VI. Управління майном

Пункт шостий – управління майном. Хоча для роботи з управління майном не поширюються упорядкування роботи так часто, як для євангельської роботи чи різних видів професійної роботи, Божий дім усе ж має для неї конкретні упорядкування роботи. Що охоплює управління майном? Воно охоплює те, як зберігається майно, де воно зберігається, хто ним управляє, і як його розподіляють, управляють ним і переміщують, коли виникає небезпека чи несприятливі умови, а також за інших подібних особливих обставин. Упорядкування роботи насправді містять положення щодо всіх цих речей, і коли йдеться про це робоче завдання, лідерам і працівникам не слід чекати, поки Вишнє безпосередньо дасть накази чи поширить упорядкування роботи, і лише тоді пасивно починати управляти майном. Якщо немає негайних упорядкувань роботи, які вимагають від тебе поводитися з майном у певний спосіб, і за особливих обставин, коли ти не знаєш, як поводитися з майном, і не можеш отримати своєчасних відповідей від Вишнього, що тобі слід робити? Безпека – це пріоритет номер один, і твоє зобов’язання – оберігати майно Божого дому. Коли йдеться про книги Божих слів, надруковані Божим домом, а також про всіляке обладнання, харчові продукти, гроші та інше подібне майно, лідерам і працівникам слід зберігати все це в безпечних місцях відповідно до упорядкувань Божого дому й не допускати, щоб ці речі відсиріли, запліснявіли чи були поїдені комахами, і тим паче не допускати, щоб ними заволоділи злі люди чи великий червоний дракон. Ба більше, крім належного управління цим майном Божого дому, лідерам і працівникам слід також дотримуватися суворої конфіденційності; людям, які не мають до цих справ жодного стосунку, слід без винятку не дозволяти знати про них, а ті, хто про них знає, мусять тримати язик за зубами й не говорити необачно. Божий дім має конкретні упорядкування роботи щодо цього напряму роботи, і деякі з них недоречно видавати чи розголошувати в письмовій формі. Якщо лідери та працівники знаходять кращі способи та методи ведення управління майном, то, звісно, дотримуючись принципу належного управління та збереження майна Божого дому для захисту його від будь-яких втрат, вони можуть обговорити це питання з іншими лідерами та працівниками й ухвалити рішення самостійно. Це особливе робоче завдання, і тим, хто не вміє тримати язик за зубами, кому бракує почуття відповідальності, хто має непорядні мотиви, хто щойно почав вірити й не має основи у вірі, а також тим, хто завжди жадібно поглядає на майно Божого дому, слід однаково не дозволяти знати про це. Ці речі не можна чітко викласти в упорядкуваннях роботи Божого дому, але хіба лідери й працівники та надійні зберігачі не мають це усвідомлювати? (Так.) Тут є одна особлива обставина. Припустимо, що новообраний лідер вірить у Бога лише три роки, він має хороший рівень, дуже захоплений і на вигляд здається хорошим, але невідомо, які в нього моральні якості, як він ставиться до майна і чи жадібний він. Ці речі невідомі й непевні, і брати та сестри, які вірять у Бога тривалий час, погано знають цю людину, вони не знають її цілковито. Що слід робити в такій ситуації? Коли приходить час передавати йому роботу, вся інша робота передається – чи слід передавати йому роботу з управління майном? (Ні.) Чому ні? Основна робота лідерів і працівників – це не лише управління майном; майно становить лише одну частину їхньої роботи. Якщо справді є підходяща людина, яка управляє майном, а цей новообраний лідер ненадійний, то можна поки що не передавати йому цю роботу, оскільки ще невідомо, чи буде він вірити в Бога тривалий час і чи зможе він бути непохитним. У минулому когось щойно обрали церковним лідером, і, обійнявши посаду, перше, що він зробив, – це попросив у обраних Богом людей номери банківських рахунків і паролі до облікових записів, де зберігалися пожертви. Він запитав, у кого є ці номери банківських рахунків і паролі, і наполягав, щоб вони негайно передали йому цю роботу. У такій ситуації, чи слід передавати йому цю роботу? Він не турбувався й не переймався жодною іншою роботою, але до цієї справи ставився особливо