Лише пройшовши через болісні випробування, ти зможеш пізнати, що Бог гідний любові

Таж наскільки сильно ти сьогодні любиш Бога? І таж скільки ти знаєш про все, що Бог у тобі зробив? Це те, про що ти мусиш дізнатися. Коли Бог приходить на землю, усе, що Він зробив у людині та дозволив людині побачити, – для того, щоб людина Його полюбила та справді Його пізнала. Причина того, що людина здатна страждати за Бога та зуміла дійти так далеко, – це, з одного боку, Божа любов, а з іншого боку – Боже спасіння; ба більше, це й суд та робота кари, яку Бог виконав у людині. Якщо ви позбавлені Божого суду, кари та випробувань, і якщо Бог не змусив вас страждати, то, щиро кажучи, ви насправді не любите Бога. Що більша Божа робота в людині та що більше страждання людини, то очевидніше, наскільки значуща Божа робота, і то більше серце людини здатне справді любити Бога. Як навчитися любити Бога? Без мук і рафінування, без болісних випробувань – і більше того, якби Бог давав людині тільки благодать, любов і милосердя, – хіба б ти зміг досягти стадії істинної любові до Бога? З одного боку, під час Божих випробувань людина пізнає свої недоліки й усвідомлює, що вона незначна, нікчемна та ница, що вона є ніщо та нічого не має; з іншого боку, під час Своїх випробувань Бог створює для людини різні обставини, які роблять людину більш здатною відчути, що Бог гідний любові. Хоча біль великий і часом нездоланний – настільки, що навіть сягає рівня нищівної скорботи, – але переживши його, людина бачить, яка прекрасна та робота, яку Бог у ній вершить, і тільки на цьому підґрунті в людині зароджується справжня любов до Бога. Сьогодні людина бачить, що не здатна по-справжньому пізнати себе лише через Божу благодать, любов і милосердя, а ще менше вона спроможна пізнати людську сутність. Тільки через Боже рафінування та суд і під час самого рафінування людина може пізнати свої недоліки й усвідомити, що вона нічого не має. Отже, любов людини до Бога будується на підґрунті Божого рафінування та суду. Якщо ти лише втішаєшся Божою благодаттю, маючи мирне сімейне життя або матеріальні благословення, то ти не здобув Бога, і твоя віра в Бога не може вважатись успішною. Бог уже виконав у плоті одну стадію роботи благодаті, і Він уже наділив людину матеріальними благословеннями, та людину не можна зробити досконалою за допомогою самих лише благодаті, любові та милосердя. У своєму життєвому досвіді людина стикається з частиною Божої любові та бачить Божу любов і милосердя, однак, відчувши їх упродовж певного часу, вона бачить, що Божа благодать і Його любов та милосердя не здатні зробити людину досконалою, не здатні проявити те, що в людині розбещене, і не здатні позбавити людину її розбещеного характеру або зробити її любов і віру досконалими. Божа робота благодаті була роботою одного періоду, і людина не може покладатися на те, що пізнає Бога, втішаючись Божою благодаттю.

Якими засобами вершиться Боже вдосконалення людини? Воно вершиться за допомогою Його праведного характеру. Божий характер переважно складається з праведності, гніву, величі, суду та прокляття, і Він удосконалює людину переважно через Свій суд. Деякі люди не розуміють і питають, чому Бог може зробити людину досконалою лише через суд і прокляття. Вони кажуть: «Якби Бог прокляв людину, хіба б людина не померла? Якби Бог судив людину, хіба б людина не була осуджена? То як її тоді можна зробити досконалою?». Так говорять люди, які не знають Божої роботи. Те, що Бог проклинає, – це людська непокора, а те, що Він судить, – це людські гріхи. Хоча Він говорить суворо та невблаганно, Він виявляє все, що є всередині людини, викриваючи через ці жорсткі слова те, що в людині істотне, але через такий суд Він дає людині глибоке знання сутності плоті, і таким чином людина скоряється перед Богом. Людська плоть гріховна та сатанинська, вона непокірлива, і вона – об’єкт Божої кари. Тож щоб людина змогла пізнати себе, її мають спіткати слова Божого суду, і має бути застосовано всякий вид рафінування; тільки тоді Божа робота може бути дієвою.

