Боже спасіння людини не здійснюється безпосередньо з використанням методу Духа і особи Духа, бо людина не може ні доторкнутися до Його Духа, ні побачити Його; не може людина і наблизитися до Нього. Якби Він спробував врятувати людину безпосередньо, використовуючи спосіб роботи Духа, людина не змогла б отримати Його спасіння. Якби Бог не зодягнувся в зовнішню форму створеної людини, у людини не було б можливості отримати це спасіння. Бо в людини немає можливості наблизитися до Нього, так само як ніхто не міг наблизитися до хмари Єгови. Тільки ставши створеною людиною, тобто тільки вклавши Своє слово в тіло з плоті, яким Він збирається стати, Він може особисто працювати словом у всіх, хто слідує за Ним. Тільки тоді людина може особисто побачити й почути Його слово, і більше того, увійти у володіння Його словом, і таким чином прийти до повного спасіння. Якби Бог не став плоттю, ніхто з плоті й крові не зміг би отримати такого великого спасіння, і жодна людина не була б врятована. Якби Дух Божий діяв безпосередньо в середовищі людства, все людство було б уражене, або ж, не маючи можливості отримати дотик Бога, люди були б повністю поневолені сатаною. Перше втілення було покликане спокутувати людину від гріха, відкупити її за допомогою Ісусового тіла з плоті, тобто Він урятував людину від хреста, але в людини все ще залишився зіпсутий сатанинський характер. Друге втілення більше не призначене для того, щоб служити жертвою за гріх, а для повного спасіння тих, хто був відкуплений від гріха. Це робиться для того, щоб ті, хто був прощений, могли звільнитися від своїх гріхів і повністю очиститися, а також, домігшись зміненого характеру, позбутися сатанинського впливу темряви й повернутися до престолу Божого. Тільки так людина може бути повністю освячена. Після того, як період Закону добіг кінця, і почався період Благодаті, Бог почав роботу спасіння, яка триває до останніх днів, коли, судячи й караючи людський рід за його непокору, Він повністю очистить людство. Тільки тоді Бог завершить Свою роботу спасіння й увійде в спокій. Отже, на трьох стадіях роботи тільки двічі Бог ставав плоттю, щоб Самому виконувати Свою роботу серед людей. Це тому, що тільки одна з трьох стадій роботи полягає в тому, щоб скеровувати людей у веденні їхнього життя, у той час як дві інших складаються з роботи спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може жити пліч-о-пліч із людиною, відчувати страждання світу та жити в нормальному тілі з плоті. Тільки таким чином Він може забезпечити людей практичним шляхом, який вони потребують як створені істоти. Саме через втілення Бога людина отримує повне спасіння від Бога, а не безпосередньо з небес у відповідь на свої молитви. Бо, будучи з плоті і крові, людина не має можливості побачити Духа Божого, а тим більше наблизитися до Його Духа. Єдине, з чим людина може мати контакт, – це втілена плоть Бога, і тільки завдяки цьому людина здатна осягнути всі шляхи і всі істини та отримати повне спасіння. Другого втілення буде достатньо, щоб видалити гріхи людини й повністю очистити її. Отже, з другим втіленням уся Божа робота в плоті буде завершена, і значення Божого втілення стане довершеним. Починаючи з цього моменту, робота Бога в плоті буде повністю завершеною. Після другого втілення Він не стане плоттю втретє задля Своєї роботи. Бо все Його управління добіжить кінця. Втілення останніх днів повністю здобуде Його обраний народ, і все людство в останні дні буде класифіковано за видом. Він більше не буде виконувати роботу спасіння й не повернеться в плоть, щоб здійснювати будь-яку роботу. У роботі останніх днів слово сильніше, ніж вияв ознак і чудес, і авторитет слова перевершує авторитет ознак і чудес. Слово викриває всі порочні характери, приховані глибоко в серці людини. У тебе немає можливості розпізнати їх самотужки. Коли вони будуть розкриті перед тобою через слово, ти природним чином прийдеш до їх відкриття; ти не зможеш заперечувати їх, і ти будеш повністю переконаний. Хіба це не влада слова? Це – результат, досягнутий роботою слова