III. Євангельська робота

Пункт третій – євангельська робота. Євангельська робота – це перший великий напрям конкретної професійної роботи в Божому домі після адміністративної та кадрової роботи. Для цього напряму роботи Божий дім послідовно розробляв багато упорядкувань роботи, зокрема конкретні упорядкування роботи щодо потенційних одержувачів Євангелія, географічного охоплення для проповідування Євангелія, а також способів і засобів його проповідування. Водночас у Божому домі також є конкретні положення в упорядкуваннях роботи щодо всіх різних книг Божих слів, фільмів і відео, а також розважальних шоу, необхідних для проповідування Євангелія, і навіть положення щодо різноманітних поширених уявлень і частих запитань потенційних одержувачів Євангелія. Деякі твердження, можливо, не конкретно представлені в письмовій формі, але багато з них присутні в усних бесідах. Євангельська робота завжди просувається й триває, і в міру її просування Божий дім створив конкретні упорядкування роботи та приписи щодо проблем, які постійно виникають і з якими доводиться стикатися, а також видав певні конкретні вимоги та завдання для євангельських працівників, євангельських дияконів і кураторів євангельської роботи. Хоча на цьому пізнішому етапі Божий дім небагато говорить про упорядкування євангельської роботи, про цей аспект істини в церкві бесідують дуже часто. Зокрема, після того як Євангеліє почало поширюватися за кордоном, Божий дім розробив конкретні упорядкування роботи для перекладацької роботи різними мовами. Перекладачі та євангельські працівники, які володіють різними іноземними мовами, докладають усіх зусиль для співпраці в цій роботі, і Божий дім залучив багато таких людських ресурсів для співпраці в євангельській роботі, і це відповідає упорядкуванням роботи Божого дому. Одним словом, Вишнє завжди особисто скеровує роботу з поширення Євангелія, цікавиться нею, здійснює подальший контроль та наглядає за нею. Отже, які зобов’язання мають виконувати лідери та працівники в рамках цього робочого завдання? Наявність куратора євангельської роботи не означає, що лідери та працівники можуть повністю пустити все на самоплив, не звертати на роботу жодної уваги, не цікавитися нею й просто ігнорувати її, думаючи: «Нехай робота розвивається як хоче. Це однаково не моя справа. Я відповідаю за церковне життя та різні види професійної роботи. Мене не стосується, якщо в євангельській роботі виникнуть проблеми». Це нормально? (Ні.) Це нехтування своїм зобов’язанням. Найважливіше робоче завдання, на якому мають зосередитися лідери й працівники з-поміж усієї роботи Божого дому, – це євангельська робота. Можливо, тебе не зробили безпосередньо відповідальним за це робоче завдання, але ти мусиш цікавитися, наскільки воно розвивається і який стан його просування, – ти мусиш здійснювати подальший контроль за цими речами, знати про них і володіти ситуацією. Особливо щодо певного важливого персоналу, як-от євангельські проповідники та поливальники в євангельських командах, а також куратори євангельської роботи, ти мусиш завжди своєчасно володіти інформацією про їхню ситуацію, і якщо з цим персоналом виникають проблеми, ти мусиш негайно їх розв’язувати, – не слід умивати руки після того, як цю роботу було доручено. Ба більше, необхідно регулярно перевіряти й скеровувати всіх євангельських проповідників, залучених до роботи з поширення Євангелія, включно з тими, що в церквах, і передовими онлайн-проповідниками Євангелія, а також поливальниками в кожній команді. Упорядкування роботи Божого дому вже давно вимагають, щоб усі євангельські проповідники та поливальники проходили спеціальну підготовку. Що означає спеціальна підготовка? Це означає, що необхідно гарантувати, щоб євангельські проповідники та поливальники мали чітке розуміння істин видінь і могли ясно їх пояснювати. Якщо є якийсь аспект істин видінь, який їм не зовсім зрозумілий, то про нього необхідно часто бесідувати, і що детальнішим буде розуміння євангельських проповідників і поливальників, то краще. У Божому домі є упорядкування роботи щодо цього, чи не так? (Так.) Робота поширення Євангелія – це конкретне й складне робоче завдання, що охоплює багато окремих завдань. Необхідно забезпечити добре виконання кожного завдання, а також ретельний подальший контроль