серйозно й занепокоєно – чи був він надійною людиною? Не думайте, що хтось надійний, тому що він лідер або працівник. Насправді надійні лише ті зберігачі, яких справді обрано згідно з принципами, – вони здатні віддати своє життя задля збереження майна Божого дому. Такі люди найнадійніші. Отже, чи всі лідери та працівники на це здатні? Не обов’язково. У минулому регіонального лідера спіймав великий червоний дракон, і він продав усе майно церкви, що призвело до величезних втрат. Якби він не знав, де знаходиться майно церкви, він не зміг би цього розкрити, навіть якби його забили до смерті, і тоді хіба майно Божого дому не було б збережене від збитків? Саме тому, що він знав занадто багато, він усе розповів, коли не витримав тортур і жахливих побоїв, і ці гроші опинилися в руках великого червоного дракона. Якби йому не дозволили знати, де це майно, і якби той, хто його зберігав, був надійним, чи зазнали б гроші Божого дому збитків і чи були б вони силоміць захоплені великим червоним драконом? Ні, не були б. Це серйозний урок. Тому найважливіший момент, коли йдеться про упорядкування цієї роботи, полягає в тому, що безпека понад усе, втрати мають бути зведені до абсолютного мінімуму, і роботу слід виконувати так, як буде безпечно. Знайдіть когось, хто виявляє відданість в управлінні майном Божого дому, щоб він ним управляв, – це найнадійніший спосіб дій. Хоча ця людина не може робити нічого іншого, вона буде відданою й точно буде спроможною, коли йдеться про збереження грошей, тому використовувати цю людину для збереження майна – це правильно. Оскільки це робоче завдання є однозадачним, упорядкування для нього дуже прості: знайдіть якихось правильних людей для збереження майна та знайдіть безпечне місце для його зберігання. Крім того, в упорядкуваннях роботи Божого дому є також конкретні положення щодо розподілу та витрачання майна Божого дому; гроші можна використовувати для покриття необхідних витрат, але не для покриття непотрібних витрат. І ще одне: є сувора система регулювання витрат, пов’язаних із майном, і Божий дім запровадив конкретні положення щодо різних процесів і процедур, які вимагають підписів кількох осіб тощо. Є управління, є збереження, є використання, а також є облік – для всіх цих речей є конкретні упорядкування роботи.

VII. Робота з очищення

Пункт сьомий – робота з очищення. Божий дім також постійно розробляє конкретні упорядкування роботи для цього робочого завдання. Упорядкування роботи створюються, з одного боку, на основі потреб роботи Божого дому, а з іншого – на основі класифікації та визначення різних типів людей, а також розподілу кожної людини за родом її, спираючись на її прояви, щойно її буде викрито. Божий дім має принципи поводження з усілякими антихристами, злими людьми та маловірами; деяких вичищають із лав тих, хто виконує обов’язки, деяких вичищають із церков із повною зайнятістю та відправляють до церков із частковою зайнятістю або звичайних церков, деяких вичищають зі звичайних церков і відправляють до груп Б, а є й такі, кого безпосередньо вичищають або виключають. Божий дім неодноразово створює упорядкування роботи для роботи з очищення церкви, і він також має конкретні упорядкування роботи щодо різних типів людей, які відповідають умовам для очищення. На основі ставлення людей до виконання своїх обов’язків і переступів, які вони вчинили під час виконання своїх обов’язків, а також розбещеної сутності, яка викривається в різних типах людей, Божий дім зрештою створює конкретні плани поводження з цими людьми. Тому поводження Божого дому з різними типами злих людей, маловірів і антихристів здійснюється цілком згідно з Божими словами та істинами-принципами, і воно здійснюється цілком відповідно до Божих намірів. Коли йдеться про ці упорядкування роботи, з одного боку, необхідно бесідувати про істини-принципи, щоб люди їх зрозуміли й навчилися розпізнавати різні типи людей, а з іншого боку, необхідно поширювати ці упорядкування роботи церквам, щоб можна було про них бесідувати та їх реалізовувати. У будь-якому разі, роботу з очищення церкви необхідно реалізовувати якнайшвидше, і її абсолютно ніколи не можна переривати. Вона має тривати доти, доки в церкві не залишиться жодної злої людини. Не можна робити так, що лідери та працівники виконують роботу з очищення лише протягом певного періоду часу після того, як Вишнє поширює упорядкування роботи, що наказує очистити церкву, а якщо через деякий час після завершення цього очищення знову виявляється, що є злі люди, які спричиняють завади, але Вишнє не зробило жодних упорядкувань роботи щодо цього, то лідерам і працівникам не потрібно турбуватися про цих злих людей або очищати їх – так просто не годиться. Роботу з очищення церкви необхідно продовжувати виконувати впорядковано; доки є люди, яких необхідно вичистити або виключити, робота з очищення має тривати. Не чекайте пасивно, доки Вишнє дасть накази або поки лідери вищого рівня доведуть їх до вашого відома, і не чекайте пасивно, доки більше братів і сестер донесуть на когось. Щойно обрані Богом люди розвінчують когось і доносять на когось, лідерам і працівникам слід узятися за розслідування та розбір відповідної справи. Якщо лідери та працівники приховують лист-донесення й не беруться за справу, їх слід розслідувати й розбиратися з ними, і якщо буде виявлено, що вони покривають злу людину, то їх необхідно вичистити з церкви разом з тією злою людиною. Будь-який лідер або працівник, який не виконує роботу з очищення церкви, є неправдивим лідером або працівником і його слід негайно відсторонити. Якщо він ще й покриває і захищає злих людей, то його можна охарактеризувати як антихриста й вичистити та виключити з церкви. Це конкретні положення, які Божий дім установив щодо роботи з очищення церкви. Робота з очищення церкви є невідкладним пріоритетом і має глибоке значення. Скажіть Мені, хіба очищення церкви не робиться для того, щоб очистити церкву? Якщо церква буде очищена – тобто, якщо в ній не буде злих людей, які спричиняють завади, і серед її членів не буде домішаних маловірів, – то вона буде справжньою церквою, і вона також побачить найкращі результати для церковного життя. Хіба це не буде ще одним великим кроком до реалізації Царства Христового? Така чиста церква була б найкориснішою для поширення Євангелія Царства, оскільки всі володіли б істиною-реальністю, усі могли би свідчити про Бога й бути довершеними як Божі люди, і більше не було б злих людей, які спричиняють завади. Природно, така церква була б найблагословеннішою. Тому очищення церкви – це найбільш значуще робоче завдання, і яке виконується цілком для того, щоб зробити середовище, у якому обрані Богом люди виконують свої обов’язки, мирнішим і позбавленим завад з боку злих людей. Ба більше, Божий дім не надає забезпечення ледарям і нездарам, і він не надає забезпечення паразитам, які упиваються комфортом і насичуються з хлібів. Усіх тих, хто взагалі не виконує обов’язків і заважає та впливає на інших, хто виконує свої обов’язки, і всіх тих, хто робить безвідповідальні коментарі, втручається й не займається своєю належною роботою в церкві, також слід вичистити. Усі різні типи людей тепер повністю викрито, робота з очищення церкви є нагальною, і її необхідно виконати ретельно й добре. Усі ці злі люди, антихристи, маловіри, нездари та паразити, яких було викрито, – це ті, кого цурається Бог, і вони не підлягають спасінню. Якби церква не взялася за роботу з очищення, то це вплинуло б на роботу з поширення Євангелія. Тому робота з очищення церкви – це важливий напрям роботи, який наразі терміново необхідно добре виконати. Лише ті лідери та працівники, які можуть добре виконувати роботу з очищення церкви, варті зрощування й можуть продовжувати бути лідерами та працівниками. Будь-який лідер або працівник, який перешкоджає роботі з очищення церкви, є каменем спотикання та перешкодою, і обрані Богом люди мусять розвінчувати їх та доносити на них. Лідери та працівники всіх рівнів мусять спочатку ретельно вичистити й усунути всі ці камені спотикання та перешкоди для церковної роботи – це відповідає Божим намірам. Лише це сприяє безперешкодному поступу різних церковних робочих завдань, а також тому, щоб церква вершила Божу волю, щоб Бог міг отримати всю славу.