сьогодні. Отже, не через зцілення від хвороб і вигнання демонів людина може бути повністю врятована від своїх гріхів, як не може вона бути зроблена повністю довершеною завдяки вияву ознак і чудес. Влада виліковувати хвороби й виганяти демонів дає людині тільки благодать, але плоть людини все ще належить сатані, і зіпсований сатанинський характер усе ще залишається всередині людини. Іншими словами, те, що не було очищено, усе ще відноситься до гріха й бруду. Тільки після очищення через слово, людина може бути здобута Богом і стати освяченою. Коли демонів було вигнано з людини і її було відкуплено, це означало тільки те, що її було вирвано з рук сатани й повернено Богові. Однак, не будучи очищеною або зміненою Богом, вона залишається зіпсованою людиною. Усередині людини все ще існують бруд, опір та бунтарство; людина повернулася до Бога тільки через Його спокуту, але в неї немає анінайменшого знання про Бога, і вона все ще здатна чинити опір і зраджувати Його. До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через очищення людина може позбутися свого розбещення й стати чистою. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді, ця стадія – стадія завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через використання слова для очищення, суду й викриття повністю розкриваються всі скверни, уявлення, мотиви та індивідуальні прагнення в серці людини. Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. Наприклад, коли люди усвідомили, що вони походять від Моава, вони виголосили слова нарікань, перестали прагнути до життя та стали суцільно негативними. Хіба це не показує, що людство й досі не в змозі повністю підкоритися пануванню Бога? Хіба це не саме їхній розбещений сатанинський характер? Коли ти не піддавався карі, твої руки були підняті вище, ніж у всіх інших, навіть ніж у Ісуса. І ти вигукував гучним голосом: «Будь улюбленим сином Божим! Будь близьким до Бога! Ми швидше помремо, ніж схилимося перед сатаною! Повстань проти старого сатани! Повстань проти великого червоного дракона! Хай великий червоний дракон принижено позбудеться влади! Нехай Бог зробить нас довершеними!» Твої крики були голосніші за всі інші. Але потім прийшов час кари, і знову проявився зіпсований характер людства. Тоді їхні крики припинилися, і їхня рішучість зів’яла. Це – розбещення людини; воно глибше від гріха, це щось, посаджене сатаною і глибоко вкорінене в людині. Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі. Людина кричала так у минулому, тому що не розуміла свій вроджений розбещений характер. Це – скверни, які існують усередині людини. Протягом такого довгого періоду суду і кари людина жила в атмосфері напруги. Хіба все це не було досягнуто за допомогою слова? Хіба ти також не кричав дуже гучним голосом перед судом над прислужниками? «Увійдіть у царство! Усі ті, хто приймає це ім’я, увійдуть у царство! Усі матимуть частку в Бозі!» Коли настав суд над прислужниками, ви більше не кричали. На самому початку всі вигукнули: «О Боже! Куди б Ти не помістив мене, я підкорюся Твоєму керуванню». Прочитавши слова Бога: «Хто буде Моїм Павлом?», люди сказали: «Я хочу!» Потім вони побачили слова: «А як щодо віри Йова?» і сказали: «Я хочу прийняти на себе віру Йова. Боже, будь ласка, випробуй мене!» Коли настав суд над прислужниками, вони відразу ж упали додолу й ледве змогли знову звестися на ноги. Після того, поволі, скверни в їхніх серцях поступово зменшувалися. Хіба це не було досягнуто через слово? Отже, те, що ви переживаєте сьогодні, – це результати, досягнуті через слово, навіть більші, ніж ті, які були досягнуті через вчинення Ісусом ознак і чудес. Славу Божу, яку ти бачиш, і владу Самого Бога, яку ти бачиш, видно не тільки за допомогою розп’яття, за допомогою зцілення хвороб і вигнання демонів, але навіть більшою мірою за допомогою суду Його слова. Це показує тобі, що влада і сила Божа полягають не тільки в творенні ознак, зціленні хвороб і вигнанні демонів, але і в тому, що суд Божого слова краще здатний представляти владу Бога й виявляти Його всемогутність.