за ним; це Боже доручення. Кожне завдання потрібно виконувати добре, і необхідно забезпечити безперервне покращення результатів виконання кожного завдання – тільки це узгоджується з Божими намірами. Усі інші види професійної роботи, такі як виробництво фільмів, робота з текстами, музика, мистецтво та переклади, покликані підтримувати й підкріплювати євангельську роботу, і євангельська робота – це робота в авангарді усієї роботи. Тому ті, хто виконує різні обов’язки, мусять добре виконувати свою власну роботу й досягати результатів, яких вимагає Бог. У такий спосіб вони братимуть участь у роботі поширення Євангелія. Це тому, що всі ці інші види професійної роботи існують для служіння поширенню Євангелія, і вся ця робота має бути зосереджена на роботі поширення Євангелія й забезпечувати невичерпне постачання для неї. Сьогодні всі матеріали, фільми та різноманітні відео, необхідні для проповіді Євангелія, створюються зусиллями багатьох обраних Богом людей, які знаходяться за лаштунками. Усе, що ці люди роблять за лаштунками, надає потужну підтримку роботі з поширення Євангелія. У минулому в Божому домі не було різних видів кінотворів, було небагато пісень, а також не було дуже багато відео з досвідними свідченнями. Усе залежало лише від євангельських працівників, які постійно проводили бесіди. Євангельські працівники говорили до сухості в роті, та не обов’язково бачили якісь значні результати, і було важко здобути хоча б одну людину. Після того як церква випустила всілякі відео, робота євангельських команд стала відносно легкою і набагато простішою, ніж раніше, і ефективність роботи зросла. Деякі люди вперті й консервативні у своєму мисленні, і коли ти проповідуєш їм Євангеліє, то як би ти не бесідував про істину, це не допомагає, і вони залишаються при своїх уявленнях і відмовляються приймати її, – що тоді робити? Ти даєш їм подивитися один-два фільми-свідчення про Євангеліє, і їхні уявлення зазнають перетворення, і в них починає з’являтися добре почуття до істинного шляху. Коли вони знову приходять шукати, у їхніх серцях уже немає великих бар’єрів чи перешкод, і коли ти знову бесідуєш із ними про істину, вони можуть легко її прийняти. Тому результати справді очевидні, коли ти показуєш потенційним одержувачам Євангелія фільми, створені Божим домом, або читаєш їм Божі слова, або показуєш їм відео з досвідними свідченнями, – це ефективніше, ніж будь-яка кількість слів, які ти можеш їм сказати. Хто б не шукав і не досліджував істинний шлях, спершу дай їм подивитися кілька фільмів, а потім – почитати більше Божих слів, прокладаючи їм так шлях. Після цього бесідуй із ними про істину, щоб розвіяти їхні уявлення. Це робить процес набагато плавнішим. У наш час ті, хто досліджує істинний шлях, уже подивилися в інтернеті багато фільмів і відеосвідчень, створених Божим домом, і, зокрема, прочитали багато Божих слів; перш ніж прийти шукати й досліджувати, вони вже мають добре почуття до істинного шляху й, по суті, вже визнали, що це і є істинний шлях. Чи ви помітили тут щось особливе? Ці фільми, ці відео з читанням Божих слів, ці відео з досвідними свідченнями, відео з гімнами тощо, які створює Божий дім, настільки ефективно свідчать про Бога! Немає потреби витрачати стільки слів на бесіди й суперечки з потенційними одержувачами Євангелія; подивившись ці відео, вони здатні прийняти істинний шлях. Це заощаджує багато часу тим, хто проповідує Євангеліє, і це показує, що вся підтримка для проповідування Євангелія є надзвичайно потужною! Існує така велика кількість різноманітних ресурсів для проповідування Євангелія! Багато потенційних одержувачів Євангелія вражені, коли заходять в інтернет, щоб дослідити Божу роботу, оскільки на вебсайті Божого дому так багато всього й такий багатий зміст! Божі слова рясні, є велика кількість усіляких фільмів і відео, а також є достаток усього, що потрібно, коли йдеться про досвідні свідчення. Це справді результат роботи й керівництва Святого Духа! Усе це справді походить від Божої роботи. Як би великий червоний дракон і релігійний світ не поширювали безпідставні чутки й не очорняли це, усе це марно. У будь-якому разі, результати, досягнуті, і плоди, зібрані в рамках усіх робочих завдань Божого дому, очевидні для всіх, і вони є фактами, здійсненими Божими словами.

