Відповідні слова Бога:

Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог. Якщо ти не вважаєш ці істини важливими, якщо ти думаєш лише про те, як уникнути їх або як знайти новий вихід, який їх не стосується, то я кажу, що ти – тяжкий грішник. Якщо ти віриш у Бога, проте не шукаєш істини або волі Божої і тобі не подобається дорога, що наближає тебе до Бога, то я кажу, що ти намагаєшся уникнути суду і що ти маріонетка і зрадник, який утікає від великого білого престолу. Бог не помилує жодного бунтівника, який утікає з-під Його погляду. Такі люди зазнають ще суворішого покарання. Ті ж, хто постане перед Богом на суд, ба більше, хто був перед цим очищений, вічно житимуть у Царстві Божому. Звичайно, це те, що стосується майбутнього.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Сьогоднішня робота завоювання полягає в тому, щоб відновити все свідчення та всю славу, і щоб усі люди поклонялися Богові, аби було свідчення поміж сотворених; ось робота, яку належить виконати на цьому етапі. Як саме має бути завойоване людство? За допомогою роботи слів на цьому етапі, щоб повністю переконати людину; за допомогою розголошення, суду, кари та безжального прокляття, щоб остаточно переконати її; розкриваючи бунтарство людини й судячи її опір, аби вона могла дізнатися про неправедність і скверну людства, і таким чином використати ці речі як тло для праведного Божого характеру. Переважно за допомогою саме цих слів людина завойовується та цілковито переконується. Слова – це засіб для остаточного завоювання людства, і всі, хто приймає Боже завоювання, мусять прийняти побиття та суд Його слів. Процес мовлення сьогодні – це саме процес завоювання. І як же люди повинні співпрацювати? Знаючи, як їсти й пити ці слова, та досягаючи їх розуміння. Що ж до того, як завойовуються люди, то це не те, що вони можуть зробити самі по собі. Усе, що ти можеш зробити за допомогою їди та пиття цих слів, – це усвідомити свою розбещеність і скверну, своє бунтарство й свою неправедність, – і впасти ниць перед Богом. Якщо, збагнувши Божу волю, ти зможеш втілити її в життя, і якщо ти матимеш видіння і зможеш повністю скоритися цим словам і не робити жодного вибору самостійно, тоді ти будеш завойований – і це стане результатом цих слів.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (1)»

Чи промовлені Богом слова зовні виглядають просто, чи глибоко, усі вони – істини, без яких людина не може обійтися при входженні в життя; вони – джерело живих вод, завдяки якому людина виживає душевно й тілесно. Вони дають людині те, що їй потрібно, щоб залишатися живою; принципи й переконання для повсякденного життя; шлях, яким людина мусить іти до спасіння, а також його ціль і напрям; кожну правду, яку людина мусить мати як створена істота перед Богом; і кожну істину про те, як людина слухається й шанує Бога. Вони – запорука виживання людини, її хліб насущний і також міцна опора, що дає людині силу та змогу стояти. Вони багаті реальністю істини, з якою створене людство живе звичайним людським, багаті істиною, за допомогою якої людство звільняється від розбещення й оминає сітки сатани, багаті невтомними повчаннями, закликами, підбадьоренням і розрадою, які Творець дає створеному людству. Вони – маяк, що просвіщає людей і скеровує їх до розуміння всього позитивного, запорука того, що люди житимуть і володітимуть усім праведним і добрим, критерій, за яким міряють усіх людей, події й об’єкти, а також навігаційний знак, що веде людей до спасіння та шляху світла. Лише переживаючи Божі слова на практиці, людина може бути постачена істиною й життям; лише так людина може зрозуміти, що таке звичайне людське, що таке змістовне життя, що таке справжня створена істота, що таке дійсний послух перед Богом; лише так людина може зрозуміти, як вона мусить любити Бога, виконувати обов’язок створеної істоти й мати справжню людську подобу; лише так людина може зрозуміти, що значить «справжня віра» й «справжня шана»; лише так людина може зрозуміти, хто Правитель неба, землі й усього сущого; лише так людина може зрозуміти, якими засобами Єдиний, хто є Паном усього створеного, править створеним, керує ним і забезпечує його; і лише так людина може зрозуміти й усвідомити, якими засобами Єдиний, хто є Паном усього створеного, існує, проявляється та працює. Відділена від справжнього переживання Божих слів, людина не має справжнього знання Божих слів та істини й проникнення в них. Така людина – не що інше, як живий труп, відверто пуста оболонка, і все знання, пов’язане з Творцем, не має з нею геть нічого спільного. У Божих очах така людина ніколи в Нього не вірила й ніколи за Ним не слідувала, тож Бог не визнає її ні за Свого вірянина, ні за Свого послідовника й тим паче ні за справжню створену істоту.

