Різні епохи наступали й минали, і з ними поступово змінювалась уся робота, що виконувалася протягом шести тисяч років. Зміни в цій роботі ґрунтувалися на загальній ситуації у світі та на закономірностях розвитку людства в цілому; робота управління лише поступово змінювалася відповідним чином. Вона не вся була спланована від початку творіння. Перед створенням світу або дуже скоро після цього Єгова ще не спланував першу стадію роботи – стадію закону, другу стадію роботи – стадію благодаті, або третю стадію роботи – стадію завоювання, на якій Він спершу мав розпочати з деяких нащадків Моава й таким шляхом завоювати весь світ. Після створення світу Він ніколи не говорив цих слів, і Він ніколи не говорив їх після Моава; справді, до Лота Він ніколи їх не вимовляв. Уся Божа робота виконується спонтанно. Саме так і розвивалась уся Його шеститисячолітня робота управління; Він аж ніяк не писав перед створенням світу якийсь план на кшталт «Зведеної таблиці розвитку людства». У Божій роботі Він безпосередньо виявляє те, Ким Він є; Він не ламає голову, щоб сформулювати план. Звичайно, чимало пророків говорили дуже багато пророцтв, але все одно не можна сказати, що Божа робота завжди передбачала точне планування; ці пророцтва були зроблені відповідно до Божої роботи в той час. Уся робота, яку Він виконує, – це найбільш фактична робота. Він виконує її відповідно до розвитку кожної епохи, спираючись на зміни, що відбуваються. Для Нього виконувати роботу – це наче підбирати ліки до хвороби; здійснюючи Свою роботу, Він спостерігає та продовжує Свою роботу відповідно до Своїх спостережень. На кожному етапі Своєї роботи Бог здатен виявляти Свою велику мудрість і здібності; Він відкриває Свою багату мудрість і владу відповідно до роботи конкретного періоду та дозволяє всім тим людям, яких Він повернув протягом того періоду, побачити весь Його характер. Він задовольняє потреби людей відповідно до роботи, яку слід здійснити в кожен період, і виконує для цього всяку роботу, яку необхідно. Він забезпечує людей тим, що їм потрібно, залежно від міри, якою їх розбестив сатана. Це подібно до того, як Єгова спочатку створив Адама та Єву, щоб дати їм змогу проявити Бога на землі та щоб вони могли свідчити про Бога серед творіння. Однак Єва згрішила після того, як змій її спокусив, і Адам зробив те саме; у саду вони обидва з’їли плід із дерева пізнання добра і зла. Отже, Єгова мав виконати над ними додаткову роботу. Побачивши їхню наготу, Він укрив їхні тіла одягом зі шкур тварин. Після цього Він сказав Адаму: «За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля… аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся». А жінці Він сказав: «Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою». Відтоді Він вигнав їх з Еденського саду та змусив жити за його межами, так само як тепер живе на землі сучасна людина. Коли Бог створював людину на самому початку, Він не планував дозволити людині після створення піддатися спокусі змія, а потім проклясти людину та змія. У Нього насправді не було такого плану; просто так сталося, і це дало Йому нову роботу серед Його творіння. Після того, як Єгова виконав цю роботу серед Адама та Єви на землі, людство продовжувало розвиватися протягом кількох тисяч років, аж доки не сталося так: «І побачив Єгова, що великою є нечестивість людини на землі, і що всілякі помисли її серця були тільки невпинним злом. І пошкодував Єгова, що створив людину на землі, і засмутилося Його серце. … Але Ной знайшов благодать в очах Єгови». У цей час у Єгови ще додалося нової роботи, оскільки створене Ним людство стало занадто грішним після спокуси змія. Зважаючи на ці обставини, серед усього людства Єгова вирішив пощадити лише сім’ю Ноя, а потім