У роботі поширення Євангелія Царства всі робочі завдання Божого дому організовані в дуже методичний спосіб та реалізуються впорядковано. Робота з поширення Євангелія – це життєво важливе, довгострокове й важке робоче завдання. Тому тим, хто береться за євангельську роботу, незалежно від того, чи це куратор, чи звичайний євангельський працівник, слід підтвердити важливість цієї роботи у своїх серцях. Хоча ви працюєте на передовій роботи Євангелія й виконуєте свої обов’язки, у вашому тилу, тобто за лаштунками, є багато братів і сестер, які виконують різну роботу з підтримки, і вони є тією силою, яка підтримує роботу з поширення Євангелія. Що Я маю на увазі під цим? Уся робота Божого дому зосереджена на поширенні Євангелія, а обов’язки, які виконують усі обрані Богом люди, слугують поширенню Євангелія. Кожен брат і сестра, які виконують якийсь обов’язок, беруть участь у євангельській роботі, і кожне робоче завдання тісно й нерозривно пов’язане з євангельською роботою. Коротше кажучи, будь-яке робоче завдання, включно з євангельською роботою, є обов’язком, який слід виконувати добре для того, щоб свідчити щодо Божої роботи, і кожне робоче завдання тісно пов’язане з найважливішою роботою, яка полягає у свідченні щодо Бога. Це цілковито точно. Тому Божий дім ставить роботу з поширення Євангелія на перше місце в переліку всіх робочих завдань, і вона є номером один з-поміж усіх різноманітних робочих завдань Божого дому, – це цілком доречно. Це важлива, важка й довготривала робота, і кожен Божий обранець, кожна людина, що слідує за Богом, мусить мати витримку, терпіння й достатньо віри, щоб підготуватися добре виконувати цю роботу й вести цю довгу битву. Незалежно від того, чи будете ви наполегливо працювати 10, 20 чи 30 років, ви мусите завжди бути відданими Богові, присвятити своє життя й увесь свій вік роботі з поширення Євангелія та бути відданими Богові до кінця. Це важлива відповідальність, яку кожна людина, що слідує за Богом, зобов’язана нести, це обов’язок кожного, а також доручення, яке Бог довіряє кожному.

