Бог створив людину й відтоді завжди керує життям людства. Він дарує людству благословення, створює закони й заповіді для людей або визначає різні правила для життя – а чи знаєте ви, якою є задумана мета Бога в здійсненні цього? По-перше, чи можете ви з упевненістю сказати, що все, що робить Бог, робиться на благо людства? Ці слова можуть здатися вам величними та пустими, але хіба уважний розгляд внутрішньої суті подробиць не показує, що все, що робить Бог, призначене для спрямування та проводу людини до нормального життя? Що стосується примушування людини чи то дотримуватися Його правил, чи то виконувати Його закони, Божа мета полягає в тому, щоб людина не впала в поклоніння сатані й не постраждала від нього; це найбільш засаднича справа, і це те, що було зроблено від самого початку. Від самого початку, коли людина не розуміла Божої волі, Бог створив кілька простих законів і правил та видав норми, які охоплювали всі можливі питання. Ці правила прості, однак у них міститься Божа воля. Бог дорожить людством, плекає й ніжно любить його. Тож чи можемо ми сказати, що Його серце святе? Чи можемо ми сказати, що Його серце чисте? (Так.) Чи є в Бога якісь додаткові мотиви? (Ні.) Отже, чи є ця Його мета правильною й позитивною? У ході Божої роботи всі встановлені Ним правила чинять позитивний вплив на людину, вказуючи їй шлях. Отже, чи є якісь корисливі думки в розумі Бога? Чи є в Бога якісь додаткові цілі в тому, що стосується людини? Чи хоче Бог у якийсь спосіб скористатися людиною? Аніскілечки. Бог робить те, що Він говорить, і Його слова й дії відповідають думкам у Його серці. У Нього немає нечистої мети, немає корисливих думок. Він нічого не робить для Себе; усе, що Він робить, Він робить для людини, без будь-яких особистих цілей. Хоча в Нього є плани й наміри, які Він покладає на людину, жоден із них не призначений для Нього Самого. Усе, що Він робить, спрямоване виключно на людство, щоб захистити людство й не дати йому збитися зі шляху. Тож хіба Його серце не дорогоцінне? Чи ти можеш розгледіти хоча б найменшу ознаку такого дорогоцінного серця в сатані? Ти не можеш побачити анінайменшого натяку на це в сатані, цього взагалі не можна в ньому побачити. Усе, що робить Бог, виявляється природним чином. Тепер давайте подивимося на те, як Бог працює; як Він виконує свою роботу? Чи Бог бере ці закони та Свої слова й міцно обв'язує ними голову кожної людини, подібно до чарівного обруча, нав'язуючи їх кожній людині? Чи Він працює в такий спосіб? (Ні.) Тож як Бог здійснює Свою роботу? Чи Він погрожує? Чи говорить Він манівцями, коли звертається до вас? (Ні.) Коли ти не розумієш істину, як Бог тебе направляє? Він проливає світло на тебе, чітко кажучи, що це не відповідає істині, а потім Він говорить, що тобі слід робити. Виходячи зі способів, у які працює Бог, які, на твою думку, у тебе з Богом відносини? Чи ти відчуваєш, що Бог знаходиться поза досяжністю? (Ні.) Отже, що ти відчуваєш, коли бачиш ці способи, у які діє Бог? Слова Бога особливо реальні, а Його відносини з людиною особливо нормальні. Бог виключно близький до тебе; між тобою та Богом не існує відстані. Коли Бог веде тебе, коли Він забезпечує тебе, допомагає тобі й підтримує тебе, ти відчуваєш, наскільки люб'язний Бог і яке благоговіння Він викликає; ти відчуваєш, наскільки Він є любим, ти відчуваєш Його тепло. Але коли Бог дорікає тобі в розбещенні або коли він судить і дисциплінує тебе за те, що ти бунтуєш проти Нього, який метод Він використовує? Чи Він дорікає тобі словами? Чи дисциплінує Він тебе через твоє оточення й через людей, справи й об'єкти? (Так.) Якою мірою Бог дисциплінує тебе? Чи Бог дисциплінує людину тією мірою, якою сатана шкодить людині? (Ні, Бог дисциплінує людину тільки тією мірою, яку людина здатна витримати.) Бог діє м'яко, делікатно, із любов'ю й турботою, надзвичайно розмірено й правильно. Його спосіб не викликає інтенсивних емоційних реакцій з