виконав Свою роботу знищення світу потопом. Людство продовжує розвиватися таким чином аж до сьогодні, стаючи дедалі розбещенішим, і як прийде час, коли людський розвиток досягне своєї вершини, це означатиме кінець людства. Від самого початку й аж до кінця світу внутрішня правда Його роботи завжди була та завжди буде такою. Це подібне до того, як люди будуть розсортовані за ґатунком; це далеко не той випадок, коли кожній людині від самого початку приречено належати до певної категорії; натомість усіх людей поступово розподіляють по категоріях лише після того, як вони пройшли процес розвитку. Зрештою кожен, кому не можна принести повне спасіння, буде повернений до своїх «предків». Ніяка робота Бога серед людства не була підготовлена вже під час створення світу; радше це розвиток подій, який дозволив Богу виконувати Свою роботу серед людства поетапно та в реалістичніший, практичніший спосіб. Наприклад, Бог Єгова створив змія не для того, щоб спокусити жінку; це не був Його конкретний план, і Він не прирікав цього навмисно. Можна сказати, що це була несподівана подія. Таким чином, саме через це Єгова вигнав Адама та Єву з Еденського саду й поклявся більше ніколи не створювати людину. Але люди відкривають Божу мудрість лише на цій основі. Як Я й казав раніше: «Я застосовую Свою мудрість відповідно до підступів сатани». Яким би розбещеним не стало людство та як би змій його не спокушав, Єгова все одно має Свою мудрість; таким чином, Він був задіяний у новій роботі, відколи Він створив світ, і жоден з етапів цієї роботи ніколи не повторювався. Сатана безперервно пускав у дію підступи, людство постійно розбещувалося сатаною, а Бог Єгова безупинно виконував Свою мудру роботу. Він ніколи не зазнавав невдач і ніколи не припиняв працювати із самого моменту створення світу. Після того, як сатана розбестив людей, Він продовжував працювати серед них, щоб розбити його – ворога, який був джерелом їхнього розбещення. Ця битва точилася від самого початку та триватиме до кінця світу. Виконуючи всю цю роботу, Бог Єгова не тільки дозволив людям, які були розбещені сатаною, отримати Його велике спасіння, а й дозволив їм побачити Його мудрість, всемогутність і владу. Більше того, зрештою Він дасть їм побачити Свій праведний характер – караючи безбожних і винагороджуючи добрих. Він бився із сатаною аж до цього дня й ніколи не зазнавав поразки. Це тому, що Він – мудрий Бог, і Він застосовує Свою мудрість відповідно до підступів сатани. Отже, Бог не тільки змушує все на небі підкорятися Його владі, а й чинить так, щоб усе на землі покоїлося під Його підніжжям, і, що не менш важливо, Він робить так, щоб безбожні, які зазіхають на людство та переслідують його, підпали під Його кару. Результати всієї цієї роботи досягаються завдяки Його мудрості. Він ніколи не виявляв Свою мудрість до існування людства, тому що в Нього не було ворогів ні на небі, ні на землі, ні будь-де в усьому світі, і не було ніяких темних сил, які зазіхали б на щось у природі. Після того, як архангел зрадив Його, Він створив людство на землі, і саме через людство Він офіційно розпочав Свою багатотисячолітню війну із сатаною, архангелом – війну, яка з кожною наступною стадією стає дедалі напруженішою. Його всемогутність і мудрість присутні на кожній із цих стадій. Лише тоді все на небі й на землі стало свідком Божої мудрості, всемогутності та, зокрема, Божої реальності. Він і до цього дня досі виконує Свою роботу в такий самий реалістичний спосіб; крім того, виконуючи Свою роботу, Він також виявляє Свою мудрість і всемогутність. Він дозволяє вам побачити внутрішню правду кожної стадії роботи, побачити, як саме пояснити Божу всемогутність, і, більше того, побачити остаточне пояснення Божої реальності.