Чи після цієї Моєї бесіди у ваших серцях з’явився ентузіазм, і чи почали ви вважати євангельську роботу важливою? Дехто раніше казав: «Я не розбираюся в жодній технічній професії, не вмію грати й не можу бути актором, у мене немає міцної основи у використанні слів, тому я не вмію писати статті, я погано розуміюся на музиці й ще гірше – на мистецтві. Саме тому, що я ні в чому не маю навичок та знань, мене призначили в євангельську команду. Хіба євангельські команди – це не щось на кшталт забутої глушини в Божому домі? І оскільки мене відправили в забуту глушину, чи є в мене ще якась надія на здобуття спасіння?». Хіба це так? Якщо ти справді так розумієш цю ситуацію, то ти неправильно зрозумів Бога: проповідувати Євангеліє – це обов’язкова відповідальність кожної людини. Якщо ти ні в чому не маєш навичок та знань і не розбираєшся в жодній технічній професії, і все, що ти можеш робити, – це проповідувати Євангеліє, то тебе призначать виконувати свій обов’язок у євангельській команді. Це твій останній шанс, і це робиться для того, щоб ти не пропав даремно як матеріал і міг бути використаний якомога більше, щоб ти максимально виконав свою функцію як людина. Ти ні в чому не маєш навичок та знань і в усьому, що робиш, некмітливий, але ти можеш добре виконувати обов’язок проповідування Євангелія, і навіть якщо тебе попросять зайнятися розвідкою потенційних одержувачів Євангелія, ти можеш робити це просто й практично й передавати знайдених потенційних одержувачів Євангелія проповідникам Євангелія. Водночас ти можеш поступово вчитися, як проповідувати про Божі слова, Божу роботу й Божі наміри та приводити людей перед Бога. Хіба це не твій обов’язок? Інші люди досягають певних результатів, займаючись роботою з текстами, виробництвом фільмів та іншими видами роботи, але ти не вмієш цього робити й не маєш особливих талантів чи дарів, проте ти присвячуєш свої сили євангельській роботі, віддаєш усе й виконуєш свій обов’язок, і ти береш на себе доручення, дане тобі Богом, – хіба це не добрі вчинки? Це також добрі вчинки, і Бог пам’ятатиме їх. Це є сповненням таких слів: немає різниці між благородними й низькими обов’язками, які виконують люди; усе, що має значення, – це чи вірний ти у своєму обов’язку та чи виконуєш його так, щоб це відповідало стандарту. Бог ставиться до всіх справедливо й однаково; оскільки ти нічого не можеш робити, тебе просять проповідувати Євангеліє, – це робиться для того, щоб ти міг виконати свою останню можливу функцію за обставин, коли ти не можеш узяти на себе жодного іншого обов’язку. Через це тобі дається можливість і проблиск надії; тебе не позбавляють права виконувати свій обов’язок. Бог досі має для тебе доручення, і Він не ставиться до тебе упереджено. Тому тих, кого призначають у євангельські команди, не відправляють у забуту глушину й не покидають, а радше вони виконують свій обов’язок в іншому місці. Чи після бесіди про упорядкування роботи для євангельської роботи ви тепер добре дивитеся на євангельську роботу й більше не маєте щодо неї жодних непорозумінь? (Так.) Тож чи збираєтеся ви через це зазнаватися? Незалежно від того, який обов’язок виконують люди, Божі вимоги до них не змінюються: Бог хоче їхньої відданості та щирості. Якщо ти кажеш: «Я поводжуся скромно, я не зазнаватимуся, я просто роблю те, що Бог просить мене робити», – але в тебе немає ні відданості, ні щирості, то так не годиться. Незалежно від того, як ти сприймаєш євангельську роботу, у будь-якому разі, якщо ти здобудеш відданість і щирість, то виконання твого обов’язку відповідатиме стандарту. Хоч би як добре ти дивився на обов’язок проповідування Євангелія або хоч би яким позитивним було твоє ставлення до нього, якщо ти не можеш терпіти труднощів і в тебе немає ні витримки, ні відданості, то так теж не годиться. Тому не має значення, куди тебе помістили, у який час чи в якій місцевості ти перебуваєш, з якими людьми ти контактуєш і який обов’язок виконуєш. Бог завжди бачитиме тебе й проникливо спостерігатиме за твоїм сокровенним серцем. Не думай, що оскільки ти – учасник євангельської команди, то Бог не звертає на тебе уваги або що Бог не може тебе бачити, і тому ти можеш робити все, що забажаєш. І не думай, що якщо тебе призначили в євангельську команду, то в тебе більше немає жодної надії на спасіння, і потім не стався до цього негативно. Обидва ці способи мислення хибні. Хоч би куди тебе помістили або хоч би який обов’язок тобі доручили виконувати, це те, що тобі слід робити, і тобі слід робити це старанно й відповідально. Божі вимоги до тебе не змінюються, і тому твоїй покорі Божим упорядкуванням також не слід змінюватися. Статус євангельських працівників такий самий, як і в тих, хто виконує інші обов’язки; цінність людини вимірюється не обов’язком, який вона виконує, а радше тим, чи прагне вона до істини та чи володіє істиною-реальністю. Це все, про що Я бесідуватиму щодо євангельської роботи, цього великого й конкретного робочого завдання.