VIII. Зовнішні справи

Пункт восьмий – зовнішні справи. Робота із зовнішніх справ – це напрям роботи, який не є ні великим, ні малим, і в упорядкуваннях роботи Божого дому є кілька принципів щодо зовнішніх справ. Один із них – вивчати місцеві закони та конкретні місцеві нормативні акти. Тобто, що б церква не робила в певному місці, ви мусите спочатку вивчити місцеві закони – це один принцип. Інший принцип полягає в тому, що, коли ви стикаєтеся з проблемами, пов’язаними із зовнішніми справами, яких ви не розумієте або які вам неясні, ви мусите проконсультуватися з юристом і відповідними фахівцями в галузі права, а не робити непоінформованих суджень самостійно; ви мусите створювати конкретні плани владнання справ відповідно до різних національних умов у різних країнах. Отже, як з’являються ці плани? Ви мусите діяти так, як каже юрист, і дозволити юристу ухвалювати рішення – не робіть довільних суджень і не приймайте рішень самостійно. Національні умови, політика, закони та нормативні акти в кожній країні різні, тому не дійте на основі своєї уяви. Наприклад, скажімо, ти бачиш, як когось грабують на вулиці в Китаї. Закони в Китаї передбачають, що будь-який перехожий, який це бачить, може сміливо втрутитися, спочатку схопити грабіжника, а потім передати його поліції. Якщо ти це зробиш, ти станеш героєм, що втрутився, тобі не доведеться нести жодної юридичної відповідальності, і тебе слід похвалити. Така національна ситуація та система в Китаї, і це є частиною його традиційної культури, яку китайці милозвучно називають «традиційною чеснотою». Однак на Заході, особливо в таких країнах, як США та Канада, якщо, побачивши, як злодій щось краде, ти негайно його схопиш і чекатимеш, доки приїде поліція, щоб його заарештувати, то це неправильно, це порушення закону. Це тому, що ти просто звичайний громадянин, а не співробітник правоохоронних органів, і ти не маєш права нікого заарештовувати; лише поліція має право заарештовувати. Коли ти бачиш, як злодій щось краде, ти можеш повідомити про це в поліцію, але ти не можеш заарештувати злодія сам. Якщо ти самовільно заарештуєш злодія, то ти дієш незаконно – такий закон на Заході. Практикувати «традиційну чесноту» китайців на Заході недоречно; на Заході свої закони. Якщо ти бачиш, як хтось упав на вулиці в країні на Заході, що передбачає закон? Ти мусиш підійти й запитати: «З вами все гаразд? Вам потрібна допомога?». Якщо людина каже, що їй не потрібна допомога, то ти можеш іти. Якщо ти бачиш, як хтось упав, але не запитуєш, чи з ним усе гаразд, і не перевіряєш його стан, а просто йдеш далі, то ти порушуєш закон. Якщо ти зіткнешся з такою ситуацією в Китаї, це може бути шахрайство, і якщо ти це проігноруєш, з тобою нічого не станеться. Якщо ти запитаєш: «З вами все гаразд? Вам потрібна допомога?», це може створити тобі проблеми, людина може тебе обдурити, і тоді можеш попрощатися з добрим життям. Про що вам говорять ці дві справи? Освіта в різних країнах і серед різних рас абсолютно різна, як і соціальне середовище та соціальні системи, і, звісно, закони та нормативні акти. Коли йдеться про роботу із зовнішніх справ, з одного боку, людям, які виконують цю роботу, потрібно точно розуміти закони, нормативні