Деякі люди дивуються щодо зради Юдою Ісуса: хіба це не було визначено ще до створення світу? Насправді Святий Дух спланував це, виходячи з реальності того часу. Просто так сталося, що був чоловік на ім’я Юда, який постійно крав кошти, тому на таку роль було обрано цю людину, щоб вона так прислужилася. Це був справжній приклад використання місцевих ресурсів. Спершу Ісус про це не знав; Він довідався тільки пізніше, після викриття Юди. Якби цю роль був здатен зіграти хтось інший, тоді та людина зробила б це замість Юди. Те, що було приречено, насправді було тим, що Святий Дух зробив у той момент. Робота Святого Духа завжди виконується спонтанно; Він може будь-коли спланувати Свою роботу та будь-коли виконати її. Чому Я завжди кажу, що робота Святого Духа реалістична та що вона завжди нова, ніколи не стара й завжди свіжа найвищою мірою? Його робота не була вже запланована, коли було створено світ; сталося зовсім не те! Кожен етап роботи досягає належного ефекту для відповідного часу, і етапи не заважають один одному. У більшості випадків плани, про які ти міг думати, просто не зрівняються з останньою роботою Святого Духа. Його робота не така проста, як міркує людина, і не така складна, як людина собі уявляє, – вона полягає в тому, щоб забезпечувати людей будь-коли та будь-де відповідно до їхніх потреб у той час. Ніхто не знає сутності людей чіткіше за Нього, і саме з цієї причини ніщо не може задовольнити справжні потреби людей так добре, як Його робота. Отже, на думку людини Його робота видається спланованою на кілька тисячоліть наперед. Оскільки Він зараз виконує серед вас Свою роботу, працюючи й говорячи весь той час, поки Він спостерігає за вашими станами, Він може сказати найпідхожіші слова, коли стикається з кожним станом, і Він говорить точнісінько ті слова, що потрібні людям. Візьмімо перший етап Його роботи – час кари. Після цього Бог проводив Свою роботу, виходячи з того, що проявляли люди, їхнього бунтарства, позитивних станів, які в них виникали, і негативних станів, а також найнижчої межі, до якої люди могли впасти, коли ті негативні стани досягали певного рівня; і Він хапався за ці речі, щоб отримати від Своєї роботи набагато кращий результат. Тобто Він виконує підтримувальну роботу серед людей на основі їхнього поточного стану в певний момент часу; Він виконує кожен етап Своєї роботи відповідно до фактичних станів людей. Усі творіння в Його руках; як би Він міг їх не знати? Бог виконує наступний етап роботи, який має бути зроблено, будь-коли та будь-де, відповідно до станів людей. Цю роботу аж ніяк не було сплановано наперед за тисячі років; це людське уявлення! Він працює, спостерігаючи за результатами Своєї роботи, і Його робота постійно поглиблюється та розвивається; щоразу після спостереження за результатами Своєї роботи Він реалізує наступний етап Своєї роботи. Він використовує багато чого, щоб переходи відбувалися поступово та щоб із часом Його нова робота ставала видимою для людей. Такий спосіб роботи може задовольняти потреби людей, тому що Бог знає людей досконально. Саме так Він і виконує з неба Свою роботу. Так само й утілений Бог виконує Свою роботу в той же спосіб, укладаючи плани та працюючи серед людей відповідно до фактичних обставин. Ніщо з Його роботи не було організовано до створення світу й не було ретельно сплановано заздалегідь. Через дві тисячі років після створення світу Єгова побачив, що людство стало настільки розбещеним, що Він вустами пророка Ісаї передрік: після завершення періоду Закону Єгова виконає Свою роботу відкуплення людства в період Благодаті. Звісно, це був план Єгови, але цей план також було укладено відповідно до обставин, які Він спостерігав у той час; певно, що Він подумав про нього не відразу після того, як створив Адама. Ісая просто озвучив пророцтво, але Єгова не готувався до цієї роботи заздалегідь протягом періоду Закону; натомість Він почав цю роботу на початку періоду Благодаті, коли посланець з’явився вві сні Йосипа, щоб просвітити його повідомленням про те, що Бог стане плоттю, і лише тоді почалася Його робота втілення. Бог не готувався до Своєї роботи втілення відразу після створення світу, як уявляють люди; це рішення приймалося лише на основі ступеня розвитку людства та стану Його війни проти сатани.