IV. Різні види професійної роботи

Пункт четвертий – різні види професійної роботи. Сюди входять виробництво фільмів, робота з текстами, музика, художня робота, переклад тощо. Дехто каже: «Ми, костюмери, також залучені до роботи з виробництва фільмів. Чи вважається виготовлення костюмів видом роботи?». Виготовлення костюмів входить до видів робіт із виробництва фільмів і музики; це вид допоміжної роботи, що взаємодіє з цими видами робіт. На кожному етапі Божий дім має конкретні упорядкування роботи щодо конкретних вимог до цих видів професійної роботи. Деякі з них доводять до відома в письмовій формі, а деякі – усно через бесіди на зібраннях. Як би їх не доводили до відома, лідерам і працівникам слід брати на себе відповідальність за них, записувати конкретні вимоги, видані Божим домом для цього робочого завдання, і впорядковувати ці записи, а потім проводити щодо них конкретні бесіди та займатися їхньою конкретною реалізацією. Це також велике робоче завдання, і це друге конкретне робоче завдання після євангельської роботи. Щодо цього конкретного робочого завдання, Божий дім вимагає, щоб увесь персонал, залучений до різних професій, постійно здобував професійні знання, пов’язані з їхніми обов’язками, а також шукав інформацію, щоб з’ясувати, які речі є корисними для роботи Божого дому. Водночас Божий дім постійно бесідує про істини-принципи та надає конкретні плани для різних видів професійної роботи. Іноді про ці види робіт бесідують із кураторами та учасниками команд разом, а іноді – виключно з лідерами, працівниками та кураторами, відповідальними за відповідне робоче завдання. Незалежно від того, чи їх доводять до відома та чи бесідують про них у письмовій формі чи на зібраннях, у будь-якому разі ці види робіт постійно вдосконалюються та стандартизуються, і постійно розробляються конкретні упорядкування відповідно до потреб євангельської роботи. Наприклад, скажімо, Божий дім створює фільм на відносно нову тему, і фільм знятий досить професійно. Після того як фільм завантажують в інтернет, він отримує досить високий рейтинг кліків. У такій ситуації Божий дім створює конкретні вимоги до цього виду роботи на основі відгуків і потреб євангельської роботи. Одним словом, цей напрям роботи постійно переглядається та вдосконалюється, а також постійно зростає.

