Коли людина досягне справжнього людського життя на землі, а всі сатанинські сили буде взято в пута, то людина легко житиме на землі. Усе буде не таке складне, як сьогодні: людські стосунки, суспільні відносини, складні сімейні взаємини – від них усіх стільки болю та стільки клопоту! Яке знедолене тут людське життя! Коли людину буде завойовано, її серце й розум зміняться: вона матиме серце, що шанує та любить Бога. Щойно всі ті у світі, хто прагне любити Бога, будуть завойовані, себто щойно сатану – усі сили темряви – буде розбито й узято в пута, людське життя на землі стане безтурботним, і людина зможе вільно жити на землі. Наскільки легше було б, якби людське життя було без плотських стосунків і складнощів. Плотські стосунки людини заскладні, і те, що вони в людини є, доводить, що людина ще не звільнилася з-під впливу сатани. Якби в тебе були однакові стосунки з усіма братами й сестрами, якби в тебе були однакові стосунки з усіма членами родини, то в тебе не було б ніяких турбот, і ти не мусив би ні про кого хвилюватися. Ніщо не могло б бути краще, і так людина б звільнилася від половини свого страждання. Живучи нормальним людським життям на землі, людина буде подібна до янголів; хоча вона й досі буде з плоті, але буде дуже подібна до янгола. Це остаточна обіцянка, остання обіцянка, дарована людині. Сьогодні людина проходить через кару і суд; чи думаєш ти, що коли людина таке переживає, це не має значення? Хіба могла б робота кари й суду виконуватися без причини? Раніше говорилося, що покарати й засудити людину значить укинути її в криницю бездонну, тобто відібрати її долю та перспективи. Це робиться заради одного: очищення людини. Людина вкидається в криницю бездонну не навмисно, щоб потім Бог умив від неї Свої руки. Натомість це робиться, аби розібратися з бунтарством у людині, щоб зрештою те, що в людині, могло бути очищене, і вона отримала істинне знання про Бога та стала наче свята. Якщо це зробити, то все буде досягнуте. Власне, коли буде здійснено розбір із тим у людині, із чим потрібно розібратися, і людина дасть гучне свідчення, тоді сатану теж буде розбито, і навіть хоча деякі речі, що первісно були в людині, можуть бути очищені не повністю, але коли сатану буде розбито, від них теж більше не буде лиха, і в той час людину буде повністю очищено. Людина ще ніколи не жила таким життям, але коли сатану буде розбито, усе владнається, і з тими дрібницями в людині теж усе буде вирішено, і щойно буде вирішено головну проблему, решта бід теж минеться. Під час цього втілення Бога на землі, коли Він особисто виконує Свою роботу поміж людей, уся ця робота виконується, щоб розбити сатану, і Він розіб’є сатану тим, що завоює людину та зробить вас довершеними. Коли ви дасте гучне свідчення, це теж буде знак поразки сатани. Людина спершу завойовується, а зрештою повністю вдосконалюється, щоб розбити сатану. Однак, по суті, це не лише перемога над сатаною, а й спасіння всього людства від цього порожнього моря бід. Незалежно від того, де вершиться робота: у всьому всесвіті чи в Китаї, – усе це робиться для того, щоб розбити сатану та принести спасіння всьому людству, аби людина могла ввійти в місце спочинку. Утілений Бог, ця нормальна плоть, теж потрібен саме для того, щоб розбити сатану. Робота Бога в плоті використовується, щоб принести спасіння всім тим під небесами, хто любить Бога, і виконується задля завоювання всього людства, ба більше – заради перемоги над сатаною. Осердя всієї Божої роботи управління невіддільне від перемоги над сатаною задля принесення спасіння всьому людству. Чому в значній частині цієї роботи завжди говориться про те, щоб ви свідчили? І до кого звернене це свідчення? Чи воно не звернене до сатани? Це свідчення дається про Бога, і воно дається, щоб засвідчити, що Божа робота дала свій результат. Свідчення