Зі слів, промовлених Богом, можна побачити, що Він уже осудив людську плоть. Тож хіба ці слова – не слова прокляття? Слова, промовлені Богом, відкривають справжню сутність людини, і через це одкровення людина постає перед судом, і коли вона бачить, що неспроможна вдовольнити Божу волю, то відчуває всередині скорботу й каяття, вона відчуває, що так завинила Богу, й не може виконати Божу волю. Бувають часи, коли Святий Дух дисциплінує тебе зсередини, і ця дисципліна йде від Божого суду; бувають часи, коли Бог докоряє тобі та ховає від тебе Своє лице, коли Він не звертає на тебе уваги та не вершить у тобі Своєї роботи, беззвучно караючи тебе, щоб тебе очистити. Божа робота в людині призначена переважно для того, щоб виявити Його праведний характер. Яке свідчення людина зрештою дає про Бога? Людина свідчить, що Бог є праведним Богом, що Його характер є праведність, гнів, кара та суд; людина засвідчує праведний Божий характер. Бог використовує Свій суд, щоб зробити людину досконалою, Він любив людину й урятував людину – та скільки містить у собі Його любов? Там є суд, велич, гнів і прокляття. Хоча Бог у минулому проклинав людину, Він не запроторив її повністю в криницю безодню, але скористався цим, як засобом для очищення людської віри; Він не скарав людину смертю, але вчинив так, щоб зробити людину досконалою. Сутність плоті є те, що від сатани – Бог це сказав цілковито правильно, – та факти, виконані Богом, не звершуються за Його словами. Він тебе проклинає, щоб ти міг Його полюбити та щоб ти міг пізнати сутність плоті; Він тебе карає, щоб ти міг прокинутися, щоб дозволити тобі пізнати недоліки в собі й усвідомити повну людську негідність. Тож Божі прокляття, Його суд і Його велич та гнів – усі вони для того, щоб зробити людину досконалою. Усе, що Бог сьогодні робить, і праведний характер, який Він виявляє всередині вас, – усе це для того, щоб зробити людину досконалою. Така є Божа любов.