акти та положення, пов’язані з церковною роботою, а з іншого боку, їм також слід поширювати певні загальні життєві знання або правові положення, які потрібно знати братам і сестрам. Тому Божий дім має упорядкування роботи щодо цього напряму роботи, які вимагають від тих, хто його виконує, завжди спочатку звертатися до відповідних законів і урядових постанов у всьому, що вони роблять. Особливо, коли вони стикаються з проблемами, які важко розв’язати, вони мусять проконсультуватися з юристом і не робити сліпо власних суджень або формулювати рішення відповідно до мислення та логіки китайців – це дурний і нетямущий спосіб дій. Коли ви зрозумієте ці речі, вам також слід дізнатися значення роботи із зовнішніх справ, яких результатів вона покликана досягти, а також наскільки необхідно, щоб Божий дім створював ці упорядкування роботи. Сфера цього робочого завдання не дуже велика, тому в більшості випадків достатньо просто домогтися, щоб персонал, залучений до цієї роботи, чітко розумів її упорядкування роботи. Якщо це щось, що необхідно знати братам і сестрам, то допоможіть їм це зрозуміти й осягнути. Робота із зовнішніх справ також дуже важлива, тому що не годиться, якщо брати й сестри не розуміють законів і нормативних актів, пов’язаних із їхнім життям і роботою за кордоном. Божий дім має конкретні упорядкування роботи щодо того, що вимагається з цього погляду, і просто необхідно реалізовувати це на основі упорядкувань роботи. Якщо виникнуть особливі обставини, Божий дім створить деякі екстрені рішення. Якщо робота пов’язана із зовнішніми справами, ви мусите проконсультуватися з персоналом із зовнішніх справ і подивитися, які конкретні упорядкування Божий дім має щодо цієї роботи; не покладайтеся сліпо на свою уяву й не вживайте непоінформованих дій. Такі дії можуть спричинити проблеми, і наслідки будуть такими, що неможливо уявити. Робота із зовнішніх справ також є однозадачною, вона нескладна, і ви зможете знайти більшість конкретних робочих питань в упорядкуваннях роботи. Коли люди вперше починають займатися зовнішніми справами за кордоном, це може здаватися дещо складним, але після того, як вони займаються цим деякий час, вони знаходять закономірності та методи, і це вже не здається таким складним. Спочатку на китайців, які виїхали за кордон, скаржилися за те, що вони смітять, лягають спати занадто пізно вночі, встають занадто рано вранці, турбують людей гавкотом своїх собак, вішають одяг на балконах і неправильно паркуються – на них скаржилися за багато речей. Зрештою, на них скаржилися так часто, що поліція постійно приходила до їхніх дверей з настановами. Лише через тривалий час вони усвідомили, що перебувають за кордоном, а не в Китаї. Потроху вони стали пильними, у них з’явилося деяке усвідомлення закону, і вони почали розуміти деякі правила, що стосуються життя, роботи, водіння тощо. Коли китайці вперше виїхали за кордон, вони розуміли лише деякі основні правила етикету щодо того, як поводитися, і не мали елементарних знань про більшість правових питань; вони були просто як дикі тварини, без жодного усвідомлення закону. Через кілька років вони набули деяких знань і зрозуміли деякі правила, ніби їх приручили, і вони трохи виправилися.