пов’язано з роботою перемоги над сатаною; якби битви із сатаною не було, то від людини не вимагалося б давати свідчення. Саме тому, що сатану треба розбити, Бог водночас зі спасінням людини вимагає від неї свідчити про Нього перед сатаною, і це Він використовує для спасіння людини та битви із сатаною. У результаті людина є як об’єктом спасіння, так і засобом перемоги над сатаною, тож людина є в осерді роботи всього Божого управління, тоді як сатана є лише об’єктом знищення, ворогом. Ти можеш почуватися так, ніби нічого не зробив, але через зміни в твоєму характері було дано свідчення, і це свідчення звернене до сатани, а не людей. Людина не гідна втішатися таким свідченням. Як би вона могла зрозуміти Божу роботу? Об’єкт Божої боротьби – сатана; тим часом людина – лише об’єкт спасіння. У людини розбещений сатанинський характер, і вона не здатна зрозуміти цю роботу. Причина цього не в самій людині, а в сатанинському розбещенні, скерованому сатаною. Сьогодні головна Божа робота – розбити сатану, себто повністю завоювати людину, щоб вона могла дати перед сатаною остаточне свідчення про Бога. Так усе й буде досягнуте. У багатьох випадках твоєму неозброєному оку видається, ніби нічого не зроблено, а насправді роботу вже завершено. Людина вимагає, щоб уся робота завершення була видима, та Я завершив Свою роботу, не роблячи її видимою тобі, бо сатана скорився, тобто був ущент розбитий, і вся Божа мудрість, сила і влада перемогли сатану. Саме це свідчення й потрібно давати, і хоча в людині воно не має ясних проявів, хоча воно не видне неозброєному оку, та сатану вже розбито. Уся ця робота спрямована проти сатани й вершиться через битву із сатаною. Тож є багато речей, які людина не вважає успішно досягнутими, але які в Божих очах були давно й успішно зроблені. Це одна з внутрішніх правд усієї Божої роботи.

Коли сатану буде переможено, себто коли людей буде повністю завойовано, тоді люди збагнуть, що вся ця робота була заради спасіння та що засіб цього спасіння – вирвати людей із рук сатани. 6 000 років роботи Божого управління діляться на три стадії: період Закону, період Благодаті та період Царства. Ці три стадії роботи – усі заради спасіння людства, себто щоб спасти людство, тяжко розбещене сатаною. Та водночас вони й для того, щоб Бог міг битись із сатаною. Таким чином, так само як робота спасіння ділиться на три стадії, битва із сатаною теж ділиться на три стадії, і ці дві частини Божої роботи здійснюються одночасно. Насправді битва із сатаною відбувається теж заради спасіння людства, і оскільки робота спасіння людства – не така справа, щоб успішно її зробити за одну стадію, битва із сатаною теж ділиться на фази та періоди, і війна проти сатани ведеться відповідно до потреб людства та міри того, наскільки сатана його розбестив. Можливо, у своїй уяві людина вірить, що в цій битві Бог піде проти сатани зі зброєю, так само як билися б дві армії. Це лише те, що здатен уявити розум людини; ця ідея вкрай невизначена й нереалістична, але саме в це й вірить людина. І оскільки Я тут кажу, що засіб спасіння роду людського – це битва із сатаною, то людина уявляє, що ця битва відбувається саме так. У роботі людського спасіння три стадії, себто битву із сатаною теж поділено на три стадії, щоб перемогти сатану раз і назавжди. Та внутрішня правда всієї роботи битви із сатаною така, що її результати досягаються за кілька етапів роботи: обдарувати людський рід благодаттю, стати жертвою за гріх людського роду, простити людські гріхи, завоювати людство та зробити його досконалим. Насправді битва із сатаною – то не збройний похід проти сатани, а спасіння людства, робота над людським життям і змінення людського характеру, щоб люди змогли свідчити про Бога. Так сатана й буде переможений. Сатану буде переможено через змінення розбещеного