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Передмова»

Шукаючи життя, ти мусиш звертати увагу на два аспекти: по-перше, на розуміння істини в Божих словах; по-друге, на розуміння себе в Божих словах. Це два найфундаментальніші аспекти. Поза Божим словом немає ні життя, ні істини. Якщо ти не шукаєш істини у слові Божому, то куди тоді тобі податися, щоб шукати її? Де у світі істина? Чи повідомляють газети й інші засоби масової інформації цього світу про слово Боже? Чи свідчать політичні партії цього світу про Бога? Чи здійсненним є відкрите поширення слова Божого в будь-якій країні світу? Зовсім ні. Ось чому у світі немає істини, чому сатана, диявол, править світом, і чому світ темний і лихий. Де там хоч йота істини? Найважливішими складниками розуміння істини в словах Божих є такі: розуміння Бога в Його словах, розуміння людського життя в Його словах, істинне саморозуміння й відкриття сенсу людського існування в Його словах та інші аспекти істини. Уся істина міститься в Божих словах. В істину ввійти не можна в жодний інший спосіб, окрім як через слово Боже. Тільки переживаючи та практикуючи Божі слова, можна досягти розуміння істини, а справжнє розуміння істини означає розуміння Божих слів. Це найфундаментальніше.

«Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Лише шукаючи істину, можна досягти зміни у своєму характері»

Істина, якою повинна володіти людина, міститься в слові Божому, і ця істина найбільш корисна та помічна для людства. Це тонізуючий напій та пожива, яких потребує ваше тіло; це те, що допомагає людині відновити свою звичайну людськість. Це істина, якою людина має бути споряджена. Чим більше ви практикуєте Боже слово, тим швидше ваше життя розквітне, і тим яснішою стане істина. У міру зростання в духовному стані ви ясніше бачитимете речі духовного світу та матимете більше сил, щоб перемогти сатану. Велика частина істини, яку ви не розумієте, стане ясною, коли ви втілите слово Боже в життя. Більшість людей задовольняються простим розумінням тексту Божого слова й зосереджуються на спорядженні себе вченням, а не на поглибленні свого досвіду на практиці, але хіба це не шлях фарисеїв? Тож як фраза «Слово Боже – це життя» може бути для них дійсною? Життя людини не може розвиватися лише завдяки читанню Божого слова, а тільки тоді, коли Боже слово втілюється в життя. Якщо ти переконаний, що для того, щоб мати життя та духовний стан, потрібно лише розуміти слово Боже, тоді твоє розуміння спотворене. Справжнє розуміння Божого слова відбувається, коли ти втілюєш істину в життя, і ти повинен усвідомити, що «тільки втілюючи істину в життя, можна її зрозуміти». Сьогодні, прочитавши слово Боже, ти можеш просто сказати, що ти знаєш Боже слово, але не можеш сказати, що ти його розумієш. Дехто каже, що єдиний спосіб втілювати істину в життя – це спочатку зрозуміти її, але це правильно лише частково і, звичайно, не зовсім точно. До того, як пізнати істину, ти не прожив цієї істини. Відчуття, що ти розумієш те, що чуєш у проповіді, не є справжнім розумінням – це лише оволодіння буквальними словами істини, і це не те саме, що розуміння її справжнього значення. Саме лише поверхове знання істини не означає, що ти справді її розумієш чи маєш знання про неї; справжнє значення істини приходить після того, як переживеш її на власному досвіді. Тому лише переживши істину, ти можеш її зрозуміти, і лише тоді ти можеш зрозуміти її приховані частини. Поглиблення свого досвіду – єдиний спосіб осягнути додаткові значення та зрозуміти суть істини. Тому ти можеш ходити всюди з істиною, але якщо в тобі немає істини, то навіть не думай намагатися переконати членів своєї родини, а тим більше релігійних людей. Без істини ви схожі на тремтливі сніжинки, але з істиною ти можеш бути щасливим і вільним, і ніхто не зможе напасти на тебе. Якою б сильною не була теорія, вона не може подолати істину. З істиною можна похитнути сам світ і зрушити гори й моря, тоді як за браком істини міцні міські стіни червою перетворяться на руїни. Це очевидний факт.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щойно зрозумівши істину, ти повинен втілювати її в життя»