IX. Церковний добробут

Пункт дев’ятий – церковний добробут. Божий дім раніше робив упорядкування роботи щодо церковного добробуту, і якщо ті, хто виконує свої обов’язки на повну зайнятість, або їхні сім’ї потребують допомоги, щоб звести кінці з кінцями, – церковні лідери мусять розв’язувати це питання. Конкретні плани реалізації та принципи можна знайти в цих упорядкуваннях роботи, і Божий дім надав конкретні заяви та положення. Щодо братів і сестер, яких ув’язнили за віру в Бога, що спричинило труднощі в повсякденному житті їхніх сімей; батьків, які тривалий час виконують свої обов’язки далеко від дому й не мають нікого, хто б доглядав за їхніми дітьми; і хворих братів і сестер, які виконували свої обов’язки багато років, – церкві слід надавати допомогу й долати ці та інші подібні труднощі. Існує особлива обставина, пов’язана з цим робочим завданням: коли певні сім’ї відповідають умовам для прийому братів і сестер у своїх домівках, але не мають джерела доходу, – як тоді слід розв’язувати питання їхніх витрат на прийом братів і сестер? Це підпадає під роботу з церковного добробуту. Положення щодо цього можна знайти в упорядкуваннях роботи, або лідери та працівники можуть розумно розподіляти церковні ресурси відповідно до місцевої ситуації, щоб виконувати роботу з прийому, – церква має конкретні положення для всього цього. Якщо виникають якісь особливі обставини поза сферою дії цих конкретних положень, то лідери та працівники можуть побесідувати й обговорити це питання та вжити конкретних, розумних заходів, виходячи з нормального рівня життя в цій місцевості. Хоча це не є масштабним робочим завданням і не є дуже важливим завданням, це робота, що входить до сфери обов’язків лідерів і працівників, і нею не можна нехтувати. Якщо немає нікого, хто потребує підтримки, щоб звести кінці з кінцями, або фінансової допомоги, то лідерам і працівникам не потрібно докладати зайвих зусиль, щоб знайти таких людей. Якщо такі люди є, то лідерам і працівникам не слід їх уникати, і тим паче не слід їх ігнорувати, стояти склавши руки або вдавати, що не бачать їх. Їм слід діяти згідно з принципами – це їхнє зобов’язання.

X. Плани на випадок надзвичайних ситуацій

Пункт десятий – плани на випадок надзвичайних ситуацій. Плани на випадок надзвичайних ситуацій стосуються особливих питань, що виникають у будь-якій частині роботи Божого дому. Незалежно від того, чи проблеми, що потребують термінового розв’язання, з’являються в євангельській роботі, адміністративній роботі чи професійній роботі, чи розглядається справа, пов’язана з антихристами або неправдивими лідерами, чи розпізнано якусь особливу ситуацію, коли людей було введено в оману, – усе це належить до категорії планів на випадок надзвичайних ситуацій. Наприклад, якщо хтось спричиняє переривання й завади, або якщо антихрист поводиться свавільно й по-диктаторськи та намагається встановити власне царство, і так далі, щойно Божий дім виявить, що варто створити упорядкування роботи для конкретного планування щодо однієї з цих ситуацій, він доведе відповідне письмове повідомлення до відома. Плани на випадок надзвичайних ситуацій ґрунтуються на певних надзвичайних ситуаціях, що відбуваються в церкві