Коли Бог стає плоттю, Його Дух сходить на людину; іншими словами, Дух Божий вбирається у фізичне тіло. Він приходить виконувати Свою роботу на землі не для того, щоб принести із Собою певні обмежені етапи; Його робота абсолютно необмежена. Робота, яку виконує Святий Дух у плоті, все одно визначається результатами Його роботи, і Він використовує такі речі, щоб визначити тривалість часу, протягом якого Він виконуватиме роботу в плоті. Святий Дух безпосередньо виявляє кожен етап Своєї роботи, по ходу ретельно вивчаючи Свою роботу; ця робота – не щось таке надприродне, що б виходило за межі людської уяви. Це як робота Єгови зі створення неба, землі та всього сущого; Він планував і працював одночасно. Він відділив світло від темряви, і виникли ранок і вечір – це зайняло один день. На другий день Він створив небо, і це також зайняло один день; потім Він створив землю, моря та всіх істот, які їх населяли, для чого знадобився ще один день. Так продовжувалося до шостого дня, коли Бог створив людину й дозволив їй управляти всім на землі. Потім на сьомий день, коли Він закінчив створювати все суще, Він відпочив. Бог поблагословив сьомий день і освятив його. Він вирішив установити цей святий день лише після того, як Він уже створив усе суще, а не перед цим. Ця робота теж виконувалася спонтанно; перш ніж створити все суще, Він не вирішував створити світ за шість днів, а потім відпочити на сьомий; це зовсім не відповідає фактам. Він такого не озвучував і не планував. Він аж ніяк не казав, що створення всього сущого буде завершено на шостий день і що Він відпочине на сьомий; натомість Він творив відповідно до того, що вважав добрим у той час. Коли Він закінчив творити все суще, був уже шостий день. Якби Він закінчив створювати все суще на п’ятий день, то призначив би святим шостий день. Однак насправді Він завершив створення всього сущого на шостий день, і так сьомий день став святим і залишається ним аж до сьогодні. Отже, Його поточна робота виконується в такий самий спосіб. Він говорить і забезпечує ваші потреби відповідно до ваших ситуацій. Тобто Дух говорить і працює відповідно до обставин людей; Він стежить за всіма та працює будь-коли й будь-де. Те, що Я роблю, говорю, покладаю на вас і дарую вам, усе без винятку є тим, що вам потрібно. Тож ніщо в Моїй роботі не відділене від реальності; усе воно реальне, бо ви всі знаєте, що «Божий Дух пильнує все». Якби все це було вирішено наперед, хіба це не було б занадто шаблонно? Ти думаєш, що Бог виробляв плани цілих шість тисячоліть, а потім прирік людство бути бунтівничим, непіддатливим, облудним, підступним і мати розбещеність плоті, сатанинський характер, пожадливість очей і потурання своїм слабкостям. Ніщо з цього не було приречено Богом, а натомість усе це сталося внаслідок сатанинського розбещення. Хтось може сказати: «Хіба сатана не був також у Божій владі? Бог прирік, що сатана таким чином розбестить людей, і після цього Бог виконав Свою роботу серед людей». Хіба Бог справді прирік би сатану розбестити людство? Бог дуже хоче дати людству жити нормально, тож чи справді Він втручався б у життя людей? Якщо так, хіба перемога над сатаною та спасіння людства не були б марною працею? Як би бунтарство людства могло бути приречено? Це сталося через втручання сатани, тож як це могло бути приречено Богом? Сатана в Божій владі, якого ви собі уявляєте, дуже відрізняється від сатани в Божій владі, про якого я говорю. Згідно з вашими твердженнями про те, що «Бог всемогутній, і сатана в Його руках», сатана ніколи не міг би Його зрадити. Хіба ти не казав, що Бог всемогутній? Ваше знання занадто абстрактне та не має зв’язку з реальністю; людина ніколи не зможе збагнути Божих думок, і так само людина ніколи не зможе осягнути Його мудрості! Бог всемогутній; у цьому немає ніякої неправди. Архангел зрадив Бога, тому що Бог спочатку дав йому частку влади. Звісно, це була несподівана подія, як і тоді, коли Єва піддалася спокусі змія. Проте як би сатана не чинив свою зраду, він усе одно не такий всемогутній, як Бог. Як ви казали, сатана просто могутній; що б він не робив, Божа влада завжди його переможе. Таке правдиве значення слів «Бог всемогутній, і сатана в Його руках». Тому війну із сатаною потрібно вести поетапно. Більше того, Бог планує Свою роботу у відповідь на хитрощі сатани – тобто Він приносить спасіння людству та відкриває Свою всемогутність і мудрість у спосіб, який відповідає періоду. Так само й роботу останніх днів не було приречено на ранніх етапах, до періоду Благодаті; приречення не робляться в такий методичний спосіб, ось так: по-перше, змусити зовнішній характер людини змінитися; по-друге, піддати людину Своїй карі та випробуванням; по-третє, змусити людину пройти випробування смертю; по-четверте, дати людині пережити час любові до Бога та проявити рішучість створеної істоти; по-п’яте, дозволити людині побачити Божу волю та повністю Його пізнати, і, нарешті, зробити людину довершеною. Він не планував усе це протягом періоду Благодаті; натомість Він почав це планувати в нинішній період. І сатана працює, і Бог працює. Сатана виявляє свій розбещений характер, тоді як Бог говорить прямо й відкриває деякі суттєві речі. Це робота, яка виконується сьогодні, і її принцип той самий, що використовувався здавна, після створення світу.

A portion of the Ukrainian Bible verses in this audio are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.