає жодного імені, яке могло б узагальнити Божий характер, і немає жодного імені, яке могло б описати все, що є у Бога і Ким Він є. Якщо хтось запитає Мене: «Яке саме ім'я ти використовуєш?», Я скажу їм: «Бог є Бог!» Хіба це не найкраще Ім'я для Бога? Хіба це не найкраще втілення Божого характеру? Якщо це так, то чому ви витрачаєте так багато зусиль на пошуки імені Бога? Навіщо ламати собі голову, обходячись без їжі і сну, і все це заради імені? Настане день, коли Бога не називатимуть Єговою, Ісусом або Месією – Він буде просто Творцем. У той час усі імена, які Він прийняв на землі, перестануть існувати, бо Його робота на землі добіжить свого кінця, після чого Його імен більше не буде. Коли все суще потрапить під владу Творця, яка Йому буде потреба в дуже відповідному, але неповному імені? Ти все ще шукаєш ім'я Бога зараз? Ти досі наважуєшся говорити, що Бога називають тільки Єговою? Ти все ще наважуєшся говорити, що Бога можна називати тільки Ісусом? Чи ти здатен брати на себе гріх богохульства проти Бога? Тобі слід знати, що у Бога спочатку не було імені. Він узяв тільки одне, або два, або багато імен, тому що в Нього була робота і Він повинен був управляти людством. Яким би ім'ям Його не називали – хіба Він Сам не вибрав його з власної волі? Чи потрібен би був Йому ти – одне з його творінь – щоб вирішити це? Ім'я, яким називають Бога, – це ім'я, яке узгоджується з тим, що людина здатна сприйняти за допомогою людської мови, але це ім'я не є чимось, що людина може охопити. Ти можеш тільки сказати, що є Бог на небесах, що Він називається Богом, що Він Сам Бог із великою силою, Який є таким мудрим, таким піднесеним, таким чудовим, таким таємничим і таким всемогутнім, і тоді ти більше нічого не можеш сказати; оця крихітна частка – це все, що ти можеш знати. Якщо це так, то чи може просте ім'я Ісус представляти самого Бога? Коли настануть останні дні, навіть незважаючи на те, що Бог, як і раніше, здійснює Свою роботу, Його ім'я має змінитися, тому що це – інший період.

Будучи найвеличнішим у всьому всесвіті й над усесвітом, чи міг би Бог повністю пояснити Себе, використовуючи образ плоті? Бог одягається в цю плоть, щоб виконати одну стадію Своєї роботи. У цьому образі плоті немає ніякого особливого значення; він не має жодного відношення до плину періодів, як і не має він ніякого стосунку до Божого характеру. Чому Ісус не дозволив своєму образу залишитися? Чому Він не дозволив людині намалювати Його образ, щоб він міг бути переданий наступним поколінням? Чому Він не дозволив людям визнати, що Його образ був образом Божим? Хоча образ людини був створений за образом Божим, чи можливо було, щоб зовнішній вигляд людини представляв величний образ Божий? Коли Бог стає плоттю, Він просто сходить із небес у ту чи іншу плоть. Саме Його Дух сходить у плоть, через яку Він здійснює роботу Духа. Саме Дух виражається у плоті, і саме Дух здійснює Свою працю в плоті. Праця, яка здійснюється у плоті, повністю представляє Дух, а плоть існує заради праці, але це не означає, що образ плоті замінює істинний образ Самого Бога; це не мета або значущість того, що Бог став плоттю. Він стає плоттю тільки для того, щоб Дух міг знайти місце для проживання, яке відповідає Його праці, щоб краще звершувати Свою роботу в плоті, щоб люди могли бачити Його справи, розуміти Його характер, чути Його слова і знати чудо Його праці. Його ім'я представляє Його характер, Його робота представляє Його особистість, але Він ніколи не говорив, що Його поява в плоті представляє Його образ; це просто людське уявлення. Отже, найважливішими аспектами втілення Бога є Його ім'я, Його робота, Його характер і Його стать. Вони використовуються для представлення Його управління в цей період. Його поява в плоті не має ніякого відношення до Його управління, а просто відбулася заради Його роботи в той час. Однак неможливо, щоб втілений Бог не мав ніякого