Зазирніть у себе, щоб побачити, чи втілюєте ви в життя праведність в усьому, що робите, і чи всі ваші дії зауважує Бог: це принцип, яким керуються у своїх справах ті, хто вірить у Бога. Вас назвуть праведними, тому що ви здатні вдовольнити Бога й тому що ви приймаєте Божу опіку й захист. У Божих очах усі ті, хто приймає Божу опіку, захист і вдосконалення, і ті, хто здобутий Ним, є праведними, і Він вважає їх усіх безцінними. Чим більше ви приймаєте нинішні слова Бога, тим більше ви будете здатні отримати й зрозуміти Божу волю, і тим більше ви, таким чином, зможете втілювати Божі слова й задовольняти Його вимоги. Це Боже доручення вам, і це те, чого всі ви маєте бути спроможними досягти. Якщо ви використовуєте свої власні уявлення, щоб виміряти й обмежити Бога, ніби Бог є непорушною статуєю з глини, і якщо ви повністю обмежуєте Бога параметрами визначень Біблії й утримуєте Його в рамках обмеженого обсягу роботи, то це доводить, що ви осудили Бога. Оскільки євреї в період Старого Заповіту зробили Бога ідолом незмінної форми, якого вони тримали у своїх серцях, ніби Бога можна було називати тільки Месією, і тільки Він, кого назвали Месією, міг бути Богом, й оскільки люди служили й поклонялися Богу так, ніби Він був (неживою) глиняною статуєю, вони прибили Ісуса того часу цвяхами до хреста, винісши Йому смертний вирок, – ось так невинний Ісус був засуджений на смерть. Бог був невинуватий у жодному правопорушенні, але людина відмовилася пощадити Його й наполягла на засудженні Його на смерть, і тому Ісус був розіп’ятий. Людина завжди вірить, що Бог незмінний, і визначає Його, спираючись на одну-єдину книгу – Біблію, ніби людина має ідеальне розуміння Божого управління, ніби людина тримає все, що робить Бог, на своїй долоні. Люди безглузді до крайності, зарозумілі до крайності, й усі вони мають схильність перебільшувати. Незалежно від того, наскільки велике твоє пізнання Бога, Я досі кажу, що ти не знаєш Бога, що ти є тим, хто найбільше протистоїть Богу, і що ти засудив Бога, тому що ти геть не здатен підкорятися роботі Бога й іти шляхом вдосконалення Богом. Чому Бог ніколи не вдовольняється діями людини? Тому що людина не знає Бога, тому що вона має надто багато уявлень і тому що її пізнання Бога аж ніяк не узгоджується з дійсністю, а натомість монотонно повторює ту саму тему без зміни та використовує той самий підхід до кожної ситуації. І тому, прийшовши сьогодні на землю, Бог знову прибитий людиною цвяхами до хреста. Безжальний рід людський! Уседозволеність і підступність, грабунок і загарбання одне від одного, боротьба за славу й багатство, взаємна різня, – коли ж це скінчиться? Незважаючи на сотні тисяч слів, мовлених Богом, ніхто так і не одумався. Люди діють заради своїх родин, синів і дочок, заради своїх кар’єр, майбутніх перспектив, посади, марнославства й грошей, заради їжі, одягу й плоті. Але чи є хтось, хто чинить справді заради Бога? Навіть із-поміж тих, хто діє заради Бога, мало хто знає Бога. Скільки людей діє всупереч своїм власним інтересам? Скільки не утискають і не проганяють інших, щоб захистити своє власне становище? Ось тому Бог був насильно засуджений до смерті безліч разів, і безліч варварських суддів засудили Бога і знову прибили Його цвяхами до хреста. Скількох можна назвати праведними, бо вони справді діяли заради Бога?

Хіба так легко вдосконалюватися перед Богом, як святий або праведник? Істинним є твердження, що «нема праведних на цій землі, праведні не в цьому світі». Коли ви постаєте перед Богом, зауважте, у що ви одягнені, зауважте кожне ваше слово й дію, кожну вашу думку й ідею, ба навіть сни, які ви бачите щодня, – вони всі заради вас самих. Хіба це не справжній стан речей? «Праведність» не означає давати милостиню іншим, не означає любити свого ближнього, як себе, і не означає утримуватися від сварок і суперечок або розбійних нападів та крадіжок. Праведність означає прийняти Боже доручення як свій обов’язок і підкоритися Божому керуванню та впорядкуванню як посланому небесами покликанню, незалежно від часу й місця, як і всьому, що було зроблено Господом Ісусом. Ось це і є праведність, про яку говорив Бог. Лота можна було б назвати праведним, оскільки він урятував двох ангелів, посланих Богом, без огляду на свої власні вигоду й збиток; можна лише сказати, що те, що він зробив у той час, можливо, є праведністю, але його не можна назвати праведником. Лот побачив Бога, і лише тому він віддав двох своїх дочок в обмін на ангелів, але не вся його поведінка в минулому означала праведність. І тому Я кажу: «Немає праведних на землі». Навіть серед тих, хто перебуває в потоці відновлення, нікого не можна назвати праведним. Якими б добрими не були твої вчинки, як би ти не вдавав прославляння імені Бога, не б’ючи й не проклинаючи інших, не вчиняючи розбійних нападів і крадіжок, ти досі не можеш називатися праведним, бо на це здатна звичайна людина. Ключовим на цей час є те, що ти не знаєш Бога. Можна лише сказати, що зараз ти маєш дещицю звичайної людяності, а не елементи праведності, про які говорив Бог, а отже, ніщо з того, що ти робиш, не здатне довести, що ти знаєш Бога.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Нечестивці неодмінно будуть покарані»