Те, чого людина досягла зараз – її нинішні духовний стан, знання, любов, вірність, слухняність і проникливість, – це результати, досягнуті завдяки суду слова. Те, що ти здатен зберігати вірність і залишатися стійким аж до цього дня, досягається за допомогою слова. Тепер людина бачить, що робота втіленого Бога дійсно незвичайна, і в ній є багато того, чого не може досягти людина, і це таємниці й чуда. Тому багато хто підкорився. Деякі ніколи не підкорялися жодній людині з дня свого народження, але коли вони бачать слова Бога цього дня, вони повністю підкоряються, не помічаючи, що зробили це, і вони не наважуються критично вивчати або говорити що-небудь ще. Людство потрапило під слово й лежить ниць під судом слова. Якби Дух Божий говорив безпосередньо з людиною, все людство підкорилося б тому голосу, падаючи додолу без слів одкровення, подібно до того, як Павло впав на землю у світлі по дорозі в Дамаск. Якби Бог продовжував діяти таким чином, людина ніколи не змогла б пізнати свою власну зіпсованість через суд слова й тим самим досягти спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може особисто донести Свої слова до вух кожної людини, щоб усі, у кого є вуха, могли почути Його слова й прийняти Його роботу суду словом. Тільки це – результат, досягнутий Його словом, а не прояв Духа, щоб налякати людину й змусити її підкоритися. Тільки завдяки цій практичній і в той же час незвичайній роботі старий характер людини, прихований глибоко всередині протягом багатьох років, може бути повністю викритий, щоб людина могла розпізнати й змінити його. Усе це – практична робота втіленого Бога, в якій, промовляючи й здійснюючи суд у практичний спосіб, Він досягає результатів суду над людиною через слово. Це влада втіленого Бога та значення втілення Бога. Це робиться для того, щоб показати владу втіленого Бога, явити результати, досягнуті роботою слова, і показати, що Дух прийшов у плоті й демонструє Свою владу, судячи людину словом. Хоча Його плоть є зовнішньою формою звичайної й нормальної людської сутності, саме результати, яких досягають Його слова, показують людині, що Він сповнений влади, що Він – Сам Бог і що Його слова є проявом Самого Бога. У такий спосіб усьому людству показано, що Він – Сам Бог, що Він – Сам Бог, Який став плоттю, що Його ніхто не повинен ображати, і що ніхто не може перевершити Його суд словом, і жодна сила темряви не може взяти верх над Його владою. Людина повністю підкоряється Йому, тому що Він є Слово, що стало плоттю, завдяки Його владі й завдяки Його суду словом. Робота, принесена Його втіленою плоттю, – це влада, якою Він володіє. Причина, з якої Він стає плоттю, полягає в тому, що плоть також може мати владу, і Він здатний виконувати практичну роботу серед людства таким чином, щоб вона була видимою й відчутною для людини. Ця робота набагато більш реалістична, ніж робота, що виконується безпосередньо Духом Божим, Який володіє всією владою, і її результати також очевидні. Це відбувається тому, що втілена плоть Бога може говорити і діяти у практичний спосіб. Зовнішня форма Його плоті не має влади, і до неї може наблизитися людина, тоді як Його сутність дійсно несе в собі владу, але Його влада для всіх невидима. Коли Він говорить і працює, людина не може виявити існування Його влади; це полегшує Йому виконання роботи практичного характеру. Уся ця практична робота може принести результати. Навіть якщо жодна людина не усвідомлює, що Він володіє владою, або не бачить, що Його не можна ображати, або не бачить Його гніву, Він досягає намічених результатів Своїх слів завдяки Своїй прихованій владі, Своєму прихованому гніву та словам, які Він відкрито промовляє. Іншими словами, завдяки Його тону голосу, строгості Його мови і всієї мудрості Його слів людина стає повністю переконаною. Таким чином, людина підкоряється слову втіленого Бога, яке, як видається, не має жодної влади, тим самим виконуючи Божу мету щодо спасіння людини. Це – ще один аспект значення Його втілення: говорити більш реалістично й дозволити реальності Його слів впливати на людину, щоб людина могла засвідчити силу слова Божого. Тому, якби ця робота не була виконана за допомогою втілення, вона не досягла б анінайменших результатів і не змогла б повністю врятувати грішних людей. Якби Бог не став плоттю, Він залишився б Духом, який одночасно невидимий і невідчутний для людини. Людина – істота з плоті, вона та Бог належать до двох різних світів і володіють різною природою. Дух Божий несумісний з людиною, яка складається з плоті, і між ними просто немає способу встановити відносини, не кажучи вже про те, що людина не здатна перетворитися на дух. Із огляду на це, Дух Божий повинен стати створеною істотою, щоб виконувати Свою первісну роботу. Бог може як піднятися на найвище місце, так і змиритися, щоб стати людським створінням, виконуючи роботу серед людей і живучи серед них, але людина не може піднятися на найвище місце та стати духом, і тим паче не може вона опуститися до найнижчого місця. Ось чому Бог повинен стати плоттю, щоб виконувати Свою роботу. Так само й під час першого втілення тільки плоть втіленого Бога могла спокутувати людину через Його розп’яття, тоді як Дух Божий не міг бути розп’ятий як жертва за гріх для людини. Бог міг безпосередньо стати плоттю, щоб служити жертвою за гріх для людини, але людина не могла безпосередньо піднестися на небеса, щоб прийняти жертву за гріх, яку Бог приготував для неї. Оскільки це так, все, що було б можливо, – це попросити Бога кілька разів метнутися туди й назад між небом і землею, щоб людина не возносилася на небеса, аби прийняти це спасіння, тому що людина впала і, більше того, людина просто не могла піднестися на небеса, не кажучи вже про те, щоб отримати жертву за гріх. Тому Ісусу було необхідно прийти до людства й особисто зробити роботу, яка просто не могла бути виконана людиною. Щоразу, коли Бог стає плоттю, це відбувається через абсолютну необхідність. Якби будь-яку зі стадій можна було виконати безпосередньо Духові Божому, Він не упокорив би Себе для приниження через втілення.

На цій заключній стадії роботи результати досягаються за допомогою слова. Через слово людина приходить до розуміння багатьох таємниць і роботи, яку Бог здійснював протягом минулих поколінь; через слово людина просвітлюється Святим Духом; через слово людина приходить до розуміння таємниць, ніколи раніше не розгаданих минулими поколіннями, а також роботи пророків і апостолів минулих часів та принципів, за якими вони діяли; через слово людина також приходить до розуміння характеру Самого Бога, а також непокірності й опору людини, і вона пізнає свою власну сутність. Через ці стадії роботи та через усі сказані слова людина пізнає роботу Духа, роботу, яку здійснює втілена плоть Бога, і навіть більше, увесь Його характер. Твої знання про Божу роботу управління протягом шести тисяч років також були отримані через слово. Хіба знання про твої колишні уявлення та твій успіх у їх відкиданні не були також досягнуті через слово? На попередній стадії Ісус чинив ознаки й чудеса, але на цій стадії немає жодних ознак і чудес. Хіба твоє розуміння того, чому Бог не являє ознаки й чудеса, не було також досягнуто через слово? Тому слова, сказані на цій стадії, перевершують роботу, виконану апостолами й пророками минулих поколінь. Навіть пророцтва, сказані пророками, не могли б досягти такого результату. Пророки проголошували тільки пророцтва, вони говорили про те, що станеться в майбутньому, але не про роботу, яку Бог бажав зробити в той час. Вони також не говорили для того, щоб направляти людство в їхньому житті, або дарувати людству істини, або відкривати їм таємниці, не кажучи вже про те, щоб дарувати життя. У словах, сказаних на цій стадії, є пророцтво й істина, але в основному ці слова служать для того, щоб дарувати людині життя. Нинішні слова не схожі на пророцтва пророків. Це – стадія роботи