зовнішнього вигляду, і тому Він обирає відповідну сім'ю, щоб визначити свій вигляд. Якби зовнішність Бога мала репрезентативне значення, то всі ті, хто володіє рисами обличчя, схожими на Його, також би представляли Бога. Хіба це не було б кричущою помилкою? Портрет Ісуса був написаний людиною для того, щоб людина могла поклонятися Йому. У той час Святий Дух не давав жодних особливих вказівок, і тому людина передавала цей вигаданий портрет аж до сьогоднішнього дня. По правді кажучи, згідно з початковим задумом Бога, людина не повинна була цього робити. Тільки запал людини призвів до того, що портрет Ісуса зберігся до наших днів. Бог є Дух, і людина ніколи не буде у змозі охопити те, чим є Його образ у кінцевому підсумку. Його образ може бути представлений тільки Його характером. Що стосується зовнішнього вигляду Його носа, Його рота, Його очей і Його волосся, то це виходить за рамки твоєї можливості це збагнути. Коли одкровення прийшло до Івана, він побачив образ Сина Людського: із Його вуст виходив гострий двосічний меч, Його очі були, як полум'я вогню, Його голова і волосся були білими, як вовна, Його ноги були, як блискуча бронза, і Він був підперезаний по грудях золотим поясом. Хоча його слова були надзвичайно яскравими, образ Бога, який він описав, не був образом створеної істоти. Те, що він побачив, було всього лише видінням, а не образом людини з матеріального світу. Іван бачив видіння, але він не був свідком істинної зовнішності Бога. Образ втіленої плоті Бога, будучи образом створеної істоти, не здатний представляти Божий характер у всій його повноті. Коли Єгова створив людство, Він сказав, що зробив це за Своїм образом і подобою, і створив чоловіка й жінку. У той час Він сказав, що створив чоловіка й жінку за образом Божим. Хоча образ людини нагадує образ Бога, це не може бути витлумачено як щось, що означає, що зовнішній вигляд людини є образом Бога. Також ти не можеш використовувати людську мову, щоб повністю передати образ Божий, адже Бог такий піднесений, такий великий, такий чудовий і незбагненний!

Коли Ісус прийшов, щоб виконати Свою роботу, це було під керівництвом Святого Духа; Він робив так, як хотів Святий Дух, а не відповідно до старозаповітного періоду Закону чи відповідно до роботи Єгови. Хоча робота, для виконання якої прийшов Ісус, полягала не в тому, щоб дотримуватися законів Єгови або заповідей Єгови, Їхнє джерело було одним. Робота, яку здійснив Ісус, представляла Ім'я Ісуса, і вона представляла період Благодаті; що стосується роботи, виконаної Єговою, вона представляла Єгову, і вона представляла період Закону. Їхня робота була роботою одного Духа в два різних періоди. Робота, яку здійснив Ісус, могла представляти тільки період Благодаті, а робота, яку здійснив Єгова, могла представляти тільки старозаповітний період Закону. Єгова тільки вів народи Ізраїлю і Єгипту, а також усі народи поза межами Ізраїлю. Робота Ісуса в новозаповітний період Благодаті була роботою Бога під ім'ям Ісус, коли Він керував тим періодом. Якщо ти скажеш, що робота Ісуса була заснована на роботі Єгови, що Він не розпочав ніякої нової роботи, і що все, що Він робив, було згідно зі словами Єгови, згідно з роботою Єгови і пророцтвами Ісаї, тоді Ісус не був би Богом, Який став плоттю. Якби Він звершував Свою роботу таким чином, Він був би апостолом або працівником періоду Закону. Якщо це так, як ти кажеш, то Ісус не міг би ні почати епоху, ні виконати будь-яку іншу роботу. Так само Святий Дух повинен головним чином здійснювати Свою роботу через Єгову, і без Єгови Святий Дух не міг би зробити ніякої нової роботи. Людині неправильно розуміти роботу Ісуса таким чином. Якщо людина вірить, що робота, виконана Ісусом, була виконана відповідно до слів Єгови і пророцтв Ісаї, тоді чи був Ісус втіленим Богом, а чи Він був одним із пророків? Відповідно до цієї точки зору, не було б періоду Благодаті, й Ісус