Точніше кажучи, іти шляхом Петра у своїй вірі означає йти шляхом пошуку істини, який водночас є шляхом справжнього пізнання себе та зміни свого характеру. Лише йдучи шляхом Петра, людина слідуватиме шляхом до вдосконалення Богом. Треба чітко розуміти, як саме йти шляхом Петра, а також як утілювати його в життя. По-перше, треба відкинути власні наміри, неналежні прагнення, навіть сім’ю й усе плотське. Треба бути щиросердно відданим, тобто повністю присвятити себе Божому слову, зосередитися на їді та питті Божих слів, пошуку істини й Божих намірів у Його словах, намагатися зрозуміти Божу волю в усьому. Це найбільш фундаментальний і життєво важливий метод практики. Саме так учинив Петро після зустрічі з Ісусом, і найкращих результатів можна досягти, лише практикуючи саме так. Щиросердна відданість Божому слову насамперед передбачає пошук істини та Божих намірів у Його словах, концентрацію на розумінні Божої волі, а також усвідомлення й отримання більшого обсягу істини з Божих слів. Читаючи Божі слова, Петро не зосереджувався на розумінні доктрин і тим більше на здобутті богословських знань. Натомість він концентрувався на осягненні істини й Божої волі, а також на досягненні розуміння Божих характеру та краси. Петро також намагався зрозуміти з Божих слів різноманітні розбещені стани людини, її природу, сутність і справжні недоліки, і так Петро легко виконував Божі вимоги, щоб Йому догодити. У Петра було дуже багато правильних практик, які відповідали Божим словам. Це максимально узгоджувалося з Божою волею, і для людини це був найкращий спосіб співпрацювати й водночас отримувати досвід Божої роботи. Переживаючи сотні випробувань, посланих Богом, Петро суворо перевіряв себе за кожним словом Божого суду над людиною, одкровення про неї, вимог до неї та намагався точно збагнути значення цих слів. Він щиро старався обдумувати й запам’ятовувати кожне слово, сказане йому Ісусом, і досяг дуже добрих результатів. Завдяки практиці в такий спосіб він зміг досягти розуміння самого себе зі слів Бога та прийшов не тільки до усвідомлення різноманітних розбещених станів і недоліків людини, а й до розуміння людської сутності та природи. Ось що означає по-справжньому зрозуміти себе. З Божих слів Петро не тільки досяг істинного розуміння себе, а й побачив праведний характер Бога, те, Ким є Бог і чим володіє, Божу волю щодо Своєї роботи та Божі вимоги до людства. Із цих слів Петро по-справжньому пізнав Бога. Він пізнав Божий характер і Його сутність; він пізнав і зрозумів, Хто є Бог і чим володіє, а також Божу красу та Його вимоги до людини. Хоча тоді Бог говорив не так багато, як сьогодні, але Петро все одно досяг результатів у цих аспектах. Це було рідкісне, дорогоцінне явище. Петро пройшов крізь сотні випробувань, але він страждав не даремно. З Божих слів і роботи він не тільки зрозумів себе, а й пізнав Бога. Крім того, він з особливою увагою зосередився на Божих вимогах до людства, які містяться в Його словах. У яких би аспектах людина не мала догоджати Богу, щоб відповідати Його волі, Петро зумів докласти в цих аспектах великих зусиль і досягти повної ясності. Це було надзвичайно корисно для його входження в життя. Про що б не говорив Бог, якщо ці слова були істиною та могли стати життям, Петро вмів закарбувати їх у своєму серці, щоб часто роздумувати про них і бути вдячним за них. Почувши слова Ісуса, Петро зміг узяти їх до серця. Це показує, що він був особливо зосереджений на Божих словах, і кінець кінцем він справді досягнув результатів. Тобто він зміг вільно втілювати Божі слова в життя, точно практикувати істину, відповідати Божій волі, діяти в повній узгодженості з Божим наміром і відмовитися від своїх особистих поглядів і фантазій. Так Петро ввійшов у реальність Божих слів.

«Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Як іти шляхом Петра»

Якщо людина вміє догоджати Богові, виконуючи свій обов’язок, є принциповою у своїх словах і вчинках, входить у реальність усіх аспектів істини, то це людина, вдосконалена Богом. Можна сказати, що Божі робота й слова були для неї повністю ефективними, що Божі слова стали її життям, що вона отримала істину та здатна жити згідно з Божими словами. Після цього природа її плоті – тобто сама основа її вихідного існування – захитається та розсиплеться. Лише оволодівши Божими словами як своїм життям, вона стане новою людиною. Якщо Божі слова стають життям людей, якщо видіння Божої роботи, Його одкровення й вимоги до людства, стандарти людського життя, дотримання яких Бог вимагає від людей, стають їхнім життям, якщо люди живуть згідно із цими словами й істинами, то Божі слова їх удосконалюють. Завдяки Божим словам такі люди перероджуються та стають новими людьми. Це шлях, яким Петро йшов до істини. Це шлях удосконалення. Петро був удосконалений Божими словами, він здобув життя завдяки словам Божим; висловлена Богом істина стала його життям, і він став людиною, яка здобула істину.

«Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Як іти шляхом Петра»