твого боку, як-от: «Бог повинен дозволити мені це» або «Бог повинен дозволити мені те». Бог ніколи не створює тобі такої розумової або емоційної напруги, яка робить усе нестерпним. Хіба це не так? Навіть коли ти приймаєш Божі слова суду й кари, як ти тоді почуваєшся? Коли ти відчуваєш владу й могутність Бога, як ти тоді почуваєшся? Чи ти відчуваєш, що Бог святий і непохитний? Чи ти відчуваєш у таких випадках дистанцію між собою й Богом? Чи ти відчуваєш страх перед Богом? Ні, радше ти відчуваєш тремтливе благоговіння перед Богом. Хіба люди відчувають усе це не завдяки Божій роботі? Чи мали б вони такі почуття, якби працював сатана? Зовсім ні. Бог використовує Свої слова, Свою істину й Своє життя, щоб постійно забезпечувати та підтримувати людину. Коли людина слабка, коли людина відчуває себе пригніченою, Бог, звичайно, не говорить різко, кажучи: «Не будь пригніченим. Через що тут засмучуватися? Чому ти слабкий? Яка є причина на те, щоб бути слабким? Ти завжди такий слабкий, і ти завжди так негативно налаштований! Яка користь від того, що ти живий? Просто помри й покінчи з цим!» Хіба Бог працює в такий спосіб? (Ні.) Чи є в Бога влада так діяти? Так, є. Однак Бог діє не так. Причина, з якої Бог не діє так, полягає в Його сутності, сутності святості Бога. Його любов до людини, Його дбайливість і цінування в ставленні до людини не можна чітко виразити всього лиш одним або двома реченнями. Це не щось викликане людськими хвастощами, але те, що Бог виконує на практиці; це одкровення сутності Бога. Чи можуть усі ці способи, у які діє Бог, змусити людину побачити Його святість? У всіх цих способах, у які діє Бог, включно з добрими намірами Бога, включно з впливом, який Бог бажає здійснювати на людину, включно з різними способами, які Бог використовує для впливу на людину, ту роботу, яку Він виконує, те, що Він хоче, щоб людина зрозуміла, – чи ти бачив у благих намірах Бога будь-яке зло або обман? (Ні.) Отже, у всьому, що Бог робить, у всьому, що Бог говорить, у всьому, що Він думає у Своєму серці, а також у всій сутності Бога, яку Він виявляє, – чи можемо ми назвати Бога святим? (Так.) Чи бачив хто-небудь коли-небудь цю святість у світі або всередині себе? Крім Бога, чи ти бачив її коли-небудь у будь-якій людській істоті або в сатані? (Ні.) Виходячи з нашої дискусії станом на цей момент, чи ми можемо назвати Бога унікальним, святим Самим Богом? (Так.) Усе, що Бог дає людині, включаючи слова Божі, різні способи, у які Бог працює над людиною, те, що Бог говорить людині, те, про що Бог нагадує людині, що Він радить і заохочує, – усе це походить з однієї сутності: святості Бога. Якби не було такого святого Бога, жодна людина не змогла б бути замість Нього, щоб виконувати ту роботу, яку Він виконує. Чи замислювалися ви коли-небудь про те, у якому стані всі ви були б сьогодні, якби Бог повністю передав цих людей сатані? Чи сиділи б ви всі тут, цілі й неушкоджені? Чи ви також сказали б: «Ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній»? Чи були б ви настільки нахабні, так самовпевнені й повні чванства, щоб говорити такі слова й хвалитися без сорому перед Богом? Ви б неодмінно це робили, без тіні сумніву! Ставлення сатани до людини дозволяє людині побачити, що природа й сутність сатани абсолютно відрізняються від природи й сутності Бога. Що такого є в суті сатани, що протилежне святості Бога? (Зло сатани.) Зла природа сатани протилежна святості Бога. Причина, з якої більшість людей не визнає це одкровення Боже й цю сутність Божої святості, полягає в тому, що вони живуть у полі діяльності сатани, у розбещенні сатани та в життєвому просторі сатани. Вони не знають, що таке святість або як визначити святість. Навіть коли ти сприймаєш святість Бога, ти все одно не можеш дати їй визначення як святості Бога бодай із якоюсь впевненістю. Це розрив у людському знанні святості Бога.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний IV»