для життя людини, щоб змінити характер життя людини, а не заради того, щоб проголошувати пророцтва. Першою стадією була робота Єгови: Його робота полягала в тому, щоб підготувати шлях для людини до поклоніння Богу на землі. Це була робота початку – знайти місце походження для роботи на землі. У той час Єгова навчав ізраїльтян дотримуватися суботи, шанувати своїх батьків і жити в мирі один із одним. Це було тому, що люди того часу не розуміли, що являє собою людина, і не розуміли, як жити на землі. На першій стадії роботи Йому було необхідно спрямовувати людство в його житті. Усе, що Єгова говорив їм, раніше не було відомо людству і не знаходилося в його розпорядженні. У той час Бог поставив багатьох пророків, щоб вони промовляли пророцтва, і всі вони робили це під керівництвом Єгови. Це був лише один пункт у Божій роботі. На першій стадії Бог не став плоттю, і тому Він наставляв усі племена й народи через пророків. Коли Ісус працював у Свій час, Він не говорив так багато, як у наші дні. Ця стадія роботи слова в останні дні ніколи не виконувалася в минулі періоди й покоління. Хоча Ісая, Даниїл та Іван промовили багато пророцтв, їхні пророцтва повністю відрізнялися від слів, що промовляються нині. Те, що вони говорили, було всього лише пророцтвами, але слова, сказані зараз, такими не є. Якби Я перетворив усе, про що Я зараз говорю, в пророцтва, чи змогли б ви зрозуміти? Припустімо, що те, про що Я говорив, стосувалося справ уже після того, як Я пішов, то як би ви тоді могли отримати розуміння? Робота слова ніколи не здійснювалася ні за часів Ісуса, ні в період Закону. Можливо, хтось скаже: «Хіба Єгова також не промовляв слова під час Своєї роботи? Хіба Ісус, окрім зцілення хвороб, вигнання демонів і творення ознак і чудес, не говорив також слова в той час, коли звершував Свою роботу?» Є відмінності між тим, що говориться. У чому полягала суть слів, промовлених Єговою? Він тільки спрямовував людство, щоб воно вело своє життя на землі, що не стосувалося духовних питань у житті. Чому сказано, що коли Єгова говорив, це було для того, щоб наставляти людей у всіх місцях? Слово «наставляти» означає прямо вказувати і безпосередньо наказувати. Він не давав людині життя; радше, Він просто брав людину за руку і вчив її, як шанувати Його, не занадто вдаючись до притч. Робота, яку Єгова здійснював в Ізраїлі, полягала не в тому, щоб розібратися з людиною, дисциплінувати її або звершити суд і кару, а в тому, щоб направляти її. Єгова наказав Мойсеєві сказати Його народові збирати манну в пустелі. Щоранку до сходу сонця вони повинні були збирати манну, рівно стільки, щоб їм вистачило на один день. Манну не можна було зберігати до наступного дня, бо в такому разі вона запліснявіла б. Він не читав людям лекцій і не викривав їхню природу, а також не викривав їхні ідеї й думки. Він не змінював людей, а радше направляв їх у їхньому житті. Люди того часу були подібні до дітей, які нічого не розуміли і були здатними тільки на деякі елементарні механічні рухи, і тому Єгова видавав закони тільки для того, щоб направляти народ.

Задля того, щоб поширювати Євангеліє, щоб усі, хто шукає з істинним серцем, могли дізнатися про роботу, яка звершується сьогодні, і бути повністю переконаними, ти повинен дійти до чіткого розуміння внутрішньої історії, суті та значення роботи, виконаної на кожній стадії. Зроби так, щоб інші, будучи з тобою в спілкуванні, могли зрозуміти роботу Єгови, роботу Ісуса і, більше того, усю роботу Бога сьогодні, а також зв’язки і відмінності між цими трьома стадіями роботи. Зроби так, щоб після того, як вони тебе вислухали, інші побачили, що ці три стадії не заважають одна одній, але що всі вони є роботою одного Духа. Хоча Вони працюють у різні періоди, зміст виконуваної Ними роботи різний, і слова, які Вони промовляють, різні, але принципи, за якими Вони працюють, одні й ті ж. Це – найзначніші бачення, які повинні розуміти всі люди, які слідують за Богом.