Щодо різних видів професійної роботи, упорядкування роботи Божого дому вимагають, щоб люди більше вчилися, знаходили вчителів і різноманітні ресурси та навчальні матеріали для навчання. Візьмемо, наприклад, спів; знайти вчителя для навчання й отримати від нього уроки вокалу – це також конкретне упорядкування роботи. Коли лідери й працівники почують про це упорядкування, їм слід знайти вчителя, який підходить для цієї роботи, відповідно до вимог Вишнього, і домовитися, щоб він навчав наших співаків, допомагаючи їм здобувати правильні знання з вокалу та опановувати правильну манеру співу, і, звісно, необхідно знаходити для навчання класичні твори. Професійні знання щодо написання музики та хорового співу необхідно опановувати завжди, і упорядкування роботи Божого дому завжди вимагають, щоб люди постійно опановували професійні знання, пов’язані з їхніми обов’язками, і вчилися використовувати певні передові та практичні методи тощо. Ці упорядкування роботи та вимоги не видаються лише один раз, і на цьому все закінчується, а радше від лідерів і працівників вимагається часто бесідувати про ці упорядкування роботи, скеровувати тих, хто займається професійною роботою, даючи їм змогу продовжувати навчання, і прагнути до того, щоб усі види професійної роботи постійно й ефективно розвивалися та поглиблювалися, а не стояли на місці. Дехто думає: «Упорядкування роботи нам видали сьогодні, тож нам просто потрібно практикувати їх цього місяця, і на цьому все. Якщо Вишнє нічого про це не скаже в майбутньому, то, можливо, нам не потрібно продовжувати їх практикувати». Хіба це так? (Ні.) Лідери й працівники в жодному разі не повинні так думати, а мають час від часу цікавитися й запитувати: «Як просувається ваше вивчення цієї професії? Чи стикаєтеся ви з якимись труднощами? Чи є щось, що суперечить принципам або йде врозріз із ними? Хто найкраще вчиться, хто найвправніший і хто найшвидше все опанував? Після вивчення цих теорій, що з вивченого, на вашу думку, підходить для використання в роботі Божого дому?». Ба більше, лідери та працівники мусять ставити людям у євангельських командах, які вивчають іноземні мови, такі запитання: «Скільки років ти вивчаєш цю іноземну мову? Як останнім часом просувається твоє навчання? Скільки щоденних розмов ти можеш вести? Чи можеш ти перекладати загальні духовні терміни? Чи можеш ти використовувати цю іноземну мову для передачі цих істин, пов’язаних із проповідуванням Євангелія? Зараз ти краще говориш чи пишеш? Чи потрібен тобі вчитель, щоб допомогти в навчанні? Чи є ще хтось, хто більше підходить для вивчення іноземних мов і вправніший у цьому? Чи збільшилася кількість такого персоналу? Чи є хтось, хто вважає вивчення мови надто клопітким і важким, тому більше не хоче її вчити, кидає на півдорозі й хоче перейти на інший обов’язок?». Про ці конкретні справи, пов’язані з цим видом роботи, необхідно час від часу цікавитися й наглядати за ними. Оскільки Вишнє розробило конкретні упорядкування роботи, кураторам слід нести відповідальність за ці конкретні завдання до самого кінця. Не слід пасивно чекати, доки поцікавиться Вишнє; якщо Вишнє не цікавиться пів року чи рік, тобі однаково слід якнайкраще виконувати всю роботу й бути готовим у будь-який час прийняти перевірку та скеровування від Вишнього, – ось правильний умонастрій. Це тому, що упорядкування роботи були поширені й доведені до відома, і ти як куратор відповідаєш за подальший контроль над роботою, і тому тобі слід виконувати свої зобов’язання. Однак, якщо ти не можеш виконувати свої зобов’язання, то ти нездара, і тебе слід відсторонити й відсіяти. Отже, лідерам і працівникам слід часто обмірковувати ці конкретні упорядкування роботи чи бесіди від Вишнього й бесідувати про них, а потім реалізовувати їх і здійснювати подальший контроль за роботою відповідно до ситуації. Їм слід з’ясовувати, які види роботи вони останнім часом випустили з уваги й довго не перевіряли, і в яких вони особисто не дуже вправні й якими вони останнім часом не цікавилися, і про чий недавній стан вони, відповідно, не знають, а потім піти й подивитися на них. Крім того, у Божому домі є ще одне конкретне упорядкування щодо різних видів професійної роботи: згідно з ним потрібно постійно виявляти, зрощувати й просувати відповідних талановитих людей. Отже, що слід робити лідерам і працівникам, коли вони отримують це упорядкування роботи? Вони мусять звертати увагу на те, чи є хтось, хто підходить для виконання такої роботи. Якщо деякі люди підходять для виконання такої роботи, але не дуже добре володіють технічною професією, то їх необхідно швидко зрощувати, організовуючи для них навчання та підготовку. Одним словом, різні види професійної роботи – це також важливе робоче завдання. Ця робота включає дуже багато пунктів, і її сфера також величезна, і Божий дім розробив для неї багато конкретних упорядкувань роботи. Для цього напряму роботи вимагається постійне навчання, перегляд та поглиблення, а також необхідно знайти відповідні принципи для здійснення постійної стандартизації. Крім цього, необхідно постійно зрощувати талановитих людей, які підходять для виконання цих обов’язків. Це упорядкування роботи для цього великого напряму різних видів професійної роботи, і його також легко зрозуміти.

