Найбільш фундаментальна вимога щодо віри людини в Бога полягає в тому, щоб у неї було чесне серце, і щоб вона цілковито присвятила себе та дійсно корилася. Що найважче для людини, – так це віддати все своє життя в обмін на справжню віру, завдяки якій вона може здобути всю істину й виконати свій обов’язок як творіння Божого. Це – те, що недосяжно для тих, хто зазнає невдачі, і це ще більш недосяжно для тих, хто не може знайти Христа. Тому що людина не здатна повністю присвятити себе Богу, тому що людина не бажає виконувати свій обов’язок перед Творцем, тому що людина побачила істину, але уникає її і йде своїм шляхом, тому що людина завжди шукає, слідуючи шляхом тих, хто зазнав невдачі, тому що людина завжди кидає виклик Небесам, таким чином, людина завжди зазнає невдачі, завжди попадається на хитрощі сатани і потрапляє у своє власне сильце. Тому що людина не знає Христа, тому що людина не вправна в розумінні й переживанні істини, тому що людина занадто поклоняється Павлу й занадто жадає небес, тому що людина завжди вимагає, щоб Христос корився їй, і наказує Богу; таким чином, ці великі діячі й ті, хто зазнав мінливості світу, усе ще смертні і все ще вмирають серед Божої кари. Усе, що я можу сказати про таких людей, – це те, що вони вмирають трагічною смертю, і що наслідки для них – їхня смерть – не безпідставні. Хіба їхня невдача не є ще більш нестерпною для закону Небес? Істина виходить зі світу людей, але істина серед людей передається Христом. Вона походить від Христа, тобто від Самого Бога, а це не те, на що здатна людина. Однак Христос дає тільки істину; Він приходить не для того, щоб вирішувати, чи буде людина успішною у своєму пошуку істини. Таким чином, із цього випливає, що успіх або невдача в істині повністю залежать від пошуку людини. Успіх або невдача людини в істині ніколи не мали нічого спільного з Христом, а натомість визначалися її пошуком. Місце призначення людини та її успіх або невдача не можуть бути покладені на плечі Бога, щоб Сам Бог був змушений нести їх, тому що вони – не справа Самого Бога, а безпосередньо пов’язані з обов’язком, який повинні виконувати Божі творіння. Більшість людей трохи знає про пошук і місце призначення Павла й Петра, але люди знають не більше, ніж про результати Петра й Павла, і не відають секрет успіху Петра або недоліки, які призвели до невдачі Павла. І тому, якщо ви абсолютно нездатні побачити суть їхнього пошуку, то пошук більшості з вас усе одно зазнає невдачі, і навіть якщо невелика кількість із вас досягне успіху, усе ж вони не зрівняються з Петром. Якщо шлях твого пошуку правильний, тоді в тебе є надія на успіх; якщо шлях, яким ти йдеш у пошуках істини, неправильний, тоді ти назавжди залишишся нездатним досягнути успіху й матимеш такий самий кінець, як Павло.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Успіх або невдача залежать від шляху, яким іде людина»