в той час, і Вишнє створює конкретні упорядкування роботи відповідно до серйозності обставин, а потім поширює та доводить їх до відома. Конкретний план може стосуватися будь-якого робочого завдання, яке слід виконувати лідерам і працівникам, якщо його впорядковано Вишнім і Вишнє вимагає від лідерів і працівників його реалізації, і тоді лідери та працівники мусять поширити та реалізувати його відповідно до упорядкувань роботи від Вишнього. Вони мусять не ставитися легковажно до цих упорядкувань роботи. Коли Вишнє робить такі упорядкування роботи, вони не поступаються жодній адміністративній роботі чи будь-якій конкретній професійній роботі. Хоча ці упорядкування роботи є лише тимчасовими, лідерам і працівникам однаково слід поширювати, доводити до відома, реалізовувати їх та здійснювати подальший контроль за ними, як за офіційними упорядкуваннями роботи, а пізніше надати звіт і доповідь Вишньому – це зобов’язання лідерів і працівників. Плани на випадок надзвичайних ситуацій не націлені на якийсь конкретний пункт роботи, тобто в будь-який час Вишнє призначить завдання, висуне вимогу або дасть упорядкування роботи лідерам усіх рівнів у всіх зонах, і лідери та працівники мусять не ігнорувати таку роботу. Оскільки це упорядкування роботи, і їх поширено лідерам усіх рівнів і для всіх зон, це робота, що входить до сфери зобов’язань лідерів і працівників. Лідерам і працівникам не слід стояти склавши руки чи класифікувати роботу за її масштабом або за тим, чи належить вона до їхніх обов’язків, чи робити припущення, виходячи з тону й терміновості Вишнього в упорядкуваннях роботи, щоб визначити, чи реалізовувати їх своєчасно. Такому відбуватися не слід. Натомість лідерам і працівникам слід виконувати роботу так, як вони виконували б офіційну роботу, і завершувати її, ставлячись до неї як до важливого завдання й доручення, – це зобов’язання лідерів і працівників. Існують плани на випадок надзвичайних ситуацій в особливих обставинах, і це робота, що виконується в особливих контекстах. Коли трапляються певні конкретні й особливі речі, Вишнє використовуватиме ці контексти та події, щоб лідери і працівники або брати й сестри скористалися цією можливістю і, більш практично застосовуючи істину, навчилися розпізнавати людей і речі, навчилися бачити людей і речі наскрізь і досягли більшого розуміння істини. Мета цього – дати людям змогу розпізнавати неправдивих лідерів і антихристів. Крім того, це робиться для того, щоб брати й сестри мали спокійне, належне й вільне від завад середовище для свого церковного життя. З іншого боку, це робиться для того, щоб люди могли своєчасно засвоювати різні уроки й проходити підготовку; пройшовши таку підготовку один раз, люди досягнуть величезного прогресу у своєму житті. Це спосіб, у який Вишнє готує лідерів і працівників усіх рівнів і братів і сестер, зокрема тих братів і сестер, які прагнуть до істини. У цьому немає злоби, Вишнє не мучить людей і не робить із мухи слона. Хоча це плани на випадок надзвичайних ситуацій, які є тимчасовими упорядкуваннями роботи, вони все ж є значущими й цінними, і Я сподіваюся, що лідери та працівники всіх рівнів і брати й сестри зможуть це зрозуміти й правильно до них ставитися.