людського характеру. І коли сатану буде переможено, себто коли люди будуть повністю спасенні, тоді зганьблений сатана буде повністю зв’язаний, і так люди будуть повністю спасенні. Тож сутність спасіння людства – то війна проти сатани, і ця війна переважно відбивається в спасінні людського роду. Стадія останніх днів, на якій люди мають бути завойовані, – то остання стадія в битві із сатаною, і це також робота повного спасіння людини з володінь сатани. Внутрішнім значенням завоювання людини є повернення втілень сатани – людей, яких сатана розбестив, – до Творця після їх завоювання, внаслідок якого люди покинуть сатану та повністю повернуться до Бога. Ось так люди й будуть повністю спасенні. Тож робота завоювання – це остання робота в битві проти сатани й заключна стадія Божого управління заради поразки сатани. Без цієї роботи повне спасіння людини зрештою було б неможливе, повна поразка сатани також була б неможлива, і людство ніколи не змогло б увійти в чудове місце призначення чи звільнитися від впливу сатани. Отже, роботу спасіння людини не можна завершити, поки не завершиться битва із сатаною, бо по суті своїй робота Божого управління призначена спасти людство. Найраніше людство було в руках у Бога, та через сатанинську спокусу й розбещення людина була зв’язана сатаною та впала в руки лихого. Таким чином, сатана став об’єктом, якому слід завдати поразки в роботі Божого управління. Оскільки сатана заволодів людиною й оскільки людина – це капітал, за допомогою якого Бог чинить усе управління, то щоб спасти людину, треба вирвати її з рук сатани, тобто треба повернути людину з полону сатани. Таким чином, сатану треба розбити шляхом змін у старому характері людини, змін, які відновлюють первісну людську розсудливість. Так людину, взяту в полон, можна вирвати з рук сатани. Якщо людину буде звільнено від впливу й пут сатани, то сатану буде осоромлено, людину буде зрештою забрано назад, і сатану буде розбито. Й оскільки людину було звільнено з-під темного впливу сатани, вона стане трофеєм усієї цієї битви, і по закінченні битви сатана стане об’єктом покарання, після чого всю роботу спасіння людства буде завершено.

Бог не бажає зла створеним істотам; Він хоче лише розбити сатану. Усю Його роботу – чи кару, чи суд – спрямовано на сатану; вона виконується заради спасіння людства, вона вся для того, щоб розбити сатану, і вона має одну мету: битися проти сатани до самого кінця! Бог не спочиватиме, аж поки не переможе сатану! Він спочине, лише коли розіб’є сатану. Оскільки всю роботу, яку виконує Бог, спрямовано на сатану, й оскільки ті, кого розбестив сатана, усі перебувають під контролем його влади й усі живуть під владою сатани, то без битви проти сатани та розриву з ним сатана не ослабив би свою хватку на цих людях, і їх не можна було б здобути. Якби їх не було здобуто, це доводило б, що сатану не розбито, що він не переможений. Тож, за Божим 6 000-річним планом управління, протягом першої стадії Бог виконував роботу закону, протягом другої стадії Він виконував роботу періоду Благодаті, тобто роботу розп’яття, і протягом третьої стадії Він виконує роботу завоювання людства. Усю цю роботу спрямовано на ступінь розбещення людства сатаною, уся вона – для того, щоб розбити сатану, і кожна зі стадій потрібна для того, щоб розбити сатану. Сутність 6 000-річної роботи Божого управління – це битва проти великого червоного дракона, і робота управління людством – це також робота розбиття сатани, робота битви із сатаною. Бог бився протягом 6 000 років, і так Він працював 6 000 років, щоб зрештою привести людину в новий світ. Коли сатану буде розбито, людину буде повністю звільнено. Хіба це не напрям Божої роботи сьогодні? Саме це і є напрям сьогоднішньої роботи: повне звільнення та визволення людини, щоб вона не підпорядковувалася