не був би втіленням Бога, оскільки робота, яку Він зробив, не могла представляти період Благодаті і могла представляти тільки старозаповітний період Закону. Новий період міг настати тільки тоді, коли Ісус прийшов, щоби виконати нову роботу, почати новий період, здійснити прорив через роботу, раніше виконану в Ізраїлі, і звершити Свою роботу не відповідно до роботи, виконаної Єговою в Ізраїлі, або до Його старих правил, або відповідно до будь-яких правил, а радше для виконання нової роботи, яку Він повинен звершити. Сам Бог приходить, щоб розпочати період, і Сам Бог приходить, щоб покласти край періоду. Людина не здатна виконати роботу задля початку періоду і задля завершення періоду. Якби Ісус не довів справу Єгови до кінця після Свого приходу, то це було б доказом того, що Він був усього лише людиною і був нездатний представляти Бога. Саме тому, що Ісус прийшов і завершив роботу Єгови, продовжив роботу Єгови і, більше того, виконав Свою власну роботу, нову роботу, це доводить, що це був новий період, і що Ісус був Самим Богом. Вони виконали дві абсолютно різні стадії роботи. Одна стадія була здійснена в храмі, а інша – поза храмом. Одна стадія полягала у тому, щоб керувати життям людей відповідно до Закону, а інша – в принесенні жертви за гріх. Ці дві стадії роботи помітно відрізнялися одна від одної; це відрізняє новий період від старого, і абсолютно правильно казати, що це два різні періоди. Місце виконання Їхньої роботи було різним, і зміст Їхньої роботи був різним, і мета Їхньої роботи була різною. Як такі, їх можна розділити на два періоди: Новий і Старий Заповіти, тобто новий і старий періоди. Коли Ісус прийшов, Він не увійшов до храму, що доводить, що епоха Єгови закінчилася. Він не увійшов до храму, тому що робота Єгови в храмі закінчилася, і її не потрібно було виконувати знову, а зробити це знову означало би повторити її. Тільки покинувши храм, розгорнувши нову роботу і започаткувавши новий шлях за межами храму, Він зміг довести Божу роботу до її найвищої точки. Якби Він не вийшов із храму, щоб виконати Свою роботу, робота Божа зупинилася б на підвалинах храму, і ніколи не відбулося б жодних нових змін. І ось, коли прийшов Ісус, Він не увійшов до храму і не робив Своєї роботи в храмі. Він виконував Свою роботу за межами храму і, ведучи за собою учнів, вільно виконував Свою роботу. Відхід Бога з храму для виконання Своєї роботи означав, що в Бога був новий план. Його робота повинна була проводитися за межами храму, і це повинна була бути нова робота, яка не була обмежена у способі її виконання. Як тільки Ісус прийшов, Він поклав край роботі Єгови в період Старого Заповіту. Хоча Вони називалися двома різними іменами, обидві стадії роботи були виконані одним і тим же Духом, і звершена робота була безперервною. Оскільки імена були різними, і зміст роботи був різним, іншим був і період. Коли прийшов Єгова, це був період Єгови, а коли прийшов Ісус, це був період Ісуса. Тож із кожним пришестям Бога називають одним ім'ям, Він представляє один період, і Він започатковує новий шлях; і на кожному новому шляху Він приймає нове ім'я, яке показує, що Бог завжди новий і ніколи не старий, і що Його праця ніколи не припиняє рух уперед. Історія завжди рухається вперед, і праця Божа завжди рухається вперед. Щоб Його шеститисячолітній план управління досяг свого кінця, він повинен рухатися вперед. Щодня Він повинен виконувати нову працю, щороку Він повинен виконувати нову працю; Він повинен прокладати нові шляхи, започатковувати нові епохи, починати нову і величнішу працю, і разом з цим приносити нові імена і нову роботу. Від одного моменту до іншого Дух Божий здійснює нову роботу, ніколи не чіпляючись за старі шляхи чи правила. І Його робота ніколи не припиняється, а відбувається кожної миті. Якщо ти кажеш, що робота Святого Духа незмінна, тоді чому Єгова просив священиків служити Йому в храмі, але Ісус