Ми перерахували загалом десять пунктів упорядкувань роботи, і на цьому Я, по суті, завершив бесіду про них. Я бесідував про них не дуже детально, але сказаного достатньо, щоб ви зрозуміли та сприйняли, що таке упорядкування роботи та яку конкретну роботу виконує Божий дім. З іншого боку, завдяки цим конкретним пунктам ви змогли зрозуміти, що саме Бог робить у церкві та серед Своїх обранців. Робота Божого дому – це не підприємництво, не політика, не правозахисна діяльність і не будь-яка комерційна діяльність; пункти роботи, які виконує Божий дім, – це ті, що містяться в упорядкуваннях роботи. Тому деякі правлячі партії та громадські установи завжди відстежують, досліджують і розслідують, що відбувається з Церквою Всемогутнього Бога, і, можливо, розібравшись у цьому – подивившись відео та вебсайти Божого дому, – вони підтвердили, що Церква Всемогутнього Бога – це істинна віра, і що вона не бере участі в політичній діяльності жодної країни. Церква Всемогутнього Бога багато років страждала від шаленого гніту й нападів КПК, але однаково продовжує проповідувати Євангеліє та свідчити про Бога, і вона завантажила в інтернет Божі слова, істину та всілякі відео зі свідченнями, принісши величезні й численні блага людському суспільству та повністю доводячи, що в останні дні Бог постійно висловлює істину та спасає людство. Вони досліджують і досліджують, і якого результату вони досягають у своїх дослідженнях? Хіба вони не зазнають гіркого розчарування? Вони навіть розмірковували, яку б знайти зачіпку, щоб навісити на нашу церкву ярлик «культу» і назвати церкву антипартійною та антидержавною. Але тепер вони бачать, що не можуть цього зробити: судячи з упорядкувань роботи, виданих церквою за ці роки, вони не мають жодної можливості навісити на церкву ці ярлики, і всі їхні дослідження були марними. Це точнісінько так само, як свого часу юдеї досліджували Господа Ісуса. Книжники, фарисеї та вищі урядовці досліджували те, що говорив і робив Господь Ісус, і виявили, що ніщо з того, що Він робив, не було протизаконним чи політичним, що все, що говорив і робив Господь Ісус, було правильним, було істиною і повністю відповідало Писанню, і зрештою вони були розчаровані. Релігійний світ тепер бачить, що Божий дім випускає дедалі більше фільмів і відео з досвідними свідченнями, і особливо зростає кількість книг і декламацій Божих слів, то що ж вони думають? Якщо вони не бачать, що все це походить від Бога, то вони справді неймовірно дурні! Те, що походить від Бога, неодмінно процвітатиме, – це результат роботи Святого Духа, і ніхто не може цього приховати. Божі слова тепер поширилися по всьому світу, й істини, які Він висловлює, лежать перед усім людством; Божі поява та робота нестримно рухаються вперед, жодна нація чи сила не може їм протистояти. Великий червоний дракон уже зазнав повної ганьби й поразки! Як би релігійний світ не засуджував це, вони не можуть опиратися Божій роботі, і зрештою вони можуть бути лише відсіяні та потоплені її бурхливим потоком.

Я завершив бесіду про пункти упорядкувань роботи. Хіба те, про що Я бесідував, – це не вся робота, яку виконує Божий дім? Ця робота – це те, що ви бачите на власні очі, що ви чуєте на власні вуха і що ви особисто переживаєте й розумієте, – у цьому немає нічого таємного. Великий червоний дракон має всі церковні упорядкування роботи за всі роки: упорядкувань роботи, якими вони володіють, багато, і вони всеосяжні. Вони вивчають їх щодня, і вони продовжують вивчати й вивчати їх, доки нарешті не доходять такого висновку: «Якщо ці люди постійно поширюватимуть Божі слова й так свідчитимуть про Божу роботу, то це буде жахливо! Усіх цих людей треба винищити, і їх не можна щадити, навіть якщо вони втечуть за кордон». Ось бачиш, дияволи – не те саме, що звичайні розбещені люди: вони опиратимуться Богу до самого кінця. Якщо звичайні розбещені люди бачать свідчення від церкви, вони здатні їх зрозуміти, вони вважають їх розумними й не вдаватимуться до жодних переслідувань. Сатана й дияволи, однак, не такі. Коли вони бачать, що ти слідуєш за Богом і свідчиш про Бога, вони ненавидять тебе, хочуть тебе вбити й не дозволяють тобі жити. Якщо ти не робиш того, що вони кажуть, і не поклоняєшся їм, то вони ніколи не дадуть тобі спокою і не дозволять тобі жити. Вони полюватимуть на тебе до смерті, куди б ти не пішов; навіть якщо ти підеш на край світу, вони однаково не дадуть тобі спокою. Ось що робить великий червоний дракон. Це нечестя сатани, і воно відрізняється від звичайних розбещених людей. Ти мусиш чітко це усвідомити.