V. Церковне життя

Пункт п’ятий – церковне життя. Божий дім установив конкретні упорядкування роботи та положення щодо змісту того, що їдять і п’ють під час церковного життя, формату церковного життя та кількості людей, які живуть церковним життям. Божий дім також має відповідні упорядкування роботи щодо формату зібрань і змісту церковного життя за особливих обставин і ситуацій. Такі упорядкування роботи переважно видаються в письмовій формі. Упорядкування роботи щодо церковного життя новачків у різних країнах – формат і частота їхніх зібрань, зміст того, що вони їдять і п’ють під час зібрань, тощо – в основному ідентичні упорядкуванням роботи щодо церковного життя етнічних китайців, за винятком деяких особливих обставин. Я щойно дав вам загальний огляд сфери упорядкувань роботи, пов’язаних із церковним життям, – сюди входить як зміст Божих слів, які їдять і п’ють, і зміст для бесіди про істину на зібраннях за останній період, так і формат бесіди на зібраннях. Наприклад, одній людині не дозволяється домінувати в бесіді на зібраннях, максимальний час, протягом якого кожній людині дозволено бесідувати, як ставитися до людей, які говорять багатослівно й висловлюються нечітко, та поводитися з ними, тощо – щодо всіх цих конкретних речей, пов’язаних із церковним життям і зібраннями, в упорядкуваннях роботи є конкретні твердження. Лідери та працівники, з одного боку, відповідають за поширення й доведення до відома цих упорядкувань роботи, а з іншого – за чітку бесіду про них із братами та сестрами, щоб усі члени церкви могли їх зрозуміти та прийняти, після чого їм просто потрібно суворо їх виконувати й дотримуватися. Зокрема, тих, хто часто відхиляється від теми, створює переривання, говорить слова й доктрини та вигукує гасла під час виступів на зібраннях, необхідно обмежувати, і в упорядкуваннях роботи є конкретні положення щодо таких особливих обставин. Упорядкування роботи щодо церковного життя переважно стосуються всіх різноманітних справ, пов’язаних із зібраннями; вони нескладні, вони дуже прості, і незалежно від того, який обов’язок виконує людина, їй просто потрібно дотримуватися принципів у цих упорядкуваннях роботи. Наприклад, на зібраннях євангельським командам просто потрібно дотримуватися принципів в упорядкуваннях роботи щодо церковного життя – для них немає нічого особливого. Інші команди просто виконують іншу роботу, ніж інші люди, але в таких питаннях, як зібрання, бесіда про істину, молитовне читання Божих слів і бесіда про особисті переживання, – усе так само, і ці рамки не перевищуються. Їм просто потрібно практикувати відповідно до поточних положень Божого дому щодо змісту того, що їдять і п’ють під час церковного життя, форми, якої набуває бесіда, та формату зібрань. Якщо умови дозволяють, люди можуть збиратися особисто, інакше вони можуть проводити зібрання онлайн. Це має бути дуже проста, чітко окреслена справа. Деякі члени церкви розкидані по різних континентах і країнах: дехто в Європі, а дехто на Близькому Сході; у такій ситуації необхідні онлайн-зібрання. Місцеві церкви самі вирішують, у який час та з якою частотою проводити зібрання; Божий дім не встановлює конкретних положень щодо цієї справи й не втручається в неї. Чому Божий дім не втручається в цю справу? Деякі люди в церкві не виконують свої обов’язки на повну зайнятість; у них є робота й сім’ї, їхні індивідуальні обставини різні, до того ж часові пояси в різних країнах відрізняються, тому їм треба дозволити вирішувати