жодним правилам і щоб її не сковували жодні пута чи обмеження. Уся ця робота виконується згідно з вашим духовним станом і згідно з вашими потребами, тобто вам дається все те, чого ви можете досягти. Вам нічого не нав’язують, адже від бика не чекають молока; натомість уся ця робота виконується відповідно до ваших справжніх потреб. Кожна стадія роботи виконується відповідно до справжніх потреб і вимог людини; кожна стадія роботи необхідна для того, щоб розбити сатану. Насправді на початку між Творцем і Його творіннями не було перепон. Усі ці перепони виникли через сатану. Людина стала нездатною щось бачити й чогось торкатися через те, як сатана її стурбував і розбестив. Людина – це жертва, та, кого було обмануто. Щойно сатану буде розбито, створені істоти узріють Творця, і Творець погляне на створених істот та зможе особисто вести їх. Тільки це є життям, яким людина має жити на землі. Тож Божа робота в першу чергу призначена розбити сатану, і щойно сатану буде розбито, усе вирішиться. Сьогодні ти побачив, що Богу непросто прийти поміж людей. Він прийшов не для того, щоб проводити кожен день у пошуках ваших недоліків, щоб казати те й се чи просто щоб дозволити вам побачити, як Він виглядає та як Він говорить і живе. Бог став плоттю не просто для того, щоб дозволити вам поглянути на Нього, чи відкрити ваші очі, чи дати вам почути таємниці, про які Він говорив, і сім печаток, які Він розкрив. Натомість Він став плоттю, щоб розбити сатану. Він особисто прийшов поміж людей у плоті, щоб спасти людей і битись із сатаною; це значення Його втілення. Якби воно було не для того, щоб розбити сатану, то Він не виконував би цю роботу особисто. Бог прийшов на землю, щоб виконувати Свою роботу поміж людей, щоб особисто відкрити Себе людям і дати людям узріти Себе; хіба це дрібниця? Це справді не просто! Це не так, як уявляє людина: ніби Бог прийшов, щоб людина змогла поглянути на Нього, щоб людина змогла зрозуміти, що Бог реальний і не порожній або невизначений, і що Бог величний, але й смиренний. Хіба це могло би бути так просто? Саме тому, що сатана розбестив людську плоть, а людина – це та, кого Бог має намір спасти, Бог і мусить убратись у плоть, щоб битись із сатаною й особисто бути людині пастирем. Лише це корисне для Його роботи. Два плотських утілення Бога існували для того, щоб розбити сатану, а також для того, щоб краще спасти людину. Це тому, що битись із сатаною може лише Бог – чи то Дух Божий, чи то плотське втілення Бога. Словом, янголи не можуть битись із сатаною, і тим паче це не може робити людина, яку сатана розбестив. Янголи безсилі битись у цій битві, а людина ще безсиліша. Таким чином, якщо Бог хоче працювати над життям людини, якщо Він хоче особисто прийти на землю для спасіння людини, то Він мусить особисто втілитися – тобто Він мусить особисто вбратись у плоть і з притаманною Йому ідентичністю та належною Йому роботою прийти поміж людей та особисто спасти людину. Якби це було не так, якби цю роботу виконував Дух Божий або людина, то ця битва ні до чого б не привела й ніколи б не закінчилася. Лише коли Бог стає плоттю, щоб особисто воювати із сатаною поміж людей, людина отримує шанс на спасіння. Більше того, лише тоді сатана осоромлюється та залишається без жодних можливостей, якими б він міг скористатися, чи планів, які він міг би здійснити. Робота, виконувана втіленим Богом, недосяжна для Духа Божого, і для якоїсь людини з плоті було б ще неможливіше виконати цю роботу від Божого імені, бо робота, яку Він виконує, – заради життя людини та для того, щоб змінити розбещений характер людини. Якби в цій битві брала участь людина, вона б лише втекла в жалюгідному безладді та просто була б нездатна змінити свій розбещений характер. Вона була б нездатна спасти людину від хреста чи завоювати все бунтівниче людство, але могла б лише виконати дрібну дещицю старої роботи, яка не виходить за межі принципів, або ж роботу, що не стосується поразки сатани. Тож нащо той клопіт? Яке значення в роботи, яка не може здобути людство, а тим паче розбити сатану? Тож битись із сатаною може лише Сам Бог, а для людини це було би просто неможливо. Людський обов’язок – слухатися та слідувати, адже людина не здатна здійснювати роботу, подібну до створення неба й землі, і більше того, вона не може чинити роботу битви із сатаною. Людина може лише вдовольняти Творця під проводом Самого Бога, внаслідок чого сатана зазнає поразки; це єдине, що може робити людина. Тож щоразу, коли починається нова битва, тобто щоразу, коли починається робота нового періоду, цю роботу виконує особисто Сам Бог, завдяки чому Він керує всім періодом і відкриває нову дорогу для всього людства. Світанок кожного нового періоду – це новий початок у битві із сатаною, через який людина входить у новий, прекрасніший світ і новий період, яким керує особисто Сам Бог. Людина – пан над усім сущим, але ті, кого було здобуто, стануть плодами всіх битв із сатаною. Сатана – це той, хто псує все суще, той, кого буде розбито наприкінці всіх битв, а також той, кого буде покарано після цих битв. З-поміж Бога, людей і сатани лише сатана – це той, кого буде з огидою відкинуто. Тим часом ті, кого сатана здобув, а Бог не забрав назад, стають тими, хто отримає покарання від імені сатани. Із цих трьох лише Богу має поклонятись усе суще. Тим часом ті, хто йде Божим шляхом і кого сатана розбестив, але Бог забрав назад, стають тими, хто отримає Божу обіцянку та судитиме лихих для Бога. Бог неодмінно переможе, і сатану неодмінно буде розбито, але поміж людей є ті, хто виграє, і ті, хто програє. Ті, хто виграє, належатимуть до переможців, а ті, хто програє, належатимуть до переможених; такий розподіл кожного відповідно до сорту, таке остаточне завершення всієї Божої роботи. Це також ціль усієї Божої роботи, і вона ніколи не зміниться. Суть головної роботи Божого плану управління зосереджено на спасінні людини, і Бог стає плоттю в першу чергу заради цієї суті, заради цієї роботи та для того, щоб розбити сатану. Уперше Бог став плоттю теж для того, щоб розбити сатану: Він особисто став плоттю й особисто був прибитий до хреста, щоб завершити роботу першої битви – роботу відкуплення людства. Так само цю стадію роботи теж виконує особисто Бог, який став плоттю, щоб здійснювати Свою роботу поміж людей, щоб особисто говорити Своє слово та дозволити людині бачити Його. Звісно, по дорозі Він неминуче здійснює й певну іншу роботу, але головна причина, з якої Він виконує Свою роботу особисто, – це щоб розбити сатану, щоб завоювати все людство та здобути цих людей. Тож робота Божого втілення справді не проста. Якби Його метою було лише показати людині, що Бог смиренний і прихований та що Бог реальний, якби це було лише заради виконання цієї роботи, то в утіленні не було би потреби. Навіть якби Бог не став плоттю, Він міг би напряму відкрити людині Свою смиренність і прихованість, Свою велич і святість, але такі речі ніяк не стосуються роботи управління людством. Вони не здатні спасти людину чи зробити її довершеною, і ще менше вони можуть розбити сатану. Якби для поразки сатани потрібно було б лише, щоб Дух бився проти духа, то така робота мала б ще менше практичної цінності; вона була б нездатна здобути людину та зруйнувала б долю й перспективи людини. Таким чином, Божа робота сьогодні має глибоке значення. Вона не лише для того, щоб людина змогла Його побачити, чи для того, щоб очі людини змогли відкритися, чи для того, щоб вона відчула себе трохи зворушеною й підбадьореною; така робота не має значення. Якщо ти можеш лише говорити про таке знання, то це доводить, що ти не знаєш справжнього значення Божого втілення.

Роботу всього Божого плану управління виконує особисто Сам Бог. Першу стадію – створення світу – звершив особисто Сам Бог, і якби це було не так, то ніхто не був би здатен створити людство; другою стадією було відкуплення всього людства, і її теж особисто звершив Сам Бог; про третю ж стадію годі й казати: ще більше потрібно, щоб кінець усієї Божої роботи звершив Сам Бог. Усю роботу відкуплення, завоювання, здобуття та вдосконалення всього людства виконує особисто Сам Бог. Якби Він не здійснював цю роботу особисто, то людина не могла б ні представляти Його ідентичність, ні здійснювати Його роботу. Щоб розбити сатану, щоб здобути людство та щоб дати людям нормальне життя на землі, Він особисто веде людей і особисто працює поміж людей; заради всього Свого плану управління та задля всієї Своєї роботи Він мусить особисто виконувати цю роботу. Якщо людина лише вірить, що Бог прийшов, аби вона Його побачила, заради того, щоб зробити людину щасливою, то така віра не має цінності й не має значення. Людське розуміння занадто поверхове! Лише виконуючи цю роботу самостійно, Бог може здійснити її ретельно та повністю. Людина не здатна виконати цю роботу від імені Бога. Оскільки людина не має Божої ідентичності чи Його сутності, вона не здатна виконати Божу роботу, а навіть якби виконала, то ця робота не принесла б жодного результату. Уперше Бог став плоттю заради відкуплення, щоб спокутувати гріхи всього людства, щоб зробити людину здатною очиститися та отримати прощення за свої гріхи. Роботу завоювання Бог теж особисто виконує поміж людей. Якби протягом цієї стадії Бог лише пророкував, то на Його місце можна було б знайти пророка чи когось обдарованого; якби лише говорилися пророцтва, то людина могла б замінити Бога. Але якби людина спробувала особисто виконувати роботу Самого Бога та працювати над людським життям, то для неї було б неможливо здійснювати цю роботу. Її мусить особисто виконувати Сам Бог: Бог мусить особисто втілитися, щоб здійснювати цю роботу. У період Слова, якби лише говорилися пророцтва, то можна було б знайти Ісаю чи пророка Іллю, щоб він виконував цю роботу, і не було би потреби в тому, щоб Сам Бог робив її особисто. Оскільки робота, яка виконується на цій стадії, – не просто пророкування, і оскільки важливіше, що робота слів використовується для завоювання людини та розбиття сатани, цю роботу не може виконувати людина, а мусить особисто виконувати Сам Бог. У період Закону Єгова виконав частину Своєї роботи, після чого Він промовив певні слова та виконав певну роботу через пророків. Це тому, що людина могла замінити Єгову в Його роботі, а провидці могли передбачати певні речі та тлумачити деякі сни від Його імені. Робота, виконана на початку, не була роботою прямого змінення людського характеру та не стосувалася людського гріха, і від людини вимагалося лише дотримуватися закону. Тож Єгова не став плоттю й не відкрив Себе людям; натомість Він промовляв напряму до Мойсея та інших, змушував їх говорити й працювати від Його імені та робив так, що вони напряму працювали поміж людей. Першою стадією Божої роботи був провід людей. Це був початок битви проти сатани, але тоді ця битва ще не почалась офіційно. Офіційна війна проти сатани почалася з першим утіленням Бога та тривала аж до сьогодні. Перша битва в цій війні була, коли втіленого Бога прибили до хреста. Розп’яття втіленого Бога завдало поразки сатані, і це була перша успішна стадія війни. Коли втілений Бог почав напряму працювати над людським життям, це був офіційний початок роботи повернення людини, й оскільки це була робота змінення