Тільки прийнявши володарювання Творця, людина може повернутися й бути поруч із Ним

Коли в людини немає чіткого знання й досвіду щодо Божого володарювання та Його влаштувань, її знання про долю й смерть неминуче будуть непослідовними. Люди не можуть чітко бачити, що все — в Божій долоні, не усвідомлюють, що все підпорядковано Божому контролю й володарюванню, не визнають, що людина не може відкинути таке володарювання або уникнути його. Саме тому, коли приходить їхній час зустрітися віч-на-віч зі смертю, їхнім останнім словам, тривогам і жалкуванню немає кінця. Вони обтяжені такою великою ношею, таким великим небажанням, такою великою розгубленістю. Це змушує їх боятися смерті. Для будь-якої людини, народженої в цей світ, народження є необхідним, а смерть – неминучою; ніхто не може піднятися над цим ходом речей. Якщо хтось хоче безболісно покинути цей світ, якщо він хоче мати можливість зустріти останній вирішальний життєвий момент без небажання або занепокоєння, єдиний спосіб – не залишати жодного жалкування. І єдиний спосіб піти без жалкування – це пізнати володарювання Творця, пізнати Його владу та підкоритися їм. Тільки так можна залишатися далеко від людських чвар, від зла, від кабали сатани, і тільки так можна жити життям, подібним до життя Йова, скерованим й благословенним Творцем, життям вільним і звільненим, життям із цінністю й змістом, життям, яке є чесним і щиросердим. Тільки так можна підкоритися, подібно до Йова, випробуванням і втратам, посланим Творцем, Його керівництву й улаштуванням. Тільки так можна поклонятися Творцеві все своє життя й здобути Його похвалу, як це зробив Йов, і почути Його голос, побачити Його явлення. Тільки так можна жити й померти щасливо, як Йов, без болю, без занепокоєння, без жалю. Тільки так можна жити у світлі, як Йов, і проходити всі вирішальні життєві моменти у світлі, благополучно завершити свою подорож у світлі, успішно виконати свою місію – випробувати на собі, навчитися й пізнати володарювання Творця як створена істота – і піти у світлі, і завжди перебувати поруч із Творцем як створена людська істота, яка отримала від нього похвалу.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний III»