У своїх традиційних уявленнях людина вірить, що Божа любов – то Його благодать, милосердя та співчуття до людської слабкості. Хоча ці речі – теж Божа любов, вони занадто однобічні, і вони – не головні засоби, які Бог уживає для вдосконалення людини. Деякі люди починають вірити в Бога через хворобу. Ця хвороба – Божа благодать для тебе; без неї ти не повірив би в Бога, і якби ти не вірив у Бога, то не дійшов би так далеко, – тож навіть ця благодать є Божою любов’ю. У час віри в Ісуса люди робили багато такого, чого Бог не любив, бо не розуміли істини, та Бог має любов і милосердя, і Він привів людину так далеко, і хоча людина нічого не розуміє, та Бог усе одно дозволяє їй слідувати за Ним, ба більше – Він привів людину в сьогодення. Хіба це не Божа любов? Те, що виявляється в Божому характері, – це Божа любов, і то цілковито правильно! Коли будування церкви сягнуло свого піка, Бог звершив цей етап роботи прислужників і запроторив людину в криницю безодню. Слова часу прислужників усі були прокляттями: прокляттями твоєї плоті, прокляттями твого розбещеного сатанинського характеру та прокляттями тих речей у тобі, що не вдовольняють Божу волю. Робота, виконана Богом на тому етапі, була явлена як велич, після чого Бог незабаром звершив етап роботи кари, і настало випробування смертю. У такій роботі людина побачила Божий гнів, велич, суд і покару, але ще вона побачила Божу благодать, Його любов і Його милосердя. Усе, що зробив Бог, і все, що було явлене як Його характер, – то була Божа любов до людини, і все, що зробив Бог, змогло вдовольнити потреби людини. Він зробив це для того, щоб удосконалити людину, і Він забезпечив людину за її духовним станом. Якби Бог цього не зробив, людина не змогла б прийти до Нього та ніяк не зуміла б пізнати правдиве Боже лице. Від часів, коли людина вперше почала вірити в Бога, і до сьогодні Бог поступово забезпечував людину у відповідності з її духовним станом, щоб усередині людина поступово пізнала Його. Лише дійшовши сьогодення, людина усвідомлює, наскільки ж чудовий суд Божий. Етап роботи прислужників був першим випадком роботи прокляття від часу створення й до сьогодні. Людина була проклята потрапити в криницю безодню. Якби Бог того не зробив, сьогодні людина не мала б істинного знання Бога; лише через Боже прокляття людина формально стикнулася з Його характером. Людина була виявлена через випробування прислужників. Вона побачила, що її вірність була неприйнятна, що її духовний стан був замалий, що вона була нездатна вдовольнити Божу волю та що її твердження, ніби вона повсякчас вдовольняє Бога, були не більше ніж словами. Хоча Бог прокляв людину на етапі роботи прислужників, та якщо зараз озирнутися на той крок Божої роботи, то він був чудовий: він став для людини відмінним вирішальним моментом і спричинив велику зміну в характері її життя. Перед часом прислужників людина нічого не розуміла про шукання життя та мудрість Божої роботи, про те, що значить вірити в Бога, і так само людина не розуміла, що Божа робота може її випробовувати. Від часу прислужників і до сьогодні людина бачить, яка чудова Божа робота – для людини вона незбагненна. Людина нездатна своїм мозком уявити, як Бог вершить Свою роботу, і вона також бачить, який малий її духовний стан, і що забагато в ній непокірливого. Коли Бог прокляв людину, це було для отримання певного результату, і Він не скарав людину смертю. Хоча Він прокляв людину, Він це зробив словами, і Його прокляття насправді не спіткали людину, бо це людську непокору Бог прокляв, тож слова Його проклять також були промовлені, щоб зробити людину досконалою. Чи Бог судить людину, чи проклинає, і те і те робить її досконалою: і те і те робиться, щоб зробити досконалим те, що в людині нечисте. Таким чином людина очищується, і те, чого в людині не вистачає, робиться досконалим через Його слова та роботу. Кожний крок Божої роботи – чи то суворі слова, чи то суд, чи кара – робить людину досконалою та є цілковито доречним. Ніколи впродовж віків Бог не вершив такої роботи; сьогодні він творить у вас роботу, щоб ви цінували Його мудрість. Хоча ви терпіли всередині певний біль, ваші серця відчувають твердість і мир; мати змогу втішатися цією стадією Божої роботи – то ваше благословення. Що б ви не змогли здобути в майбутньому, уся Божа робота у вас, яку ви сьогодні бачите, – то любов. Якщо людина не пройде через Божий суд і рафінування, її дії й наснага назавжди залишаться поверхневими, і її характер назавжди залишиться незмінним. Чи можна це вважати за здобуття Богом? Хоча сьогодні в людині досі багато пихатого й зарозумілого, та людський характер став набагато стійкішим. Бог має справу з тобою, щоб спасти тебе, і хоча ти при цьому можеш відчувати певний біль, та прийде той день, коли у твоєму характері станеться зміна. У той час ти озирнешся на минуле та побачиш, яка мудра Божа робота, і в той час ти зможеш справді зрозуміти Божу волю. Сьогодні є деякі люди, які кажуть, ніби вони розуміють Божу волю, та це не надто реалістично. Насправді вони мовлять брехню, бо наразі вони ще не розуміють, у чому полягає Божа воля: чи в тому, щоб спасти людину, чи в тому, щоб її проклясти. Може, зараз ти не можеш цього бачити ясно, та прийде день, коли ти побачиш, що день здобуття Богом слави настав, і ти побачиш, наскільки це значуще – любити Бога, і таким чином ти пізнаєш людське життя, і твоя плоть житиме у світі любові до Бога, тож твій дух буде звільнений, твоє життя буде повне радості, і ти завжди будеш близький до Бога та сподіватимешся на Нього. У той час ти справді зрозумієш, наскільки цінна сьогоднішня Божа робота.