старого людського характеру, це була робота битви із сатаною. Стадія роботи, звершена Єговою на початку, була просто проводом людського життя на землі. Це був початок Божої роботи, і хоча він ще не передбачав ані битв, ані якоїсь значної роботи, він заклав фундамент для роботи прийдешньої битви. Пізніше друга стадія роботи протягом періоду Благодаті передбачала змінення старого людського характеру, тобто Сам Бог кував життя людини. Бог мусив робити це особисто: для цього було потрібно, щоб Бог особисто став плоттю. Якби Він не став плоттю, ніхто інший не зміг би замінити Його на цій стадії роботи, бо вона представляла роботу битви напряму проти сатани. Якби людина виконувала цю роботу від Божого імені, то коли вона постала б перед сатаною, сатана б не скорився, і його було б неможливо розбити. Потрібно було, щоб утілений Бог прийшов розбити його, бо сутність утіленого Бога – усе одно Бог, Він усе одно є життям людини, і Він усе одно є Творцем; що б не сталося, Його ідентичність і сутність не зміняться. Тож Він убрався в плоть і виконував роботу, щоб змусити сатану до повної покірності. Якби протягом стадії роботи останніх днів цю роботу виконувала людина та її було змушено промовляти слова напряму, то вона була б нездатна їх промовляти, і якби було сказано пророцтво, то це пророцтво було б нездатне завоювати людину. Вбираючись у плоть, Бог приходить розбити сатану та змусити його до повної покірності. Коли Він ущент розіб’є сатану, повністю завоює людину та цілковито здобуде людину, ця стадія роботи завершиться, і буде досягнуто успіху. У Божому управлінні людина не може заступати Бога. Зокрема, робота керування періодом і початку нової роботи навіть більше потребує того, щоб її здійснював особисто Сам Бог. Людина може давати людям одкровення та забезпечувати їх пророцтвами, але якщо це робота, яку Бог мусить виконувати особисто, робота битви між Самим Богом і сатаною, то людина не може здійснювати цю роботу. Протягом першої стадії роботи, коли не було битви із сатаною, Єгова особисто вів людей Ізраїлю через пророцтва, що промовлялися пророками. Після цього другою стадією роботи була битва із сатаною, і Сам Бог особисто втілився й убрався в плоть, аби виконувати цю роботу. Усе, що передбачає битву проти сатани, також передбачає втілення Бога, тобто людина не може битись у цій битві. Якби вона билася, то була б нездатна розбити сатану. Як би вона мала силу боротися проти нього, досі будучи під його владою? Людина перебуває посередині: якщо ти схиляєшся до сатани, то ти належиш сатані, але якщо ти вдовольняєш Бога, то ти належиш Богові. Якби людина спробувала заступити Бога в роботі цієї битви, хіба б людині це вдалося? Якби вона таке зробила, хіба б вона давно не загинула? Хіба б вона давно не ввійшла в підземний світ? Тож людина не здатна замінити Бога в Його роботі, тобто людина не має сутності Бога, і якби ти бився із сатаною, то був би не здатен його розбити. Людина може виконувати лише певну роботу; вона може залучити на свій бік певних людей, але не може заступити Бога в роботі Самого Бога. Як би людина могла битись із сатаною? Сатана б узяв тебе в полон ще до того, як ти почав би. Лише коли Сам Бог б’ється із сатаною, а людина слідує за Богом і слухається Його на цій основі, людина може бути здобута Богом і втекти з пут сатани. Те, чого людина може досягти власною мудрістю та здібностями, занадто обмежене; вона не здатна зробити людей довершеними, вести їх і, більше того, розбити сатану. Людський розум і мудрість не здатні зруйнувати інтриги сатани, тож як би людина могла з ним битися?