не ввійшов до храму, незважаючи на те, що, коли Він прийшов, люди також казали, що Він був первосвящеником, і що Він був із дому Давидового, а також первосвящеником і великим Царем? І чому Він не робив жертвоприношень? Входити в храм або не входити в храм – хіба все це не справа Самого Бога? Якщо, як уявляє людина, Ісус прийде знову і в останні дні, як і раніше, буде називатися Ісусом і, як і раніше, прийде на білій хмарі, сходячи згори до людей в образі Ісуса, чи не буде це повторенням Його роботи? Чи може Святий Дух триматися за старе? Усе, у що вірить людина, – це поняття, і все, що людина розуміє, відповідає буквальному значенню, а також її уяві; такі поняття суперечать принципам роботи Святого Духа і не відповідають намірам Бога. Бог не став би діяти таким чином; Бог не такий нерозсудливий і безглуздий, і Його робота не така проста, як ти собі уявляєш. Ґрунтуючись на всьому, що уявляє собі людина, Ісус прийде на хмарі і спуститься до вас. Ви узрите Того, Хто, будучи на хмарі, скаже вам, що Він – Ісус. Ви також узрите сліди від цвяхів на Його руках і дізнаєтеся, що Він – Ісус. І Він знову врятує вас і буде вашим могутнім Богом. Він врятує вас, подарує вам нове ім'я і дасть кожному з вас білий камінь, після чого вам буде дозволено увійти в царство небесне і бути прийнятими в рай. Хіба такі вірування не є уявленнями людини? Чи діє Бог відповідно до уявлень людини, а чи Він діє всупереч уявленням людини? Хіба всі уявлення людини не походять від сатани? Хіба не все в людині було зіпсовано сатаною? Якби Бог виконував Свою роботу відповідно до уявлень людини, чи не став би Він тоді сатаною? Хіба Він не був би того ж роду, що і Його власні творіння? Оскільки Його творіння тепер настільки зіпсовані сатаною, що людина стала втіленням сатани, якби Бог діяв відповідно до справ сатани, хіба Він тоді не був би в союзі з сатаною? Як може людина осягнути Божу роботу? Отже, Бог ніколи не діяв би відповідно до уявлень людини і ніколи не діяв би так, як ти собі уявляєш. Є ті, хто каже, що Сам Бог сказав, що Він прийде на хмарі. Це правда, що Бог Сам так сказав, але хіба ти не знаєш, що жодна людина не може осягнути таємниці Бога? Хіба ти не знаєш, що жодна людина не може пояснити слова Бога? Чи впевнений ти, без тіні сумніву, що ти був просвітлений та осяяний Святим Духом? Це ж не Святий Дух показав тобі це в такий безпосередній спосіб? Чи був це Святий Дух, який наставляв тебе, а чи твої власні уявлення змусили тебе так думати? Ти сказав: «Це було сказано Самим Богом». Але ми не можемо використовувати наші власні поняття і уми, щоб виміряти слова Бога. Що стосується слів, сказаних Ісаєю, чи можеш ти з абсолютною впевненістю пояснити його слова? Чи ти наважишся пояснити його слова? Оскільки ти не наважуєшся пояснити слова Ісаї, чому ти наважуєшся пояснити слова Ісуса? Хто більший – Ісус чи Ісая? Оскільки відповідь на це питання – Ісус, чому ти пояснюєш слова, сказані Ісусом? Чи Бог розповів би тобі про Свою роботу заздалегідь? Жодна істота не може знати, навіть посланці на небесах, ні Син Людський, то як же ти міг би знати? Людині занадто багато не вистачає. Що зараз вкрай важливо для вас, так це знати три стадії роботи. Від роботи Єгови до роботи Ісуса і від роботи Ісуса до цієї поточної стадії, ці три стадії охоплюють безперервною ниткою всю гаму Божого управління, і всі вони є роботою одного Духа. Із моменту створення світу Бог завжди працює, управляючи людством. Він – Початок і Кінець, він – Перший і Останній, і Він – Той, хто починає період, і Той, хто підводить період до завершення. Три стадії роботи в різні періоди і в різних місцях безпомилково є працею одного Духа. Усі ті, хто відокремлює ці три стадії одна від одної, протистоять Богу. Тепер тобі належить зрозуміти, що вся праця від першої стадії до сьогоднішнього дня – це праця одного Бога, праця одного Духа. У цьому не може бути жодних сумнівів.