Коли Ісус прийшов, щоб виконати Свою роботу, це було під керівництвом Святого Духа; Він робив так, як хотів Святий Дух, а не відповідно до старозаповітного періоду Закону чи відповідно до роботи Єгови. Хоча робота, для виконання якої прийшов Ісус, полягала не в тому, щоб дотримуватися законів Єгови або заповідей Єгови, Їхнє джерело було одним. Робота, яку здійснив Ісус, представляла Ім’я Ісуса, і вона представляла період Благодаті; що стосується роботи, виконаної Єговою, вона представляла Єгову, і вона представляла період Закону. Їхня робота була роботою одного Духа в два різних періоди. Робота, яку здійснив Ісус, могла представляти тільки період Благодаті, а робота, яку здійснив Єгова, могла представляти тільки старозаповітний період Закону. Єгова тільки вів народи Ізраїлю і Єгипту, а також усі народи поза межами Ізраїлю. Робота Ісуса в новозаповітний період Благодаті була роботою Бога під ім’ям Ісус, коли Він керував тим періодом. Якщо ти скажеш, що робота Ісуса була заснована на роботі Єгови, що Він не розпочав ніякої нової роботи, і що все, що Він робив, було згідно зі словами Єгови, згідно з роботою Єгови і пророцтвами Ісаї, тоді Ісус не був би Богом, Який став плоттю. Якби Він звершував Свою роботу таким чином, Він був би апостолом або працівником періоду Закону. Якщо це так, як ти кажеш, то Ісус не міг би ні почати епоху, ні виконати будь-яку іншу роботу. Так само Святий Дух повинен головним чином здійснювати Свою роботу через Єгову, і без Єгови Святий Дух не міг би зробити ніякої нової роботи. Людині неправильно розуміти роботу Ісуса таким чином. Якщо людина вірить, що робота, виконана Ісусом, була виконана відповідно до слів Єгови і пророцтв Ісаї, тоді чи був Ісус втіленим Богом, а чи Він був одним із пророків? Відповідно до цієї точки зору, не було б періоду Благодаті, й Ісус не був би втіленням Бога, оскільки робота, яку Він зробив, не могла представляти період Благодаті і могла представляти тільки старозаповітний період Закону. Новий період міг настати тільки тоді, коли Ісус прийшов, щоби виконати нову роботу, почати новий період, здійснити прорив через роботу, раніше виконану в Ізраїлі, і звершити Свою роботу не відповідно до роботи, виконаної Єговою в Ізраїлі, або до Його старих правил, або відповідно до будь-яких правил, а радше для виконання нової роботи, яку Він повинен звершити. Сам Бог приходить, щоб розпочати період, і Сам Бог приходить, щоб покласти край періоду. Людина не здатна виконати роботу задля початку періоду і задля завершення періоду. Якби Ісус не довів справу Єгови до кінця після Свого приходу, то це було б доказом того, що Він був усього лише людиною і був нездатний представляти Бога. Саме тому, що Ісус прийшов і завершив роботу Єгови, продовжив роботу Єгови і, більше того, виконав Свою власну роботу, нову роботу, це доводить, що це був новий період, і що Ісус був Самим Богом. Вони виконали дві абсолютно різні стадії роботи. Одна стадія була здійснена в храмі, а інша – поза храмом. Одна стадія полягала у тому, щоб керувати життям людей відповідно до Закону, а інша – в принесенні жертви за гріх. Ці дві стадії роботи помітно відрізнялися одна від одної; це відрізняє новий період від старого, і абсолютно правильно казати, що це два різні періоди. Місце виконання Їхньої роботи було різним, і зміст Їхньої роботи був різним, і мета Їхньої роботи була різною. Як такі, їх можна розділити на два періоди: Новий і Старий Заповіти, тобто новий і старий періоди. Коли Ісус прийшов, Він не увійшов до храму, що доводить, що епоха Єгови закінчилася. Він не увійшов до храму, тому що робота Єгови в храмі закінчилася, і її не потрібно було виконувати знову, а зробити це знову означало би повторити її. Тільки покинувши храм, розгорнувши нову роботу і започаткувавши новий шлях за межами храму, Він зміг довести Божу роботу до її найвищої точки. Якби Він не вийшов із храму, щоб виконати Свою роботу, робота Божа зупинилася б на підвалинах храму, і ніколи не відбулося б жодних нових змін. І ось, коли прийшов Ісус, Він не увійшов до храму і не робив Своєї роботи в храмі. Він виконував Свою роботу за межами храму і, ведучи за собою учнів, вільно виконував Свою роботу. Відхід Бога з храму для виконання Своєї роботи означав, що в Бога був новий план. Його робота повинна була проводитися за межами храму, і це повинна була бути нова робота, яка не була обмежена у способі її виконання. Як тільки Ісус прийшов, Він поклав край роботі Єгови в період Старого Заповіту. Хоча Вони називалися двома різними іменами, обидві стадії роботи були виконані одним і тим же Духом, і звершена робота була безперервною. Оскільки імена були різними, і зміст роботи був різним, іншим був і період. Коли прийшов Єгова, це був період Єгови, а коли прийшов Ісус, це був період Ісуса. Тож із кожним пришестям Бога називають одним ім’ям, Він представляє один період, і Він започатковує новий шлях; і на кожному новому шляху Він приймає нове ім’я, яке показує, що Бог завжди новий і ніколи не старий, і що Його праця ніколи не припиняє рух уперед. Історія завжди рухається вперед, і праця Божа завжди рухається вперед. Щоб Його шеститисячолітній план управління досяг свого кінця, він повинен рухатися вперед. Щодня Він повинен виконувати нову працю, щороку Він повинен виконувати нову працю; Він повинен прокладати нові шляхи, започатковувати нові епохи, починати нову і величнішу працю, і разом з цим приносити нові імена і нову роботу.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»