Усі ті, хто хоче бути вдосконаленим, мають шанс бути вдосконаленими, тож усі мають заспокоїтися: у майбутньому ви всі ввійдете в місце призначення. Та якщо ти не хочеш бути вдосконаленим і не хочеш увійти в чудовий світ, то це твоя власна проблема. Усі ті, хто хоче бути вдосконаленим і вірний Богу, усі ті, хто слухається, і всі ті, хто вірно виконує свої функції, – усі такі люди можуть бути вдосконалені. Сьогодні всі ті, хто не виконує віддано свій обов’язок, усі ті, хто не відданий Богу, усі ті, хто не кориться Богу, а особливо ті, хто отримав просвітління та прозріння від Святого Духа, однак не втілює їх у життя, – усі такі люди не здатні бути вдосконаленими. Усі ті, хто хоче бути відданим і слухатися Бога, можуть бути вдосконалені, навіть якщо вони трохи нетямущі; усі ті, хто хоче шукати, можуть бути вдосконалені. Немає потреби про це хвилюватися. Поки ти хочеш шукати в цьому напрямі, тебе можна вдосконалити. Я не бажаю покидати чи виганяти нікого поміж вас, але якщо людина не прагне чинити правильно, то ти лише занапащуєш себе; це не Я тебе виганяю, а ти сам. Якщо ти сам не прагнеш чинити правильно: якщо ти ледачий, або не виконуєш свій обов’язок, або не відданий, або не шукаєш істини й завжди робиш як забажаєш, якщо ти поводишся необачно, борешся за власну славу й багатство та безчесний у тому, як маєш справу з протилежною статтю, – то ти понесеш тягар власних гріхів; ти не вартий нічийого жалю. Мій намір полягає в тому, щоб усі ви були вдосконалені та щонайменше завойовані, аби ця стадія роботи була успішно завершена. Боже бажання полягає в тому, щоб кожну людину було вдосконалено, зрештою здобуто Ним, повністю очищено Ним і щоб вона стала однією з людей, яких Він любить. Не має значення, чи кажу Я, що ви нерозвинені чи маєте низький духовний рівень: усе це факт. Такі Мої слова не доводять, що Я маю намір вас покинути, що Я втратив надію на вас і тим паче що Я не хочу вас спасати. Сьогодні Я прийшов виконувати роботу вашого спасіння, тобто робота, яку Я виконую, є продовженням роботи спасіння. У кожної людини є шанс бути вдосконаленою: за умови, що ти цього хочеш, за умови, що ти шукаєш, зрештою ти будеш здатен досягти цього результату, і ніхто з вас не буде покинутий. Якщо в тебе низький духовний рівень, Мої вимоги до тебе відповідатимуть твоєму низькому духовному рівню; якщо в тебе високий духовний рівень, Мої вимоги до тебе відповідатимуть твоєму високому духовному рівню; якщо ти нетямущий і неграмотний, Мої вимоги до тебе відповідатимуть твоїй неграмотності; якщо ти грамотний, Мої вимоги до тебе відповідатимуть тому факту, що ти грамотний; якщо ти літній, Мої вимоги до тебе відповідатимуть твоєму віку; якщо ти можеш давати прихисток, Мої вимоги до тебе відповідатимуть цій змозі; якщо ти кажеш, що не можеш давати прихисток, а можеш лише виконувати певну функцію – чи поширювати Євангеліє, чи піклуватися про церкву, чи займатись іншими загальними справами, – то вдосконалення Мною тебе відповідатиме функції, яку ти виконуєш. Бути відданим, слухатися до самого кінця та прагнути полюбити Бога найвищою любов’ю – ось що ти мусиш виконати, і немає кращих практик, ніж ці три речі. Зрештою, від людини вимагається досягти цих трьох речей, і якщо вона може їх досягти, то вона буде вдосконалена. Але понад усе ти мусиш справді шукати, ти мусиш сам наполегливо йти вперед і вгору, а не пливти за течією. Я казав, що кожна людина має шанс бути вдосконаленою та здатна бути вдосконаленою, і це залишається правдою, але якщо ти не намагатимешся стати кращим у своєму пошуку, якщо ти не досягнеш відповідності цим трьом критеріям, то кінець кінцем тебе потрібно буде вигнати. Я хочу, щоб усі дійшли до потрібної точки, Я хочу, щоб усі мали роботу та просвітлення Святого Духа й могли слухатися до самого кінця, оскільки це обов’язок, який має виконувати кожен із вас. Коли ви всі виконаєте свій обов’язок, вас усіх буде вдосконалено, і у вас також буде гучне свідчення. Усі ті, хто має свідчення, – це ті, хто переміг сатану та здобув Божу обіцянку, і вони – ті, хто залишиться жити в чудовому місці призначення.