Усвідомлення Божої святості на прикладі того, що Він робить із людиною (Вибраний уривок)

Дискусія про нечестя сатани, яку ми щойно провели, змушує всіх вважати, ніби людина живе серед великого нещастя і ніби життя людини оточене негараздами. Але тепер, коли Я говорю про святість Бога й роботу, яку Він виконує над людиною, як це змушує вас почуватися? (Дуже щасливими.) Тепер ми можемо бачити: усе, що робить Бог, усе, що Він кропітко влаштовує для людини, є бездоганним. Усе, що робить Бог, є безпомилковим, а це означає, що воно бездоганне й не потребує виправлення, поради чи будь-яких коректив із чийогось боку. Усе, що Бог робить для кожної людини, не підлягає сумніву; Він веде кожного за руку, піклується про тебе кожної миті, що минає, і жодного разу не покидав тебе. Оскільки люди зростають у такому середовищі та з такими передумовами, чи могли б ми сказати, що люди насправді ростуть на долоні Божій? (Так.) Отже, чи у вас і зараз досі є відчуття втрати? Чи хтось досі відчуває себе негативно налаштованим? Чи відчуває хто-небудь, що Бог полишив людство? (Ні.) То що ж саме тоді зробив Бог? (Він продовжує охороняти людство.) Кропіткий намір, який Бог вкладає у все, що Він робить, не підлягає сумніву. Більше того, виконуючи Свою роботу, Він завжди робить це беззастережно. Він ніколи не вимагав, щоб будь-хто з вас знав ціну, яку Він платить за тебе, щоб ти відчував глибоку вдячність Йому. Чи вимагав Бог коли-небудь цього від тебе? (Ні.) Ви всі прожили так багато років і майже кожен із вас потрапляв у багато небезпечних ситуацій і стикався з багатьма спокусами впродовж життя. Причина цього в тому, що сатана стоїть поруч із тобою, його погляд постійно спрямований на тебе. Коли з тобою трапляється лихо, сатана цим насолоджується; коли в тебе стаються нещастя, коли в тебе все йде не так, коли ти заплутуєшся в павутині сатани, він отримує від цього величезне задоволення. Що ж до того, що робить Бог, то Він захищає тебе кожної миті, що минає, відводячи тебе від одного нещастя за іншим і від одного лиха за іншим. Ось чому я кажу, що все, що в людини є: мир і радість, благословення та особиста безпека, насправді знаходиться під контролем Бога; Він керує долею кожної людини та володарює над нею. Але чи є у Бога завищене уявлення про Своє становище, як кажуть деякі люди? Чи Бог проголошує тобі: «Я – найвеличніший з усіх. Саме Я керую вами. Ви маєте благати Мене про милість, а непослух буде покараний смертю»? Чи Бог коли-небудь погрожував людству в такий спосіб? (Ні.) Чи говорив Він коли-небудь: «Людство розбещене, тому не має значення, як Я до нього ставлюся, і з ним можна поводитися як завгодно; Мені не потрібно вживати задля нього жодних розумних заходів»? Чи думає Бог отак? Чи діяв Бог коли-небудь у такий спосіб? (Ні.) Навпаки, Боже ставлення до кожної людини є серйозним і відповідальним. Він ставиться до тебе навіть більш відповідально, ніж ти сам ставишся до себе. Хіба це не так? Бог не говорить даремно; Він не хизується Своїм високим становищем і не ставиться до людей недбало. Натомість Він чесно й безмовно робить те, що Йому Самому потрібно робити. Це приносить людині благословення, мир і радість. Це мирно та щасливо приводить людину перед Божі очі та в Його сім'ю; потім людина живе перед Богом і приймає Боже спасіння з нормальним розумом і мисленням. Отже, чи був Бог коли-небудь дволиким стосовно людини у Своїй роботі? Чи виявляв Він коли-небудь неправдиву доброту, користуючись кількома приємностями, щоб недбало повестися з людиною, а потім повернутися до неї спиною? (Ні.) Чи говорив Бог коли-небудь одне, а потім робив інше? Чи давав Бог коли-небудь порожні обіцянки та хвалився, кажучи людям, що Він може щось зробити для них чи допомогти зробити для них щось інше, а потім зникав? (Ні.) У Бозі немає обману, немає неправди. Бог вірний, і Він істинний у всьому, що Він робить. Він єдиний, на кого люди можуть розраховувати; Він Бог, якому люди можуть довірити своє життя і все, що вони мають. Оскільки в Бозі немає обману, чи можемо ми сказати, що Бог найщиріший? (Так.) Звичайно, що можемо! Хоча слово «щирий» занадто слабке, занадто людське у разі його застосування до Бога, яке ще слово ми можемо використати? Це межі людської мови. Хоча дещо недоречно називати Бога «щирим», проте ми поки що використовуватимемо це слово. Бог вірний і щирий. Отже, коли ми говоримо про ці аспекти, що ми маємо на увазі? Чи маємо ми на увазі відмінності між Богом і людиною та відмінності між Богом і сатаною? Так, ми могли б так сказати. Це тому, що людина не може побачити анінайменшого сліду зіпсованого характеру сатани в Бозі. Чи маю Я рацію, коли це кажу? Амінь? (Амінь!) Ніщо з нечестивого характеру сатани не виявляється в Бозі. Усе, що Бог робить і виявляє, є цілковито сприятливим і допомагає людині, цілком робиться для того, щоб забезпечити людину, є сповненим життя і дає людині дорогу, якою слід іти, і напрямок, який потрібно вибрати. Бог не зіпсований, і, більше того, дивлячись зараз на все, що робить Бог, чи ми можемо сказати, що Бог святий? Оскільки Бог не має ні розбещеного характеру людства, ні чогось подібного до сатанинської сутності розбещеного людства, із цієї точки зору ми повністю можемо сказати, що Бог святий. Бог не проявляє жодної зіпсованості, і водночас, коли Бог діє, Він відкриває Свою власну сутність, що повністю підтверджує, що Сам Бог святий. Ви це бачите? Щоб пізнати святу сутність Бога, наразі розгляньмо ці два аспекти: по-перше, у Бозі немає й сліду зіпсованого характеру, а по-друге, суть Божої роботи над людиною дає людині можливість побачити власну сутність Бога, і ця сутність цілковито позитивна. Бо все, що приносить людині кожна частина Божої роботи, є позитивним. Передусім Бог вимагає, щоб людина була чесною – хіба це не щось позитивне? Бог дає людині мудрість – хіба це не щось позитивне? Бог робить людину здатною розрізняти добро й зло – хіба це не щось позитивне? Він дає людині можливість зрозуміти сенс і цінність людського життя – хіба це не щось позитивне? Він дозволяє людині бачити суть людей, подій і об'єктів відповідно до істини – хіба це не щось позитивне? Так і є. І наслідком усього цього є те, що людина більше не введена сатаною в оману, більше не зазнає постійної шкоди чи контролю з боку сатани. Інакше кажучи, це дозволяє людям повністю звільнитися від розбещення сатани, а отже, поступово йти шляхом страху Бога й утікання від злого.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VI»