самим, скільки разів на тиждень вони збираються та о котрій годині відбувається кожне зібрання. Божий дім не встановлює щодо цього конкретних положень, а лише надає принцип. Божий дім установив рамки того, як часто збираються новонавернені на тиждень, і є різниця в тому, скільки разів на тиждень збираються ті, хто виконує свій обов’язок, і ті, хто не виконує. Чи є упорядкування роботи, яке вимагає від новонавернених збиратися сім разів на тиждень? (Ні.) Отже, на чому ґрунтується кількість разів, яку новонавернені мають збиратися на тиждень? (Вона ґрунтується на часі, який мають новачки.) Збиратися щонайбільше два-три рази на тиждень і щонайменше один раз – цілком доречно. Деякі люди кажуть: «Люди в нашій місцевості дуже вільні в міжсезоння, тому всі хочуть збиратися щодня – ми б навіть не проти збиратися двічі на день. Ми справді хочемо збиратися». Серця новонавернених сповнені ентузіазму, і вони завжди хочуть зрозуміти більше істин. Якщо їхні сімейні обставини дозволяють, то це добре, якщо вони просять відвідувати більше зібрань, допоки це не впливає на їхнє повсякденне життя. Конкретна кількість разів, яку люди мають збиратися щотижня, має визначатися відповідно до сімейних і робочих ситуацій обраних Богом людей у кожній місцевості – Божий дім не встановлює конкретних положень щодо цієї справи. Ті з обраних Богом людей, хто має для цього умови, можуть збиратися більше, і тоді вони зрозуміють більше істин і швидше досягнуть життєвого зростання. Це добре. Однак тим, хто не має відповідних умов, такий спосіб збирання не підійде, і для них буде добре відвідувати щонайменше одне-два зібрання на тиждень. Кількість разів, яку церкви в різних місцевостях проводять зібрання щотижня, вирішують обрані Богом люди, і нікому не слід у це втручатися. Найважливіше, щоб зібрання проводилися для того, щоб люди могли зрозуміти істину, а не з якоїсь іншої причини. Тому кількість проведених кожною церквою зібрань вирішується відповідно до її конкретних обставин. Якщо обрані Богом люди можуть відвідувати додаткове зібрання на тиждень, то це корисніше для їхнього життєвого зростання. Якщо є люди, які не прагнуть до істини й не хочуть відвідувати більше зібрань, то не слід їм цього нав’язувати. Особливо не слід цього вимагати від найманих працівників, які трохи зайнятіші й не мають часу відвідувати більше зібрань. Незалежно від того, чи мають люди можливість відвідувати зібрання, чи скільки разів вони збираються, Божий дім не втручається й не накладає жодних обмежень. Це тому, що обставини та походження окремих віруючих різні, і тому їх не можна ні до чого примушувати. Щодо змісту того, що їдять і п’ють під час церковного життя, Божий дім має відповідні положення у своїх упорядкуваннях роботи, і лідерам усіх рівнів у церкві, а також братам і сестрам, необхідно чітко їх розуміти. Лідери та працівники мусять точно розуміти, які конкретні завдання та справи вимагається виконувати згідно з упорядкуваннями роботи від Вишнього, а брати й сестри також мусять наглядати за лідерами та працівниками, щоб бачити, чи виконують вони цю роботу. Коли йдеться про зміст того, що їдять і п’ють під час церковного життя, та про упорядкування роботи, пов’язані із зібраннями, яких необхідно розуміти й дотримуватися, лідери та працівники мусять досягти консенсусу з обраними Богом людьми – жодні відхилення абсолютно не допускаються. Упорядкування роботи щодо роботи, пов’язаної з церковним життям, дуже прості, легкі для розуміння й не абстрактні.