Сьогодні більшість людей не має того знання. Вони вірять, що страждання не має цінності, що світ їх не визнає, що їхнє сімейне життя проблемне, що Богу вони не милі, а їхні перспективи похмурі. У деяких людей страждання сягає краю, і їхні думки звертаються до смерті. То не справжня любов до Бога; такі люди – боягузи, вони не мають витривалості, вони слабкі та безсилі! Бог жадає, щоб людина Його любила, та що більше людина Його любить, то більші її страждання, і що більше людина Його любить, то більші її випробування. Якщо ти Його любиш, тоді тебе спіткає всяке страждання, – а якщо не любиш, то, можливо, все для тебе йтиме гладко й усе навколо тебе буде мирним. Коли ти полюбиш Бога, то відчуватимеш, ніби багато що навколо тебе нездоланне, і оскільки твій духовний стан занадто малий, ти будеш очищений; більше того, ти будеш нездатний вдовольнити Бога, і ти завжди відчуватимеш, що воля Божа занадто велична, і людина не в силах до неї дотягнутися. Через усе це ти будеш очищений – усередині ти будеш очищений, бо багато в тобі слабкості й багато такого, що неспроможне вдовольнити Божу волю. Та ви маєте ясно бачити, що чистота здобувається лише рафінуванням. Тож протягом цих останніх днів ви мусите свідчити про Бога. Яким би великим не було ваше страждання, потрібно дійти до самого кінця, і навіть при останньому подиху все одно потрібно бути вірним Богові та покірним Йому; тільки це є справжня любов до Бога, і тільки це є потужне та гучне свідчення. Коли тебе спокушає сатана, мусиш казати: «Моє серце належить Богові, і Бог уже мене здобув. Я не можу тебе вдовольнити: я мушу всього себе присвятити тому, щоб вдовольнити Бога». Що більше ти вдовольняєш Бога, то більше Бог благословляє тебе й то більша сила твоєї любові до Бога; ти теж так само матимеш віру та рішучість і відчуватимеш, що немає нічого більш вартісного чи значущого, ніж життя, проведене в любові до Бога. Можна сказати, що поки людина любить Бога, вона не матиме смутку. Хоча бувають часи, коли твоя плоть слабка й тебе обступає багато реальних турбот, у такі часи ти справді покладатимешся на Бога, і у твоєму дусі ти будеш утішений, і ти відчуєш упевненість і те, що тобі є на що покластися. Таким чином ти зможеш перемогти багато обставин, і тому ти не скаржитимешся на Бога через страждання, які ти терпиш. Натомість ти хотітимеш співати, танцювати й молитися, збиратися разом із іншими та спілкуватися, думати про Бога, і ти відчуватимеш, що всі люди, справи та речі навколо тебе, впорядковані Богом, є придатними. Якщо ти не любиш Бога, то все, на що ти дивитимешся, тебе дратуватиме, і ніщо не радуватиме твоє око; у дусі своєму ти будеш не вільний, а пригнічений, твоє серце завжди скаржитиметься на Бога, і ти завжди відчуватимеш, що ти терпиш таку велику муку й вона така несправедлива. Якщо твої шукання будуть не заради щастя, а щоб вдовольнити Бога та не бути звинуваченим сатаною, то такі шукання дадуть тобі велику силу любити Бога. Людина здатна виконати все, що промовлене Богом, і все, що вона робить, здатне вдовольнити Бога, – ось що значить володіти реальністю. Шукати Божого вдоволення значить використовувати своє боголюбне серце, щоб утілювати Його слова в життя; незалежно від часу – навіть коли інші знесилені – у тобі все одно є боголюбне серце, яке глибоко прагне Бога та сумує за Ним. Це і є справжній духовний стан. Те, наскільки насправді високий твій духовний стан, залежить від того, наскільки твоє серце боголюбне, чи здатен ти стійко триматися під час випробувань, чи слабкий ти, коли тобі трапляються певні обставини, та чи можеш ти стояти на своєму, коли брати й сестри відкидають тебе; прихід фактів покаже, яким насправді є твоє боголюбне серце. Багато Божої роботи показує, що Бог справді любить людину, хоча очі людського духу ще не відкрилися до кінця, і вона не здатна ясно бачити ні багато чого з Божої роботи та Його волі, ні багато прекрасного, що є в Богові; замало в людини справжньої любові до Бога. Увесь цей час ти вірив у Бога, і сьогодні Бог відрізав усі шляхи відступу. Якщо говорити реалістично, у тебе немає іншого вибору, крім як піти правильним шляхом – тим правильним шляхом, на який тебе привів суворий Божий суд і Його найвище спасіння. Тільки пройшовши через тяготи й рафінування, людина пізнає, що Бог любий. Можна сказати, що через свої переживання до сьогодні людина частково пізнала, що Бог гідний любові, та цього все ще недостатньо, бо людині ще багато чого не достає. Людина має пізнати на собі більше чудової Божої роботи та більше всього того рафінування через страждання, влаштованого Богом. Лише тоді характер життя людини зможе змінитися.

Попередня стаття: Ті, хто має бути вдосконалений, повинні пройти рафінування

Наступна стаття: Лише той, хто любить Бога, по-справжньому вірить у Бога

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger